|
Г.І.Гримашевич,
аспірант
(Житомирський педуніверситет) Поліські назви плечового безрукавного одягу Зафіксовані й проаналізовані з точки зору етимології й мотивації поліські назви безрукавного одягу; приділяється увага локалізації досліджуваних номенів у говорах усіх східнослов’янських мов. Назви короткого безрукавного чоловічого та жіночого одягу в досліджуваних нами середньополіських та суміжних з ними говірках представлені рядом лексичних відповідників, серед яких найбільш поширеними є етимологічно прозорі номени, мотивовані:
1) особливостями крою: безру'каўка, б’езру'каўка, безру'колиц´а, ряд фонетичних варіантів яких поширені у багатьох правобережнополіських говірках із семантикою ‘суконна куртка без рукавів’ [1 : 41];
2) призначенням виробу: душег'рêĭка, душег'р´êĭка, душог'рêĭка, душог'р´êĭка, душог'р´іĭка, душег'р´іĭка; т´êлог'рêĭка, т´êлог'р´êĭка, т´ел´ег'р´êĭка, теплог'рêĭка, т´ілог'реĭка, т´ілог'р´еĭка, т´ілог'р´іĭка, т´ілуг'реĭка, т´іл´ег'реĭка, які зафіксовані також в обстежених нами східнополіських говірках – душаг'реĭка, т΄елаг'реĭка.
Поряд з вищезазначеними номенами, які поширені практично на усій обстеженій території і часто виступають у одній говірці як гіпотактичні синоніми, для найменування короткого чоловічого і жіночого безрукавного одягу зафіксовано ряд запозичених назв, серед яких переважають:
- кам’і'зел´ка, каме'зел´ка, ками'зел´ка, кам’е'з´ел´ка, кам’і'з´ел´ка, кам'з´ел´ка, ком’і'зел´ка, кам'зел´ка, карма'зел´ка, карам'зел´ка, каме'зеĭка;
- жи'летка, жи'л´етка, ж’і'л´етка, ж’і'летка, жа'летка, жа'л´етка, же'летка, же'л´етка, ж’е'л´етка, жи'л´отка, жи'л´ет, жи'лет, же'лет, же'л´ет, жилет'ник;
- кор'сетка, кор'с´етка, к’ір'сетка, кир'сетка, кур'сетка, к’ір'сет, кор'с´ет, кор'сет, кер'сет, гор'сет, ґор'сет, ґер'сет (ця назва використовується переважно для найменування жіночої безрукавки, вишитої чи оздобленої, приталеної);
- каца'веĭка, каце'веĭка, каца'феĭка, каце'феĭка, куци'феĭка, кици'веĭка (номени переважно фіксуються у волинських говірках і лише поодинокими вкрапленнями у поліських).
Слово камі'зелька та його фонетичні і дериваційні варіанти відомі у багатьох говірках укр. мови, зокрема поліс. каме'зелька ’верхній одяг, подібний до свити’ [2 : 95], кам'зелька, камі'зелька ’чоловіча безрукавка’, ’чоловіча жилетка’ [2 : 90], ряд фонетичних варіантів у правобережнополіських говірках [1 : 65], захполіс. камі'зелька ’чоловіча та жіноча безрукавка’ [3 : 172], волин. камі'зелька ’безрукавий короткий одяг’, ’жилет’ [4 : 15]), бойк. ’верхній жіночий одяг без рукавів’ [5: I : 337], кама'золя, кама'зуля ’жіночий жилет’ [5 : I : 336-337], наддністр. камі'зелька ’жилет (з рукавами і без рукавів)’ [6 : 103], кама'зелька ’жилет, камізелька’ [6 : 296], закарп. камі'золя ’безрукавка хутряна з розрізом збоку’, ками'зиля ’безрукавка кожушана, розшита на грудях різнокольоровими аплікаціями’, бойк. камі'зель ’каптан з рукавами’, ’короткий чоловічий одяг без рукавів, безрукавка’, зах.укр. камі'зелька ’жіноча й чоловіча безрукавка’ [7 : 84], із значенням ’верхній одяг без рукавів’ поширено ряд фонетичних варіантів слова у говірках білоруської мови [8 : ІІ : 369; 8 : ІІ : 388; 9 : 60-61; 10 : 77; 11 : ІІ :180; 12 : 289]. Назва запозичена через німецьку чи французьку мову з італійської: нім. Kamizöl, фр. camisole ’каптан, жіноча кофта’ від іт. сamiciola ’каптан’ [13 : ІІ : 358]. В українську мову запозичено, очевидно, з польської (пор. пол. kamizela ’вид каптана’, kamizelka ’безрукавка’).
