УДК 811.111'81'367' 81'38 Е.Ф. Маліновський, старший викладач (Житомирський державний агроекологічний університет) Функціональні особливості вживання простого контактного повтору в різних типах дискурсу У статті розглянуті функціональні особливості вживання простого контактного повтору в художньому, публіцистичному та науковому типах дискурсу. Загальні завдання функціонального аналізу полягають у дослідженні реалізації функцій мови та її виражальних засобів у певних умовах мовленнєвої діяльності, виявленні функцій, важливих для спілкування. Іншими словами, комунікативна система в її реальному використанні стикається з певними біологічними, психологічними та соціальними обмеженнями [1: 167]. Аналіз останніх досліджень повторів свідчить про занадто структурний наголос у вивченні особливостей їх уживання у мовленні [2: 2]. Крім того, у переважній більшості досліджень повтор розглядається у зв'язку з текстом та його категоріями (див., напр., огляд Г.Г. Москальчук [3: 11]), а функціонування повторів у різних типах дискурсу практично не досліджується (особливо це стосується простого контактного повтору, функціонування якого має свої відмінності). Доцільність аналізу вживання ПКП у різних типах дискурсу продиктована рядом причин: 1) різниця ступенів емоційності, експресивності, що характеризує простий повтор, коли він вживається в різних типах дискурсу; 2) різниця цілей, які можуть бути досягнуті за допомогою простого повтору. Останній момент є найбільш важливим для опису функціональної природи ПКП, оскільки особистість по-різному виражає себе в різних мовознавчих структурах чи дискурсі [1: 170]. 1. Особливості вживання ПКП в художньому дискурсі. 1.1. Функції простих повторів у розмовному діалогічному дискурсі. Простий повтор – явище, особливо поширене у діалогічній мові. Розгляду повторів у двох суміжних репліках присвячено ряд досліджень. Однак слід відзначити, що аналізуються переважно лексичні повтори. Ставлення співрозмовників до дійсності не може бути однаковим, отже, повторюване слово може змінюватись у репліці-відповіді. Безперечно, досить часто повтор відповідних лексичних одиниць (особливо коли він здійснюється без зміни граматичної форми, синтаксичної ролі повторюваного слова) обумовлений емоційністю мови. Найбільш поширеним засобом зв'язку (зчеплення) реплік є повторення словникових елементів однієї репліки в іншій. В основі будь-якого тексту, в тому числі й діалогічного, знаходиться прагматичний фактор, тобто комунікативне ціленастановлення. В основі діалогу-полеміки ПКП є суб'єктивно відображеною та відтвореною адресатом частиною вже переданої інформації. Іншими словами, повторна дія отримує подвійну прагматичну скерованість, а саме: повторна дія є результатом впливу репліки і сама починає виконувати власне ціленастановлення у вигляді вербальних та невербальних дій. Коли звуковий чи зоровий сигнал у природі наштовхується на перешкоду, він повертається назад у вигляді повтору. У діалогічному мовленні такою перешкодою може бути непорозуміння, яке породжує різні типи повтору, основним серед яких у діалозі є повтор-перепитування. Таким чином, ми можемо виділити наступні функції, що їх виконує ПКП у розмовному діалогічному дискурсі: 1.ПКП є засобом стилізації природної мови: а) індивідуальний стиль мовця: "Have you visited one of the bordellos yet?" "I… I, no…no, I, or, haven't." "Oh, in that case, may I be a guide?" (J. Clavell. Gai-Jin) б) засіб підтримання теми розмови: "Ware licked his lips, bulging eyes on the doorway." "Is – is she?" "Fine, fine! But she wants to see him, not you. God!" he sighed to a still-stunned Philip. (J. Jakes. The Rebels) в) засіб зміни теми розмови: "Look, Ms.Love, we – " "It's Reggie" "Okay, okay. Reggie, uh, look, we're sorry. We, uh, got a little carried away, and well, we apologize." (J. Grisham. The Client) г) вибір більш вдалого звороту мови: "Quick, tell us what happened. Where's young, Mr.Struan?""Oh, Jamie, je…I–I" The girl made a desperate effort to collect