top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
Головна arrow Статті arrow Філологічні науки. arrow Валентність англомовних інновацій як ознака синергетичності макросистеми словникового складу сучасної англійської мови
top_right_2
top_left_3
top_right_3
Валентність англомовних інновацій як ознака синергетичності макросистеми словникового складу сучасної англійської мови

УДК 811.111’374.72’373.611

О.Л. Гармаш,
кандидат філологічних наук, доцент
(Мелітопольський державний педагогічний університет)

Валентність англомовних інновацій як ознака синергетичності макросистеми словникового складу сучасної англійської мови

Статтю присвячено вивченню явища валентності англомовних новотворів із точки зору сучасної лінгвосинергетичної парадигми. Проведені дослідження унаочнюють здатність як складових підсистем, так і всієї макросистеми словникового складу англійської мови до самоорганізації.

   Як відомо, розвиток усіх ланок суспільного життя провокує співдинамічне зростання системи словникового складу сучасної англійської мови, тобто арсенал мовних одиниць продовжує постійно розширюватися. Таке збільшення відбувається за рахунок дії складових "операційних" підсистем словникового складу, які в сучасній лінгвістиці традиційно іменуються "шляхами" його поповнення.
   Проблема структуралізації та функціонування складових рівнів мовної системи розглядалася багатьма дослідниками [1; 2]. Проте, існуючі багатопланові дослідження не в змозі задовольнити сучасні лінгвальні потреби в новому синергетичному баченні системи словникового складу сучасної англійської мови. Зокрема, функціональні особливості цієї макросистеми також мають бути розкритими з точки зору лінгвосинергетичної парадигми.
   У ролі об’єкта або методологічної бази дослідження лінгвосинергетика поставала у працях таких вчених як М.В. Базилєв, І.А. Герман, В.А. Піщальнікова, Є.В. Пономаренко, О.О. Семенець та ін. Принципи самоорганізації складних систем висвітлювались у працях таких вчених як Є.Н. Князєва, С.П. Курдюмов, Г.Г. Малінецкий, Н.В. Піддубний, Г. Хакен, та ін.
   Вивченню процесів та шляхів збагачення словникового складу англійської мови значної уваги приділяли такі вітчизняні та зарубіжні дослідники, як Ю.О. Жлуктенко, В.І. Заботкіна, Ю.А. Зацний, А.Е. Левицький, Н.Г. Олексенко, М.М. Полюжин, Р. Барнхарт, Дж. Ейто, С. Морт, Р. Фішер та ін.
   Отже, динаміка розвитку такої складної синергетичної системи, як словниковий склад, обумовлює назрілу необхідність дослідження взаємозв’язків між всіма її складовими підсистемами. Для досягнення поставленої мети необхідним постає дослідження дериваційних (репродуктивних) властивостей інноваційних мовних утворень, які функціонують у структурі словникового складу.
   Вказана мета роботи зумовлює необхідність вирішення таких конкретних завдань:
   - визначити загальне поняття та розробити типологію валентності мовних інновацій;
   - встановити взаємозв’язки між різними типами новотворів; 
   - окреслити репродуктивні властивості англомовних інновативів у загальносистемному синергетичному аспекті;
   - унаочнити функціонування різних типів деривації та навести приклади похідних англомовних інновацій.
   Як відомо, поняття "валентності" традиційно розглядається дослідниками як здібність мовної одиниці вступати у зв’язок з іншими мовними одиницями (тобто приєднуватись). Тим самим, значення цього терміну трактувалося лише як можливість утворення одиниць лексичного типу шляхом композиції або афіксації. У зв’язку з цим, відмітимо, що показник валентності мовних одиниць не можна встановити шляхом підрахунку дериватів, оскільки похідні одиниці являють собою результат цієї функціональної особливості складових одиниць системи словникового складу.
   Спираючись на результати попередніх досліджень [3; 4; 5; 6; 7] вважаємо за доцільне наголосити на тому, що система словотвору сучасної англійської мови оперує підсистемами, функціонування яких логічно може бути зведеною до творення мовних інновацій різного типу. Проте, такі інновації являють собою не тільки нові слова (де в ролі сукупності постають як нова форма, так і нове значення), а й семантичні та форматичні новотвори (нові лише за значенням або за формою). При цьому слід зазначити, що поняття деривації, а тим самим і валентності, має бути значно розширеним.
