Studentam.net.ua

10.1. Формування резервів для покриття можливих втрат від активних операцій

   У процесі своєї діяльності комерційні банки несуть певні ризики у зв’язку з проведенням активних операцій. Тому з метою пiдвищення надiйностi та стабiльностi банкiвської системи, захисту кредиторiв i вкладникiв вони формують резерви для покриття можливих втрат від проведення активних операцій.
   Одним з таких резервів є резервний фонд комерційного банку. Порядок відрахувань у цей фонд та його використання встановлюються загальними зборами акціонерів банку.
   Резервний фонд повинні формувати всі комерційні банки в розмірі 5 % від суми отриманого прибутку. Якщо за результатами діяльності за рік банк має збитки, вони повинні відшкодовуватися за рахунок коштів цього фонду.
   Наступним видом резервів комерційного банку є резерв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операціями банкiв. Порядок формування та нормативи відрахувань до нього встановлюється Національним банком України.
   Комерційні банки також формують резерви для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості. Порядок формування та використання таких резервів також регламентується Національним банком України.
   Розглянемо детальніше порядок формування та використання останніх двох видів резервів.
   Резерв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операціями банкiв. Комерцiйні банки формують резерв для покриття можливих збиткiв, що можуть бути завдані в результатi його кредитної дiяльностi.
   Комерцiйні банки зобов’язані створювати резерви для вiдшкодування можливих втрат за основним боргом (без процентiв та комiсiй) за всiма видами наданих кредитів у національній та iноземнiй валютах, включаючи депозити, кредити іншим банкам, суб’єктам господарювання (овердрафт, враховані векселі, факторингові операції, фінансовий лізинг), надані гарантіії та поручительства.
   Не створюється резерву за бюджетними кредитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного комерційного банку.
   Резерв використовується на покриття безнадiйної заборгованостi, яка виникла від кредитної діяльності банку. Розмiр резерву визначається відповідно до загальної суми всiх кредитів, класифiкованих за ступенем ризику і з урахуванням коефiцiєнтів ризику.
   Резерв подiляється на резерв під стандартну та нестандартну кредитну заборгованість.
   Нестандартна кредитна заборгованість включає в себе кредити пiд контролем, субстандартнi, сумнiвнi, безнадiйнi кредити.
   Комерцiйний банк зобов’язаний щоквартально уточнювати загальний обсяг резерву вiдповiдно до сум фактичної кредитної і депозитної заборгованостi за станом за останній робочий день звiтного кварталу за групами ризику. Бухгалтерськi проводки у зв’язку зі змiною розмiру резерву за попереднiй перiод комерцiйний банк зобов’язаний здiйснювати до кiнця кварталу, наступного за звiтним.
   Кошти резерву під стандартну кредитну заборгованість враховуються комерцiйним банком при розрахунку розміру капіталу та відповідних економічних нормативів, установлених Національним банком України.
   Визначаючи розмір резерву, комерцiйні банки здiйснюють класифiкацiю виданих кредитів і депозитів та оцiнку кредитних ризикiв з урахуванням таких чинників:
- фiнансового стану позичальника;
- погашення позичальником кредитної заборгованостi за основним боргом та процентів за нею.
   Критерiї оцiнки фiнансового стану клієнтів-позичальників установлюються кожним комерцiйним банком самостiйно з урахуванням вимог Положення про резерв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операціями банкiв та рекомендацій Національного банку України. Ці критерії мають бути грунтовними i технiчно виваженими і здійснюватися на основi аналiзу балансів у часі та звiтів про фінансові результати діяльності клiєнтiв-позичальникiв.
   Методика здійснення оцiнки фiнансового стану позичальника регламентується окремим положенням, затвердженим правлiнням комерцiйного банку.
   Комерцiйний банк здiйснює оцiнку фiнансового стану позичальника і перспективи повернення кредитів та депозитів перед наданням йому кредиту чи депозиту, а в подальшому — щоквартально.
   Для здiйснення оцiнки фiнансового стану позичальника — юридичної особи комерцiйний банк має враховувати такі економічні показники його дiяльностi:
- обсяг реалiзацiї;
- прибутки та збитки;
- рентабельнiсть;
- лiквiднiсть;
- грошовi потоки (рух коштiв на рахунках позичальника);
- склад та динамiка дебiторсько-кредиторської заборгованостi;
- собівартість продукції.