Назва жи'лет (жи'летка) фіксується у волинських говірках – жи'летка ’жилет’ [14 : 15], наддніпр. же'льотка [15 : I : 19], полт. жи'льотка ’чоловічий одяг без рукавів’ [16 : 30], наддністр. жи'лєтка ’камізелька’ [6 : 292], полт. жи'лет ’однобортна вовняна або бавовняна камізелька з низьким стоячим коміром’, ’хутряна безрукавка шкірою наверх’, схполіс. жи'летка ’безрукавка, розширена донизу, без клинів, прикрашена тасьмою’, ’однобортна камізелька з ґудзиками до самого верху із низьким стоячим коміром з фабричної тканини’ [7 : 81], жи'лєтка [17 : 209], блр. жа'летка [18 : 165; 8 : ІІ : 135; 19 : 237], жа'летка, жы'летка [20 : 64], ряд фонетичних варіантів слова у говірках білоруського Полісся із значеннями ’чоловіча безрукавка’, ’жіноча безрукавка’ [12 : 286], рос. жи'лет, жи'летка ’безрукавка’ [21 : І : 542]. Слово жи'лет запозичене з французької мови (фр. gilet), яке зводиться до тур. jelek ’жилет’ [13 : ІІ : 197].
Слово кор'сет та ряд його фонетичних і дериваційних варіантів з початковими г, ґ для найменування різних видів безрукавного одягу відомі в наддністрянських говірках - 'ґорсит ’рід вишиваного оксамитного тісного, безрукавого, глибоко викроєного жіночого жилету’ [6 : 93; 6 :218], кар'сєт, кор'сет ’жіноча камізелька’ [6 : 463], бойк. 'горсик ’корсет’ [5 : І : 187], львів. гор'сет ’корсетка’, лемк. ’суконна безрукавка’ [7 : 79], у говірках білоруської мови кар'сэт ’корсет, безрукавка’ [22 : 153; 19 : 238], гар'сет ’ватівка без рукавів’, гор'сэт ’камізелька’ [20 : 44], ґар'сэт ’безрукавка’, ’кабат’ [8 : І : 430], гар'сэт ’верхній жіночий одяг без рукавів’ [22 : 82], ’теплий верхній одяг без рукавів’ [9 :37], 'горсік ’верхня частина стану в платті чи блузці’ [9 : 39], ґар'сэт, ґор'сэт, кар'сэт ’старовинний жіночий одяг: безрукавка з тонкого матеріалу, яка одягається поверх сорочки’ [12 : 285], рос. кор'сет ’жіноча кофтинка, безрукавка’, кор'сетка ’довга тілогрійка чи шушун’ [21 : ІІ : 170], кор'сет ’верхній короткий одяг з домашнього сукна’, ’верхній одяг без рукавів’, ’жіночий жакет, кофта’, ’сатинова кофта’ [23 : ХІV : 373], кор'сетка ’коротка жіноча кофта із складками’, ’верхній чоловічий короткий одяг’, ’жилет’, ’довгий шушун’, ’ватний одяг, розшитий стрічками’ [там же]. Слово відоме в інших слов’янських мовах і запозичене з французької мови через російське і (з початковим г) через польське посередництво; фр. corset ’корсет’ є зменшувальним утворенням від corps ‘тіло’, що походить від лат. corpus ‘т.с.’ [13 : ІІІ : 44].
