|
УДК 81'367 С.К. Топачевський,
викладач
(Житомирський державний університет імені Івана Франка) Формально надмірні будови як прояв конфліктно спрямованих стратегій мовлення жінок У статті розглядається роль формально надмірних мовленнєвих засобів у жіночому мовленні при реалізації стратегій конфліктної взаємодії. Виявлено типові тактики з використанням формально надмірних будов, а також характерні для жіночого мовлення синтаксичні структури, що характеризуються перенасиченням плану змісту. Гендерні дослідження кінця ХХ початку ХХІ століття відходять від бінарних опозицій та універсальних тверджень щодо поведінки жінок та чоловіків [1]. Лінгвісти (М.Д. Городнікова, О.А. Земська, М.А. Китайгородська та ін.) приходять до єдиної думки, що розходження в моделях чоловічої/жіночої мовленнєвої поведінки проявляються нерегулярно і гендер не є визначальним фактором комунікації, тобто не проявляється в кожному мовленнєвому акті [2]. Встановлено, що одна людина в різних комунікативних ситуаціях може проявляти різну мовленнєву поведінку, а вивчення комунікації осіб однієї статі, але різного соціального й професійного статусу також виявило ряд розходжень [3]. Сьогодні вважається, що гендерні особливості повинні розглядатися в комплексі з такими критеріями як статус, вік, етнічна та соціальна приналежність, рівень освіти, професія, ситуативний контекст та ін., а також з урахуванням ситуації в суспільстві, що постійно змінюється [2; 4].
Разом із тим, наука не заперечує існування деяких стильових особливостей, властивих переважно чоловікам або переважно жінкам у рамках чітко окресленої ситуації спілкування, тобто у певних ситуаціях мовленнєвого спілкування вплив гендера проявляється в наданні переваги одним прийомам мовленнєвої поведінки і блокуванні інших. Причини таких особливостей пояснюються особливостями психічного складу комунікантів, їх характеру, професії, ролі в соціумі (О.А. Земська, М.А. Китайгородська) [2].
Г.Є. Крейдлін стверджує, що варто говорити не про гендерні відмінності, а про два стилі комунікативної поведінки – чоловічий (маскулінний), який переважає у представників чоловічої статі та жіночий (фемінінний), який переважає в жінок. Визначаючи особливості зазначених стилів, автор зазначає, що існуючі гендерні комунікативні стереотипи необхідно співвідносити саме з цими стилями, а не з біологічною статтю. Жіночий комунікативний стиль характеризується, серед інших, такими гендерними комунікативними стереотипами, як більша комунікативна чутливість жінки у порівнянні з чоловіком, менша комунікативна агресивність жінок та більша емпатійність у жінок [5].
Актуальним є, на нашу думку, дослідження конфліктно спрямованої поведінки, яка реалізуться жінками, адже більш дослідженою є жіноча ввічливість та кооперація. Так Дж. Холмс пояснює вищу, в порівнянні з чоловіками, ввічливість жінок тим, що вони приділяють більше уваги емоційному аспекту висловлень, а ввічливість Дж. Холмс розглядає в широкому сенсі, як вияв турботи до почуттів інших. Автор робить висновки, що жінки схильні частіше ніж чоловіки вдаватися до позитивної ввічливості, тим самим стверджуючи, що висловлення жінок виявляють увагу до почуттів співрозмовника частіше і більш відкрито, ніж висловлення чоловіків [1].
У своїх працях Дж. Холмс (Holmes, 1998) формулює результати досліджень у формі соціолінгвістичних універсалій. Серед них у цій статті, ми вважаємо за необхідне виділити такі:
1. Чоловіки та жінки виробляють різні моделі використання мови.
2. Жінки фокусуються на емоційних функціях комунікації частіше за чоловіків.
3. Жінки використовують лінгвістичні (лінгвальні) засоби задля підкреслення спільності (солідарності) частіше за чоловіків.
4. Жінки намагаються взаємодіяти у такі способи, які підтримують і збільшують спільність (солідарність).
5. Жінки стилістично більш гнучкі, ніж чоловіки [6].
