|
УДК 81’42=111 С.І. Потапенко,
кандидат філологічних наук, доцент
(Ніжинський державний університет) Структура англомовних статей в аспекті періодичності публікації часописів новин У статті показано, як щотижнева періодичність публікації англомовних журналів новин визначає використання стратегій і тактик перцептивно-аналітичної, просторової та темпоральної презентації змісту, покладених в основу структурації статей та їхніх окремих блоків. Лінгвістика все більше уваги приділяє вивченню медіа-дискурсу, утвореного каналами передачі повідомлень [1: 25] та розповсюдження дискурсу [2: 163]. У сучасному контексті розвитку науки медіа здебільшого пов’язують із засобами масової інформації (ЗМІ), тобто розглядають як основу формування мас-медійного дискурсу [3: 7; 4: 8; 5: 4], який залежно від використаних каналів розшаровується на дискурси преси, радіо, телебачення, інтернету [6: 15]. Сучасний медіа-дискурс аналізують у різних аспектах [6: 10]. Один із них – дослідження його організації. При вивченні газетного дискурсу залучають поняття архітектоніки, композиції, структури, гіпертексту, запозичені із різних сфер діяльності. Поняття архітектоніки, яке прийшло з архітектури, акцентує подібність між газетною сторінкою та будівлею, підкреслюючи пропорційність окремих частин, естетичний рівень побудови [7: 369-370]. Поняття композиції, запозичене з образотворчого мистецтва та художньої літератури, відбиває організацію різнорідних елементів форми, яка розташовує і співпорядковує їх, надаючи виданню єдності та цілісності [8: 13]. Структуру газети розглядають як спосіб її внутрішньої організації [9: 25].
Для опису організації газет також залучають поняття гіпертексту [10: 216; 11: 172], який тлумачать як засіб нелінійної презентації інформації [12: 24]. Проте зведення структури друкованих видань до електронного гіпертексту вважаємо невиправданим, оскільки попередниками сітьових ЗМІ були паперові газети та журнали, які започаткували основи інформаційного дизайну [13: 82]. Проти вказаного уподібнення свідчать відмінності в сприйнятті людиною друкованого дискурсу та електронного гіпертексту. При взаємодії з гіпертекстом читач переключається з ситуативних моделей на засоби виділення (foregrounding) [14: 259], що зумовлено різними межами поля візуального сприйняття, встановленими екраном і друкованою сторінкою. На газетній шпальті одночасно з’являються всі матеріали, що дозволяє адресатові одразу обрати текст, який привертає його увагу, а в більшості гіпертекстів вузли, приєднані до поточного тексту, перебувають за межами екрана [15: 160].
При інтерпретації друкованого медіа-дискурсу як гіпертексту поза увагою залишається роль адресата та різні можливості доступу до медіа. Розгортання електронного гіпертексту підпорядковане волі користувача, який може звернутися до нього в будь-який момент. Водночас інші види медіа-дискурсу пропонують інформацію з певною ритмічністю, незалежною від бажання адресата. Це, передусім, стосується дискурсу новин [16: 111; 17: 192], який ґрунтується на взаємодії ритмів подачі інформації з її актуальністю. Англомовні радіо- та телевізійний дискурси новин спираються на щогодинну та півгодинну ритмічність, публікація газет співвідноситься з щоденною періодичністю, а журналів новин – із щотижневою. Темпоральний чинник визначає проміжки часу, відведені для презентації окремих повідомлень у телевізійному випуску [18: 214], а різна ритмічність виходу друкованих видань зумовлює цілу низку інших властивостей газетного й журнального дискурсу: формат видань, якість паперу, ступінь актуальності та аналітичності інформації, відбір тем повідомлень, їхнє розгортання та мовне оформлення.