   Також мають бути врахованi чинники суб’єктивного характеру:
- ефективнiсть управлiння позичальника;
- ринкова позицiя позичальника i його залежнiсть вiд циклiчних та структурних змiн в економiцi та галузi;
- наявнiсть державних замовлень та державна пiдтримка позичальника тощо;
- погашення кредитної заборгованостi позичальником у минулому;
- професіоналізм керівництва.
   Комерційний банк використовує для оцінки фінансового стану позичальника — юридичної особи коефіцієнти (теоретичні значення їх є орієнтовними) загальної ліквідності, абсолютної (термінової) ліквідності, автономності, маневреності власних коштів. Детально про ці показники, а також про оцінку фінансового стану позичальників ідеться у розділі 4.3. 
   Згiдно з оцiнкою фiнансового стану позичальника та перспектив його розвитку кредити класифікують за такими категорiями:
- клас “А” — фiнансова дiяльнiсть дуже добра i дає змогу погашати основну суму кредиту та вiдсоткiв за нею у встановленi строки. Одночасно можна зробити висновок, що фiнансова дiяльнiсть i надалi здiйснюватиметься на такому самому високому рiвнi;
- клас “Б” — фiнансова дiяльнiсть добра або дуже добра, але немає можливостi пiдтримувати її на цьому рiвнi протягом тривалого часу;
- клас “В” — фiнансова дiяльнiсть задовiльна, але спостерiгається чiтка тенденцiя до погiршення;
- клас “Г” — фiнансова дiяльнiсть погана i спостерiгається її чiтка циклiчнiсть протягом коротких перiодiв часу;
- клас “Д” — фiнансова дiяльнiсть свiдчить про збитки i очевидно, що нi основна сума кредиту, нi вiдсотки за нею не можуть бути сплаченi.
   Погашення позичальником кредитної заборгованостi за основним боргом та процентів за нею є:
- добрим — якщо заборгованiсть за кредитом та вiдсотки за ним сплачуються у встановленi строки та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не бiльше 90 днів;
- слабким — якщо прострочена заборгованiсть за кредитом та вiдсотки за ним становлять не бiльше 90 днiв чи заборгованість за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, якщо відсотки сплачуються;
- недостатнiм — якщо прострочена заборгованiсть за кредитом та вiдсотки за ним становлять понад 90 днiв чи заборгованість за пролонгованим кредитом понад 90 днiв та відсотки не сплачуються.
   При визначенні розміру резерву сума заборгованості за кожним позичальником окремо зменшується на вартість:
- гарантій (гарантiй Кабінету Міністрів України; гарантiй іноземних банкiв, що мають високий рейтинг надійності);
- застави (грошових вкладів i депозитів позичальника, якi розмiщенi у банку, що надає кредити; майна та майнових прав позичальника).
   Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під заставу, визначається комерційним банком при кредитуванні за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності при реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань. Застава оформляється договором застави відповідно до Закону України “Про заставу”.
   У резерв за кредитами, класифікованими як “стандартні”, вартість заставленого майна (майнових прав) позичальника (за винятком державних цінних паперів) включається у розмірі не більше 50% вартості, визначеної договором застави. У резерві за кредитами, що належать до груп “під контролем”, “субстандартні”, “сумнівні”, вартість заставленого майна (майнових прав) позичальника з 1 квітня 2000 р. не враховується.
   До розміру резерву за кредитами, наданими під заставу державних цінних паперів, включається вартість застави, визначеної договором застави, але не більше реальної (ринкової) вартості. Враховуючи зміни кон’юнктури ринку, комерційний банк зобов’язаний щоквартально, а також при кожній пролонгації кредитного договору переглядати вартість заставленого майна, визначеної договором застави.
   Якщо комерційні банки не переглядають вартість заставленого майна відповідно до встановлених строків, резерв формується на всю суму основного боргу за кредитами, незалежно від наявності застави.