   На наш погляд, необхідно розрізняти "потенційну внутрішньосистемну", "потенційну міжсистемну"; "активну внутрішньосистемну" та "активну міжсистемну" валентність. Під потенційною внутрішньосистемною валентністю ми розуміємо апріорну можливість включення одиниці будь-якого мовного рівня у процеси подальшої деривації. Враховуючи тріадний характер системи деривації сучасної англійської мови, можна розглядати поняття потенційної (а також активної) внутрішньосистемної валентності як у широкому, так і вузькому плані.
   Так, наприклад, у широкому розумінні показник внутрішньосистемної валентності мовної інновації, яка виникла в будь-якій із підсистем дорівнює трьом. При цьому мається на увазі можливість її включення у репродуктивні системи словотвору, семотвору (семантичної деривації) або формотвору (форматичної деривації).
   При цьому ми маємо на увазі, що кожна повна мовна інновація, тобто та, яка має нове значення і нову форму, має потенційну можливість набути нової форми, нового значення, чи бути включеною у подальші словотворчі процеси. Так само й форматична інновація може набути нового значення, бути використаною в системі словотвору, взяти участь у подальших формотворчих процесах. Семантичні новотвори, відповідно, мають можливість надалі функціонувати у трьох операційних підсистемах словникового складу сучасної англійської мови.
   Слід також брати до відома можливість подальшої деривації мовної одиниці лише в межах тієї ж підсистеми, в якій вона утворилась (тобто у вузькому плані). При цьому показник внутрішньосистемної валентності буде дорівнювати кількості функціонуючих у системі механізмів.
   Враховуючи динамічний характер системи словникового складу сучасної англійської мови взагалі, та систем словотвору та формотвору зокрема, їх здібність розширювати арсенал репродуктивних механізмів, зауважимо, що показник валентності буде постійно змінюватися. Отже, зважаючи на синергетичний характер зазначених підсистем, показник внутрішньосистемної валентності (у вузькому значенні) може бути охарактеризований поняттям "мобільності", тобто віддзеркаленням системоорганізаційних коливань.
   Зазначимо, що наряду з такими трьома підсистемами як словотвір, семантична деривація та формотвір, у макросистемі словникового складу сучасної англійської мови також функціонує запозичення. У цьому зв’язку, перші три підсистеми, на наш погляд, було б доцільним іменувати "операційно-дериваційними". Що стосується запозичення, то цю підсистему словникового складу сучасної англійської мови, з точки зору її функціональних особливостей, було б логічним іменувати "операційно-трансплантаційною".
   Влучність запропонованого терміна можна підтвердити тезою про те, що кінцевою одиницею дії запозичення не постає дериват (повний або частковий), як у випадку зі словотвором, семодеривацією та формодеривацією. Натомість, у ролі продукту функціонування системи запозичення постає лише факт трансплантацій мовних одиниць. Відзначимо, що запозичення можуть носити як інтрасистемний так і екстрасистемний характер, що в традиційній лінгвістиці іменується "внутрішньомовним" та "іншомовним" запозиченням.
   Це підтверджує апріорну можливість ентранжування англомовних інновацій в лінгвальні системи інших мов світу. Саме такі властивості "трансмовної міграції одиниць комунікації" і позначає термін "потенційної міжсистемної валентності". Зважаючи на те, що в сучасному світі функціонує значна кількість мов, показник потенційної міжсистемної валентності практично дорівнює їх числу.
   Що стосується "активної міжсистемної валентності", то її прикладом можуть послугувати інтернаціоналізми, які виникли в англійській мові і використовуються в іншомовних лінгвальних системах. Кількість таких систем, які запозичили певну англомовну одиницю й оперують нею, зумовлює кількісний показник активної міжсистемної валентності. При цьому зазначимо, що він може змінюватися в залежності від коливання кількості мов-реципієнтів.
   Так, англомовним інтернаціоналізмом можна вважати таку одиницю як crack "різновид очищеного кокаїну". Це слово, як зазначають вчені, з’явилося в сленгові, й "у зв’язку з розповсюдженням відповідного наркотику не тільки стало його офіційним найменуванням кінця минулого століття, але й перетворилося на інтернаціональну одиницю (пор.- укр. "крек", рос. "крек") та навіть у центр подальшого словотворення" [8: 200].