Ізоглосу каца'вейка продовжує середньогоринське каци'вейка ’жіночий піджак із складками’, ’жіноча безрукавка’, ’жіноча кофта’ [25 : 83]. Похідні утворення від цієї назви відомі у поліських говірках: куцо'вейка ’коротка жіноча або чоловіча свитка’ [2 : 111], куцо'лейка ’куфайка’ [2 : 111], каца'вейка ’оздоблена вишивкою безрукавка’ [2 : 93], захполіс. каца'вей, каца'бея ’короткий верхній одяг з рукавами‘[3 : 173], полт. куцо'вейка ’короткий чоловічий чи жіночий одяг’ [16 : 41], рівн. каца'вейка ’чоловічий і жіночий одяг до талії із домотканого сукна, без коміра, з ґудзиками, з кишенями по боках’ [7 : 85], закарп. каца'вейка ’жіночий короткий одяг на ваті’, харків. ’різновид чоловічої чи жіночої свитки з трьома складками і низьким коміром’, ’коротка, з простого сукна піддівка’, ’різновид короткої свити або юпки’ [7 : 90], наддністр. каца'байка ’біла полотняна незащіплювана юпка літніх жінок’ [6 : 104; 6 : 225], ’блузка’ [6 : 85], рос. каца'вейка ’коротка тепла кофта’ [23 : XVI : 185], каце'вейка, каца'вейка ’коротка кофтина’ [21 : ІІ : 180]. Слово каца'вей запозичене з нім. Kutzboi ’груба тканина’ через пол. kacabajka [13 : ІІ : 408].
Спорадично на обстеженій території фіксуються назви, мотивовані:
а) матеріалом виробу: 'ватнûк, 'ватн´ік, 'ватанка, це'геĭка, цу'геĭка, полот'н´анка, кожу'шанка, кожу'шинка, хутра'нûха ’безрукавка на овчині’, к’і'таĭка;
б) способом виготовлення тканини: 'катанка, ка'танка, с´'т´обанка;
в) особливостями крою: роз´л´ê'таĭка, роз´л´і'таĭка, 'поличка, косово'ротка, шну'рôўка, шнуро'в’иц´а, шну'р´іўка (переважно це безрукавака, яка зашнуровувалася на грудях);
г) призначенням виробу або особливостями носіння чи одягання: п’і'д´:оўка;
ґ) місцем носіння: п’іджу'пан:ик;
д) розміщенням на певній частині людського тіла: 'тал´ійа, с'тан´ік, нап'лêчнûк, наг'руднûк, наг'рудник ’дитяча безрукавка’;
е) територіальними чи національними особливостями: йа'понка ’безрукавака, яка зашнуровується на грудях’;
є) характером оздоблення: кри'вул´ка ’оксамитова корсетка, обшита кривульками з червоних ниток’;
ж) зовнішнім виглядом тканини, з якої пошитий виріб: хреш'чатка ’картата безрукавка’.
Зрідка у поліських та волинських говірках для найменування цієї реалії фіксуються номени кеп'тар, 'кептир, к’іп'тар, кеп'тарик, к’іп'тарик, 'кептар (переважно для називання хутряної утепленої безрукавки), 'леĭбик, 'леĭб’ік, 'л´еĭб’ік, 'лаĭбик, с'пенцер, 'бобка, педу'с´анка, бру'силка, баĭ'дерка, 'дошка, ка'бат, сар'дак ‘утеплена ватою безрукавака’, куру'шани ’тепла безрукавка’, ро'тонда ’довга безрукавка’, 'вестка ’чоловіча жилетка’, 'петек ’короткий жилет із стоячим коміром’, 'тал´ма, шу'шун, які переважно запозичені з інших мов.
Лексема кеп'тар ('кептар, 'кептир, кип'тар, кеп'тарик, к’іп'тарик) у досліджуваних говірках використовується на позначення різних видів безрукавного одягу, зокрема це ’короткий кожух без рукавів’, ’хутряна безрукавка’, ’коротка безрукавка’, ’шовкова коротка безрукавка’. Назва відома у буковинських говірках – кеп'тар ’кожушок без рукавів’, ’вишитий святковий кожух’ [24 : 430], бойк. кип'тар, кіп'тар ’кожух без рукавів’, кеп'тарик ’жіночий півкожушок без рукавів’ [5 : 1 : 349]. Поодиноке використання цього слова у досліджуваних говірках свідчить про те, що назва завезена на обстежену територію із західноукраїнських говірок. Учені вважають назву запозиченою з молдавської мови: молд. [кептáр] (пептáр) ’безрукавка’ пов’язане з пепт ’груди’, яке зводиться до лат. pectus ’т.с.’ [13 : 2 : 423-424].