Конфлікно спрямовану поведінку ми розуміємо як таку, яка реалізується у певних стратегіях і тактиках, коли розглядаємо конфліктну поведінку в порушенні принципів ввічливості теорії Браун-Левінсона [7], у реалізації авторитарних комунікативних стратегій [8], дисоціативно-спрямованих стратегій [9: 5-9].
Мета статті полягає у виявленні ролі експлікаційних моделей (формально надмірних будов) англійського колоквіального синтаксису в реалізації конфліктно спрямованих стратегій мовлення жінок.
Термін "експлікаційні моделі" (ЕМ) введений Л.І. Павленко для позначення формально надмірних синтаксичних структур, що характеризуються перенасиченням плану змісту для реалізації певної комунікативної мети [10: 3-4]. Автором розглядаються такі моделі:
- ЕМ розчленування синтаксичної структури висловлення, основними проявами яких є розчленування потенційно простого поширеного речення, розчленування потенційно складнопідрядного речення, розчленування потенційно складносурядного речення;
- ЕМ розширення синтаксичної структури висловлення, які реалізуються за допомогою постпозитивних сегментованих компонентів (ПСК) та плеонастичних елементів (повтори, апелятивні елементи, вигукова індикація питальності, експлетиви і перифрастичні твердження);
- ЕМ розширення структури репліки розглядаються як засоби модифікації структури діалогу, і представлені питально-відповідною побудовою репліки та псевдоінформативним перепитуванням.
Л.І. Павленко зазначає, що комунікативні функції ЕМ як засобу мовленнєвого впливу демонструють взаємозв’язок із позамовними чинниками. При актуалізації в мовленні такі моделі виконують аргументативну та модально-оцінну функції, причому характерним є синкретизм названих функцій [10: 3-4].
ЕМ розчленування потенційно синтаксичного цілого розглядається нами у прикладах (1), (2), (3).
(1) "…if he doesn’t stop using the drug then he will almost certainly go to jail or even kill himself with an overdose." "So Rickie Crowninshield is an irresponsible idiot … you can’t run the society on the assumption that everyone is a retard, and you have to accept that there will be casualties in a free society. If you’re so intent on keeping the young alive then why don’t you ban rock climbing? Or surfing? Or motorcycles? Or alcohol? …" (В. Cornwell).
Адресат (Елен) не погоджується з думкою свого друга, що наркоману (Ріккі) треба допомагати подолати свою залежність і наводить за допомогою ЕМ розчленування багато речей, які так само небезпечні на її думку як і наркотики. Розчленовані елементи є потенційними прямими додатками; вони відтворюються в мовленні по мірі того, як вони спадають мовцю на думку і виконують роль посилення незгоди та негативної оцінки думок адресанта, що, згідно з теорією ввічливості Браун-Левінсона, є актом, який загрожує позитивній самооцінці адресата [7].
У прикладі (2) агресія спрямована на предмет розмови – брата Беніти, який втратив сімейні гроші і який знаходиться в сусідній кімнаті й все чує.
(2) "BENEATHA. The insurance money. My brother gave it away. ASAGAI. Gave it away? BENEATHA. He made an investment! With a man even Travis wouldn’t have trusted with his most wornout marbles" (L. Hansberry).
Розчленування потенційно складнопідрядного речення посилює контраст його двох частин і робить критику особливо сильною. Згідно з теорією ввічливості Браун-Левінсона це є акт загрози позитивній самооцінці, в цьому випадку слухача, а не адресата.
Негативна оцінка у прикладі (3), як і у прикладі (2), направлена на слухача, а не на адресата. Подруга слухача (Ніка) негативно оцінює його у розмові з їхнім другом (Сессі).
(3) "A proctologist is an asshole doctor, Thessy dear," Ellen explained, then gave me a smile that would have frozen the heart out of a blast furnace. "Or in Nick’s case," she added loudly, "a brain surgeon" (В. Cornwell).
