Studentam.net.ua

14.5. Безробіття як економічна категорія

   Безробіттям називається соціально-економічна ситуація у суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлено переважанням пропозиції над попитом. Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості і активності населення, яке працює однак соціально-економічні втрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімізації, і все ж жодній країні не вдається ліквідувати його повністю.
   Безробітні громадяни у визначенні МОП — особи віком 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані у державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам:
- не мають роботи (прибуткового заняття);
- шукають роботу або намагаються організувати власну справу протягом зазначеного тижня;
- готові приступити до роботи протягом двох наступних тижнів.
   Згідно із законодавством України до безробітних зараховують працездатних громадян працездатного віку, які [7]:
- через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів;
- готові та здатні приступити до відповідної роботи;
- зареєструвалися у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.
   Кількість (чисельність) безробітних — це абсолютний показник безробіття, що показує його розміри. Відношення кількості безробітних до кількості економічно активного населення – це відносний показник його поширеності, який називається ще рівнем безробіття.
   За методологією МОП рівень безробіття визначається за формулою:

Рб =Чб / Чеан × 100%

де Рб — рівень безробіття, %;
Чб — чисельність безробітних, що зареєстровані в службі зайнятості, осіб.
   В Україні рівень безробіття можна розрахувати за формулою:

Рб = Чб / Чппв

де Чппв — чисельність працездатного населення працездатного віку відповідно до балансу трудових ресурсів, осіб.