Лексема 'лей'бик ('леĭб’ік, 'л´еĭб’ік, 'лаĭбик) у досліджуваних говірках має розширену семантику (зафіксовано 24 значення). Вона використовується переважно на позначення різних видів чоловічого та жіночого піджаків, короткого та довгого верхнього демісезонного одягу, теплого зимового одягу з хутра (кожуха) тощо. Слово лей'бик відоме у поліських говірках із значеннями ’верхній чоловічий і жіночий одяг з домашнього сукна’ [2 :113], ’верхній одяг на ваті’ [2 : 38], захполіс. ’різновид короткого верхнього одягу’, ’безрукавка’ [3 : 38-39], волин. ’сукняна безрукавка, переважно з вишивкою’ [4 :162], бойк. ’жилетка з домашнього сукна’, ’куртка з домашнього сукна’, різновид сіряка’ [5 : 1 : 409], буков. ’безрукавка’ [24 : 418], наддністр. 'лайбик ’жіноча блузочка’ [6 : 561], львів. лей'бича ’суконний безрукавний одяг, запинаний спереду’ [7 : 91]. Слово 'лейбик через посередництво польської мови (пол. lejbik ’військовий мундир; ліф, корсет, жіноча кофта, чоловічий каптан, сукняна або полотняна жилетка’) запозичене з німецької (нвн. Léibchen ’ліф, корсаж, корсет’ є зменшувальною формою від Leib ’тіло, талія; ліф, корсет’) [13 : 3 :214].
Крім вищенаведеного значення, лексема спен'цер та її дериват спен'церик на обстеженій території використовуються із семантикою ’легкий піджак без підкладки’. Слово спен'сер походить з нім. Spenser чи англ. spencer ’куртка, короткий сюртук’ за прізвищем лорда Спенсера, який ввів у користування цей різновид одягу [26 : 3 : 733].
Лексема 'бобка на позначення різних видів одягу відома практично у всіх досліджуваних говірках. Вона використовується із семантикою ’куртка’, ’піджак’, ’кофта’, ’блузка’, ’футболка’, причому в кожній окремій говірці ці різновиди одягу відрізняються кроєм, матеріалом, сезоном носіння тощо. На думку українських етимологів, слово запозичене, очевидно, з російської мови [13 : 1 : 217].
Лексема до'ха ('доха, да'ха, 'дошка) у досліджуваних говірках поширена із семантикою ’шуба’, ’чоловіча чи жіноча шуба з довгими рукавами’, ’шуба з короткими рукавами’, ’жіноча шубка з штучного хутра’, ’хутряний зимовий верхній одяг, покритий сукном’, ’жіноча плюшева шубка’, ’жіноча коротка плюшева шубка, розширена донизу’, ’коротка жіноча шубка’, ’жіноча плюшева кофта’, ’фуфайка’. У правобережнополіських говірках ця лексема відома із значенням ’жіноче пальто на ваті’ [1 : 38], ’коротка свитка’ [1 : 40]. Слово до'ха вважається запозиченням з монгольських мов [13 : 2 : 116; 26 : 1 : 485, 532].
Лексема ка'бат та її деривати для найменування різних видів одягу відомі у волинських говірках - 'кабат ’ватяний верхній одяг’ [14 : 133], бойк. ка'бат ’короткий каптан’ [5 :1 : 332], львів. 'кабат ’старовинний короткий (до стегон) чоловічий і жіночий одяг з домотканого сукна, з великим вирізом на грудях’, ’жіноча блузка з домотканого полотна або байки’, каба'тина ’жіночий хутряний одяг, критий сукном’, ’довге шовкове або перкалеве плаття, зимою на ваті у галицьких міщанок’, ’безрукавка, підбита ватою, на підкладці’, ’сорочка жіноча без коміра’, каба'тя ’верхній суконний одяг до плеча’, ів.-фр. ка'батка ’безрукавка кожушана із стоячим коміром, обшита хутром і червоним шнуром, на спині без прикрас’, закарп. 'кабат ’дуже широка полотняна спідниця’ [7 : 83], наддністр. ка'бат ’спідниця’, ка'бати ’білизна’ [6 : 587]. Ізоглосу продовжує середньогоринське ка'батік ’жіноча корсетка’ [25 :80], 'кабат ’піджак взагалі’ [25 : 99], захполіс. каба'тець ’верхня частина сорочки’ [3 :12]. Поширена назва у говірках білоруської мови: ка'бат ’душегрійка, безрукавка’ [8 : 2 : 352], ка'бат ’корсет’ [18 : 216; 10 : 58], ’старовинний короткий жіночий одяг із домотканого сукна з великим вирізом на грудях’ ’жіноча безрукавка’ [12 : 289], ’коротка жіноча куртка’ [20 : 82], рос. ка'бат ’одяг у вигляді довгої сорочки’, ’селянське жіноче плаття’, ’фартух з рукавами для роботи’, ’блуза, кофта’, ’ліф, який одягають до андарака’, ’матерчатий пояс спідниці’, ка'бата ’ліф, до якого прикріплюється спідниця’, каба'тушка ’кофта, куртка’, каба'туха ’товста сорочка’, ’жіноча кофта’, ’вид верхнього одягу’ [23 : 12 : 283-284]. Слово запозичене з перської мови через посередництво угорської і польської мов [13 : 2 : 331].
