Методи та методики дослідження ПФБД як галузь науки, що базується на психології та фізіології, використовує в своїх цілях прийняті методи дослідження: а) метод спостереження (зовнішнє, внутрішнє, вільне, стандартизоване, включне, стороннє); б) опитування (усне, письмове, вільне, стандартизоване); в) тести (тест-опитувальник, тест-завдання, проективний; г) експеримент (природний, лабораторний). Зміна функцій організму і працездатності спеціалістів під впливом характеру та умов трудової діяльності вивчаються за допомогою спеціальних методик. Фізична працездатність вивчається за допомогою комплекса клініко-фізіологічних методик (визначення енерговитрат, фізичної працездатності, показників кровообігу, дихання, обміну речовин та ін). Розумова праця досліджується з застосуванням психофізіологічних методик (пам'яті, уваги, мислення, сенсомоторики, дослідження функцій аналізаторів). Показники зміни функцій організму при дослідженні цими методиками (розумової та фізичної праці) розцінюються як непрямі показники працездатності. Прямі показники працездатності безпосередньо характеризують її кількість і якість та мають істотне значення для оцінки рівня працездатності і надійності діяльності спеціалістів операторського профілю. Найбільш поширеними методиками і робочими тестами для оцінки прямих показників працездатності і надійності спеціалістів різноманітного профілю вважаються: професіографія, хронометраж, оцінка продуктивності праці, аналіз помилок у роботі, алгоритмічний аналіз праці, оцінка фактичної зайнятості під час вахти і протягом доби, робочі тести тощо. Ефективність і надійність діяльності спеціалістів тісно пов'язані з наукою про придатність до життя людини в технічних системах (пульта управління, човна, літака) і тому ми використовуємо декілька методів, які має у своєму розпорядженні ця галузь науки: а) метод натуральних випробувань - дослідження функцій організму в процесі професійної діяльності спеціалістів (за пультом керування, на ОП, ПУ в польоті); б) метод стендових випробувань - дослідження впливу на функції організму окремо одного, декількох або багатьох факторів, які впливають на надійність і ефективність праці спеціаліста на стаціонарних стендах (спеціальні тренажери, водолазні комплекси та ін.). Крім цього для прогнозу успішності професійної діяльності необхідно вивчити особистісні якості спеціаліста. Для цього на основі вивчення літератури та особистих досліджень пропонуються такі методики: - оцінка прихильності до ризику; - визначення нервово-психічної стійкості ("Прогноз"); - оцінка рівня особистого занепокоєння; - вивчення акцентуйованих рис особистості; - оцінка властивостей нервової системи. При цьому важливо знати рівень згуртованості колективу та ролевий статус особистості в колективі, для чого широко застосовується метод соціометрії. У зв'язку зі спрямованим процесом дослідження на виявлення індивідуальних психологічних, соціальних якостей і фізіологічних можливостей людини в професійній діяльності у нас є можливість застосування традиційних психодіагностичних методів: - психологічний аналіз документів; - психофізіологічне спостереження та обстеження; - анкетування; - тестування; - біполярна оцінка здібностей до лідерства; - психологічний експеримент; - діагностична бесіда. Таким чином, вибір методів для дослідження працездатності і безпечної діяльності спеціалістів повинен бути комплексним, спрямованим на виявлення професійно значимих властивостей особистості. При цьому будь-які якості спеціаліста треба розглядати, виходячи із загальної структури особистості та її взаємовідносин з навколишнім середовищем, не забуваючи про головну мету - прогноз надійності і безпечної діяльності спеціаліста. Комплекс методик, які застосовуються при контролі за функціональним станом, динамікою працездатності і безпечної діяльності спеціалістів, повинен визначатися диференційовано в залежності від специфіки професійної діяльності. Основні критерії вибору методик такі: - достатня інформативність (валідність); - надійність (стабільність); - короткочасність; - адекватність; - доступність; - можливість проведення дослідження на робочому місці (ОП, ПУ). Таким чином, психофізіологія працездатності та безпечної діяльності - це напрямок в психофізіології праці, який розглядає психофізіологічні функції організму людини, яка працює в специфічних умовах і розробляє практичні заходи підвищення ефективності та безпечної діяльності. Зміст і завдання. Психофізіологія працездатності та безпечної діяльності спеціалістів містить дві відносно самостійні і разом з тим пов'язані між собою частини. Перша з них - психофізіологія праці. В зміст цієї частини входять психофізіологічні особливості діяльності спеціалістів, характеристика умов праці в системі управління технікою, дослідження функцій організму людини під час виконання професійної діяльності, психофізіологічна класифікація діяльності спеціалістів, основи профвідбору спеціалістів, контроль та прогноз працездатності та безпечної діяльності, засоби і методи збереження, підвищення працездатності та надійної діяльності спеціалістів у звичайних та екстремальних умовах. Друга частина - психофізіологічні основи безпечної діяльності спеціалістів. Тут частково розглядаються основні положення безпеки праці, фактори безпечної праці та їх взаємини, особистість та її безпека, використання психофізіологічних факторів з метою підвищення безпеки, методики вивчення якостей особистості, які впливають на працездатність і безпечну діяльність спеціалістів. Головне завдання психофізіології працездатності і безпечної діяльності спеціалістів міститься в науковій розробці, обґрунтуванні та здійсненні заходів, які підвищують ефективність і забезпечують безпеку роботи людини в зв'язку з особливостями професійної діяльності та специфічними умовами природного середовища. Отже, психофізіологія працездатності і безпечної діяльності - наука прикладна, профілактична, тому що досліджуючи і маючи на увазі психофізіологічні можливості організму людини, вона забезпечує шляхи та методи підвищення працездатності і надійної діяльності спеціалістів, попереджуючи перевтомлення, патологічні зрушення функцій та професійні захворювання. У відповідності до головного завдання ПФПД розробляє та обґрунтовує заходи, які мають своєю метою: - зберігання і відновлення працездатності спеціалістів; - регуляцію психофізіологічного стану; - підвищення ефективності та надійності використання технічних систем; - забезпечення пошуково-рятувальних робіт, ефективної та безпечної діяльності; - попередження дії несприятливих факторів на організм; - продовження професійного довголіття і попередження передчасного професійного старіння. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|