Відповідно, мета статті полягає у виявленні впливу щотижневої періодичності публікації журналів новин на структуру статей. Така ритмічність виходу часописів зумовлює іншу перспективу подачі змісту порівняно з газетними новинами, які підпорядковані щоденним ритмам діяльності людини. Статті журналів новин мають більш аналітичний характер, повідомляють про події, які сталися за довший період часу та на більшій території. Вказані чинники відображені у виборі когнітивно-дискурсивних стратегій та тактик, призначених для розподілу та впорядкування текстової інформації згідно з активованими концептуальними структурами. В аспекті щотижневої періодичності публікації журналів статті будуються за допомогою стратегій та тактик, які апелюють до перцептивного та розумового досвіду читача, локалізують події в просторі та співвідносять їх із точками відліку різних темпоральних шкал. Стратегії визначають структуру статей, тобто їхню внутрішню організацію, а тактики пов’язані з побудовою окремих текстових блоків.
Стратегії та тактики перцептивно-аналітичної презентації змісту визначають вживання номінативних одиниць, які ведуть читача від сприйняття ситуації до її аналізу. Тактики цієї групи покладені в основу структури інтродуктивних блоків, у яких номінативні одиниці презентують ситуації в послідовній та узагальненій перспективі [19: 28-29].
На відміну від тактик, які визначають структуру окремих текстових блоків, стратегії перцептивно-аналітичної презентації змісту зумовлюють розгортання статей, у заголовках яких предикативні одиниці позначають сприйняття, вступаючи із текстами в наслідково-причинові або пояснювальні відношення.
Наслідково-причинові зв’язки покладені в основу розгортання статей, у яких номінативні одиниці в початкових реченнях окремих абзаців пояснюють причини виникнення ситуації, описаної заголовком. На вказаних відношеннях ґрунтується стаття під заголовком Indonesia: SBY Feels the Heat (Newsweek 19.09.2005, 48). Присудок feels позначає сприйняття, а додаток the heat, що вказує на спеку, позначає її інтенсивність. При розгортанні цієї статті номінативні одиниці у початкових реченнях окремих абзаців позначають протидію суспільних груп та її інтенсивність, тобто активують КІЛЬКІСНУ ВЕРТИКАЛЬ, а також вказують на суспільний статус осіб, співвідносний із СУСПІЛЬНОЮ ВЕРТИКАЛЛЮ. Остання покладена в основу організації інтродуктивного блоку, про що свідчить уживання групи присудка swept to victory. Водночас у наступних абзацах зміст заголовка пояснюється предикативними одиницями, які позначають ПРОТИДІЮ різних суспільних груп, а залежні одиниці скалярної семантики вказують на її інтенсивність: (1) It’s been almost one year since Susilo Bambang Yudhoyono, or SBY, swept to victory; (2) But now Indonesia is facing what analysts are calling a "mini-crisis" prompted by skyrocketing crude-oil prices; (3) That’s certainly the view of global investors, who’d hoped for quick action to lower subsidies and avert a budget crisis; (4) The market’s jitters have already been expressed; (6) Yudhoyono’s approach to the problem is proving expensive.
ПРОТИДІЯ, позначена в другому абзаці присудком is facing, співвіднесена номінативними засобами в різних позиціях цього блоку із певними видами ВЕРТИКАЛІ. Обставина by skyrocketing prices ("цінами, які ростуть") у другому абзаці вказує на рух УГОРУ КІЛЬКІСНОЮ ВЕРТИКАЛЛЮ, а означення to lower subsidies у третьому абзаці відображає поступ у протилежному напрямку. Предикатив expensive у шостому абзаці знову вказує на рух УГОРУ КІЛЬКІСНОЮ ВЕРТИКАЛЛЮ. Нагромадження перерахованих номінативних засобів має на меті пояснити причини незадоволення президентом країни, які узагальнені підметом the market’s jitters на початку четвертого абзаца та суб’єктно-предикатним комплексом в сьомому абзаці, котрий експлікує причиново-наслідкові відношення, описані в заголовку: (7) Higher gas prices could spark social unrest.
Пояснювальні відношення між заголовком, який спирається на перцептивний досвід читача, та змістом статті встановлюються, коли заголовок імплікує перцептивне сприйняття, яке описується при розгортанні тексту. Так, у заголовку Europe: A European Sahara? (Newsweek 8.08.2005, 18) власна назва Sahara апелює до знань про пустелі. Відповідно, у початкові речення окремих абзаців висунуто номінативні одиниці, які позначають рух від сприйняття до аналітичної діяльності. На перцепцію вказують присудки looked ("виглядало") та felt ("відчувалось") у першому абзаці, дієслівна форма to imagine у другому та група присудка threatened by "desertification" у третьому: (1) It looked and felt like hell; (2) With bursting thermometers, historic droughts and dozens of fires raging from Portugal to Greece, it isn’t hard to imagine an apocalyptic future for southern Europe. Evidence is mounting to support just such fears; (3) The Desert watch project reports that 300,000 square kilometers is threatened by "desertification".