herself, disoriented (J. Clavell. Gai-Jin) д) паузація (хезитація), метою якої є обдумування комунікативної поведінки: "We, er, we just wanted to see you were all right, Mademoiselle. We, er, we caught a man in the shrubbery," Babcott said hurriedly, "nothing to worry about." (J. Clavell. Gai-Jin) ж) уточнення або роз'яснення: "Was it your father who told you about the place at the lake?" Wren shook his head. "Then who did it?" I asked. "Creed." "Creed?" "He's one of the janitors at school. He makes toothpicks, and we buy them for a dollar." (P. Cornwell. The Body Farm) з) згода / незгода: "It means simply that I can never repeat anything you tell me unless you tell me I can repeat it." "Never?" "Never. It's like talking to your doctor or minister."(J. Grisham. The Client) і) емоційна реакція співрозмовника на висловлене: "Why did you come to Memphis?" "Dammit, kid! Full of questions, aren't you?" "Yeah. Why'd you client kill Senator Boyette?" "Why, why, why, who, who, who.You're a real pain in the ass, Mark." (J. Grisham. The Client) 2.ПКП є засобом емоційного підсилення вже висловленого: "It was at church. She came in with her guitar because it was her turn." "Her turn for what?" "For music. Usually Owen or Phil plays the piano, but sometimes Emily would play guitar." (P. Cornwell. The Body Farm) 3.ПКП є засобом реалізації прагматичних настановлень (активізація уваги, створення образу тощо): He paused, looked around, and sipped his coffee. "So they use all sorts of dirty tricks." "Such as?" "Such as offering money to family members of jurors."(J. Grisham. The Runaway Jury) 4.ПКП є засобом структурної організації діалогічної єдності: а) синтаксичний засіб зчеплення реплік: "It's not good. We should get a doctor quickly." "We'd… we'd better… better circle for Yokohama." "Yes… yes, I suppose so." (J. Clavell. Gai-Jin) б) структурна основа побудови діалогічної єдності: "It says Mark, Mark where are and I can't make out the rest of it." "Right. The handwriting is awful and the pen ran out of ink, but our expert says the same thing. "Mark, Mark where are." (J. Grisham. The Client) 1.2. Функції простих повторів у монологічному дискурсі. Характерною ознакою монологічного дискурсу (на відміну від діалогічного) є певне зміщення акценту з емоційного компонента висловлювання на змістовий. Іншими словами, змістовий компонент висловлювання, що містить простий контактний повтор, набуває характеру основного, а емоційний – фонового. На нашу думку, співвідношення змістового та емоційно-експресивного планів висловлювання може стати критерієм для виділення функцій, що їх виконує ПКП у монологічному дискурсі. 1. Яскравим проявом лейтмотивної функції є періодичність повтору ключових слів, які є елементами простого повтору: "Jim sucked and sucked at the jug, and now and then he got out of his head and pitched around and yelled; but every time he cаme to himself he went to sucking at the jug again." (M. Twain. The Adv. Of H. Finn) 2. Композиційно-зображувальна функція проявляється в композиційно-мовному поєднанні плану оповідача та плану персонажа (повтор у цьому випадку є індикатором психологічної та мовної "присутності" персонажа) [4: 73-75]: "She grabbed me and hugged me light; and then gripped me by both hands and shook and shook; and the tears come in her eyes, and run down over; /…/" (M. Twain. The Adv. Of H. Finn) 3. Авторська позиція у висловлюванні може варіювати від стилістично-нейтральної до такої, що виражена експліцитно, що дозволяє однозначно судити про ставлення автора до персонажа, події, передати позицію автора, підтримати увагу читача, полегшити адекватне сприйняття тексту: "He murdered Helene over and over again, in a thousand delicious ways." (S. Sheldon. Bloodline) 4. Реалізація прагматичних настановлень має на меті перш за все створення образу персонажа, прагнення привернути до нього увагу: "Elizabeth lay there, letting the past wash over her, remembering, remembering it all." (S. Sheldon. Bloodline) 5. Комплекси