|
Перехід України до ринкової економіки характеризується не тільки формуванням нових виробничих відносин, а й зміною відносин в інших сферах життя. Насамперед переходу до ринкових відносин стали притаманні різного роду кризи, в тому числі політичного, економічного, суспільного характеру, відставання менталітету більшості громадян країни від реалій життя. Кризи, як правило, супроводжуються різноманітними негативними явищами в економіці: поширенням недобросовісної конкуренції, промислового шпигунства, зростанням злочинності, появою корупції, збільшенням частки тіньового сектору економіки. За таких обставин підприємництво все більше стає об’єктом різного роду протиправних і злочинних дій.
Правоохоронні органи самостійно не в змозі забезпечити повний і ефективний захист підприємницької діяльності від значної кількості правопорушень та злочинів і вимушені спрямовувати основні свої зусилля насамперед на їх розкриття. Об’єктивно сформувалася необхідність вжиття заходів захисту бізнесу з боку самих підприємців, за рахунок власних сил, спрямованих передусім на створення системи протидії скоєнню таких правопорушень і злочинів.
Сьогодні в Україні майже 100 % комерційних банків і підприємств великого бізнесу уже створили власні структури безпеки, які з різним ступенем ефективності забезпечують їх захист. Така поведінка підприємців і банкірів цілком зрозуміла і виправдана і до того ж підтверджується світовим досвідом бізнес-діяльності. За деякими даними, захист приватної власності і підприємницької діяльності в розвинутих країнах світу у 70 % випадків здійснюється якраз на приватному рівні. Тобто забезпечення безпеки бізнесу силами приватних установ і організацій є закономірним явищем у суспільстві з ринковими відносинами. Водночас безпека бізнесу є складовою національної безпеки країни і їй належить відповідна роль у формуванні політики безпеки держави, насамперед економічної і соціальної безпеки. З огляду на це безпека бізнесу набуває ознак самостійного виду суспільних взаємовідносин і поряд з необхідністю відповідного правового регулювання потребує професійно підготовлених фахівців.
Для більш повного розуміння необхідності забезпечення безпеки бізнесу доцільно розглянути умови, в яких здійснюється її організація і які суттєво впливають на її стан та зміст. До таких умов слід віднести: внутрішньополітичні, правові, економічні, соціальні умови та особливості їх розвитку.
Внутрішньополітичні умови. Основною особливістю, яка характеризує внутрішньополітичні умови, є перманентна боротьба за владу. На цій основі час від часу виникають масштабні скандали, внутрішньополітичні кризи, соціальні конфлікти. Усі ці дії створюють напруженість у взаємовідносинах як окремих політичних угруповань, так і відповідних категорій населення. Суспільство час від часу “вибухає” страйками, мітингами, різними актами протесту, підвищуючи гостроту і без того напруженої ситуації. Боротьба за владу, незалежно від її форми, породжує майже антагоністичні взаємовідносини окремих політичних сил, які поширюються практично на всі сфери їх діяльності: ідеологічну, економічну, суспільну і т. д.
Антагоністичність взаємовідносин насамперед характеризується проявом недобросовісної поведінки окремих політичних сил у всіх вищезазначених сферах. А враховуючи, що політичні сили не завжди мають виважені, обґрунтовані і зрозумілі ідеології, їх відносини, як і сама боротьба за владу, будуються здебільшого не на ідеологічних мотивах, а на властивих таким силам інтересах. За таких умов для бізнесу створюється не притаманна йому загроза політичного характеру. Незважаючи на його економічні успіхи, така загроза може бути реальною і досить небезпечною у разі серйозного протистояння політичних сил. У ході такого протистояння досягнення політичної мети може забезпечуватись різними діями як політичного, так і економічного, ідеологічного та іншого характеру. Тут можуть виникати настільки загрозливі й непередбачені ситуації, що суто економічні чи ідеологічні заходи протидії можуть не дати результатів. Тому за певних умов сили безпеки підприємницьких структур будуть вимушені спрямовувати свою діяльність на нейтралізацію, локалізацію і перетинання таких загроз, незважаючи на те, що це виходить за межі їх компетенції і не властиве їх призначенню.
