Studentam.net.ua

§ 4.2. Сутність конфлікту, об'єкт і предмет конфліктології

   Конфлікт — надзвичайно складне соціальне і психологічне явище, успішність вивчення якого багато в чому залежить від якості вихідних методологічних і теоретичних передумов, методів, які використовуються. Розв'язання розглянутих нижче проблем може сприяти подоланню тих труднощів, які вже окреслені у зв'язку з визначенням сутності конфлікту, об'єкта і предмета конфліктології.
   Насамперед необхідно максимально чітко визначити зміст, який ми вкладаємо в поняття “конфлікт”, позначивши тим самим межі предметної області конфліктології. Поняття “конфлікт” спочатку трактувалася як “бійка, бій, боротьба” — тобто фізичне протистояння між сторонами. Потім це значення розширилося, включивши в себе “різку розбіжність чи протиставлення інтересів, ідей і т. п.”.Таким чином, тепер цей термін передбачає не тільки саму фізичну протидію, але і її психологічне підґрунтя. Найбільш поширені два підходи до розуміння конфлікту. При одному з них конфлікт визначається як зіткнення сторін, думок, сил, тобто дуже широко. При такому підході конфлікти можливі й у неживій природі. Поняття “конфлікт” і “протиріччя” фактично стають такими, які можна порівняти за обсягом. Інший підхід полягає в розумінні конфлікту як зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів опонентів або суб'єктів взаємодії. Тут передбачається, що суб'єктом конфліктної взаємодії може бути або окрема людина, або люди і групи людей.
   Прогрес науки, особливо на етапі її становлення, залежить від того, наскільки вдало визначені межі предмету її вивчення. Важливо, з одного боку, не упустити нічого, тому що при цьому губиться системне уявлення про предмет, з іншого боку — не включити в предмет нічого зайвого, оскільки це приводить до розширення кола досліджуваних явищ, збільшення обсягу дослідницької роботи. Крім того, важливо вже у визначенні предмета як можна точно розкрити сутність досліджуваного явища. У цьому зв'язку доцільно внести в розуміння конфлікту два принципових уточнення.
   Насамперед ми вважаємо за необхідне звузити широке розуміння конфлікту і припускати, що конфлікти виникають тільки при соціальній взаємодії. При цьому якщо соціальну взаємодію розуміти в широкому значенні, то в неї доцільно включити і взаємодію між тваринами. Така позиція на сьогоднішній день обґрунтована в досить великій кількості робіт, присвячених різним аспектам проблеми біосоціальної еволюції. Тому в об'єкт конфліктології, на нашу думку, необхідно включити зооконфлікти — конфлікти у тваринному світі. У неживій природі конфліктів немає, там є протиріччя, протидії, зіткнення і т. п.
   Друге уточнення стосується суті конфлікту. Мається на увазі, що сутність конфлікту полягає не стільки у виникненні протиріччя, зіткненні інтересів, скільки в способі розв'язання протиріччя, яке створилося, у протидії суб'єктів соціальної взаємодії. Усілякі протиріччя виникають скрізь і завжди, але тільки незначна частина їх розв'язується шляхом конфліктів. Інтереси і погляди також перетинаються досить часто. Однак сутність конфлікту ширша ніж це зіткнення. Вона — у протидії суб'єктів конфлікту в цілому.
   Таким чином, під конфліктом розуміється найбільш гострий спосіб розв'язання важливих протиріч, які виникають у процесі взаємодії, що полягає в протидії суб'єктів конфлікту і звичайно супроводжується негативними емоціями. Якщо суб'єкти конфлікту протидіють, але не переживають при цьому негативних емоцій (наприклад, у процесі дискусії, спортивного єдиноборства), чи навпаки, переживають негативні емоції, але зовні не виявляють їх, не протидіють один одному, то такі ситуації є передконфліктними. Протидія суб'єктів конфлікту може розгортатися у трьох сферах: спілкуванні, поведінці, діяльності.
   На сьогоднішній день доцільно об'єднати в систему всі ті практично не пов'язані між собою дослідження конфлікту, що ведуться в рамках військових наук, мистецтвознавства, історії, математики, педагогіки, політології правознавства, психології, соціобіології, соціології, філософії і деяких інших (наприклад, психіатрії й економіки). Така система не буде штучним утворенням. її створення можливе, оскільки в основі будь-якого конфлікту лежить протиріччя, що відіграє системоутворюючу роль як для різних видів конфлікту, так і для різних рівнів їхнього вивчення. її створення необхідне, оскільки люди, органи управління мають справу з цілісними реальними конфліктами, а не з окремими їх психологічними, правовими, філософськими, соціологічними та іншими аспектами.
   Ці розуміння обґрунтовують необхідність виділення самостійної науки — конфліктології. Об'єктом її комплексного вивчення є конфлікти в цілому, а предметом — загальні закономірності їхнього виникнення, розвитку і завершення. Конфліктологію, безперечно, повинні цікавити три типи конфліктів внутрішньоособистісні, соціальні, зооконфлікти. До основних видів соціальних конфліктів відносяться: міжособистісні конфлікти, конфлікти між малими, середніми і великими соціальними групами, міжнародні конфлікти між окремими державами та їх коаліціями (табл. 4.1).
   Центральним об'єктом конфліктології є соціальні конфлікти, а їх ядром — міжособистісні. Дослідження міжособистісних конфліктів, менш складних серед інших соціальних конфліктів, може розкрити основні причини конфліктної взаємодії. Соціальні конфлікти тісно пов'язані з внутрішньоособистісними конфліктами. Тому розуміння мотивів соціальних конфліктів буде ускладнене без вивчення тих процесів, що відбуваються в психіці і передують конфліктній поведінці людини.
   Кожна з одинадцяти окремих конфліктологічних наук має в загальному для цих наук об'єкті свій предмет. Він є тією частиною, стороною, рівнем об'єкта, що досліджує дана наука. Однак і сама конфліктологія не в змозі описати і пояснити конфлікти у всій їхній повноті. Конфлікти — невичерпний об'єкт пізнання, про який не можна довідатися абсолютно все. Тому предметом конфліктології є ті закономірності, сторони, характеристики конфліктів, які в змозі досліджувати наука на даному етапі свого розвитку. Об'єкт конфліктології — більш консервативне утворення порівняно з предметом. Об'єкт може змінюватися в результаті свого власного розвитку, крім того, його межі можуть уточнюватися в зв'язку з більш глибоким проникненням науки в суть досліджуваних явищ. Об'єкт конфліктології — соціальні, внутрішньоособистісні і зооконфлікти — у недалекому майбутньому навряд чи зазнає істотних змін. Ядро предмета конфліктології формулюється в понятійній схемі опису конфліктів. Двадцять років тому ця схема включала чотири основні категоріальні групи. На даний час понятійна схема опису конфліктів складається, як уже сказано вище, з одинадцяти основних категоріальних груп. Розуміння предмета науки розвивається разом з розвитком конфліктології.