У четвертому прикладі розглядається ЕМ розчленування потенційно синтаксичного цілого в контексті діалогічної єдності. Характерною для таких випадків є спільність думок комунікантів [11: 73], проте в цьому прикладі викорисання адресатом (Мілдред) такої формально надмірної будови розглядається як конфліктна тактика.
(4) "AUNT. Yes, for a fresh pose I have no doubt you would drag the name of Doughlas in the gutter! MILDRED. From which it sprang. Good-by Aunt. Don’t pray too hard that I fall into the fiery furnace. AUNT. Poser! " (E. O’Neill).
Племінниця Мілдред не погодилать вдягти старе пальто, щоб не забруднити своє біле плаття в котельні корабля, куди вона збирається на екскурсію. Тітка називає її "позером" і каже, що вона зганьбить честь їх імені, на що Мілдред відповідає, що сім’я і походить з низів суспільства. Таким чином адресат (Мілдред) вдало отримує перевагу над співрозмовником, доповнюючи речення тим, що той не мав на увазі й не хотів згадувати.
Кількість прикладів з ПСК як ЕМ розширення синтаксичної структури висловлення дає піставу стверджувати, що використання цієї формально надмірної будови є типовим при реалізації жінками конфлікних стратегій.
У наступному прикладі викорисання ПСК-модальної оцінки (the fool) є дієвою тактикою негативної оцінки поглядів та переконань співрозмовника.
(5) "MRS. JOHNSON. … You sure one proud-acting bunch of colored folks. Well – I always thinks like Booker T. Washington said that time – "Education has spoiled many a good plow hand" – MAMA. Is that what old Booker T. said? MRS. JOHNSON. He sure did. MAMA. Well, it sounds just like him. The fool" (L. Hansberry).
Постпозитивний характер цієї ЕМ відіграє в цьому прикладі важливу роль, адже реакція адресата (Мами) на образу, нанесену всій родині, видається м’якою. Початок відповіді змушує адресанта (Міссіз Джонсон) повірити в свою перевагу допоки адресат не закінчує репліку. Несподіваність в такому контексті посилює образу, яка виражається у прямій формі й у контексі теорії ввічливості Браун-Левінсона розглядається як поведінковий акт загрози позитивній самооцінці адресата [7].
У шостому прикладі ПСК використовуються як засоби ведення конфлікту.
(6) "ASAGAI. Children see things very well sometimes – and idealists even better. BENEATHA. I know that’s what you think. Because you are still where I left off. You with all your talk and dreams about Africa! You still think you can patch up the world. Cure the Great Sore of Collonialism – with the Penicilin of Independence - ! " (L. Hansberry).
У ПСК-модальної оцінки You with all your talk and dreams about Africa! виражається негативна оцінка адресата (Асагаі), яка контрастує з позитивною оцінкою адресантом (Беніта) себе. ПСК-конкретизація (Cure the Great Sore of Collonialism – with the Penicilin of Independence) – адресант прямо глузує з адресата. Обидві ЕМ є актом прямого вираження негативу без пом’якшуючих засобів, що загрожує позитивній самооцінці адресата [7].
Наступний приклад демонструє використання ПСК-конкретизації для посилення тактики іронії, розрахованої на провокування конфлікту. Я.О. Бондаренко розглядає іронію як одну із можливих тактик конфліктної стратегії [12: 8].
(7) "[Beneatha sits on alone. Presently Walter enters from his room and starts to rummage through things, feverishly looking for something. She looks up and turns in her seat] BENEATHA [hissingly]. Yes – just look at what the New World hath wrought!... Just look! There he is! Monsieur e petit bourgeois noir – himself! There he is – Symbol of a Rising Class! Entrepreneur! Titan of the system! /…/ Did you see yourself ont that Great Day sitting down at the Conferece Table, surrounded by all the mighty bald-headed men in America? All halted, waiting, breathless, waiting for your pronouncements on industry? Waiting for you – Chairman of the Board! …" (L. Hansberry).