з простим контактним повтором виконують функцію структурної організації тексту, створення ритміко-евфонічного малюнка тексту, інтонаційно-ритмічної побудови його частин: "And then faster and faster they went, all of them dancing, first one foot out in the air and then the other, the horses leaning more and more, and the ringmaster going round and round the center pole, cracking his whip and shouting "Hi! hi"/…/ (M. Twain. The Adv. Of H. Finn) 6. Однією з основних функцій ПКП у монологічному дискурсі є емоційно-експресивна, тобто інтенсифікація певного суб'єктивно-модального значення, коли повтор виступає показником емоційного (збудженого) висловлювання та міркування: "She kept replaying the evening over and over in her mind." (S. Sheldon. Bloodline) 7. Серед усіх видів інформації, що міститься в тексті, особливо важливе значення має змістово-підтекстова інформація, яка утворюється на стику змістово-фактуальної та змістово-концептуальної інформації. Це прихована інформація, яка одержується реципієнтом завдяки спроможності виражальних засобів мови (в даному випадку ПКП) створювати асоціативні і конотaтивні значення [5: 48; 6: 33]: "All that love which had spurned was now transferred, lavished upon Nicholas. He adored the boy, he would not deny it, and he would cherish him, hold him close to his heart, always…always" (A.J. Cronin. The Spanish Gardener) 8. Окрім емоційної напруженості та емоційно-художнього впливу на адресата, ПКП може також виконувати функцію суб'єктивної оцінки подій та інтенсифікації змісту висловлювання [7: 144]: "Suddenly Byrne flung himself on his knees by the side of the body, and dry-eyed, fierce, opened the shirt wide on the breast, as if to tear the secret forcibly from that cold heart which, had been so loyal to him in life! Nothing! Nothing!" (Joseph Conrad. The Inn Of The Two Witches) 9. Простий повтор може виконувати в монологічному дискурсі ряд гетерогенних функцій, що є підвидами основних, а саме: вокативну, ідентифікуючу, описову, застосування яких в свою чергу залежить від ряду факторів, а саме: жанру тексту, частини мови, що повторюється, тощо: "She tried to keep her eyes open, but they were heavy weights, and the instant they closed she began to feel herself sinking down, down, into a soft cushion of nothingness." (S. Sheldon. Bloodline) 1.3. Функції ПКП у поетичному дискурсі. Поезія – це літературний жанр, в якому ідеї, почуття, реалії виражаються специфічним шляхом. Це свого роду синтез, строго уніфікована комбінація ряду диверсивних елементів, які хоч і можуть аналізуватись окремо, однак повинні розглядатися комплексно, як невід'ємні частини всього поетичного твору. Хоча ця єдність, когезія є необхідним елементом будь-якого літературного жанру, вона особливо суттєва для поезії, оскільки поетичний твір – це нерозривне поєднання форми і змісту, предмету та методів його опису. Поезія відрізняється від прозового твору ще й тим, що відбір лексики, її звукова сторона, порядок слів набувають лише другорядного значення – вся їх цінність полягає саме в їх спроможності висловити ту чи іншу ідею. Ще одним суттєвим елементом поетичного твору, його метричним елементом є розмір, як елемент структури вірша, його звукова модель. У силу своєї структурної організації звукові моделі задіюють рекуренцію [8: 53]. Поряд з такими характерними для поетичних творів виражальними засобами, як синтаксичний паралелізм, хіазм, анафора, антитеза, простий контактний повтор виконує ряд функцій, а саме: 1.Надання фразі чи строфі композиційної гармонійності, оскільки повтор у поезії – явище музично-ритмічне: "And hand in hand, on the edge of the sand. They danced by the light of the moon, The moon, The moon, They danced by the light of the moon" (E. Lear. The Owl And The Pussy-Cat)
2.ПКП може виступати засобом напруженості інтонації:
