Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Психологія arrow Конфліктологія (М.В.Примуш) arrow § 4.2. Сутність конфлікту, об'єкт і предмет конфліктології
08.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




§ 4.2. Сутність конфлікту, об'єкт і предмет конфліктології

§ 4.2. Сутність конфлікту, об'єкт і предмет конфліктології

   Конфлікт — надзвичайно складне соціальне і психологічне явище, успішність вивчення якого багато в чому залежить від якості вихідних методологічних і теоретичних передумов, методів, які використовуються. Розв'язання розглянутих нижче проблем може сприяти подоланню тих труднощів, які вже окреслені у зв'язку з визначенням сутності конфлікту, об'єкта і предмета конфліктології.
   Насамперед необхідно максимально чітко визначити зміст, який ми вкладаємо в поняття “конфлікт”, позначивши тим самим межі предметної області конфліктології. Поняття “конфлікт” спочатку трактувалася як “бійка, бій, боротьба” — тобто фізичне протистояння між сторонами. Потім це значення розширилося, включивши в себе “різку розбіжність чи протиставлення інтересів, ідей і т. п.”.Таким чином, тепер цей термін передбачає не тільки саму фізичну протидію, але і її психологічне підґрунтя. Найбільш поширені два підходи до розуміння конфлікту. При одному з них конфлікт визначається як зіткнення сторін, думок, сил, тобто дуже широко. При такому підході конфлікти можливі й у неживій природі. Поняття “конфлікт” і “протиріччя” фактично стають такими, які можна порівняти за обсягом. Інший підхід полягає в розумінні конфлікту як зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів опонентів або суб'єктів взаємодії. Тут передбачається, що суб'єктом конфліктної взаємодії може бути або окрема людина, або люди і групи людей.
   Прогрес науки, особливо на етапі її становлення, залежить від того, наскільки вдало визначені межі предмету її вивчення. Важливо, з одного боку, не упустити нічого, тому що при цьому губиться системне уявлення про предмет, з іншого боку — не включити в предмет нічого зайвого, оскільки це приводить до розширення кола досліджуваних явищ, збільшення обсягу дослідницької роботи. Крім того, важливо вже у визначенні предмета як можна точно розкрити сутність досліджуваного явища. У цьому зв'язку доцільно внести в розуміння конфлікту два принципових уточнення.
   Насамперед ми вважаємо за необхідне звузити широке розуміння конфлікту і припускати, що конфлікти виникають тільки при соціальній взаємодії. При цьому якщо соціальну взаємодію розуміти в широкому значенні, то в неї доцільно включити і взаємодію між тваринами. Така позиція на сьогоднішній день обґрунтована в досить великій кількості робіт, присвячених різним аспектам проблеми біосоціальної еволюції. Тому в об'єкт конфліктології, на нашу думку, необхідно включити зооконфлікти — конфлікти у тваринному світі. У неживій природі конфліктів немає, там є протиріччя, протидії, зіткнення і т. п.
   Друге уточнення стосується суті конфлікту. Мається на увазі, що сутність конфлікту полягає не стільки у виникненні протиріччя, зіткненні інтересів, скільки в способі розв'язання протиріччя, яке створилося, у протидії суб'єктів соціальної взаємодії. Усілякі протиріччя виникають скрізь і завжди, але тільки незначна частина їх розв'язується шляхом конфліктів. Інтереси і погляди також перетинаються досить часто. Однак сутність конфлікту ширша ніж це зіткнення. Вона — у протидії суб'єктів конфлікту в цілому.
   Таким чином, під конфліктом розуміється найбільш гострий спосіб розв'язання важливих протиріч, які виникають у процесі взаємодії, що полягає в протидії суб'єктів конфлікту і звичайно супроводжується негативними емоціями. Якщо суб'єкти конфлікту протидіють, але не переживають при цьому негативних емоцій (наприклад, у процесі дискусії, спортивного єдиноборства), чи навпаки, переживають негативні емоції, але зовні не виявляють їх, не протидіють один одному, то такі ситуації є передконфліктними. Протидія суб'єктів конфлікту може розгортатися у трьох сферах: спілкуванні, поведінці, діяльності.
   На сьогоднішній день доцільно об'єднати в систему всі ті практично не пов'язані між собою дослідження конфлікту, що ведуться в рамках військових наук, мистецтвознавства, історії, математики, педагогіки, політології правознавства, психології, соціобіології, соціології, філософії і деяких інших (наприклад, психіатрії й економіки). Така система не буде штучним утворенням. її створення можливе, оскільки в основі будь-якого конфлікту лежить протиріччя, що відіграє системоутворюючу роль як для різних видів конфлікту, так і для різних рівнів їхнього вивчення. її створення необхідне, оскільки люди, органи управління мають справу з цілісними реальними конфліктами, а не з окремими їх психологічними, правовими, філософськими, соціологічними та іншими аспектами.
   Ці розуміння обґрунтовують необхідність виділення самостійної науки — конфліктології. Об'єктом її комплексного вивчення є конфлікти в цілому, а предметом — загальні закономірності їхнього виникнення, розвитку і завершення. Конфліктологію, безперечно, повинні цікавити три типи конфліктів внутрішньоособистісні, соціальні, зооконфлікти. До основних видів соціальних конфліктів відносяться: міжособистісні конфлікти, конфлікти між малими, середніми і великими соціальними групами, міжнародні конфлікти між окремими державами та їх коаліціями (табл. 4.1).
   Центральним об'єктом конфліктології є соціальні конфлікти, а їх ядром — міжособистісні. Дослідження міжособистісних конфліктів, менш складних серед інших соціальних конфліктів, може розкрити основні причини конфліктної взаємодії. Соціальні конфлікти тісно пов'язані з внутрішньоособистісними конфліктами. Тому розуміння мотивів соціальних конфліктів буде ускладнене без вивчення тих процесів, що відбуваються в психіці і передують конфліктній поведінці людини.
   Кожна з одинадцяти окремих конфліктологічних наук має в загальному для цих наук об'єкті свій предмет. Він є тією частиною, стороною, рівнем об'єкта, що досліджує дана наука. Однак і сама конфліктологія не в змозі описати і пояснити конфлікти у всій їхній повноті. Конфлікти — невичерпний об'єкт пізнання, про який не можна довідатися абсолютно все. Тому предметом конфліктології є ті закономірності, сторони, характеристики конфліктів, які в змозі досліджувати наука на даному етапі свого розвитку. Об'єкт конфліктології — більш консервативне утворення порівняно з предметом. Об'єкт може змінюватися в результаті свого власного розвитку, крім того, його межі можуть уточнюватися в зв'язку з більш глибоким проникненням науки в суть досліджуваних явищ. Об'єкт конфліктології — соціальні, внутрішньоособистісні і зооконфлікти — у недалекому майбутньому навряд чи зазнає істотних змін. Ядро предмета конфліктології формулюється в понятійній схемі опису конфліктів. Двадцять років тому ця схема включала чотири основні категоріальні групи. На даний час понятійна схема опису конфліктів складається, як уже сказано вище, з одинадцяти основних категоріальних груп. Розуміння предмета науки розвивається разом з розвитком конфліктології.

Таблиця 4.1

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016