Використання експлетивів як формально надмірних будов розширення синтаксичної структури висловлення зумовлено сильними негативними почуттями в жінок і використовується ними у конфліктно спрямованих стратегіях, що відрізняється від вживання чоловіками цієї формально надмірної будови. У чоловічому мовленні експлетиви використовуються як у негативних, так і позитивних стратегіях ("Forget it. You would have done the same for me." "You’re damn right I would, but it’s something I’ll never forget …" (J.H. Chase).
(8) "Why the hell did you say no?" Ellen demanded angrily (В. Cornwell).
Експлетив "hell" перетворює запитання на явну критику дій адресата.
Експлетив "damn" у десятому прикладі використовується у складі стійкого дієслівного словосполучення. Поведінка співрозмовниці двох чоловіків розглядається нами в цьому прикладі як авторитарна. П.Г. Крючкова, досліджуючи авторитарний дискурс, зазначає, що основними ознаками авторитарної мовленнєвої поведінки є "ілокуція адресанта, спрямована на пригнічення, домінування та тиск, порушення ним комунікативних норм, властивих тій чи тій комунікативній сфері, авторитетність комуніканта, наявність вербальних маркерів авторитарного дискурсу, які є мовним втіленням ілокутивної мети авторитарного комуніканта" [8: 4].
Беручи ілокутивну мету комуніканта за критерій, авторитарні стратегії поділяються на:
1) авторитарне домінування;
2) авторитарний тиск – вплив на адрасата з метою змусити його виконати небажані для нього дії (тактики наказів, погроз, звинувачень);
3) авторитарне маніпулювання – психологічний вплив на адрсата, що має на меті виникнення у нього намірів, які не збігаються з його бажаннями (тактики з використанням імплікацій, неправди або шантажу) [8: 6].
(9) "Doesn’t he work here anymore? Have I got to do all the work?" "Look, honey," Jenson said pleadingly, "he’s on night shift…" "I don’t give a damn what he’s on." To me she said, "Go in and clear the dishes!.." (J. Chase).
У наведеному прикладі жінкою використоується стратегія авторитарного домінування, яка виділяється П.Г. Крючковою як одна із стратегій авторитарного дискурсу [8: 4].
Десятий приклад демонструє використання експлетивів у конфлікті двох подруг, одна з яких дуже обурена діями іншої, що видно у використанні одразу двох експлетивів (hell; goddamn) у висловленні. Ці ЕМ допомагають виразити негативну оцінку дій адресата, яка взяла в аеропорт соду, яку служба безпеки прийняла за наркотики.
(10) "MARGARET-ELIZABETH. … I can’t figure out why in the hell you brought that stuff in the first goddamn place! LIZZIE: There’s no need to get nasty, Margaret. … I never travel without baking soda – never" (E. Jackson).
У одинадцятому прикладі адресант (Беніта) критикує реакцію свого друга (сміх) на її слова.
(11) "BENEATHA. … I’m not interested in being someone’s little episode in America or – one of them! [Asagai has burst into laughter again] That’s funny as hell, huh? ASAGAI: It’s just that every american girl I have known said that to me" (L. Hansberry).
Використовуючи експлетив (as hell) та вигукову індикацїю питальності (huh) адресант підкреслює іронічність свого висловлення та критику дій співрозмовника [7].
Використання вигукової індикації питальності характерне для вираження іронії в рамках конфліктної стратегії, як у наступному прикладі, в якому адресантом висловлюється також погроза та образа. Саме образа в нижченаведеному прикладі реалізується апелятивними елементами (nasty minded hag; poison ivy).
(12) "So it was my good friend Irma who told you all those lies, huh?" "Right." /…/ "Get out! Get out of here before I break your arm, you nasty minded hag! First you tried to strong-arm me, and when that didn’t work you decided to break up the beautiful friendship between me and my good friend Irma. Well, that’s not going to work, either, poison ivy!" (C. Bwown).
Повтори, як ЕМ розширення синтаксичної структури висловлення, також використовуються жінками у мовленні в конфліктних ситуаціях. Тринадцятий приклад демонструє повтор спрямований на глузування і критику дій адресата (Ліззі), що є поведінковим актом, який погрожує позитивній самооцінці адресата [7].
