|
§ 9.2. Вплив конфліктів на основних учасників Серед конструктивних функцій конфлікту щодо основних учасників можна виділити наступні.
1. Конфлікт усуває цілком чи частково протиріччя, що виникає у зв'язку з недосконалістю організації діяльності, помилками управління, недбайливістю окремих працівників і т. п. Він висвітлює вузькі місця, невирішені питання, факти недостатньої діловитості і порядності. Завершення конфліктів у більше ніж 65 % випадків удається цілком, в основному чи частково розв'язати протиріччя, що лежать у їхній основі.
2. Конфлікт дозволяє більш глибоко оцінити індивідуально-логічні особливості людей, що беруть участь у ньому. Конфлікт тестує ціннісні орієнтації людини, окрему силу її мотивів, спрямованих на діяльність, на себе чи на взаємини, виявляє психологічну стійкість до стресових факторів важкої ситуації. Він сприяє більш глибокому пізнанню один одного, розкриттю не тільки непривабливих рис характеру, але і важливого в людині. Приблизно в 10-15 % конфліктних ситуацій взаємини між опонентами після завершення конфлікту покращуються, ніж були до нього.
3. Конфлікт дозволяє послабити психічну напруженість, що є реакцією учасників на конфліктну ситуацію. Конфліктна взаємодія, особливо та, яка супроводжується бурхливими емоційними реакціями, крім можливих негативних наслідків, знімає в людини емоційну напруженість, приводить до наступного зниження інтенсивності негативних емоцій.
4. Конфлікт служить джерелом розвитку особистості, міжособистісних відносин. За умови конструктивного розв'язання конфлікт дозволяє людині піднятися на нову висоту; розширити сферу і способи взаємодії з навколишніми. Особистість здобуває соціальний досвід вирішення важких ситуацій.
5. Конфлікт може поліпшити якість індивідуальної діяльності. Після завершення конфліктів по вертикалі в 28 % випадків підвищується якість індивідуальної діяльності керівника (у 17% випадків якість діяльності керівника погіршується). Порівняння динаміки зміни якості керівника і підлеглого показує, що якість індивідуальної діяльності підлеглого значно частіше (майже в чотири рази) погіршується під час конфлікту порівняно з якістю діяльності керівника. Після конфлікту керівник або не змінює ставлення до роботи, або краще ставиться до виконання обов'язків, ніж до конфлікту. Пояснюється це тим, що керівник значно частіше досягає своїх цілей у конфлікті, ніж підлеглий.
1. При відстоюванні справедливих цілей у конфлікті опонент підвищує свій авторитет у навколишніх. Помітно поліпшується ставлення товаришів по службі до нього. Це відбувається в чотири рази частіше, ніж щодо учасника конфлікту, який відстоював у боротьбі сумнівні цілі.
2. Міжособистісні конфлікти, будучи відображенням протиріч процесу соціалізації, служать одним із засобів самоствердження особистості, формування її активної позиції у взаємодії з навколишніми і можуть бути визначені як конфлікти становлення, самоствердження, соціалізації.
Крім конструктивних функцій конфлікт, як правило, має і деструктивні наслідки.
1. Більшість конфліктів робить виражений негативний вплив на психічний стан його учасників.
2. Конфлікти, які несприятливо розвиваються, можуть супроводжуватися психологічним і фізичним насильством, а отже, травмуванням опонентів. Статистика свідчить, що більшість навмисних убивств відбувається в результаті ескалації конфліктів. Величезною кількістю жертв, як правило, супроводжуються міжетнічні і міждержавні конфлікти.
3. Конфлікт як важка ситуація завжди супроводжується стресом. При частих і емоційно напружених конфліктах різко зростає ймовірність серцево-судинних захворювань, а також хронічних порушень функціонування шлунково-кишкового тракту.
4. Конфлікт — це деструкція системи міжособистісних відносин, що склалися між суб'єктами взаємодії до його початку. Антипатія, що з'являється до іншої сторони, ворожість, ненависть порушують сформовані до конфлікту взаємні зв'язки. Іноді в результаті конфлікту взаємини учасників узагалі припиняються.
Особливо погіршуються відносини між опонентами під час конфлікту. Після його завершення відбувається часткова нормалізація взаємин, але вони рідко цілком відновлюються. У конфліктах між державними службовцями після завершення конфлікту відносини опонентів ще більше погіршуються. Це пов'язано з тим, що в значній частині даних конфліктів один з опонентів звичайно змушений звільнятися, що не сприяє відновленню взаємин.
1. Конфлікт формує негативний образ іншого — “образ ворога”, який сприяє формуванню негативної установки щодо опонента. Це виражається в упередженому ставленні до нього і готовності діяти на шкоду йому.
2. Конфлікти можуть негативно відображатися на ефективності індивідуальної діяльності опонентів. Учасники конфлікту звертають менше уваги на якість виконання обов'язків по роботі. Але і після конфлікту опоненти не завжди можуть працювати з такою ж продуктивністю, як до конфлікту.
3. Конфлікт закріплює в соціальному досвіді особистості і групи насильницькі способи вирішення проблем. Перемігши один раз за допомогою насильства, людина відтворює даний досвід в інших аналогічних ситуаціях соціальної взаємодії.
4. Конфлікти найчастіше негативно впливають на розвиток особистості. Вони можуть сприяти формуванню в людини невіри в торжество справедливості, переконання, що керівник завжди правий, думки про те, що в даному колективі нічого нового впровадити не удасться. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