Лексема сар'дак (сер'дак, с´ер'дак, сар'дашко) у досліджуваних говірках відомі із значенням ’чоловічий сукняний піджак’, ’верхній одяг з брижами в стані у вигляді свити’, ’свита’. Слово для найменування різнх видів одягу відоме у волинських говірках – сир'дак ’довгий сукняний одяг’ [14 : 217], захполіс. 'сердак ’безрукавка’ [27 : 170], сер'дак ’різновид верхнього одягу з овечого сукна’, ’верхній довгий одяг з фабричної тканини’, ’безрукавка’ [3 : 179], наддністр. сир'дак ’сукняний або вовняний чоловічий плащ’ [6 : 243], бойк. сер'дак ’жіночий жилет з полотна домашньої роботи, гаптованого в чорний колір, з гаптованими на передніх полах квітами’ [5 : ІІ : 210], буков. сар'дак ’свита з сукна домашнього виробу’ [24 : 458], ’верхній зимовий чоловічий і жіночий одяг, що виготовляється з домашнього сукна і оздоблюється різнокольоровими шнурками’ [7 : 97]. Відомий номен у говірках білоруської мови із семантикою ’жіночий верхній одяг без рукавів’ [28 : 258], ’сукняна жакетка без підкладки’ [20 : 200], ’короткий верхній чоловічий одяг з домашнього сукна’ [12 : 312], ’одяг для дітей під білизну, шиється без рукавів з м’якої фланелевої тканини 29 : 136]. Учені припускають запозичення цього слова в чеську та словацьку мови з української [30 : 443].
Лексема ри'тонда (ре'тинда, ро'тонда) зафіксована з семантикою ’рясна довга жіноча спідниця’, ’рясне довге жіноче літнє плаття’, ’довге жіноче плаття з легкої тканини’, ’довге широке плаття для вагітних жінок’, ’довга полотняна сорочка’. Як бачимо, всі наведені значення виділяються за ДО ’довжина’.
Інші вищезазаначені номени на позначення чоловічого і жіночого безрукавного одягу для їх етимологізування потребують більш повного їх вивчення.
Інформанти старшого покоління називають слово кам'зол (ками'зол, гам'зол, ґам'зол), яке раніше використовувалося на позначення старовинного безрукавного одягу до колін, що щільно облягав стан, переважно червоного кольору. Слово має аналогічну етимологію з номеном камі'зелька.
Як бачимо, для номінації короткого безрукавного чоловічого і жіночого одягу використовується велика кількість лексичних відповідників. На відміну від інших ЛСГ у ТГЛ одягу та взуття, де переважає питома слов’янська лексика, в аналізованій нами ЛСГ більшість номенів іншомовного походження. Це зумовлено, очевидно, тим, що короткий безрукавний одяг не був обов’язковим елементом традиційного поліського костюма і поширився на обстеженій території пізніше внаслідок взаємовідносин з іншими народами. Список використаної літератури 1. Никончук М.В., Никончук О.М. Назви одягу та взуття правобережного Полісся. – Житомир, 1998. – С. 6-150.
2. Лисенко П.С. Словник поліських говорів. – К., 1974. – 254с.
3. Пономар Людмила. Назви одягу Західного Полісся. – К., 1996. – 182с.