(13) "MARGARETH-ELIZABETH. If you want them (the birds) to start living with us… LIZZIE. I forgot! MARGARETH-ELIZABETH. [Imitating Lizzie] "I forgot, I forgot, I forgot" (E. Jackson).
Наступний приклад є тактикою докору у конфліктній стратегії. Мовець висловлює незадоволення своєю дочкою, дії якої призвели до втрати грошей та надій. Повтор загострює увагу адресата (дочки) на негативному результаті.
(14) "AMANDA. /…/ Fifty dollars tuition, all of our plans - my hopes and ambitions for you – just gone up the the spout, just gone up the spout like that" (T. Williams).
Приклади ЕМ розширення синтаксичної структури висловлення за допомогою перифрастичного твердження не були зафіксовані нами в реалізації конфліктних стратегій у мовленні жінок, що свідчить про нетиповість цієї ЕМ в такому контексті.
ЕМ розширення структури репліки за допомогою питально-відповідної побудови репліки представлена в рамках конфліктних стратегій у жіночому мовленні. У п’ятнадцятому прикладі питально-відповідна побудова репліки зустрічається у тактиці докору в рамках конфліктно спрямованої стратегії. У шістнадцятому прикладі адресант виражає негативні емоції. Згідно з Л.І. Павленко, в такій побудові репліки закладений великий емоційно-експресивний потенціал, в цих прикладах він негативний. У зв’язку з цим шістнадцятий приклад можна розглядати як створення мовцем надзвичайно емоційної атмосфери, що, як зазначає В.І. Карасик, розглядається в теорії Браун-Левінсона як поведінковий акт ігнорування гідності співрозмовника [7].
Особливості цієї ЕМ у п’ятнадцятому прикладі полягає в тому, що питання направлено на адресата, а відповідь негативно характеризує адресата. У шістнадцятому прикладі питання спрямовано адресантом до самого себе.
(15) "LAURA: You’re always quick enough to find fault. You don’t seem to know whe you’re lucky. You come back at night and find your home well cared for and me slaving over a hot dinner, and do you ever say a word of thanks? No, all you can think of is finding fault" (Ch. Morley).
(16) "AMANDA. /…/ The effort, the preparations, all the expense! The new floor lamp, the rug, the clothes for Laura! All for what? To entertain some other girl’s fiancé! " (T. Williams).
ЕМ розширення структури репліки за допомогою псевдоінформативного перепитування є однією з найтиповіших для жіночого конфліктного мовлення. Тактика непогодження з думкою адресанта або негативної оцінки змісту висловлення є найхарактернішою для цієї формально надмірної будови, що добре видно у прикладах (17), (18), (19).
(17) "He’s an honest man, and there aren’t too many of those in politics." "Honest? For God’s sake, Nick, he graduated from Yale Law School! ..." (В. Cornwell)
Типовим для цієї ЕМ є перетворення питального речення в окличне, що зумовлено сильними негативними емоціямиа адресата. Ілюстративний матеріал дає змогу стверджувати, що для жіночого конфліктного мовлення це є теж типовим (приклади (18), (19).
(18) "TOM. Man by instinct a lover, a hunter, a fighter, and none of those instincs are given much play at the warehouse! AMANDA. Man is by instinct! Don’t quote instinct to me! Instinct is something that people have got away from! " (T. Williams).
(19) "GEORGE. /…/ Let’s face it, baby, your heritage is nothing but a bunch of raggedy-assed spirituals and some grass huts! BENEATHA. GRASS HUTS! See there … you are standing there in your splendid ignorance talking about people who were the first to smelt iron on the face of the earth! " (L. Hansberry).
У двадцятому прикладі псевдоінформативне перепитування вживається у тактиці іронії конфліктно спрямованої стратегії.
(20) "RUTH [anxiously, with frightened eyes]. You didn’t say nothing bad to him, did you? BENEATHA. Bad? Say anything bad to him? No – I told him he was a sweet boy full of dreams and everything is strictly peachy keen, as the ofay kids say! " (L. Hansberry).