Головною особливістю правових умов для організації безпеки бізнесу, у тому числі і банківського, є відсутність у країні спеціальних законодавчих актів, які б регулювали цей вид діяльності. В основному безпека бізнесу регулюється окремими положеннями загальноправових і відомчих законодавчих актів, а також нормативними документами Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств. Ураховуючи, що таких актів і документів досить велика кількість, окремі їх положення часто суперечать одне одному, не повною мірою здійснюють регулювання деяких видів і форм забезпечення безпеки бізнесу. Фахівцям, які залучені до організації безпеки бізнесу, складно орієнтуватись у великій кількості таких актів, що створює невпевненість їх у своїх діях і підвищує можливість виникнення непередбачених ситуацій. Виходячи з цього, для ефективного забезпечення безпеки бізнесу її спеціалісти повинні бути досить підготовленими, вміти використовувати норми різних галузей права та узагальнювати їх для ефективного забезпечення своєї роботи.
Значний спад вітчизняного виробництва, зниження купівельної спроможності населення створили платіжну кризу в країні, що є однією з основних особливостей сьогоднішніх економічних умов організації безпеки бізнесу. Існуюча неплатоспроможність суб’єктів господарювання виключає їх з господарської діяльності або значно її обмежує, що, у свою чергу, звужує економічну базу для діяльності банків, загострює конкурентну боротьбу на ринку банківських послуг. Водночас сама підприємницька діяльність здебільшого здійснюється на рівні підвищеного ризику і є досить складною. До того ж в окремих сферах економіки така діяльність характеризується великою трудомісткістю, а її продукція є дорогою та малоприбутковою.
Поряд з платіжною кризою вітчизняна економіка характеризується значним обсягом її тінізації. За таких умов контроль держави за розвитком економічних процесів значно понижується, розвиток окремих галузей і видів економіки складно прогнозувати і планувати. Тіньові кошти працюють непередбачено, значним чином стимулюють недобросовісну конкуренцію, сприяють розвитку корупції. Можливість отримання необлікованих коштів формує у бізнесменів і громадян думку про неможливість здійснювати підприємницьку діяльність у межах закону. Більше того, значна частина працюючого населення виправдовує таку ситуацію, оскільки забезпечує своє життя якраз із неї.
Ще однією характеристикою сучасних економічних умов є наявність значної частки бартерних операцій у взаєморозрахунках суб’єктів господарювання. Результати такої ситуації певним чином впливають на діяльність банків, звужується ринок банківських послуг та зменшуються можливості банків щодо формування ресурсної бази і, як наслідок, зменшується їх прибутковість.
Характерною рисою вітчизняних економічних умов є порушення балансу малого, середнього і великого бізнесу. Сьогодні в країні найбільш ефективно розвивається великий бізнес. Середній і малий з великими труднощами ведуть боротьбу за своє виживання. Тому сприяє досить велике коло причин: корупція, наявність значного тіньового сектору, сильний податковий тиск, недостатньо розвинута інвестиційна діяльність, недоліки правової бази щодо підприємницької діяльності тощо. Така ситуація призвела до створення величезних бізнес-структур, які поширюють свій вплив на різні галузі економіки і регіони. Подібні структури об’єднують десятки і сотні різноманітних підприємств та банків, які здійснюють виробництво, поставки сировини і збут товарів, надають послуги у різних сферах бізнес-діяльності, не випускаючи гроші за межі структури. Як правило, такі структури мають політичну надбудову і можливість вирішувати питання своєї бізнес-діяльності на державному рівні. Наявність в економіці таких структур-монстрів звужує ринок бізнес-діяльності для інших суб’єктів господарювання. У свою чергу, така ситуація призвела до жорсткої конкурентної боротьби, в ході якої значне місце посідає недобросовісна конкуренція та промислове шпигунство, інші дії нечесної поведінки і протизаконної діяльності.
За таких умов організація безпеки бізнесу повинна передбачати багатопрофільну діяльність сил безпеки, спрямовуватись на упередження загроз, забезпечувати взаємодію всіх елементів бізнес-структур і державних органів щодо протидії протиправним посяганням на підприємницьку діяльність. Тому в основу діяльності сил безпеки комерційних підприємств та банків насамперед має бути покладено забезпечення економічної безпеки.