   Вiдповiдно до перелiчених вище критерiїв кредитний портфель банків класифiкується за такими групами:

    При класифікації кредитного портфеля за ступенями ризику і віднесенні до груп, за якими обчислюється резерв за врахованими векселями, факторингом, гарантіями, враховується тільки строк погашення позичальником простроченої заборгованості, а саме:
- стандартна — заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами, ще не настав;
- сумнівна — заборгованість за опротестованими векселями з терміном прострочки не більше 30 днів; заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем ) та за виконаними (сплаченими) гарантіями банком становить не більше 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами;
- безнадійна — заборгованість за опротестованими векселями з терміном прострочки понад 30 днів; заборгованість за факторинговими операціями (основним боргом чи черговим платежем) та за гарантіями, виконаними (сплаченими) банком, за якими клієнт не виконав своїх зобов’язань зі строком понад 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами.
   На пiдставi класифiкацiї позик комерцiйний банк створює резерв щодо кожної групи кредитів.
   Резерв має бути сформований у повному обсязi вiдповiдно до сум фактичної кредитної заборгованостi за групами ризику та встановленого рівня резерву.

   Комерцiйні банки формують резерв під заборгованість за стандартними кредитами у повному розмiрi щоквартально за рахунок прибутку минулого року. Кошти цього резерву акумулюються на групі рахунків № 502 “Фонди та загальні резерви банку” (балансовий рахунок (далі — рах.) № 5020 “Загальні резерви”).
   При цьому здiйснюється така проводка:
   Д–Т — рах. № 5030 “Прибутки минулих років”
   К–Т — рах. № 5020 “Загальні резерви”
   За недостатності джерел формування загального резерву протягом року комерційний банк на суму несформованого розрахункового резерву при розподілі прибутку здійснює проводку:
   Д–Т — рах. № 5040 “Прибуток минулого року, що очікує затвердження”
   К–Т — рах. № 5020 “Загальні резерви”
   Комерційний банк формує за кредитами, що належать до категорій “під контролем”, “субстандартні”, “сумнівні”, “безнадійні”, резерв під нестандартну заборгованість у повному обсязі за рахунок відрахувань, що відображаються за групою рахунків № 770 “Відрахування в резерви”.
   Кошти резерву під нестандартну заборгованість, сформованого за рахунок витрат, акумулюються на балансових рахунках:
- за міжбанківськими операціями: № 1590 “Резерв під заборгованість інших банків”;
- за операціями з клієнтами: № 2400 “Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам”.
   До сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими, належить заборгованість за наданими банком позиками, гарантіями векселями врахованими та ін.
   Резерв під нестандартну заборгованість формується:
- за кредитами, які були надані до 1 квітня 1999 р. і належать до груп “під контролем”, “субстандартні”, “сумнівні”, “безнадійні”, у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют у встановлені строки;
- за кредитами, які були видані після 1 квітня 1999 р. і належать до груп “під контролем”, “субстандартні”, “сумнівні”, “безнадійні”, у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют у наступному кварталі після віднесення кредиту до відповідної категорії з розподілом за видами валют;
- починаючи з 1 квітня 1999 р. резерв формується на всю суму основного боргу за кредитом, незалежно від наявності застави.
   При цьому здiйснюються такi проводки:
   а) за рахунок витрат комерцiйного банку:
- за міжбанківськими операціями:
   Д–Т — рах. № 7701 “Відрахування в резерв під заборгованість інших банків”,
   К–Т — рах. № 1590 “Резерв під заборгованість інших банків”; за операціями з клієнтами:
   Д–Т — рах. № 7702 “Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам”,
   К–Т — рах. № 2400 “Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам”.
   При зменшенні розрахункового розміру загального резерву порівняно з попередньою звітною датою комерційний банк здійснює проводку:
   Д–Т — рах. № 5020 “Загальні резерви”,
   К–Т — рах. № 5030 “Прибутки минулих років”.
   У разi зменшення розрахункового розміру резерву під стандартну заборгованість порiвняно з попередньою звiтною датою комерцiйний банк надлишкову суму резерву направляє на збiльшення доходу.
   При цьому здiйснюються такi проводки:
   а) за міжбанківськими операціями:
   Д–Т — рах. № 1590 “Резерв під заборгованість інших банків”,
   К–Т — рах. № 6701 “Зменшення резерву під заборгованість інших банків”;
   б) за операціями з клієнтами:
   Д–Т — рах. № 2400 “Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам”,
   К–Т — рах. № 6702 “Зменшення резерву під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам”.
