| 6.3. Міжнародні універсальні та регіональні банківські інститути |
|
6.3. Міжнародні універсальні та регіональні банківські інститути У межах європейського економічного співробітництва функціонують такі основні валютно-кредитні установи: Європейський інвестиційний банк, Європейський фонд валютного співробітництва, Банк міжнародних розрахунків та інші. Для сприяння країнам Центральної та Східної Європи у формування ринкової економікиєвропейськими країнами створено у 1991 р. Європейський банк реконструкції та розвитку. Україна, розвиваючи співробітництво з багатьма з них, намагається інтегруватися у Європейський Союз.Країнами Чорноморського басейну засновано Чорноморський банк торгівлі та розвитку. Україна є членом-засновником цього банку. Його створено з метою поглиблення інтеграції та зміцнення зв’язків між країнами Чорноморського економічного співробітництва: (Азербайджаном, Албанією, Вірменією, Грецією, Молдовою, Росією, Румунією, Туреччиною та Україною). Пріоритетами для ЧБТР повинні стати проблеми, що стосуються транспортних сполучень, енергетики, торгівлі, сільського господарства тощо. Банк пропонуватиме країнам-членам технічну й консультативну допомогу у вироблені економічної стратегії, сприятиме залученню інвестицій в економічні та соціальні проекти. До відомих регіональних міжнародних кредитно-фінансових установ також відносять Міжамериканський банк розвитку (МаБР), Африканський банк розвитку (АфБР) та Азіатський банк розвитку (АзБР). Існують також інші регіональні банки: Центральноамериканський банк економічної інтеграції (Гондурас), Арабський Банк Економічного розвитку Африки (Судан), Ісламський Банк Розвитку (Саудівська Аравія) та інші. Вони мають схожі цілі – це розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграції у регіоні. У них однотипний порядок формування пасивів, ідентичні об’єкти і методи кредитування. Кредити надаються лише країнам-членам. Загалом вони кредитують лише частину проекту, а під решту проекту надають гарантії за позиками або залучають кредиторів шляхом укладання окремих угод про співфінансування. Універсальною міжнародною валютно-фінансовою організацією є заснований у 1930 р. Банк міжнародних розрахунків з головною конторою у місті Базелі (Швейцарія). Він був створений як акціонерне товариство центральним банком Бельгії, Англії, Італії, Німеччини, Франції, Японії і групою банків США. Статутний капітал БМР формується за рахунок акцій центробанком країни-учасниць та на фінансовому ринку. Одночасно БМР, згідно з Гаазькою угодою, був заснований як міжнародна організація, діяльність якої регулюється міжнародним правом. Основна мета діяльності БМР - це забезпечення міжнародної фінансової стабільності та розроблення нормативних документів з банківського нагляду. БМР виконує такі функції: • БМР є банком центральних банків - приймає від центральних банків депозити в іноземній валюті або золоті, які складають значну частку (близько 7%) світових валютних резервів; проводить операції з купівлі-продажу і зберігання золота; операції з валютою і цінними паперами надає центральним банкамзабезпечені (золотом або депозитами) кредити, іноді надає небезпечні (резервні) короткострокові кредити; здійснює розрахункиміж центробанками на кліринговій основі, він надає різноманітні фінансові послуги щодо управління зовнішніми резервами центральних банків. Отже, як банк центральних банків БМР виконуєважливу функцію координатора діяльності центральних банківабо функцією агента чи кореспондента центральних банків насвітових ринках. • БМР - це своєрідний форум, що сприяє міжнародному співробітництву банків у сфері валютно-кредитних відносин. Він регулярно організовує у себе зустрічі (Базельські зустрічі) представників центральних банків. Головна мета цих зустрічей - досягнення домовленостей та взаєморозуміння з питань монетар ної політики, функціонування світової валютної системи тощо. БМР організовує роботу комітетів, які вивчають і обговорюють питання міжнародної заборгованості, фінансових інновацій, структури та інструментів фінансових ринків, банківського нагляду тощо. Під егідою БМР працюють три комітети, що займаються розробкою міжнародних банківських стандартів та нових фінансових інструментів: Базельський комітет з банківського нагляду; Базельський комітет з систем платежів і розрахунків; Постійний комітет з євровалют. - БМР - провідний інформаційно-дослідницький центр з фінансових і монетарних проблем. БМР розробляє міжбанківську базу даних для центральних банків, яка містить інформацію про діяльність центральних банків на міжнародних валютних ринках і про стан на цих ринках банківських послуг. - БМР виконує функції агента та довіреної особи з питань виконання міжнародних фінансових угод, надаючи посередницькі і довірчі послуги. Також він діє як фіскальний агент або банк-депозитарій з міжнародних угод про позики. Так, БМР виконує роль агента системи клірингових платежів і розрахунків у євро. Крім того, БМР може виконувати інші функції, наприклад, агента гарантування повернення боргу. Отже, специфікою БМР є, з одного боку, сувора конфіденційність його діяльності, з іншого – той незаперечний факт, що за роки свого