Однією з головних особливостей соціальних умов є досить велика різниця в доходах населення, що не сприймається більшістю з нього і суперечить його менталітету. Більше того, частина населення однозначно оцінює наявність у країні багатих людей як можливість легального існування злодіїв, шахраїв, різного роду ділків з відповідним ставленням до них. За таких обставин існує постійна соціальна напруженість, яка у разі певних провокаційних дій може сприяти виникненню серйозних соціальних конфліктів. А якщо до цього додати наявність армії безробітних, то вищезазначена трансформація соціальної напруженості досить реальна. До того ж відомо, що зростання безробіття на 1 % може давати приріст злочинності до 5 %. Тому не випадково, що щороку скоюється не одна сотня тисяч злочинів, із яких майже 40 % мають економічний характер.
Несприятливі соціальні умови ускладнює наявність у країні великої кількості нелегальних мігрантів, які несуть з собою свій особливий менталітет, хвороби та збільшують кількість злочинів.
Слід також звернути увагу й на те, що за час існування України як незалежної держави сформувався прошарок населення, переважно з молодих людей (25—28 років), які ніколи і ніде не працювали і живуть частково за рахунок своїх рідних, частково за рахунок непостійного заробітку (продаж і перепродаж товарів), а частково за рахунок дрібного рекету. Їх устрій життя не передбачає чесного заробітку і формує менталітет утриманців.
Поряд з таким прошарком населення з’явився ще один — це дрібний торговець. В основі діяльності останнього лежить потреба отримати гроші у будь-який спосіб: обманом споживача, реалізацією неякісної продукції чи наданням сумнівних послуг тощо, його Бог — гроші. Унаслідок такої залежності від грошей втрачаються такі звичні цінності, як людяність, мораль, честь, гідність.
Виходячи з викладеного можна зазначити, що на даний час у країні існують певні умови соціального характеру для протиправних посягань на підприємницьку діяльність, що суттєво впливатиме на організацію безпеки бізнесу. Це ще раз підтверджує тезу про упереджувальний характер безпеки бізнесу і необхідність комплексного підходу до створення системи її заходів.
Ураховуючи складність питань, пов’язаних з організацією безпеки бізнесу, певну новизну їх вирішення у суспільстві доцільним і необхідним є всебічне і глибоке вивчення досвіду зарубіжних країн. Засвоєння такого досвіду може бути ще однією умовою якісної організації безпеки бізнесу в Україні.
В останні роки в питаннях забезпечення правопорядку провідні країни світу все більше орієнтуються не тільки на традиційні поліцейські органи, а й на приватні структури, які надають подібні послуги. Ця тенденція зараз досить поширена і має велике значення в забезпеченні правопорядку та захисту інтересів громадян і підприємств. Привабливість її ґрунтується на мінімальних витратах державних коштів для забезпечення окремих видів безпеки життєдіяльності громадян та діяльності підприємств. Правоохоронними органами передається деяка частина функцій приватним структурам безпеки, чим скорочуються витрати державних бюджетів.
Крім того, зростаючі потреби і можливості залучення приватного сектору до правоохоронних проблем в економічній сфері у ряді випадків пояснюються недостатньою підготовкою співробітників поліцейських органів і спеціальних служб, щоб вирішити деякі специфічні завдання на відповідному професійному рівні.
Заходи безпеки, які виконуються за рахунок діяльності приватних структур безпеки, дають змогу правоохоронним органам максимально сконцентрувати свої зусилля і матеріально-технічні ресурси на виявленні і розкритті найбільш серйозних видів злочинів.
Узагальнюючи практику діяльності приватних структур безпеки в зарубіжних країнах, можна зазначити, що основними їх завданнями є:
- організація і здійснення охорони об’єктів, вантажів та громадян;
- патрулювання відповідних районів, зон, площ, ділянок та спостереження за порядком під час проведення масових видовищ, свят, тощо;
- установка, обслуговування та ремонт різного роду технічних засобів та систем охорони, контролю доступу, сповіщення;
- пошук осіб, які пропали безвісти;
- збір доказів у цивільних справах;
- реалізація заходів безпеки фірм, підприємств, банків щодо захисту від недобросовісної конкуренції та промислового шпигунства, протиправних посягань на їх власність та імідж, підроблення документів і знаків фірм, підприємств, банків;
- здобування конфіденційної інформації для ділових переговорів;
- виявлення і перевірка некредитоспроможних і ненадійних контрагентів;
- здійснення охорони авторських прав.
Розглянемо організацію безпеки підприємницької діяльності в деяких країнах Європи, Америки та Сходу.
США. Сьогодні в США існує так звана система колективної безпеки підприємництва, яка спирається на діяльність державних правоохоронних органів, громадських об’єднань і організацій, приватних структур безпеки та допомогу окремих громадян. Вона спрямована на створення умов для попередження злочинності як у сфері підприємництва, так і в усіх сферах життєдіяльності громадян.
Діяльність громадських організацій полягає у проведенні аналізу стану правопорядку та законності в окремих галузях економіки, регіонах та великих корпораціях, розробленні рекомендацій щодо змісту та методів застосування заходів безпеки, проведенні консультацій та організації перекваліфікації і підвищення кваліфікації фахівців з питань безпеки, випуску спеціальної літератури.
Громадяни та групи громадян на громадських засадах здійснюють постійне спостереження за станом правопорядку в районах їх проживання, нічне патрулювання, особливо в бідних районах.
До складу приватних структур безпеки в США входять приватні детективні та охоронні агентства, приватні інформаційно-розвідувальні служби та приватні промислові і комерційні служби безпеки фірм, підприємств, банків. Перші діють самостійно і забезпечують надання послуг у сферах охоронної і детективної діяльності. Основними їх функціями є:
- охорона приватної власності фірм, підприємств, банків, забезпечення особистої безпеки їх керівництва й окремих співробітників;
- патрулювання певних ділянок, зон, вулиць, регіонів, спостереження за дотриманням порядку клієнтами і відвідувачами на території торговельно-промислових ярмарок і виставок, наукових і розважальних центрів;
- попередження пожеж, затоплень, обвалів, неконтрольованого накопичення людей, профілактика нещасних випадків;
- попередження правопорушень і завдання матеріальних збитків у торгівлі;
- охорона і підтримання порядку в приміщеннях і будівлях фірм, підприємств, банків;
- обслуговування автоматизованих контрольно-пропускних і сигнально-звукових систем і пунктів;
- забезпечення безпеки зберігання та перевезення цінних вантажів спеціальним транспортом;
- захист комерційних підприємств, фірм і банків від несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації, підроблення документів і фірмових знаків, недобросовісної конкуренції і промислового шпигунства;
- інформування правоохоронних органів про виявлення скоєних злочинів і сприяння у затриманні правопорушників;
- участь у розслідуванні деяких видів злочинів;
- пошук осіб, які пропали безвісти;
- визначення можливостей конкурентів і партнерів фірм, підприємств і банків;
- здобування конфіденційної інформації для забезпечення рішень керівництва комерційних структур;
- конфіденційна перевірка фінансового стану партнерів і клієнтів.
Останнім часом провідні корпорації і банки США стали активно створювати спеціальний розвідувальний апарат у вигляді приватних інформаційно-аналітичних служб, діяльність яких спрямовується на добування таємних відомостей про виробництво, збут, фінанси, плани своїх конкурентів. За тематикою відомості, які ними добуваються, як правило, включають інформацію про:
- характеристики основних державних органів і підприємницьких структур, банків, асоціацій та їх провідних фахівців;
- ступінь політичного й економічного ризиків при інвестуванні капіталу в ту чи іншу країну;
- наявність сировини та робочої сили;
- інфраструктуру і систему оподаткування;
- кон’юнктуру фінансових і товарних ринків.
У зв’язку з загостренням конкурентної боротьби в останні роки як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, розширенням масштабів промислового шпигунства все більша кількість не тільки великих, а й середніх, а то й малих підприємств, фірм і банків США створюють власні промислові і комерційні служби безпеки. До основних напрямів їхньої діяльності належать:
- кваліфікована спецперевірка осіб, які допускаються до роботи з таємними документами і матеріалами;
- створення агентурно-інформаційної мережі;
- навчання персоналу методам контррозвідувального забезпечення закріплених за ними об’єктів.
Узагальнена структура підрозділу безпеки великого банку, компанії може мати такий вигляд:  Рис. 1.1. Структура підрозділу безпеки банку Німеччина. Структуру приватної правоохоронної системи в Німеччині утворюють приватні охоронно-детективні служби та приватні комерційні і промислові служби безпеки фірм, підприємств, банків. Слід зазначити, що останнім часом федеральний уряд та уряд окремих земель Німеччини активно використовує національні спеціальні служби для вирішення пріоритетних економічних проблем шляхом створення у приватних компаніях сучасних контррозвідувальних структур, які б виконували функції підрозділів безпеки, охорони та інформаційно-аналітичної роботи. Крім того, сьогодні державні установи, великі концерни, банки, промислові асоціації все частіше звертаються до детективних агентств для виконання специфічних завдань, зокрема щодо охорони об’єктів, вантажів та фізичних осіб, організації режимів таємності та протидії економічним посяганням.
Розглядаючи структуру приватної правоохоронної системи Німеччини, слід зазначити, що приватні охоронно-детективні служби утворюються двома суб’єктами безпеки бізнесу: приватними охоронно-детективними агентствами та підрозділами внутрішньої охорони фірм, підприємств і банків. Основне призначення перших — надання послуг з охорони і детективної діяльності клієнтам як юридичним, так і фізичним особам. Другі ж здійснюють організацію охорони об’єктів, відповідних режимів роботи, таємного діловодства, виявлення і перекриття каналів витоку інформації у своїх фірмах, підприємствах, банках.
Сьогодні ж створені з ініціативи національних спецслужб приватні комерційні і промислові служби безпеки фірм, підприємств, банків постійно підтримують зі своїми ініціаторами необхідні контакти, здійснюють обмін оперативною інформацією та проводять окремі сумісні заходи безпеки. Їхня діяльність спрямована на добування економічної і науково-технічної інформації, вивчення іноземних партнерів і контрагентів, перевірку і контроль роботи персоналу, його спеціальну підготовку для закордонних відряджень.
Водночас взаємодія зазначених служб безпеки з державними правоохоронними органами здійснюється у таких формах:
- планування і проведення сумісних операцій;
- обмін оперативною інформацією;
- сумісне використання оперативної інформації;
- підготовка кадрів.
Великобританія. До структури приватної правоохоронної системи у Великобританії входять приватні детективні агентства та приватні комерційні і промислові служби безпеки підприємств, фірм, банків. Детективні агентства поряд з наданням послуг детективного характеру своїм клієнтам вирішують досить широке коло проблем, пов’язаних з кримінальними розслідуваннями. Причому ця частина їх діяльності практично ніде не афішується. Основною причиною тут є прагнення власників фірм, підприємств і банків уникнути небажаного розголошення фактів протиправних дій своїх співробітників і в такий спосіб уникнути ризику підриву своєї репутації.Характерним для діяльності приватних детективних агентств є і те, що вони виконують дві функції: розслідування злочинів, для чого вони залучаються дедалі частіше, і забезпечення безпеки структур бізнесу. Разом з тим перша функція обмежується розслідуванням злочинів у сфері комп’ютерних та інформаційних технологій, шахрайства, економічних злочинів, пов’язаних із промисловим шпигунством. Водночас друга функція спрямована на надання послуг з організації безпеки діяльності фірм, підприємств, банків; добування конфіденційної інформації; з’ясування фінансового стану та кредитоспроможності партнерів, контрагентів і клієнтів; охорону об’єктів, вантажів, фізичних осіб.
У свою чергу, основними завданнями приватних комерційних і промислових служб безпеки фірм, підприємств, банків є:
- технічний захист установ своїх фірм, підприємств і банків;
- вивчення оперативної обстановки навколо своїх фірм, підприємств, банків;
- керівництво діями персоналу в екстремальних умовах;
- контроль персоналу;
- боротьба з електронним шахрайством;
- забезпечення безпеки перевезення грошей і цінностей.
Ці ж служби відають організацією безпеки діяльності представництв компаній за кордоном, у тому числі попередженням агентурного і технічного проникнення, інколи ведуть досить активну роботу з місцевими громадянами, в яких є заінтересованість щодо вирішення проблем безпеки вітчизняного бізнесу.
Японія. Розширення масштабів кримінальної злочинності в Японії, зростання її оснащеності й агресивності, рівня економічної підготовки обумовило, у свою чергу, активізацію приватних правоохоронних структур, які в ряді випадків здатні більш гнучко реагувати на мінливість оперативної обстановки. У зв’язку з цим структура приватної правоохоронної системи зазнала деяких змін і зараз включає приватні детективні бюро, приватні фірми охорони і безпеки та приватні служби охорони і безпеки фірм, підприємств і банків.
Основними функціями приватних детективних бюро є:
- виявлення кредитоспроможності, фінансового стану юридичних і фізичних осіб за запитами клієнтів;
- збір і перевірка відомостей про осіб, які приймаються на роботу до фірм, підприємств, банків;
- вивчення ринків товарів та послуг в Японії та за її межами;
- забезпечення конфіденційною комерційною, науково-технічною, кредитно-фінансовою інформацією учасників ділових переговорів і зустрічей;
- збір доказів в інтересах клієнтів.
До функцій приватних фірм охорони і безпеки належать такі:
- охорона установ;
- профілактика правопорушень і злочинів;
- охорона фізичних осіб;
- розроблення технічних засобів охорони та спеціальних засобів;
- консалтингові послуги з питань охорони і безпеки.
Зазначені фірми забезпечують захист атомних електростанцій, аеропортів, транспортних компаній, їх вантажів та цінностей, склади ядерного пального, різні інші об’єкти й установи. Крім того, приватні фірми охорони і безпеки забезпечують безпеку банків та інших фінансових установ із застосуванням усього комплексу технічних засобів охорони і безпеки.
Приватні служби охорони і безпеки фірм, підприємств та банків, як правило, спрямовані на захист їхніх приміщень, об’єктів і ресурсів, забезпечення інкасації, технічну охорону, захист комп’ютерних систем і мереж, аналітичне забезпечення діяльності фірм, підприємств і банків, контроль персоналу.
Таким чином, забезпечення безпеки діяльності комерційних підприємств, фірм, банків здійснюється в умовах існування великої кількості загроз їхньому бізнесу, які періодично то набувають досить небезпечного характеру, то практично зникають. Різноманітне походження таких загроз зумовлює необхідність побудови комплексних систем захисту бізнесу, які б включали заходи організаційного, правового, економічного, ідеологічного, соціального характеру та ін. Функціонування цих систем забезпечується через діяльність як спеціалізованих підрозділів безпеки, так і всіх інших підрозділів і працівників підприємства, фірми, банку. Ефективність таких систем значною мірою залежатиме від уміння персоналу кожної комерційної структури розпізнавати загрози їхній діяльності, активно протистояти їм, забезпечувати грамотну і безпечну поведінку в умовах реалізації таких загроз. Тому вивчення основ забезпечення безпеки комерційної діяльності підприємств, фірм, банків є однією з умов формування професійних навичок сучасного фахівця, ефективної його роботи та забезпечення кар’єри. Література
1. Гальчинский А. Десять лет — что дальше? // Зеркало недели. — 2001. — 16 окт.
2. Десятников В. Бедность — не порок // Правда Украины. — 2001. — 21 марта.
3. Зубок М., Ніколаєва Л. Організаційно-правові основи безпеки банківської діяльності в Україні. — К.: Істина, 2000.
4. Зубок Н., Сацюк В. Безопасность бизнеса в Украине или как ходить по минному полю. — К.: ИБ, 1998.
5. Крысин А. Безопасность предпринимательской деятельности. — М.: Финансы и статистика, 1996.
6. Мазун Л. Политический риск и бизнес // Бизнес и безопасность. — 1996. — № 2—3.
7. Миленина Т. Образование все еще тяготеет к прошлому // Зеркало недели. — 2001. — 29 сент.
8. Недержавна система безпеки підприємництва як суб’єкт національної безпеки України. — К.: ЄУ, 2001.
9. Независимая власть // Киевский телеграф. — 2001. — 28 дек.
10. Роченович М. Политическое дежавю // Комсомольская правда в Украине. — 2001. — 26 янв.
11. Сушко А. Украина в зеркале западных СМИ // Зеркало недели. — 2001. — 27 окт.
12. Украинский В. О роли и месте негосударственных охранных структур в системе экономической безопасности Украины // Служба безопасности. — 1997. — № 11. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
