|
Тема 4. Особливості психокорекційної роботи з підлітками та старшокласниками. · Основні психологічні проблеми підліткового віку. Причини важковиховуваності
· Психолого-педагогічні підходи у психокорекції підлітків з різними акцентуаціями характеру.
· Корекція відхилень поведінки у підлітків.
· Особливості групової роботи з підлітками
· Тренінг для підлітків „Як уникнути тиску з боку однолітків. Асертивна поведінка”
· Психологічна допомога старшокласникам у виборі майбутньої професії та розвитку часової перспективи.
Проблема важких підлітків -одна з центральних психолого-педагогічних проблем. Зростання підліткової злочинності збільшується темпами, що помітно випереджають темпи зростання правопорушень в інших вікових групах. 70% злочинів скоюється особами до 30 років.
Оцінка будь-якої поведінки завжди передбачає її порівняння з якоюсь нормою, проблемну поведінку часто називають девіантною.
Девіантна поведінка – це система вчинків чи окремі вчинки, що протирічать прийнятим в суспільстві правовим чи моральним нормам.
Девіантна поведінка ділиться на дві великі категорії.
По-перше – це поведінка, відхилена від норм психічного здоров’я, при наявності вираженої чи невираженої психопатології.
По-друге – це антисоціальна поведінка, що порушує якісь соціальні і культурні норми, особливо правові. Коли такі вчинки порівняно незначні, їх називають правопорушеннями, а коли серйозні і караються – злочинами. Відповідно говорять про делінквентну (протиправну) і кримінальну (злочинну поведінку.
Існує три групи факторів, які можуть спричинити виникнення девіантної поведінки:
- біологічні,
- психологічні,
- соціальні
Біологічні – статеве дозрівання, яке пов’язане з нестійкістю різних фізіологічних систем, незбалансованістю нервової і гуморальної систем
- в підлітковому віці найчастіше проявляються різні психічні захворювання;
мінімальні мозкові дисфункції, тобто незначні порушення нормального процесу дозрівання мозкових структур. Такі порушення можуть виникнути внаслідок родових травм, впливу інфекцій, токсичних речовин, радіоактивного опромінення як до народження дитини, так і після народження. В дітей з ММД підвищена рухливість, вони гіперактивні, неспокійні, не можуть довго утримувати увагу, концентрувати її на чомусь одному, навіть дуже важливому. Це поєднується із зниженою розумовою працездатністю, що, як правило, проявляється з початком навчання в школі. Такі діти, при всьому бажанні добре вчитися, не можуть сконцентруватися, вони неуважні, швидко втомлюються на уроці і починають пустувати, смішити інших учнів, іноді проявляють дратівливість, агресивність, плаксивість, чи стають млявими. Апатичними. При сприятливих умовах розвитку, соціальному поблажливому режимі розумових навантажень, доброзичливому ставленні вчителів, правильному вихованні в школі і вдома ММД компенсується і не приводить до негативних наслідків. В протилежному випадку можлива соціальна дезадаптація дитини, що в свою чергу є грунтом для виникнення потреби в зміні свого психічного стану
– від 20-90% дітей з ММД, що скоїли правопорушення;
28-84%скоїли правопорушення внаслідок дисгармонійного протікання статевого дозрівання.
Ретардація– затримка темпу статевого дозрівання в асоціальних підлітків трапляється в 3-4 рази частіше, ніж в усій популяції. Характеризується затримкою росту, дитячою пропорцією тіла, вторинні статеві ознаки відсутні,
Дівчата – істероїдність, підвищена сексуальність,
Хлопці – розгальмованість потягів, втечі з дому, агресія, алкоголізація.
Психологічні фактори:
1. Акцентуації характеру (нестійка, гіпертимна, істероїдна, епілептоїдна, інколи – лабільна ( в умовах емоційного відштовхування)
2. Низький рівень особистісної зрілості (підвищена навіюваність, слабкий контроль вітальних потреб, слабке прогнозування власної поведінки, підлітки слабо вірять в свої сили і хороше ставлення до них).
3. Нестійка самооцінка – залежить від настрою, оточення, від гостроти і складності ситуації. У важких підлітків самооцінка має тенденцію до завищеності, що говорить про низьку критичність.
Неадекватний рівень домагань ,наприклад усфері спілкуваннявисокий рівень домагань призводить до
- конфліктності,
- несформованості моральних норм,
- однобокості емоційної сфери,
В сфері навчання – занижена самооцінка призводить до реакції відходу (уникнення складних ситуацій, пасивне очікування), як було сказано раніше, - порушення психічних процесів, швидка виснажливість.
Соціальні фактори – негативні впливи, виховання в сім’ї.
92% випадків суїциду були пов’язані з проблемами в сім’ї.
Вплив сімейного середовища:
- фіксація шляхом наслідування,
- закріплення реакцій негативізму (реакція на складну ситуацію),
- пряме культивування, підкріплення з боку оточуючих психопатичних реакцій (напр., одна дитина – психастенічний тип розвитку, інфантилізм,
приниження – епілептоїдізація – емоційна тупість. Жорстокість,
гіперопіка – зниження вольових якостей,
синдром дитячого пригнічення (б’ють дитину) – дитяча жорстокість.