4. Веремійчик І.М. Короткий словник сільськогосподарської, побутової та ремісничої лексики // Традиційні знаряддя праці, промисли і ремесла на Волині. – Луцьк, 1995. – С. 118-216.
5. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок. В 2-х частинах. – К., 1984.
6. Горбач Олекса. Зібрані статті. 5. Діялектологія. – Мюнхен, 1993. – 659с.
7. Матейко Катерина. Український народний одяг. Етнографічний словник. – К., 1996. – 195с.
8. Слоўнік беларускіх гаворак паўночна-заходняй Беларусі і яе пагранічча. В 5-ті т. – Мінск: Навука і тэхніка, 1979-1986.
9. Матэрыялы для слоўніка мінска-маладзечанскіх гаворак. – Мінск: Навука і тэхніка, 1970. – 122с.
10. Матэрыялы для слоўніка мінска-маладзечанскіх гаворак. – Мінск: Навука і тэхніка, 1974. – 118с.
11. Тураўскі слоўнік. – Мінск, 1982-1985. – Т. 1-5.
12. Соколовская А.С. Полесские названия одежды и обуви // Лексика Полесья. – М.: Наука, 1968. – С. 281-320.
13. Етимологічний словник української мови / За ред. О.С.Мельничука. В 7 т. – К., 1982-1988. – Т.1-3.
14. Корзонюк М.М. Матеріали до словника західноволинських говірок // Українська діалектна лексика. – К.: Наукова думка, 1987. – С. 62-267.
15. Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 1992. – Т.1-4.
16. Сизько А.Т. Словник діалектної лексики говірок сіл південно-східної Полтавщини. – Дніпропетровськ, 1990. – 99с.
17. Неділько Д. Назви одягу і взуття в говірках Чернігівщини // Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі: Тези доповідей і повідомлень. – Житомир, 1983. – С.209-210.
18. Бялькевіч І.К. Краёвы слоўнік усходняй Магілёўшчыны. – Мінск, 1970. – 512с.
19. Усціновіч А.К. Да слоўніка Навагрудчыны // Жывое народнае слова. – Мінск: Навука і тэхніка, 1992. – С. 105-114.
20. Дыялектны слоўнік Брэстчыны. – Мінск: Навука і тэхніка,1989. – 290с.
21. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. В 4-х т. – Спб. – Москва: Издание т-ва М.О.Вольф, 1912.
22. Янкава Т.С. Дыялектны слоўнік Лоеўшчыны. – Мінск, 1982. - 432с.
23. Словарь русских народных говоров / Под ред. Ф.П.Филина. – М., 1965-1983. – Вып. 1-26.
24. Прокопенко В.А. Областной словарь буковинских говоров // Карпатская диалектология и ономастика. – М.: Наука, 1972. – С. 411-478.
25. Бабий Ф.И. Бытовая лексика говоров среднего бассейна Горыни (названия одежды, обуви и головных уборов): Дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.02. – Ужгород, 1985. – 228с.
26. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. – М., 1986-1987. – Т. 1-4.
27. Аркушин Г.Л.Словник семантичних діалектизмів Західного Полісся // Поліська дома. Фольклорно-діалектологічний збірник. Випуск 1. / Упор. В.Давидюк і Г.Аркушин. – Луцьк, 1991. – 186с.
28. Цыхун А.П., Цыхун Г.А. Са спецыяльнай лексікі Гродзеншчыны // Народнае слова. – Мінск: Навука і тэхніка, 1976. – С. 249-262.
29. Груцо А.П. З лексікі разных месц Беларусі // Народная словатворчасць. – Мінск: Навука і тэхніка, 1979. – С. 132-138.
30. Machek V. Etymologický slovník jazyka českého a slovenského. – Praha, 1957. – 627s. Матеріал надійшов до редакції 14.09.2000 р. Гримашевич Г.И. Полесские названия плечевой безрукавной одежды.
Зафиксированы и проанализированы с точки зрения этимологии и мотивации полесские названия безрукавной одежды; уделяется внимание локализации иследуемых номенов в говорах всех восточнославянских языков. Grimashevich G.I. The names of shouldered sleeveless clothes of Polissya .
The names of shouldered sleeveless clothes are fixed and analysed in the aspects of etymology and motivation; the attention to localization of the names researched in the dialects of all eastern Slavonic languages is paid. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