   Резерв формується як головним банком, так і його фiлiями. Резерв під стандартну заборгованість обліковується на балансі головного банку, резерв під нестандартну заборгованість — на балансі установ банку, які зареєстровані як платники податку. За повноту формування резервів відповідальність несе головний банк (юридична особа).
   Комерцiйні банки використовують резерви на погашення безнадiйної кредитної заборгованостi за основним боргом, яка обліковується на балансових рахунках як сумнівна заборгованість.
   Безнадiйна кредитна заборгованiсть відшкодовується комерцiйними банками за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови виконання вимог статті 12 Закону України “Про внесення змiн i доповнень до Закону України “Про оподаткування прибутку пiдприємств”.
   Якщо опротестований у неплатежi вексель залишається непогашеним протягом 30 календарних днiв із дня його опротестування і векселеодержувач порушив справу щодо банкрутства векселедавця в Арбiтражному судi, безнадiйна заборгованiсть за кредитними угодами списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість.
   При цьому здiйснюється така проводка:
   Д–Т — рах. № 2400 “Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам”,
   К–Т — рах. № 2092 “Сумнівна заборгованість за врахованими векселями суб’єктів господарської діяльності”.
   Безнадiйна заборгованiсть позичальника, визнаного банкрутом у встановленому законодавством порядку, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерцiйного банку пiсля прийняття Арбiтражним судом рішення про визнання позичальника банкрутом.
   Кошти, отриманi комерцiйним банком унаслiдок завершення лiквiдацiйної процедури та реалiзацiї майна позичальника, включаються до його валових доходів у період їх надходження.
   Якщо комерцiйний банк надає кредит позичальнику, проти якого порушено справу про банкрутство до часу укладення кредитної угоди, а iнформацiя про порушення цієї справи була оприлюднена (за винятком випадкiв надання кредитiв у межах процедури санацiї позичальника пiд заставу корпоративних прав), безнадiйна заборгованiсть за кредитом погашається за рахунок резерву під стандартну заборгованість комерцiйного банку.
   Заборгованiсть, яка забезпечена заставою, погашається у порядку, передбаченому Законом України “Про заставу”.
   Якщо частина кредитної заборгованостi залишилась непогашеною внаслiдок недостатностi коштiв, одержаних комерцiйним банком вiд реалiзацiї майна позичальника, переданого у заставу, та за умови, що iншi юридичнi дiї комерцiйного банку щодо примусового стягнення iншого майна позичальника не призвели до повного її покриття, ця частина заборгованостi списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість. Реалiзацiя майна, переданого у заставу, здiйснюється з аукцiонів, публiчних торгів, якщо інше не передбачено договором, у порядку, визначеному чинним законодавством України.
   Безнадiйна заборгованiсть, яка виникла внаслiдок неспроможностi позичальника погасити заборгованiсть у зв’язку з дiєю обставин непереборної сили (форс-мажор), списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови наявностi будь-якого з нижче зазначених документiв:
- пiдтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихiйного лиха на територiї України або пiдтвердження уповноважених органiв iншої держави, легалiзованих консульськими установами України, у разi настання обставин непереборної сили чи стихiйного лиха на території такої держави;
- рiшення Президента України про запровадження надзвичайної екологiчної ситуацiї в окремих мiсцевостях України, затверджене Верховною Радою України, або рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про визнання окремих мiсцевостей України потерпiлими вiд повенi, посухи, пожежi та iнших видiв стихiйного лиха, включаючи рiшення про визнання окремих мiсцевостей потерпiлими вiд несприятливих погодних умов, якi спричинили втрату врожаю сiльськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30% вiд середнього врожаю за попереднi п’ять календарних рокiв.
   Якщо заборгованість погашена за рахунок резерву під нестандартну заборгованість, а за висновком компетентного органу обставини непереборної сили мають тимчасовий характер i не впливають на спроможнiсть позичальника сплатити кредитну заборгованiсть пiсля її закiнчення, комерцiйний банк зобов’язаний висунути претензiї позичальнику щодо сплати зазначеної заборгованостi протягом 30 календарних днiв пiсля закiнчення дiї таких обставин непереборної сили.