Отже, існують різні макросоціальні і мікросоціальні умови виникнення важковиховуваності підлітків: психфізичні детермінанти, психопатії, акцентуації характеру, мозкові дисфункції і органічні ураження мозку, але ні один із факторів не є вирішальним. Більш важливу роль грає те, як перетворюються ці фактори в психіці підлітка, як сприймаються ним різні життєві події і обставини. Грає роль слабкий розвиток самоконтролю, самодисципліни; низька стійкість до несприятливих впливів, невміння долати труднощі; емоційна нестійкість, схильність неадекватно реагувати на фрустраційну ситуацію, невміння знайти продуктивний вихід з конфлікту. | № п/п | Акцентуація характеру, її прояви | Психолого-педагогічна корекція | 1 | Гіпертимний тип
- недисциплінованість,
- чітко виражена реакція емансипації,
- погано переносять жорстку дисціпліну, регламентований режим,
- лідери,
- прагнучи спілкування потрапляють в коло асоціальних елементів,
- на фоні явної гіпертимної активності можуть виникати афективні і парахарактерологічні реакції, рання алкоголізація, токсикоманійна поведінка, емансиційні втечі.
- При неправильному вихованні, при потаканні, гіперпротекції на гіпертимне ядро легко нашаровуються істероїдні риси
| Включення в цікаву і доступну діяльність.
Небажані умови бездоглядності так і жорстокий контроль, проти якого може виникнути реакція протесту.
У стосунках – доброзичливість, повага, допомога в реалізації організаторських здібностей | 2 | Нестійкий тип
Безініціативність, легке підпорядкування іншим,
- невміння довести справу до кінця, тяжіння до задоволень, бездіяльності,
- втечі з уроків, легко потрапляють в компанію асоціальних підлітків,
- рано починають палити, вживати спиртні напої, захоплюється азартними іграми, рано набувають сексуальний досвід,
- нерідко кидають навчання, ніяка робота не приваблює.
- наслідують того, хто обіцяє негайні розваги,
-алкоголізація, наркоманія, втечі з дому | Повний контроль за поведінкою, система розумно організованих вимог, зацікавленість вчителем
Головне – пробудити інтерес, повагу о своєї особистості, власних позитивних якостей. Так підліток може довгий час не допускати порушень в поведінці. | 3 | Епілептоїдний тип
Емоційність реакцій, злобність і жорстокість, іноді з елементами садизму,
схильні до алкоголізації
характерна реакція емансипації: вони вимагають від батьків не тільки свободи, але й прав на матеріальні блага,
застрягання афекту, інертність моторики і мислення,
авторитарні | Аналіз і оцінка їх поведінки в процесі індивідуальної бесіди. Акцентувати увагу на шкоді, яку заподіює собі та іншим. Проявляти істинну зацікавленість проблемами підлітка, спробувати п спільному пошуку вибрати найбільш прийнятне рішення. Важливо, щоб в процесі бесіди учень грав активну роль, вчився говорити про свої відчуття, переживання, проблеми, так як бідність мови, нездібність чітко і аргументовано виразити свою думку може провокувати афективні вибухи епілептоїдів в конфліктних ситуаціях | 4
| Істероїдний тип
Черезмірний егоценризм і прагнення звернути на себе увагу,
Серед проявів істероїдності нерідко спостерігається суїцидна поведінка. Суїцидний шантаж задовільняє істероїдний егоцентризм.
Втеча у хворобу, демонстративні прогулювання.
Перебільшують свою схильність до алкоголізації чи вживання наркотиків
Зберігаються риси дитячих реакцій опозиції, імітації (втеча в хворобу, прогулювання, вживання алкоголю, крадіжки)
Реакція емансипації – втечі з дому, конфлікти з з рідними і дорослими, гучні вимоги свободи ( хоча насправді не прагнуть позбутися уваги і турботи близькихСамооцінка далека від об’єктивної | Використовується такий прийом:
1 етап – педагог іде назустріч потребі демонстративного підлітка у підвищеній увазі, - хвалить, робить різног роду нейтральні зауваження, підходить. Дивиться у зошит
2 етап – коли закріпилися позитивні результати. Звертає увагу тільки тоді, коли поведінка і діяльність відповідає очікуванням педагога, підкріплюючи тим самим позитивні зрушення у поведінці.
3 етап – коли позитивні тенденції остаточно закріпилися, педагог переходить до переривчастої схеми підкріплення – звертає увагу лише на прояви позитивної поведінки. | 5 | Шизоїдний тип
Важко встановлюють контакти,
Реакція емансипації проявляється у виді незадоволення існуючими порядками „відсутністю свободи”,
Алкоголізація, делінквентність
Участі у групових правопорушеннях зустрічається рідко
Підкреслюють свою незалежність і самостійність | Відверта та компетентна зацікавленість захопленнями учня. Відгородженість ускладнює соціалізацію.
Корекція моральних настанов. |
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