Аналітичну презентацію ситуації в трьох абзацах наступного блоку акцентують предикативні одиниці mean, remember та would transform: (4) This doesn’t mean sand dunes will be drifting across the streets; (5) Remember the killer summer heat wave of 2003; (6) Such changes would transform everything from natural ecosystems to basic water supplies.
Номінативні одиниці warmer та drier у початкових реченнях сьомого та восьмого абзаців, які утворюють третій блок, повертають читача до досвіду сприйняття: (7) There’s little doubt that Europe is getting warmer; (8) With drier woods and fields, less water and hotter temperatures.
Водночас суб’єктно-предикатні структури в абзацах четвертого блоку повідомляють про вплив ситуації, описаної у попередньому тексті, на життєдіяльність населення, тобто співвідносять інформацію з концептуальними структурами, які презентують силову взаємодію: (9) Farmers are not the only ones to suffer; (10) The weather changes aren’t affecting; (11) The uncertainty gives an ominous undercurrent; (12) Protecting against similar catastrophes.
Поряд зі стратегіями перцептивно-аналітичного відображення змісту в журнальних статтях поширені стратегії топологічного представлення змісту, яких немає в газетних новинах. Крім того, у журнальному дискурсі тактики топологічної презентації змісту визначають структуру блоків статей, чим відрізняються від відповідних тактик газетних новин, які зумовлюють відбір номінативних одиниць окремих абзаців.
Тактики топологічного відображення змісту покладені в основу висунення на початок інтродуктивних блоків одиниць, які позначають місця подій – країни, міста або абстрактні простори, котрі слугують фоном для розгортання текстів про події, пов’язані з силовою протидією або рухом. У таких статтях інтродуктивні блоки структуруються за допомогою тактик експліцитної та імпліцитної топологічної презентації. При застосуванні першої із них топоніми включаються до складу обставин, а при використанні другої виконують функцію підмета, інтерпретацію якого визначає семантика присудка [19: 26-27].
Стратегії топологічної презентації змісту зумовлюють винесення в початкові речення абзаців номінативних одиниць, які позначають вміст концептосфер, ідентифікованих рубриками: населення країн, його прошарки, події, що сталися в державі, природні катаклізми тощо. На цій стратегії ґрунтується текст під заголовком Iceland: The Icemen Cometh (Newsweek 23.05.2005, 27). Назва країни в рубриці ідентифікує просторову концептосферу, на її ВМІСТ вказує означення icemen, яке позначає населення країни, а присудок cometh, що іменує комету, наголошує на динамізмові розвитку країни.
При розгортанні статті номінативні одиниці в початкових реченнях окремих абзаців ідентифікують країну в зовнішній та внутрішній перспективах. Перша проявляється у протиставленні Ісландії іншим європейським державам, а друга полягає в ідентифікації об’єктів, розташованих у межах країни, чим зумовлене вживання словосполучень heavy industry, яке позначає промисловість, та conventional resources і geothermal energy, котрі іменують мінеральні ресурси: (2) Ireland? Nope. Iceland. With 6 percent growth, the country outstrips most of Europe; (3) As Icelanders see it, the recognition is overdue; (4) Like the Irish, the Icelanders play to their strengths. Heavy industry makes little sense; (5) And if Iceland is short on conventional resources, it’s rich in geothermal energy.
Другий блок тексту ґрунтується на включенні Ісландії в більш загальний Європейський контекст, про що свідчить вживання номінативних одиниць membership in the European Union та fellow Europeans: (6) Ireland built its success on membership in the European Union, with its subsidies and massive development aid. Iceland has not; (7) Fellow Europeans can testify to it.
Стратегії темпоральної презентації змісту визначають розгортання цілих статей, а тактики – окремих абзаців. На відміну від газетних повідомлень, які починаються з останніх у часі подій [16: 244], у журнальних статтях тактики темпоральної презентації змісту мають три варіанти: хронологічний, згідно з яким текст починається з найбільш давньої події; ретроспективний, при якому початковою точкою викладу змісту слугує остання подія; змішаний, який ґрунтується на чергуванні подій, різновіддалених від дати публікації часопису [19: 29-30].
Про застосування стратегії темпоральної презентації змісту сигналізують ужиті в заголовках одиниці на позначення часу. Такі тексти розгортаються за рахунок одиниць, які ідентифікують точки відліку на темпоральних осях, співвіднесених із певними сферами діяльності. Вказана стратегія покладена в основу статті під заголовком Belgium: Nothing is Forever (Newsweek 8.08.2005, 22). У його назві предикатив forever, що позначає дуже довгий час [20: 630], активує темпоральну шкалу невизначеної довжини, а заперечна форма nothing обмежує її. Основний блок цього тексту ґрунтується на ідентифікації точок відліку темпоральних шкал, пов’язаних із трьома місцями виробництва діамантів: (1) Antwerp’s DIAMOND HERITAGE, SINCE 1447; (2) Antwerp’s stranglehold on the diamond industry has been loosening for decades. The decline began in the mid-1970s. So is the vast store of cheap labor back home; (3) Over the years, Gujaratis have outsourced much of Antwerp’s diamond-cutting business; (4) As a diamond-trading center, Antwerp’s supremacy remains unchallenged – for the moment. Fifty-five years ago all of the world’s diamond exchanges were located in the city; (5) In recent years China has emerged as a manufacturer, with 30,000 polishers.
Перша темпоральна шкала, точки якої позначені обставинами since 1447 у першому абзаці, for decades і in the mid-1970s в другому та fifty-five years ago в четвертому, відбиває етапи розвитку виробництва діамантів в Антверпені. Друга темпоральна вісь, ідентифікована обставиною over the years, вказує на період виробництва діамантів в Індії, а третя шкала, позначена обставиною in recent years, – у Китаї.
Стратегія темпоральної презентації подій поєднується зі стратегіями співвіднесення змісту з концептуальними структурами, які презентують динамічні та силові відношення. Такі журнальні статті спираються на комбіновані стратегії темпорально-силової, сило-темпоральної та динаміко-темпоральної презентації змісту. Перший компонент у назвах цих стратегій вказує на семантику заголовків, а другий – на вибір номінативних одиниць при розгортанні текстів.
При застосуванні стратегії темпорально-силової презентації змісту в окремих блоках вживаються номінативні одиниці, які позначають часові точки відліку, силову взаємодію та її місце: країни або суспільні угруповування. Про застосування цієї стратегії в заголовках сигналізують темпоральні одиниці time, season. Так, у заголовку Japan: A Long, Hot Summer (Newsweek 15.08.2005, 35) лексема summer ідентифікує період, протягом якого сталися події у Японії, позначеній назвою рубрики, а лексема hot, що вказує на спеку, імплікує значну активність у країні в цілому.
Одиниці the death та a struggle, які в перших двох абзацах повідомляють про смерть політика та боротьбу, яка їй передувала, ідентифікують події усередині правлячої партії: (1) The death of a politician early last week was a troubling sign for Japan’s ruling Liberal Democratic Party; (2) Nagoka’s death reflected a bitter internal struggle within the LDP.
Про аналогічні події в країні повідомляють наступні три абзаци, на що в їхніх початкових реченнях вказують сполучення одиниць public та voters з присудками isn’t too happy та never galvanized: (3) The public isn’t too happy with the shaggy-haired prime minister either; (4) While the postal reform has been Koizumi’s pet project, it never galvanized the voters.
Водночас останнє речення тексту повторює зміст заголовка, тобто представляє собою кульмінацію статті: He’ll need all of his aplomb to get through what’s become a long, hot summer.
Стратегія сило-темпорального відображення змісту полягає у вживанні в заголовках предикативних одиниць, які активують концептуальні структури, котрі представляють силові відношення, а статті розгортаються із застосуванням номінативних одиниць, які активують темпоральні шкали, оскільки події – це перш за все часові сутності [21: 170]. Продемонструємо принципи організації таких текстів на прикладі статті під заголовком Afghanistan: How a Fire Broke Out (Newsweek 23.05.2005, 28). Для її структурації використана синусоїдальна схема. Вона полягає в ідентифікації темпоральної точки, найближчої до читача обставиною by the end of the week в першому абзаці, попередньої точки обставиною on Friday, May 6 на початку другого абзацу та в поверненні читача до початкової точки відліку на початку третього абзацу за допомогою обставини late last week: (1) By the end of the week, the rioting had spread from Afghanistan throughout much of the Muslim world; (2) The spark was apparently lit at a press conference held on Friday, May 6, by Imran Khan; (3) Late last week Pentagon spokesman told NEWSWEEK that the original story was wrong.
На фоні темпорального інтродуктивного блоку основна частина статті присвячена поясненню причин помилкової інтерпретації фактів, на що вказує запитання How did NEWSWEEK get its facts wrong? на початку четвертого абзацу. Після цього подальший текст розгортається із застосуванням двох тактик. При структуруванні абзаців, які повідомляють про причини антиамериканських виступів, використана тактика ретроспективної презентації подій, відображена обставинами late last year та as early as last spring: (5) Michael Isikoff’s interest had been sparked by the release late last year of some internal FBI e-mails; (7) NEWSWEEK was not the first to report allegations of desecrating the Qur’an. As early as last spring and summer similar reports started surfacing in British and Russian news reports.
Водночас для структурування наступного блоку тексту застосована тактика хронологічного опису подій з контрастом, про що свідчить уживання обставин last week, on Friday night та in the meantime: (9) After the rioting began last week, the Pentagon attempted to determine the veracity of the NEWSWEEK story; (10) On Friday night, Pentagon spokesman called NEWSWEEK to complain about the original PERISCOPE item; (11) In the meantime, Isikoff had contacted a New York defense lawyer. Останній абзац тексту спрямовує увагу читача на наслідки подій, імплікуючи продовження протидії: (12) More allegations are sure to come.
Стратегія динаміко-темпоральної презентації змісту співвідносить пункти ШЛЯХУ, позначеного предикативними засобами left his home, the family traveled back home тощо, з точками відліку темпоральної шкали, що дозволяє одночасно описувати рух людини в просторі та часі. Відповідно, початкові речення абзаців ґрунтуються на сполученні топонімів і темпоральних одиниць із присудками, які позначають рух. Так, в інтродуктивному блоці статті під заголовком Israel: The End of a Dream (Newsweek 22.08.2005, 23-24) взаємодія темпоральної шкали та руху відображена сполученням обставини in 1918 та присудка emigrated, а також ідентифікацією початкової точки руху обставиною from Austria: (1) The first Zionist pioneer of Ben-Zvi was Moshe. In 1918, he emigrated from Austria aboard a ship that took him to Lebanon; (2) Moshe’s grandson Chen Ben-Zvi believes he’s following in the old man’s path; (3) Now 40, Ben-Zvi considers himself a new pioneer; (4) But starting Aug. 17, the buses of Natzarim will be driving in only one direction: out. Israel has pulled back from occupied territory.
Група присудка following in the old man’s path ("йде шляхом діда"), яка в другому абзаці позначає життя, активує ШЛЯХ, а обставина 40 в третьому абзаці вказує на проміжну точку відліку життєвого ШЛЯХУ. Нарешті, обставина Aug. 17 у першому реченні четвертого абзацу вказує на темпоральну точку відліку, співвідносну з векторами ФІЗИЧНОГО ШЛЯХУ, позначеними присудками will be driving ("буде їхати") та has pulled ("відступив").