   За участю цієї лексичної одиниці утворились похідні crack-baby "дитина батьків-наркоманів", сrack-cocaine "кокаїн у вигляді крека", crack-binging "сеанси вживання креку", crack-house "приміщення, в якому торгують креком", crack-crime "злочинність, пов’язана з вживанням креку", crack-squad "підрозділ поліції для боротьби з креком". На початку нового тисячоліття за участю цієї ж одиниці було утворено інновацію crackberry.
   "In Washington and elsewhere, the devices are referred to as "CrackBerries" because of their addictive quality. Philippe Reines, a 34-year-old Democrat who works on Capitol Hill (and who coined the term "blirting," for BlackBerry flirting), said he went through severe withdrawal after finding that Martha's Vineyard lacked BlackBerry reception. Mr. Reines wandered around the Vineyard for days looking for spots of coverage before begging an airline employee to take his BlackBerry on a round trip to the mainland, where it could send and receive messages. He got 129 newmessages, many of them social" [9].
   Так само численні новотвори, які позначають поняття науки і техніки за досить короткий часовий увійшли в системи інших мов світу, серед них можна виділити такі як Alt-Tab, bitcom, blog, cyberpiracy, darknet, domainer, Internot, spam, weblish, Wi-Fi, zitcom, e-mail, chat та ін.
   "On a recent morning I was toiling away, when my PC began talking—not something I normally expect when I'm working in Microsoft Excel. I heard voices, then music. I Alt-Tabbed through my running apps until I came to the AIM client with my active buddy list. Running in the top of the window was a roughly 240-by-120 video of the trailer for a new Ben Affleck movie" [10].
   "The site staffs 15 comedians who post new bits several times a day in text, video and audio formats; the constant updates ensure that the jokes lampoon the most up-to-the minute newsmakers and current events. Users can rate and comment on the material. Also featured are "bitcoms," brief, sitcom-like videos made for quick Internet viewing" [11].
   "Blogs are set up to be personal forums for someone's opinions. That's the point, the liberating thing about them. bloggers don't have to get their copy past an editor, and they can sound off at any length — no word limits in cyberspace. They're products of a seismic cultural shift that makes someone's hangover as newsworthy as the arrival of a Harry Potter novel. The sassier the voice, the more successful the blog is likely to be" [12].
   "A big company doesn't want to find out a 12-year-old kid has already registered its name,' Ms. Bailey says. This was pretty much the case for Apple Computer Inc. when it discovered 16-year-old Calgary student Abdul Traya held title for the domain name appleimac.com, which he registered two months after Apple announced the iMac computer launch. Mr. Traya received a letter from Apple's lawyer saying he committed an act of 'blatant cyberpiracy" [13].
   "The script for the next Matrix sequel? No — because the darknet is already here: it is the unofficial side of the internet. And its resilience guarantees that it will remain a thorn in the side of the music and movie industries, whatever successes they may have in crushing its early manifestations" [14].
   "A single good domain name — Candy.com, Cellphones.com, Athletesfoot.com — can bring in hundreds of dollars a day, in some cases while the owner hardly lifts a finger. .....designing the sites and tapping into one or the other of the search engines’ advertising networks to add the best-paying links. Many other big domainers cut out the middlemen, creating their own webpages and working directly with Google or Yahoo" [15].
   "A psychologist has a new name for managers who see no reason to get internet access: Internots. The word comes from Dr David Lewis, the man who coined the phrase "road rage" [16].
   "A commission appointed by Gov. Jim Gilmore has recommended imposing criminal and civil penalties, including possible jail terms, for sending spam using Internet service providers based in Virginia" [17].
   "Just as the government is spending about Pounds 200m on a programme to reimpose the traditional rigour of literacy and numeracy, it also faces one of the greatest technological challenges to English. The internet and e-mail have already spawned their own words and grammar which has been dubbed weblish" [18].
   "From the home, we move to public access spaces. Working with companies like Wayport, MobileStar, and Airwave, hundreds and hundreds of airports, hotels, and even restaurants are rolling out Wi-Fi access. On Jan. 3, Starbucks and Microsoft announced that in early spring each coffeehouse would begin offering Wi-Fi access for its patron" [19].