   Доходи комерцiйного банку збiльшуються на суму зазначеної заборгованості, і відновлюється резерв під нестандартну заборгованість, якщо позичальник не погасив зазначеної заборгованості, а комерцiйний банк не подав позову до суду (Арбiтражного суду) щодо стягнення такої заборгованостi протягом строкiв, визначених законодавством України.
   Кредитна заборгованiсть за такими кредитами списується за рахунок резерву під стандартну заборгованість.
   Прострочена заборгованiсть пiдприємств, органiзацiй i установ, на майно яких не може бути накладено стягнення (або тих, що не пiдлягають приватизацiї), згiдно з чинним законодавством України списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерцiйного банку, якщо протягом 30 календарних днiв із часу виникнення прострочення зазначена заборгованiсть не була вiдшкодована коштами державного або вiдповiдних мiсцевих бюджетiв або компенсована будь-яким iншим способом. При цьому комерцiйні банки у строки, передбаченi чинним законодавством України, зобов’язані звернутися до Арбiтражного суду з позовом щодо вiдшкодування збиткiв, отриманих у зв’язку з таким кредитуванням.
   Якщо комерцiйний банк не звернувся до Арбiтражного суду протягом визначених чинним законодавством України строкiв, або коли Арбiтражний суд не задовольнив позов, комерцiйний банк списує заборгованість за рахунок резерву під стандартну заборгованість.
   Прострочена заборгованiсть фiзичних осiб, визнаних у судовому порядку безвiсно вiдсутнiми або померлими, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерцiйного банку за умови, що рiшення суду про визнання фiзичних осiб безвiсно вiдсутнiми або померлими було прийнято пiзнiше дати укладення кредитної угоди. При цьому комерцiйні банки мають вжити відповідних юридичних заходів щодо стягнення безнадiйної заборгованостi зі спадку такої фiзичної особи у межах та за процедурою, визнаною чинним законодавством України.
   Прострочена заборгованiсть фiзичних осiб, щодо яких органами слiдства оголошено розшук у порядку, передбаченому Кримiнально-процесуальним кодексом України, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість у разi, якщо протягом 180 календарних днiв із дня оголошення розшуку мiсце перебування такої фiзичної особи не встановлено.
   Прострочена заборгованiсть юридичних осiб, щодо керiвникiв яких органами слiдства оголошено розшук у порядку, передбаченому статтями Кримiнально-процесуального кодексу України, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість, якщо протягом 180 календарних днiв із дня оголошення розшуку мiсце перебування цих осiб не встановлено.
   Прострочена заборгованiсть за договорами або їх частинами, визнаними у судовому порядку недiйсними з вини позичальника, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерцiйного банку, якщо позичальник не погашає заборгованiсть за зазначеними договорами протягом 30 календарних днiв із дня прийняття рiшення суду (Арбiтражного суду) про визнання договорiв або їх частин недiйсними.
   Якщо судами вищої iнстанцiї приймаються рiшення про скасування рiшень судiв нижчої iнстанцiї щодо визнання договорiв недiйсними з вини позичальника і комерцiйний банк не оскаржує такi рiшення у строки, передбаченi чинним законодавством України, вiн збiльшує свiй валовий дохід на суму кредитної заборгованостi, попередньо включеної до валових витрат або списаної за рахунок резерву під нестандартну заборгованість.
   Кредитна заборгованiсть за такими кредитами списується за рахунок резерву під стандартну заборгованість.
   Прострочена заборгованiсть за договорами або їх частинами, визнаними у судовому порядку недiйсними з вини комерцiйного банку або з вини обох сторiн, погашається за рахунок повернення позичальником суми кредитної заборгованостi, а в разi її неповернення — протягом 30 календарних днiв за рахунок резерву під стандартну заборгованість.
   Комерцiйний банк може самостiйно здiйснити списання безнадiйної заборгованостi за рахунок резерву під стандартну заборгованість вiдповiдно до рiшення правлiння банку (за наявності оформленого у встановленому порядку протоколу засiдання), але не пiзнiше останнього робочого дня поточного року, в якому кредитна заборгованiсть визнана безнадiйною.
   Списання безнадiйної кредитної заборгованостi за рахунок резерву під нестандартну заборгованість, сформованого за рахунок збiльшення витрат, здiйснюється за рiшенням правлiння комерцiйного банку за умови виконання вимог чинного законодавства України.