"Gas! Gas! Quick, boys An ecstasy of fumbling Fitting the clumsy helmets just in time; /…/" (W. Owen. Dulce Et Decorum Est) 3.Досить часто ПКП у віршах використовується для уповільнення розповідання, шляхом надлишкового уточнення дії, що не потребує додаткового пояснення: "For ten years in the wings she bore my comings and goings Gently, gently, she lets me down." (S. Romer. St. Stephen) 4.Маючи високий ступінь експресивності, ПКП слугує засобом виразу емоційного стану мовця: "Away! Away! For I will fly to thee, Not charioted by Bacchus and his pards, /…/" (J. Keats. Ode To A Nightingale) 5.Рівномірне розташування комплексів з простим повтором слугує засобом структурної організації поетичного твору: "/…/ And the highwayman came riding- Riding-riding- The highwayman came riding, up to the old inn-door /…/ /…/ A red-coat troop came marching – Marching-marching- King George's men came marching, up to the old inn-door /…/ "/…/ A highwayman comes riding- Riding-riding- A highwayman comes riding, up to the old inn-door /…/" (A. Noyes. The Highwayman) 2. Особливості вживання ПКП у публіцистичному дискурсі. У газетно-публіцистичних текстах широко використовується переважна більшість типів повторів. Однак, експресивно-естетичний та асоціативно-образний компоненти в них зведені практично до мінімуму. Навряд чи ми можемо говорити про те, що повтори в газетно-публіцистичних текстах виконують функції, які пов'язані, перш за все, з суперобразністю, а саме: експресивну, апелятивну, волюнтативну, емотивну, орнаментальну та інші. На відміну від художнього дискурсу, де стилістичний ефект досягається саме завдяки додатковим та стилістичним відтінкам, які накладаються на основне значення слова, в публіцистичному дискурсі більша роль відводиться саме змістовому компоненту висловлювання. Однак це не означає, що повтори в публіцистиці повністю втрачають емоційний компонент. У такому разі вони повністю втратили б можливість впливати на почуття читача. Особливо це стосується простого повтору, емоційний компонент якого значно вищий порівняно з іншими типами повторів. Аналіз різного типу публіцистичних текстів дає можливість виділити ряд функцій, що обумовлюють вживання ПКП у публіцистичному дискурсі. 1. Надзвичайно високим ступенем емоційності та експресивності відрізняється ПКП у рекламних текстах, метою яких є досягнення певного прагматичного ефекту. Ступінь експресивності залежить, перш за все, від частини мови, що повторюється: "I want to choose new mortgage product, again and again and again. And always get great deals./…/" (Sunday Express)
2. Враховуючи те, що одним з головних призначень газетно-публіцистичного тексту є передача інформації, основною функцією ПКП можна вважати репрезентативну функцію, тобто виділення в тексті змістово-фактуальної інформації. Причому ПКП може носити стилістично-нейтральний характер, а позиція, думка автора взагалі може бути відсутня. Наприклад: "Many, many important ecosystems are disappearing just as we begin to grasp their unique significance." (Time) 3. Публіцистичний текст, окрім наведення фактів, точок зору, може включати в себе елементи аналізу з боку автора. Це так званий авторський аналітичний коментар, мета якого – формування та спрямування суспільної думки у потрібному напрямі. У цьому випадку чітко поєднується фактична (об'єктивна) інформація з аналітичною (суб'єктивною): "Michael Morris, general counsel for Sun Microsystems, crowed that "Microsoft" is in deep, deep trouble, and they know it." (Time) 4. Авторська позиція в тексті не завжди може передаватись експліцитно. Іншими словами, ми можемо говорити про функцію створення змістово-підтекстової інформації, непрямого впливу на читача, наведення суб'єктивно-об'єктивної оцінки явища, події, процесу тощо: "Iain Dale, director of politico. co. uk, the leading online political bookshop, said. "If I were Tony Blair, I would be afraid, very afraid" (Sunday Express) 5. Досягнення певного прагматичного ефекту при викладенні фактичної інформації неможливе без виконання простим контактним повтором зображувальної функції, тобто без створення об'єктивного образу, наведення найбільш суттєвих характеристик персонажа. Широко використовуються такі форми, як опитування респондентів, інтерв'ю, цитування тощо. Авторський аналіз при цьому відсутній: "I really, really want it to happen," she says, her eyes searching mine. "I'm trying to think positive. But sometimes I can't". (The Sunday Review) 6. Авторська позиція не завжди є стилістично нейтральною. Виконання простим повтором функції гіперболізації сприяє більш швидкому формуванню позицій читача в потрібному (перш за все, для автора) напрямі: "From sorrys that never were to the sorriest sorrys we're ever to see, PERI ranks the contrition competition, 0 to 10 /…/." (Newsweek) 7. Повтор у газетно-публіцистичних текстах може виконувати також функцію спонукальної модальності, реалізації якої сприяє поєднання ПКП з іншими типами повтору: "So that all humanity can benefit, we must take the leadership role as explorers, pioneers and innovators in seeking new worlds. 'Up, up and away!' should be the new battle cry." (Time) 8. Досягнення автором образної, стилістично-різноманітної мови неможливе без створення ефекту інтонаційної ритмізації. Іншими словами, застосування простого повтору сприяє створенню ритмо-евфонічного малюнка тексту. Наприклад: "But I have to understand that I've asked for invites to private events, and with the best will in the world, unless I know someone involved, etc., etc." (The Sunday Review) 9. Як структурна одиниця будь-який текст (художній, публіцистичний, науковий) будується за певними принципами. У цьому сенсі ми можемо говорити про виконання простим та вторинно-контактним повтором архітектонічної функції: "The film was made out of incidents and accidents. And in five days the whole thing was over. It was like a dream, a dream with dollars and cents which is finally being realized." (Sunday Express) 10. Мінімізація експресивності різних типів повтору аж ніяк не означає повного вилучення з тексту емоційного компонента. Однак експресія в цьому випадку передбачає не просто вплив на почуття читача, а відображення реальної картини того, що відбувається. Застосування найбільш експресивно забарвлених фігур, таких, як анадиплоза, фреймінг і особливо простого контактного повтору, має на меті, перш за все, реальне відображення явища, процесу, події тощо: "We have more police than ever, nearly 3,000 community support officers and going up even more. The biggest thing for us is that public expectations have risen, and risen, in terms of what the police should do." (Sunday Express) 11. Характерною тенденцією сучасного публіцистичного дискурсу є використання ПКП, який виконує лише номінативну функцію (термінологізація елементів ПКП). Це сталі вирази типу face-to-face, moment-by-moment, end-to-end, ear-to-ear тощо. Широко використовуються також кліше типу more and more, hand in hand, all in all, week by week, основою яких є простий повтор: "Fasting, yoga, and mediation go hand in hand," says co-director Frank Jensen. (The Sunday Review) Простий контактний повтор, на нашу думку, є своєрідним критерієм, що визначає розвиток та функціонування публіцистичного дискурсу, а також продуктивним способом організації матеріалу. Частотність та характер застосування ПКП залежать від ряду факторів: наявність / відсутність авторської оцінки (аналізу), індивідуальний стиль автора, експресивно-емоційна ємність та понятійна основа частин мови, що повторюються, прагматична скерованість та модальність тексту тощо. 3. ПКП у науковому дискурсі. Одним з ефективних засобів вираження тематичної єдності наукового тексту є різні повтори, починаючи від відтворення в контексті так званих ключових форм і закінчуючи іншими засобами лексико-стилістичного зв'язку. До функцій, що їх виконують повтори у науковому тексті, на думку Н.М. Разінкіної, слід віднести такі: досягнення прагматичного ефекту, суб'єктивно-оціночне ставлення до явища та його опис, аргументований виклад положень, що висуваються автором, зіставлення та уточнення фактів, їх протиставлення, перерахування, створення певної образності тощо [9: 135-155]. Найбільш суттєвими для організації наукового дискурсу Н.