   "Press barons Kellner and Ancier, famous for their WB zitcoms and teen soaps, are attempting to "young-up" the news. The new zippy format is supposed to be hip, hipper than hip, as a way of trapping young people into watching the news" [20].
   "In the online world, meatloaf refers to unsolicited mass e-mail sent out by an individual. These people post their personal rants and raves to an extensive mailing list compiled by collecting personal addresses from chats and so forth. These are then fired off at any time of the day or night, regardless of whether the receiver cares for what's inside" [21].
   "Every speaker was competing with the distractions of e-mail, instant messaging, Web surfing, online bill paying, blogging and an Internet chat "back channel" where conferencees supplied snarky commentary on the speakers. Stone nailed the behaviour so precisely that some audience members actually raised their faces and started listening intently" [22].
   Говорячи про активну внутрішньосистемну валентність, ми маємо на увазі конкретні дериваційні кроки певної мовної одиниці як у вузькому, так і в широкому розумінні, (тобто в межах як однієї, так і декількох репродуктивних підсистем). У цьому зв’язку вважаємо доцільним розрізняти подальші деривати в залежності від характеру задіяних у процесі їх формації механізмів.
   Так, результатом процесу деривації в межах однієї системи можна вважати "внутрішньосистемні деривати", а результатом процесу деривації в межах декількох систем можна вважати "міжсистемними" або "змішаними" дериватами. Відповідно, типи утворених репродукцій слід, на наш погляд, іменувати "внутрішньосистемими" та "міжсистемими". Прикладами англомовних інновацій, які послугували базою для подальшої внутрішньосистемної репродукції в межах словотвору, можна вважати такі як mancation, voluntourism, audioblog, neuroethics та ін.
   Так, телескопна мовна інновація mancation (man + vacation), послугувала базою для утворення цілого ряду внутрішньосистемних похідних. Серед них такі як: mancationer n., mancationing pp.
   "Without realizing it, Meadows and his friends – Bill, Paul and Chris, who have taken a yearly vacation together, just the boys, since 2002 – have been part of a growing trend in the travel industry toward getaways for guys. Meadows, who lives in Tampa, Fla., likes to think he and his fellow mancationers coined the term (they registered the site www.mancation.com to share their vacation stories and help others plan their own mancations), which is now a buzzword in the travel business" [23].
   Останнім часом у системі словотвору англійської мови з’явилась інноваційна мовна одиниця voluntourism , яка була утворена за допомогою телескопії (volunteer + tourism). За рахунок включення цієї лексичної одиниці у процеси внутрішньосистемної деривації, були утворені такі репродуктиви як: voluntourist n. та voluntour n.
   "But that's just not realistic anymore given that a growing number of tourists – especially aging Baby Boomers and students — are keen to explore some of the darkest corners of the world, and maybe even work there for a while on "voluntourism" projects" [24].
   Як правило, лінгвальні потреби у номінації супутніх реалій тих явищ, процесів, об’єктів, що позначаються в сучасній англійській новими мовними одиницями, сприяють утворенню дериватів. Виникнення нової лексичної одиниці audioblog обумовило включення останньої у процеси подальшої репродукції. Так, за допомогою афіксації система словникового складу поповнила свій склад такими конституентами як audioblogger n., audioblogging pp.
   "Irish is an audioblogger – one of a new breed of tastemakers who devote their spare time to disseminating, free of charge, music that's obscure, unusual, cutting-edge, or on the verge of being forgotten. Irish calls it ''the best music you've never heard".
   "The principle behind an audioblog – also called MP3 blog – is simple. You find a track you want to share with the masses. You place it online as an MP3 file, which anyone with a fast connection can play or save. And you write a little commentary, which might be pithy or detailed, straightforward or oblique.
   Think of each post as a whimsical capsule review, with sound attached. Audioblogging represents the latest stage in the natural history of the music geek" [25].
   Іншим прикладом внутрішньосистемної деривації в межах словотвору можуть послугувати такі новотвори, які виникли на базі неологізму neuroethics. Серед них neuroethical adj., neuroethicist n., які були утворені шляхом включення механізму афіксації.