існування він перетворився у провідний центр розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин. Адже БМР – міжнародний банк центральних банків, агент і розпорядник у різних міжнародних валютно-розрахункових та фінансових операціях, центр економічних досліджень і форумів міжнародного валютно-кредитного співробітництва. Європейський інвестиційний банк, ЄІБ (European Investment Bank) – кредитно-фінансова установа ЄС, створена у 1958 р. згідно з положеннями Римського договору (1957 p.). Штаб-квартира у Люксембурзі. Офіційна мета ЄІБ – надання кредитів або банківських гаран-тій, які сприяють збалансованому економічному розвитку ЄС та процесу інтеграції країн-учасниць. Об’єктами інвестування з боку ЄІБ можуть стати лише ті проекти, реалізація яких збігається з пріоритетами та завданнями ЄС. Тому ЄІБ фінансує проекти, які відповідають одному або кільком з таких критеріїв: – підтримка економічного прогресу в регіонах з несприятливими умовами; – покращення трансєвропейських транспортних,телекомунікаційних та енергетичних мереж; – підвищення конкурентоспроможності промисловості на міжнародному рівні та її європейської інтеграції – підтримка малих і середніх підприємств; – захист довкілля та якості життя, розвиток міст та охорона архітектурної спадщини ЄС; – розширення та модернізація інфраструктури в галузі здоров’я та освіти; – відповідати критеріям екологічної безпеки та раціонального використання природних ресурсів. ЄІБ ретельно оцінює кожний інвестиційний проект, не тільки з погляду його відповідності політиці ЄС, але також з огляду на його економічний ефект та вплив на довкілля, так само, як і на його технічну і фінансову життєздатність. ЄІБ надає кредити, як державним, так і приватним структурам у секторах комунікацій, економічної й енергетичної інфраструктур, промисловості, послуг і сільського господарства. ЄІБ фінансує тільки частину вартості проектів, доповнюючи власні кошти позичальника та інші джерела фінансування. Його позики, як правило, не перевищують 50% загальної суми вкладених у проект коштів. Фінансування інвестиційних програм здійснюється у поєднанні з операціями структурних фондів ЄС, до яких належать діючі під керівництвом Європейської комісії Європейський фонд розвитку, Європейський соціальний фонд та Європейський фонд сільськогосподарської орієнтації і гарантії, а також з іншими подібними фінансовими інститутами. Позики Європейського інвестиційного банку можуть бути реалізовані у поєднанні з безкомпенсаційною допомогою з боку ЄС чи окремих держав, які входять до Союзу. Великомасштабні проекти фінансуються за рахунок окремих позик, угоди про які укладаються безпосередньо з організаторами проекту або через їх фінансових посередників. Так було, наприклад, при здійсненні фінансування проекту спорудження тунелю під Ла-Маншем. ЄІБ допомагає також у виконанні фінансових аспектів співробітництва ЄС з іншими державами, зокрема: - підтримує проекти економічного розвитку в країнах Центральної та Східної Європи, які готуються до вступу в ЄС; - опікується міждержавними проектами налагодження інфраструктури та проектами захисту довкілля, а також розвитком виробничого приватного сектора в країнах Середземноморського басейну, які не є членами Союзу; - робить свій внесок у налагодження Європейського – Середземноморського партнерства, започаткованого на Барселонській конференції та сприяє миротворчому процесу на Близькому Сході; - 70 держав Африки, Карибського та Тихоокеанського басейнів, які підписали Ломеську Конвенцію користуються довгостроковими позиками ЕІВ, так само, як і Південноафриканська Республіка; - фінансує проекти, що становлять взаємний інтерес в таких галузях, як передача технологій, спільні підприємства та захист довкілля в країнах Азії та Латинської Америки, які підписали угоди про співробітництво з ЄС. Кредитна політика Банку має також на меті допомогти підготувати ґрунт для створення мобільного та ліквідного євроринку, створюючи атмосферу довіри до єдиної валюти. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – регіональний міжнародний банк, що розпочав свою діяльність у 1991 р. Банк було створено з метою – сприяти переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок та розвиток приватної підприємницької діяльності у країнах Центральної і Східної Європи. Він співпрацює тільки з тими країнами, які дотримуються принципів багатопартійної демократії, плюралізму і ринкової економіки, що ретельно контролюється Банком. ЄБРР виконує ряд функцій: 1. сприяння переходу до ринкової економіки та оцінки впливу власних проектів на процес переходу країн на ринкові умови господарювання; 2. заохочення спільного фінансування проектів та залучення прямих іноземних інвестицій у приватний та державний сектори; 3. підтримка приватної підприємницької ініціативи. На розвиток приватного сектора Банк спрямовує не менше 60% від загального обсягу інвестицій; 4. мобілізація капіталів на фінансових ринках. Залучаючи ресурси на міжнародних ринках, поряд із власними ресурсами, Банк надає фінансові послуги за комерційними цінами, дуже часто разом із партнерами (спільне фінансування). ЄБРР здійснює як правило, пряме так і опосередковане