М. Разінкіна вважає анафору, паралельне побудування синтаксичних конструкцій, лексичну синонімію, анадиплозу, хіазм тощо [Id]. На нашу думку, одним з ефективних засобів утворення смислової, структурної, стилістичної єдності, виразу лейтмотивної функції та ритмічної організації висловлювання є простий контактний повтор. Порівняно з іншими фігурами повтору використання простого контактного повтору зумовлене, на нашу думку, такими функціями: 1. Наявність чіткого підпорядкування наукового дискурсу певним смисловим, стилістичним, структурним канонам (що й відрізняє його від інших типів дискурсу) аж ніяк не виключає хоча б фрагментарного застосування елементів інших типів, особливо дискурсу художнього, що, в свою чергу, дозволяє поєднати смислове навантаження з емоційним, причому ступінь останнього залежить, перш за все, від частини мови, що піддається повтору: "Romans! Romans! Make haste to demolish those amphitheatres, break to pieces those statues, burn those paintings; drive from among you those slaves who keep you in subjection, and whose fatal arts are corrupting your morals". (The Social Contrasts And The Discourse) 2. Простий контактний повтор використовується з метою детального опису чи характеристики того чи іншого об'єкта, явища, процесу. Він використовується не лише для створення фону, але й як засіб експресивного виділення будь-якого слова, що несе основне смислове навантаження: "An image with high contrast has very light light areas and very dark dark areas". (The Scanner Handbook) 3. Підвищення тенденції до повної або часткової термінологізації елементів повтору в складі термінів-композитів та термінів-словосполучень функціонально обумовило використання простого повтору як засобу виразності. Такий тип простого повтору можна назвати термінологічним, що виконує також і номінативну функцію: "The new Best Western president emphasized cost cutting, tight budgets, and controlled expansion rather than go-go growth." (Organization Theory) 4. Багаторазове використання напівконтактного простого повтору (N + conj. + N або N + prep. + N) в межах синтаксичної єдності дозволяє уникнути застосування стилістично забарвлених лексичних одиниць, розташованих контактно (що абсолютно не характерно для наукового дискурсу). Окрім того, цей вид простого повтору надає структурі ритмічної впорядкованості: "The contingency theorists concluded that universally accurate answers to the classical organizational questions did not exist. Instead the "best" organizational approach varied from industry to industry, department to department, and person to person." (Organization Theory) 5. Безперечним є той факт, що понятійна основа повнозначних частин мови (особливо дієслів) значно ширша, ніж у службових частин мови. Мова може йти не тільки про понятійну основу, але й про емоційну ємність повнозначних частин мови, розташованих контактно. Через високий ступінь емоційності ПКП дієслів та прислівників у науковому дискурсі відсутній. Тому ПКП таких частин мови замінюється напівконтактним повтором прийменників або прислівників типу again and again, over and over, more and more тощо: "If the camera department gets more and more floor space, and uses it to sell more and more cameras, the eventual result might be a drugstore with no drugs." (Organization Theory) 6.Досягнення образності висловлювання з елементами суб'єктивно-оціночної позиції автора стосовно об'єкта, що описується, є також можливим завдяки повторенню коренів, основ слів у межах однієї граматичної основи, що також надає висловлюванню певної тавтологічності, яка, однак, адекватно сприймається реципієнтом: "First, he recommended dividing the labor of industrial organizations between those who plan the work (management) and those who do the work (labor). Let planners plan, managers manage, and workers work." (Organization Theory) 7. Контактне або напівконтактне розташування комплексу N + prep.