   "Welcome to the exploding new field of neuroethics, the study of the ethical and philosophical dilemmas provoked by advances in brain science. It's only since a seminal conference in 2002 that the field has even existed; shortly thereafter, Penn and Stanford founded the first academic centers for neuroethics in the country. Last year a multidisciplinary group – including philosophers, lawyers and psychologists – created the neuroethics Society to explore the issues in a formal way.
   Just in time. As brain science becomes increasingly sophisticated, the moral and legal quandaries it poses threaten to proliferate into every part of our lives. ... Even in their current state, brain scans may be able to reveal, without our consent, hidden things about who we are and what we think and feel. Before such scans are used, neuroethicists warn, we must understand what they can and cannot do" [26].
   Цікавою ілюстрацією внутрішньосистемної репродукції в межах формотвору можуть послугувати такі інновації, які утворюються "за принципом сендвіча". При цьому серединна одиниця словосполучення піддається креолізації, і поміщується між ініціальними скороченнями першого та останнього слів. Саме таким чином утворились нові форми мовних одиниць, які послугували базою для подальшої форматичної репродукції. Серед них B2B (business-to-business), B2C (business-to-consumer), C2C (consumer-to-consumer).
   "Online retail sales have risen from nothing to about $20 billion. Business-to-business transactions – that B2B thing – have grown to $109 billion. By 2003, Forrester Research estimates, online retail sales will grow to $144 billion, and B2B business e-commerce will jump to $1.3 trillion" [27].
   "Toyota's venture will target industry players who distribute and sell repair parts, but the system also will have a B2C element. That means IStarXchange could compete with such B2C players as GR8RIDE.com, an online start-up that hopes to sell aftermarket parts to car buffs" [28].
   "B2B transactions are easily distinguishable from business-to-consumer, or B2C, such as someone's buying a book on Amazon.com. An example of C2C commerce? Why, online auctioneer eBay" [29].
   Представлені інновації, як свідчать наведені нижче приклади, були задіяні в системі форматичної деривації. За їх участю шляхом інноваційного механізму форматичної телескопії були утворені такі репродуктиви як B2B2C, (вusiness-to-business-to-consumer), C2B2C (сonsumer-to-business-to-consumer).
   "Another general message to the believers was: B2B (business-to-business marketing) and B2C (business to consumer) are so five minutes ago; from now on it's all about B2B2C" [30].
   "Terms like B2B, B2C and C2C are the buzzwords that raise eyebrows. Little do they know that Internet models change so fast that they have 'mutated' into B2B2C and C2B2C along with the e-commerce models" [31].
   Не можливо, також, не відзначити подальшу формотворчу активність такої мовної одиниці як yuppie (young upwardly mobile professional person). Вона послугувала справжнім центром творення форматичних репродукцій за принципом дії аналогії. До їх числа можна віднести такі інновації як: huppie (hispanic urban professional person), duppie (depressed urban professional person), luppie (latino urban professional person; lesbian urban professional person), skippie (school kid with income and purchasing power).
   "Mr. Munoz stresses that the crime rate has been dropping in Little Village and that he backs a tax-increment financing district in his ward – a controversial stance in other Hispanic areas. Because the neighborhood is improving, "folks like me – yuppies, luppies, huppies, whatever you want to call them — will be able to find homes here," he says, referring to the Latino and Hispanic variations of young urban professionals" [32].
   Що стосується явища міжсистемної репродукції, то воно може реалізуватися в таких напрямках, які представляють собою різні комбінації та послідовність включення механізмів систем словотвору, семантичної деривації, форматичної деривації. Так, прикладом реалізації явища подальшої деривації в напрямку формотвір → семотвір можуть послугувати нові значення таких форматичних утворень як B2B, B2C, P2P (peer-to-peer), E2E (entrepreneur-to-entrepreneur) які останнім часом реалізують нові семантичні варіанти.
   B2B - back-to-banking, back-to-basics, back-to-business school, back-to-consulting;
   P2P - path-to-profitability, path-to-profitability, pirate-to-pirate;
   B2C - back-to-consulting;
   E2E - end-to-end;
   Прикладами реалізованих міжрівневих дериваційних кроків у напрямку формотвір → словотвір, можуть послугувати такі змішані англомовних інновацій, як WAPathy та WAPlash, що утворились на базі форматичної інновації WAP (Wireless Application Protocol).