фінансування. Пряме – це коли безпосередньо Банком фінансуються цільові програми або інфраструктурні проекти, які впроваджуються у приватний та державний сектори. До інструментів прямого фінансування Банком належать: Кредити. Банк надає позики на конкретні цілі (проекти) на умовах окупності проекту, кредитоспроможності позичальника, забезпечення кредиту. Кредитний ризик або повністю бере на себе Банк, або частково синдиціюється. Кредит може бути забезпечений майном позичальника або пов’язаний з акціонерним капіталом. Мінімальна сума прямих кредитів, що надаються Банком, становить 5 млн. євро, хоча за певних умов сума може бути скоригована – зменшена або збільшена. Строк кредитів – від 5 до 15 років. Проценти за кредитами можуть бути фіксованими або плаваючими. При визначенні розміру процентної ставки за основу беруть ставку LIBOR плюс "маржа". Інвестиції в акціонерний капітал. Банк купує пакети акцій і гарантує розміщення випуску акцій, а також розробляє чітку стратегію реалізації свого пакета акцій. Гарантії. Банківські гарантії дають позичальнику доступ до фінансування і розподілу ризиків відповідно до міркувань Банку і його партнерів. Опосередковане фінансування відбувається через фінансових посередників. До інструментів опосередкованих фінансування можна віднести: 1. Кредитні лінії. ЄБРР відкриває поновлювальні (револьверні) кре дитні лінії фінансовим посередникам (кредитним установам, що виступають донорами) для задоволення внутрішнього попиту на кредити на умовах Банку. 2. Банківські інвестиції. Інвестиції в приватні акціонерні капітали здійснюються Банком шляхом підписки на акції або в інших формах. 3. Спільне фінансування. ЄБРР, часто разом із іншими донорами, спільно працюють над розробкою та впровадженням інвестиційних проектів. Банк фінансує тільки 35% вартості проекту, а в іншій частині (65%) надає гарантії за позиками з інших джерел, або залучає кредиторів шляхом укладання угоди про співфінасування. Саме тому Банк виступає у ролі каталізатора залучення інших кредиторів (комерційні банки, фінансові установи). 4. Програми розвитку фінансового сектора. ЄБРР надає позики на перебудову і розвиток фінансового сектора країн, які орієнтуються на ринок. Інвестиційні кошти направляються на поліпшення якості та прозорості діяльності комерційних банків; поліпшення моніторингу та регулювання діяльності банків; створення сприятливого середовища для подальшого розвитку та становлення банківського сектору. Успішне освоєння таких програм дає можливість комерційним банкам працювати на міжнародних фінансових ринках, мати доступ до інвестиційних ресурсів. Україна вступила до ЄБРР у серпні 1992 р. Міжнародне співробітництво з Банком максимально спрямоване на сприяння розвитку підприємницької ініціативи. Пріоритетами діяльності Банку в Україні є: - підтримка та розвиток приватного сектора; - сприяння та допомога в реструктуризації та модернізації сектора економіки; - розвитку малих та середніх підприємств; - сприяння реконструкції та реформам ключових секторів інфраструктури (транспорту, телекомунікацій, енергетики, комунальних послуг) - зміцнення позиції фінансового сектора. ЄБРР і НБУ спільно розпочали в 1998 р. програму мікрокре-дитування. Програма реалізується разом із Німецько-Українським Фондом (НУФ). Програма мікрокредитування включає: • надання мікрокредитів малим і середнім підприємствам (МСП); • надання технічної допомоги комерційним банкам у межах програми " Трансформ", що розроблена урядом Німеччини. У цьому напрямку Україна співпрацює не тільки з ЄБРР, а й з іншими фінансовими установами, зокрема з Німецькою кредитною установою для відбудови (KFW), яка також діє у сфері мікрокредитування. У 1996 р. було створено кредитну установу - Німецько-Український Фонд, метою якого є сприяння доступу МСП до кредитів для фінансування інвестицій та оборотних коштів. Цей фонд є доповненням до вже існуючих проектів у межах програми "Трансформ". НУФ створений у вигляді поновлювального (револьверного) фонду із початковим капіталом - (траншу Німеччини для України) розміром 10 млн. німецьких марок. Ще одним напрямком роботи ЄБРР з Україною є фінансування через венчурні фонди - фінансові посередники, що об’єднують ресурси своїх партнерів і використовують капітал для допомоги підприємцям розпочати новий бізнес в обмін на участь у власності. У 1998 р. підписано угоду з Глобал Фінанс" загальним обсягом фінансування 60 млн. доларів США для Румунії та України. У тому ж році було підписано угоду з "Євровенчерз Україна" обсягом капіталізації 30 млн. дол. США. При активній підтримці ЄБРР планується створити "Мікрофінанс Банк" з обсягом капіталу 10 млн. євро. Серед інвесторів Банку мають бути Міжнародна фінансова корпорація; Німецько-Український Фонд "Трансформ", Західноєвропейський фонд підприємництва для країн СНД. Очікується, що портфель кредитів становитиме приблизно 15-29 млн. євро. Таким чином, країни Східної Європи здійснюють інтенсивний пошук нових форм регіональних валютно-фінансових відносин, які б враховували їхні інтереси та сприяли розвиткові національних економік. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено. |
| < Попередня | Наступна > |
|---|