За допомогою вираження негативних емоцій, відбувається ігнорування гідності близької адресантові (Рут) людини. Особа про яку йдеться у розмові – чоловік Рут і брат Беніти, але жінка ставиться до чоловіка набагато краще ніж сестра. У цьому випадку репліка адресата (Беніти) непрямо направлена на конфлікт з адресантом, адже іронічне перепитування (яке містить ПСК-конкретизації) критикує турботливе ставлення адресанта до об’єкта розмови.
Насупний приклад ілюструє погрозу, яка підсилюється псевдоінформативним перепитуванням.
(21) "MRS. CHEVELEY. … And it is not for you to make terms. It’s for you to accept them. Supposing you refuse – SIR ROBERT CHILTERN. What then? MRS.CHEVELEY. My dear Sir Robert, what then? You are ruined, that is all! " (O.Wilde).
Реактивна репліка адресанта (Міссіз Чівлі) свідчить про лідерство у діалозі, що дозволяє будувати своє мовлення таким чином.
Аналіз зібраного ілюстративний матеріалу дає нам можливість стверджувати, що формально надмірні будови відіграють роль посилення конфліктно спрямованих стратегій жіночого мовлення. Нами виявлено використання ЕМ переважно у стратегіях прямого вираження змісту без помягчуючих засобів, які спрямовані на негативну оцінку дій або думок співрозмовників, що за теорією ввічливості Браун-Левінсона розглядається як порушення позитивної та негативної ввічливості. Характерними тактиками є незгода, критика, іронія, менше використовуються погрози та образи. Стратегії авторитарної поведінки майже не представлені в жіночому конфліктному мовленні, що може пояснюватися соціальною стереотипною обумовленістю позиції жінки у суспільстві.
ЕМ розширення синтаксичної структури висловлення за допомогою різних видів ПСК, зокрема ПСК-конкретизації та ПСК-модальної оцінки, та ЕМ розширення структури репліки за допомогою псевдоінформативного перепитування є найбільш типовими для мовлення жінок у конфліктах.
Перспективи дослідження ми вбачаємо у дослідженні ролі формально надмірних будов у реалізації кооператвних / неконфліктних стратегій, в мовленні жінок, а також у чоловічому конфліктному і неконфліктному мовленні. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 1. Крючкова П.Г. Авторитарний дискурс (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04. / КНУ ім. Т. Шевченка. – К., 2003. - 14 с.
2. Артеменко Т.М. Стратегія і тактика мовленнєвого спілкування у констативно-констативному мікро діалозі // Синтаксис, семантика і прагматика мовних одиниць: Зб. наук. праць. – К.: НМКВО, 1992. – С. 5-9.
3. Павленко Л.І. Синтаксичні та функціонально-семантичні характеристики експлікаційних моделей в англійському розмовному мовленні: Автореф. дис. …канд. филол. наук: 10.02.04 / ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2005. – 20 с.
4. Топачевський С.К., Павленко Л.І. Вираження діалогічної модальності в експлікаційних структурах англійського розмовного мовлення: Дипломна робота / ЖДУ ім. І. Франка. – Ж., 2006. – 88 с.
5. Бондаренко Я.О. Дискурс акцентуйованих мовних особистостей: комунікативно-когнітивний аспект (на матеріалі персонажного мовлення в сучасній американській художній прозі): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 / КНЛУ. – К., 2002. – 16 с. Матеріал надійшов до редакції 21.04. 2007 р. Топачевский С.К. Формально избыточные структуры как проявление конфликтно направленых стратегий речи женщин.
В статье рассматривается роль формально избыточных речевых средств в женской речи при реализации стратегий конфликтного взаимодействия. Установлены типичные тактики с использованием формально избыточных структур, а также характерые для женской речи синтаксические структуры, которые характеризуються перенасыщением плана содержания. Topachevskiy S.K. Formally redundant structures as a means of conflict strategies manifestation in the speech of women.
The role of formally redundant structures in the speech of women is examined in the article, in particular - the realisation of conflict strategies. Typical tactics with the usage of formally redundant structures, as well as typical formally redundant structures are ascertained.
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