   "Most people have barely heard of WAP phones – the mobiles which use a cut-down version of the Internet – yet already there's a new word to get used to: WAPathy. Instead of connecting to the latest technology, the early signs are that people are switching off" [33].
   "This week we look at one of the snappiest words to talk its way into the language of the new economy. In a cutting edge dictionary it comes between Walmartian (someone who buys everything from jump leads to jewellery at Wal-Mart) and warpig (a very ugly person). The word which is keeping the wireless industry awake at night is WAPlash" [34].
   Отримані в процесі дослідження результати унаочнюють дію загальносистемної синергетичної здібності словникового складу до самоорганізації. Розроблена нами типологія валентності мовних інновацій сприяє проведенню подальшого синергетичного дослідження макросистеми словникового складу сучасної англійської мови, допомагає встановити взаємозв’язки між різними синергетичними підсистемами якими він оперує. Саме цим і обумовлюється актуальність подальших розвідок в цьому напрямку.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.
2. Маковский М.М. Системность и асистемность в языке: Опыт исследования антиномий в лексике и семантике. – М.: Наука, 1980. – 210 с.
3. Роль формотвору у поповненні словникового складу англійської мови // Вісник Житомирського держ. університету. – Вип. 27. – 2006. – С. 125-131
4. Синергетична парадигма в пізнанні словотвірних змін (на матеріалі англійської мови) // Сучасна англістика: Стереотипність і творчість: Тези доповідей. – Харків: Торсінг Плюс, 2006. – С. 37-39.
5. Запозичення як джерела збагачення словникового складу англійської мови // Нова Філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – Вип. 25. – С. 8-14.
6. До проблеми синергетичності деривації англійської мови // Вісник Запорізького держ. ун-ту. Філологічні науки. – № 2. – 2006. – С. 62-67.
7. Реалізація закону збалансованості енергії у системі словникового складу сучасної англійської мови // Вісник Сумського держ. ун-ту. Серія: Філологічні науки. – Суми: СумДУ, 2006ю - №11(95). – Т.1. – С. 10-18.
8. Зацний Ю.А. Збагачення словникового складу сучасної англійської мови. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – 243 с.
9. The New York Times. – 2004. – May 30.
10. PC Magazine. – 2004. – January 14.
11. Chattanooga Times Free Press. – 2006. – August 9.
12. The Washington Post. – 2003. – November 16.
13. The National Post. – 2004. – December 15.
14. Financial Times (London). – 2003. – July 29.
15. Business 2.0. – 2005. – November 18.
16. Financial Times (London). – 1997. – June 11.
17. The New York Times. – 2002. – December 29.
18. Sunday Times. – 2001. – May 13.
19. Fortune. – 2001. – March 5.
20. Newsday. – 2001. – August 12.
21. The Herald. 2001. – January 24.
22. Newsweek. – 2006. – March 27.
23. The Hartford Courant. – 2006. – December 31.
24. The Toronto Star. – 2007. – January 6.
25. The Boston Globe. – 2005. – July 31.
26. Time. – 2007. – January 29.
27. The New York Times. – 1999. – December 20.
28. Los Angeles Times. – 2000. – May 8.
29. Orange County Register. – 2000. – March 27.
30. The New York Times. – 2000. – April 23.
31. New Straits Times. – 2000. – May 15.
32. Crain's Chicago Business. – 1999. – February 15.
33. The Guardian. – 2000. – July 8.
34. South China Morning Post. – 2002. – April 3.

Матеріал надійшов до редакції 26.05. 2007 р.

Гармаш Е.Л. Валентность англоязычных инноваций как признак синергетичности макросистемы словарного состава современного английского языка.
Статья посвящена изучению явления валентности англоязычных новообразований с точки зрения современной лингвосинергеческой парадигмы. Проведённые исследования наглядно демонстрируют способность как составных подсистем, так и всей макросистемы словарного состава английского языка к самоорганизации.

Garmash O.L. The valency of English innovations as a sign of sinergetic character of modern English vocabulary.
The article focuses upon the phenomenon of valency of English innovations from the modern lingvo-sinergetic point of view. The investigations conducted visualize the capability both of constituent subsystems as well as the whole macrosystem of the English vocabulary to self-organizing.


Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2024