|
§ 12.3. Специфіка міжетнічних конфліктів Один з важливих аспектів історичного розвитку полягає в неухильному розширенні міжетнічних контактів. Розвиток комунікацій, зростання мобільності населення, удосконалювання засобів масової інформації — усе це руйнує замкнутість етносів, розширює сферу їхньої взаємодії і взаємозалежності. Разом з цим спостерігається і протилежна тенденція. Зараз у світі нараховується понад 2 тис. етносів, серед яких 96,2 % населення складають етноси чисельністю в один мільйон і більше осіб (їх у світі 267). Відбувається збільшення великих за чисельністю етносів і зменшення нечисленних народів. Етнічні громади прагнуть зберегти себе, свій історичний досвід, культуру, самобутність.
На думку низки політиків, географів, соціологів державні кордони, які існують, будуть втрачати своє значення, якщо вони не відповідають мовним і територіальним межам етносів, які там проживають. Результатом цієї тенденції може стати збільшення кількості незалежних держав із 190 (на даний час) до 300 та більше (через 25-30 років) (С. Коен, Д. Демко, Д. Мінджи, Ф. Ева та ін.). Нерідко друга тенденція стає визначальною в системі міжетнічних відносин і часто приводить до міжетнічних конфліктів.
Міжетнічні конфлікти є конфліктами, які відбуваються між окремими представниками, соціальними групами різних етносів, і конфронтацією двох чи декількох етносів. Як типи міжетнічного конфлікту можна виділяти міжособистісні, етносоціальні і міжетнічні конфлікти у прямому розумінні терміну.
У міру розв'язання головних ідеологічних конфліктів XX ст. затяжні етнічні конфлікти неодмінно стануть помітними і запеклими (Р. Ставенхаген). Важливо вміти розібратися в джерелах міжетнічних конфліктів, знати шляхи їхнього врегулювання.
Причини міжетнічних конфліктів. Міжетнічні конфлікти не виникають зненацька, а визрівають протягом тривалого часу. Причини, що ведуть до них, різноманітні. їхнє поєднання в кожному конкретному випадку особливе. Для виникнення конфлікту необхідна наявність трьох факторів. Перший пов'язаний з рівнем національної самосвідомості, який може бути адекватним, заниженим і завищеним. Два останніх рівні і сприяють появі етноцентристських прагнень. Другий фактор — наявність у суспільстві “критичної” маси проблем, що роблять тиск на всі сторони національного буття. Третій фактор — наявність політичних сил, здатних використовувати в боротьбі за владу два перших фактори.
Об'єктивний аналіз причин міжетнічних конфліктів можливий за умови аналізу всіх аспектів цього явища: етнопсихологічного, соціально-економічного, політичного, соціокультурного.
Стратегічні рішення орієнтовані на попередження криз у міжнаціональних відносинах на основі завчасного створення правових, політичних, економічних і соціально-психологічних умов безболісного вирішення проблем.
При регулюванні міжетнічних конфліктів на території колишнього СРСР доцільно базуватися на наступних принципах:
1. Незмінність територіальних кордонів національних утворень: республік, областей, районів навіть при можливій їхній спірності.
2. Розв'язання всіх спірних питань винятково неконфліктними методами на основі діючих у даний момент законів.
3. Економічна рівноправність, що виражається в самостійності вхідних в Україну національних утворень. Комплексний розвиток національних і територіально-адміністративних утворень.
4. Децентралізація територіального управління, що передбачає делегування повноважень зверху вниз і чітке їхнє розмежування.
5. Еквівалентність міжрегіонального обміну, що полягає в тому, щоб на зміну централізованому управлінню ціноутворенням прийшли об'єктивні вартісні пропорції, засновані на цінах світового ринку і внутрішньофедеративному розподілі праці. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