Таким чином, щотижнева періодичність виходу журналів зумовлює використання стратегій і тактик, які подають інформацію в більш загальному ракурсі, ніж газетні новини. Стратегії та тактики перцептивно-аналітичної презентації змісту визначають вживання номінативних одиниць, які відбивають рух від сприйняття та аналізу світу. Стратегії та тактики просторової подачі змісту зумовлюють уживання мовних засобів, які акцентують контраст між різними просторовими структурами та ідентифікують їхній вміст. Стратегії та тактики темпоральної презентації змісту в різній послідовності локалізують події стосовно дати виходу часопису, що зумовлює вживання відповідних темпоральних одиниць. Подальше вивчення впливу чинника ритмічності на функціонування медіа-дискурсу передбачає зіставлення структури друкованих та електронних новин. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 1. Dominick J.R. The Dynamics of Mass Communication. – Boston etc.: McGraw-Hill College, 1999. – 568 p.
2. Blommaert J. Discourse: A Critical Introduction. – Cambridge: Cambridge University Press, 2005. – 299 p.
3. Кириллова Н.Б. Медиакультура: от модерна к постмодерну. – М.: Академический Проект, 2005. – 448 с.
4. Потятинник Б. Медіа: ключі до розуміння. – Львів: ПАІС, 2004. – 312 с.
5. Чередниченко О.І. Англіцизми у французькому та українському медіадискурсі // Вісник Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка. Сер. Іноземна філологія. – 2005. – Вип. 39. – С. 4–6.
6. Добросклонская Т.Г. Что такое медиалингвистика? // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2004. – № 2. – С. 9–17.
7. Ким М.Н. Журналистика: методология профессионального творчества. – СПб.: Изд-во Михайлова, 2004. – 496 с.
8. Шевченко В.Е. Основні поняття, що визначають зовнішню форму друкованого видання. – К.: Інститут журналістики, 2004. – 28 с.
9. Шевченко В.Е. Оформлення сучасного газетного видання. – К.: Інститут журналістики, 2003. – 344 с.
10. Заборовская С.В. Газета как гипертекст // Вісник Харківського університету. Сер. Філологія. – Вип. 33. – 2001. – С. 216-220.
11. Юрченко М.Г. Явище гіпертексту і порівняння його з друкованими засобами масової інформації // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Вип. 4. – К.: КДЛУ, 2000. – С. 172-175.
12. Дедова О.В. Лингвистическая концепция гипертекста: основные понятия и терминологическая парадигма // Вестник МГУ. Сер. 9. Филология. – 2001. – № 4. – С.22–36.
13. Скоробогатько В. Вся газета – как первая полоса // Журналист. – 2004. – № 5. – С. 82-84.
14. Dobson T.M., Miall D.S. Orienting the rader? A study of literary hypertexts // Siegener Periodicum zur Internationalen Empirischen Literaturwissenschaft. – 1998. – Jg. 17, Heft 2. – S. 249-262.
15. Miall D.S. Trivializing or liberating? The limitations of hypertext theorizing // Mosaic. – 1999. – Vol. 32, № 3. – P. 157-171.
16. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989. – 312 с.
17. Scollon R. Mediated Discourse as Social Interaction: A Study of News Discourse. – L.: Longman, 1998. – 316 p.
18. Tomascikova S. Structural and temporal frames of communication in discourse of British television news bulletins // Сучасні дослідження з іноземної філології: Зб. наукових праць. Вип. 3. – Ужгород: П.П. Пиголіцин, 2005. – С. 213-219.
19. Потапенко С.І. Орієнтаційний простір англомовних журнальних текстів: досвід лінгвокогнітивного аналізу // Наукові записки Ніжинського державного університету ім.Миколи Гоголя. Сер. Філологічні науки. – 2005. – С. 26-30.
20. Longman Dictionary of Contemporary English: New Edition. – Harlow: Longman, 2003. – 1950 р.
21. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. – М.: Наука, 1988. – 341 с. Матеріал надійшов до редакції 17.04.2006 р. Потапенко С.И. Структура англоязычных статей в аспекте периодичности публикации журналов.
В статье показано, как периодичность публикации журналов определяет использование стратегий и тактик перцептивно-аналитической, пространственной и темпоральной презентации содержания, которые обусловливают структуру статей и их отдельных блоков. Potapenko S.I. Structure of English articles and weekly rhythm of magazine publication.
The paper reveals how the weekly rhythms of newsmagazine publication determine the choice of the strategies and tactics of perceptual-analytic, spatial and temporal presentation which underlie the magazine articles structure and their separate blocks.
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