+N або Adj. + prep. + Adj. характеризується високим ступенем ідіоматичності та виражає кількісну оцінку, спрямовану на інтенсифікацію кількості та якості: "All in all, therefore a strategy of vertical integration can be captured and many of the disadvantages avoided via long-term cooperative partnerships with key suppliers." (Crafting And Implementing Strategy) 8. Досягнення певного прагматичного ефекту, аргументований виклад матеріалу, ритмічна впорядкованість матеріалу (тобто все, що полегшує сприйняття тексту) є можливим також через застосування вторинно-контактного повтору (анадиплози): "From the earliest times, a major motive driving each organization's creator has been to achieve certain goals – goals that could only be attained by finding and using methods for accomplishing more than the organization's creator could accomplish personally". (Organization Theory) 9. Контактний повтор часток, вигуків, релятивів – нехарактерне явище для англійського наукового дискурсу. Він слугує лише певним засобом стилізації тексту: "The interesting result of this Yes-Yes-No-Yes response series is that the manager may use any of the five approaches to solve this problem." (Organization Theory) 10. Ми вже згадували про те, що емоційний компонент повтору (в цьому випадку контактного) зведений практично до мінімуму, тому що науковий дискурс потребує не емоційної, а точної, доказової мови. Однак збільшення емоційного компонента є можливим завдяки збільшенню як кратності елементів повтору, так і одночасовому застосуванню різновидів повного контактного та напівконтактного повторів: "There are two good reasons to go head-to-head against rival companies, putting one's own strengths against theirs price for price, model for model, promotion tactic for promotion tactic, and geographic area by geographic area." (Crafting And Implementing Strategy). Вищевикладене дає підстави зробити висновок, що ПКП є специфічним соціолінгвістичним феноменом, у якому поряд з лексичним, семантичним, стилістичним особливої ваги набуває також особистісний чинник. Перспективою дослідження є аналіз взаємодії цих чинників у різних типах дискурсу. Список використаних джерел та літератури: 1. Дискурс іноземномовної комунікації (колективна монографія). – Львів: Видавництво Львівського нац. ун-ту ім. Ів. Франка, 2001.– 495 с. 2. Степанов Ю.С. Эмиль Бенвенист и лингвистика на пути преобразования // Бенвенист Э. Общая лингвистика. – М.: Едиториал УРСС, 2002. – С. 5-16. 3. Москальчук Г.Г. Структура текста как синергетический процесс. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 296 с. 4. Сковородников А.П. Позиционно-лексический повтор как стилистическое явление // Филологические науки. – 1984. – № 5. – С. 70-76. 5. Гальперин И.Р. Текст как объект лигвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 139 с. 6. Баженова И.С. Прагматическая функция обозначения эмоций в художественном тексте // Прагматика и логика дискурса. – Ижевск: Изд-во Удмуртского гос. ун-та.– 1991. – С. 30-37. 7. Мороховский А.Н., Воробьёва О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. Стилистика английского языка. – К.: Вища школа, 1984. – 247 с. 8. Hartik E., Yarber R. An introduction to poetry and criticism. – Toronto: Xerox college publishing, 1972. – 255 p. 9. Разинкина Н.М. Функциональная стилистика английского языка. – М.: Высшая школа, 1982. – 182 с. Матеріал надійшов до редакції 16.04.2005 р. Малиновский Э.Ф. Функциональные особенности употребления простого контактного повтора в различных типах дискурса. В статье рассмотрены функциональные особенности употребления простого контактного повтора в художественном, публицистическом и научном типах дискурса. Malinovsky E.F. Functional peculiarities of using simple contact repetition in various types of the discourse. The papers considers functional peculiarities of using simple contact repetition in belles-lettres, publicistic and scientific types of the discourse.
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|