   У разi списання кредитної заборгованостi за рахунок резерву під нестандартну заборгованість здiйснюються такі проводки:
   а) за міжбанківськими операціями:
   Д–Т — рах. № 1590 “Резерв під заборгованість інших банків”,
   К–Т — рах. № 1581, 1582, 1589.
   Одночасно списується заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами;
   б) за операціями з клієнтами:
   Д–Т — рах. № 2400 “Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам”,
   К–Т — рах. № 2027, 2090, 2091, 2092, 2093, 2094, 2095, 2096, 2097, 2099, 2190, 2191, 2290, 2291, 2199, 2299.
   Одночасно списується заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.
   У разi списання кредитної заборгованостi за рахунок резерву під стандартну заборгованість на цю суму додатково формується резерв, який обліковується на окремих аналітичних рахунках (балансові рахунки № 1590, 2400). При цьому здiйснюються такi проводки:
   а) за міжбанківськими операціями:
   Д–Т — рах. № 7701 “Відрахування в резерв під заборгованість інших банків”,
   К–Т — рах. № 1590 “Резерв під заборгованість інших банків”,
   Д–Т — рах. № 1590 “Резерв під заборгованість інших банків”,
   К–Т — рах. № 1581, 1582, 1589;
   б) за операціями з клієнтами:
   Д–Т — рах. № 7702 “Відрахування в резерв під заборгованість за кредитами, наданими клієнтам”,
   К–Т — рах. № 2400 “Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам”,
   Д–Т — рах. № 2400 “Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам”,
   К–Т — рах. № 2090, 2091, 2092, 2093, 2094, 2095, 2096, 2097, 2099, 2190, 2191, 2198, 2199, 2290, 2291, 2299.
   Одночасно зі списанням безнадійної заборгованості за міжбанківськими операціями та операціями з клієнтами здійснюється проводка:
   Д–Т — рах. № 5020 “Загальні резерви”,
   К–Т — рах. № 5030, 5031.
   Списану кредитну заборгованiсть за основним боргом за рахунок резервiв під стандартну та нестандартну заборгованість комерційний банк має враховувати на позабалансових рахунках № 9610, 9611 розділу 961 “Борги, списані у збиток”, а нарахованi, але не отриманi проценти за списаною простроченою заборгованiстю, на позабалансових рахунках № 9600, 9601 розділу 960 “Не сплачені в строк доходи”. Комерцiйні банки зобов’язані продовжувати роботу з такими клiєнтами щодо повернення ними боргу протягом не менше трьох рокiв.
   Якщо протягом трьох рокiв комерцiйному банку не вдалося погасити безнадійну кредитну заборгованiсть, то вона вважається повністю безнадiйною i списується з балансових рахункiв № 9610, 9611, несплачені проценти — з позабалансових рахунків № 9600, 9601.
   Комерцiйний банк збiльшує дохід на суму компенсацiї, одержаної вiд позичальника, якщо позичальник повнiстю або частково погашає кредитну заборгованiсть, попередньо списану комерцiйним банком за рахунок резервів, а в наступному перiодi вiдбулося повернення заборгованостi за кредитом.
   При цьому здiйснюється така проводка:
   Д–Т — поточний рахунок позичальника,
   К–Т — рах. № 6800 “Непередбачені доходи”.
   Сплачені проценти за повернений кредит зараховуються у непередбачені доходи комерцiйного банку.
   Одночасно погашена кредитна заборгованість та отримані проценти списуються з позабалансових рахунків № 9600, 9601, 9610, 9611.
   За недостатності коштів загального резерву для погашення кредитної заборгованостi у випадках, передбачених цим Положенням, комерцiйний банк покриває отримані у звiтному роцi збитки вiд кредитної дiяльностi за рахунок зменшення своїх фондiв, нерозподiленого прибутку минулого року, які направляються на створення додаткового резерву.
   Комерцiйні банки зобов’язані за станом на перше число кварталу розглядати кредитний портфель з метою оцiнки кредитних ризикiв. Вони створюють кредитні комiтети (у філіях та вiддiленнях — кредитнi комiсiї), на яких розглядається інформація щодо оцiнки кредитних портфелiв i формування резервів.
