3.5.2. Баланс |
3.5.2. Баланс Баланс, на відміну від Звіту про прибутки та збитки, відображає фінансовий стан підприємства не за визначений період часу (місяць, квартал, рік), а на певний момент, наприклад 31 грудня 1999 р. Баланс показує, наскільки стійким є фінансове становище (платоспроможність і ліквідність) підприємства, що реалізує проект у конкретний момент.Баланс складається з двох частин: актив (ліворуч) та пасив (праворуч), сумарні значення яких завжди повинні бути рівні між собою.
Актив являє собою перелік того, що має підприємство у власності. Пасив показує, кому і скільки підприємство винне. Інакше кажучи, ця рівність означає, що те, чим володіє підприємство, воно винне або кредиторам, або його володарям. Формування балансу також здійснюється згідно з правилами GAAP. Розглянемо розвиток балансу на простому прикладі. Приклад: Приватний підприємець створює підприємство по виробництву виробів з пластмас зі статутним фондом 200 тис. грн., купує обладнання та матеріали, виробляє та реалізує продукцію на ринку. На прикладі можна спостерігати зміни, які відбуваються у структурі його балансу відповідно до наявних подій. 1 квітня 1999 року.
3 квітня 1999 року.
10 квітня 1999 року.
30 квітня 1999 року.
Нижче наведені спрощені баланси трьох підприємств, аналізуючи які, можна за допомогою найпростіших прийомів скласти попередні висновки про фінансовий стан останніх. БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА “А”
Повна вартість майна компанії “А” становить 1200 тис. грн. Якщо з цієї суми вирахувати суму короткострокових і довгострокових зобов’язань (700 тис. грн.), то залишиться 500 тис. грн. — власний капітал підприємства. В цілому це означає, що підприємство чогось варте, оскільки власний капітал являє собою суму інвестованого акціонерного капіталу (капіталу, який використано на придбання активів підприємства) і отриманого від його діяльності прибутку. На жаль, це не завжди відповідає дійсності — у цьому можна переконатися на таких прикладах. Для того, щоб оцінити реальну ліквідність підприємства, необхідно знати структуру його активів, їх реальну ринкову вартість і те, як швидко ці активи можуть бути переведені у гроші, ліквідність яких вважається стовідсотковою. Як правило, до активів, що мають низьку ліквідність, належать нематеріальні активи. Загалом фінансовий стан підприємства “А” можна назвати непоганим. На користь цього в першу чергу свідчить досить велика сума грошей на рахунку (обігових коштів), достатня, щоб оплатити короткострокову позичку, термін погашення якої може наступити у будь-який момент. БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА “Б”
Підприємство “Б” має ряд слабких місць. По-перше, оборотний капітал підприємства не в змозі покрити короткострокову заборгованість, яка, в свою чергу, дуже велика. Але ще гірше те, що у структурі активів підприємства 57 % (400 тис. грн.) становлять нематеріальні активи. Фактично ця компанія повинна бути оголошена банкрутом, бо вона неспроможна сплачувати свої рахунки. Можливо, це тільки тимчасова ситуація, і найближчим часом буде вжито заходів, які дозволять виправити ситуацію. Проте у даний момент часу фінансовий стан підприємства “Б” являє собою приклад ситуації, якої необхідно уникати, вживаючи заходів, що підвищують ефективність діяльності підприємства на більш ранніх стадіях. БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА “В”
Підприємство “В” перебуває у відмінній формі. Його обігові кошти дозволяють легко виплатити короткострокову позичку, якщо така вимога буде висунута. Загальна сума балансу (3500 тис. грн.) вільно покриває суму короткострокових і довгострокових заборгованостей (1400 тис. грн.), причому сума власного капіталу компанії становить 2100 тис. грн. На відміну від підприємства “Б”, де короткострокова позичка дорівнює по сумі довгостроковій, у підприємства “В” сума довгострокових зобов’язань більше ніж вдвічі перевищує суму короткострокових зобов’язань. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено. |
< Попередня | Наступна > |
---|