   Банкiвський нагляд Нацiонального банку України постiйно здійснює перевiрки звiтностi комерцiйних банкiв та їх установ щодо правильностi класифiкацiї ними своїх кредитних портфелiв та дотримання порядку створення i використання резерву. У разі виявлення розбiжностей мiж даними комерцiйного банку i даними банкiвського нагляду Нацiонального банку України комерцiйний банк зобов’язаний виправити вiдповiдну звiтнiсть i за необхiдності скоригувати розмір резерву на рiзницю, виявлену під час перевiрки.
   При недостатностi коштiв для формування резерву комерцiйного банку або порушення порядку його створення i використання до банку застосовуються санкцiї вiдповiдно до статтi 48 Закону України “Про банки i банкiвську дiяльнiсть”.
   Порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків. Комерційні банки зобов’язані формувати резерви для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, яка обліковується за балансовими рахунками № 1811, 1819, 2800, 2809, 2887, 2888, 2889, 3510, 3511, 3519, 3540, 3541, 3542, 3548, 3550, 3551, 3552, 3559, 3580, 3710.
   Під дебіторську заборгованість за операціями з грошово-речовими лотереями (рахунок № 2805), за індексацією грошових заощаджень (рахунок № 2806), за податком на прибуток (рахунок
№ 3520), за відстроченим податком на прибуток (рахунок № 3521), за податками та обов’язковими платежами, крім податку на прибуток (рахунок № 3522), резерви не формуються.
   Комерційні банки формують резерви під дебіторську заборгованість у повному обсязі за рахунок відрахувань, що відображаються за групою рахунків № 770 “Відрахування в резерви”. Резерви використовуються для покриття можливих втрат від дебіторської заборгованості, якщо вона визнана безнадійною.
   Щомісячно визначається рівень ризику від дебіторської заборгованості та коригується розмір резервів відповідно до загальної суми дебіторської заборгованості, що класифікується за групами ризику.
   Класифікація дебіторської заборгованості за групами ризику здійснюється залежно від строків її погашення згідно з укладеними договорами, а за відсутності договірних умов — залежно від строків перебування її на балансі.
   Роботу щодо визначення розміру резервів комерційні банки повинні розпочинати з інвентаризації дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість, яка виникла на підставі договорів або документів, що їх замінюють, у зв’язку з невиконанням їхніх умов (неповернення коштів при попередній оплаті, неотримання товару, невиконання послуг або будь-яких інших операцій, передбачених угодами чи іншими документами) обліковується за такими рахунками:
   № 1811 “Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою”,
   № 1819 “Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками”,
   № 2800 “Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських дорогоцінних металів для клієнтів”,
   № 2809 “Інша дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку”,
   № 3510 “Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів”,
   № 3511 “Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів”,
   № 3519 “Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку”,
   № 3540 “Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку”,
   № 3541 “Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку”,
   № 3542 “Дебіторська заборгованість за компенсаційними сертифікатами”,
   № 3548 “Дебіторська заборгованість за фінансові послуги, які надані банком”,
   № 3550 “Аванси працівникам банку на витрати з відрядження”,
   № 3551 “Аванси працівникам банку на господарські витрати”.
   Дебіторська заборгованість, що обліковується за рахунками, переліченими в пункті 2.1.1, класифікується залежно від строків перебування її на балансі.
   Дебіторська заборгованість, яка виникла не на підставі договорів, обліковується за такими рахунками:
   № 3552 “Нестачі та інші нарахування на працівників банку”,
   № 3559 “Інша дебіторська заборгованість працівників банку”,
   № 3710 “Дебетові суми до з’ясування”.
   Дебіторська заборгованість, яка виникла не на підставі договорів, класифікується виходячи з кількості днів від початку її виникнення на балансі.
   Частина дебіторської заборгованості, яка належить до груп ризику ІI—IV, відбивається у балансі як сумнівна щодо повернення та перевраховується відповідно на балансових рахунках № 1880, 2889, 3580.
   За результатами інвентаризації дебіторська заборгованість розподіляється за групами ризику.
   Розмір резервів диференціюється залежно від класифікації дебіторської заборгованості за групами ризику окремо для заборгованості, що виникла на підставі договорів, з урахуванням кількості днів прострочення і для заборгованості, що виникла не на підставі договорів, а залежно від часу її перебування на балансі: