Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Філологічні науки. arrow МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕКСТІВ ПЕРСОНАЛЬНИХ ІНТЕРНЕТ-СТОРІНОК СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТІВ
11.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕКСТІВ ПЕРСОНАЛЬНИХ ІНТЕРНЕТ-СТОРІНОК СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТІВ

УДК 681.3:801.3:801.8:802.0:81’42

С.С. Данилюк,
кандидат філологічних наук, доцент
(Черкаський національний університет
імені Богдана Хмельницького)

Морфологічні особливості англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів

У статті досліджуються морфологічні особливості англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів. Морфологічному аналізові підлягають іменник, займенник та дієслово. Увагу зосереджено на іменниковій категорії відмінку, особливостях вживання особових, присвійних та вказівних займенників, а також на таких дієслівних категоріях, як особа, час, спосіб.

   Бурхливий розвиток засобів та видів комунікації на рубежі XX та XXI ст., поява комп’ютерного середовища – Всесвітньої мережі Інтернет викликали появу нових засобів спілкування та інформації. Одним із найпопулярніших та найзручніших у користуванні інформаційних засобів є веб-сайт (web site) Всесвітньої павутини (World Wide Web – WWW), створений на принципах гіпертексту [1: 93]. Кожний із таких веб-сайтів має так звану персональну сторінку (home page). На цих персональних Інтернет-сторінках з’явився й набув величезного поширення новий різновид писемного тексту – електронний текст. Таким чином, поширення Інтернету спричинило появу нових текстових об’єктів, які підлягають глибокому лінгвістичному дослідженню. До таких текстових об’єктів, власне, й належать електронні тексти. Дедалі частіше з’являються наукові праці, присвячені текстам, за допомогою яких здійснюється збирання, аналіз, зберігання та передача інформації в сучасних засобах масової комунікації, зокрема, у Всесвітній мережі Інтернет [2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9].
   Об’єктом нашого розгляду є електронні тексти, а саме англомовні електронні тексти персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів як засіб Інтернет-комунікації. Мета статті – опис виявлених морфологічних особливостей англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів. Перейдемо безпосередньо до аналізу морфологічних особливостей англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів.
   Насамперед зауважимо, що морфологічному аналізові підлягатимуть іменник, займенник та дієслово. Зокрема, увагу буде зосереджено на іменниковій категорії відмінку, особливостях вживання в досліджуваних текстах особових, присвійних та вказівних займенників, а також на таких дієслівних категоріях, як особа, час, спосіб.
   Англомовні електронні тексти персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів відзначаються кількісним превалюванням іменників. Таке переважання викликає необхідність аналізу використання їх граматичних форм.
   Розпочнемо наш аналіз із іменникової граматичної категорії відмінку. Як відомо, англійський іменник має два відмінки: 1) загальний відмінок (the Common Case); 2) присвійний відмінок (the Possessive Case). Зупинимось на аналізові особливостей функціонування цих двох іменникових відмінків в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів.
   Центральну позицію в відмінковій системі текстів такого типу займає загальний відмінок. Така позиція загального відмінку зумовлюється його роллю: ним позначається суб’єкт дії, адресант повідомлення (таким чином формується модель комунікативної ситуації).
   Наведемо уривок з електронного тексту наукового блоку персональної Інтернет-сторінки доцента Мічиганського університету Алана Манна:
   "My work concerns syntax – the principles that govern the combination of words into phrases and sentences. Syntactic representations in spoken language are linked to both phonological representations and semantic representations. My work mainly concerns this latter interface. Syntax is important to understanding a wide variety of areas within human cognition, and acquired, how the human sentence processor works and how language breaks down when brain damage occurs. My research focuses on the connection between syntax and semantics, with particular reference to coordinate structures. The syntax of coordination is a large topic, and 1 have a variety different areas within it that I am working on" [10].
   Зауважимо, що в реченнях у наведеному уривкові підмет (work; representations; syntax; research) семантично корелює з загальним відмінком іменника та відповідним дієсловом. Іменник вказує на суб’єкт дії, адресанта повідомлення, який виступає в позиції граматичного підмета. Прикладів, коли англійський іменник у загальному відмінку знаходиться в позиції граматичного підмета, можна навести безліч.
   Можлива також ситуація, коли ми маємо справу зі складним підметом: "Direct machine translation systems are usually implemented as uni-directional mappings between a source target sentence [11]. У випадках, подібних до наведеного прикладу, усі складові частини складного підмета семантично співвідносяться з іменником у загальному відмінку.
   Відсутність у загального відмінку англійського іменника чітко вираженого значення спричинила також і відсутність в іменника в загальному відмінку спеціальних закінчень. Тому відношення такого іменника в загальному відмінку до інших слів у реченні визначається його (іменника. – С.Д.) місцем та сенсом [12: 48].
   Як бачимо з наведеного уривку з електронного тексту наукового блоку персональної Інтернет-сторінки Алана Манна (так само як і з будь-якого іншого електронного тексту), прийменникові чи безприйменникові форми загального відмінку англійського іменника корелюють зі значеннями більшості українських відмінкових форм. Так, вживання англійських прийменників "of", "within", "for", "to" з іменником у загальному відмінку: (to) understanding, (of) areas; (within) cognition, (for) understanding тощо ("Syntax is important to understanding a wide variety of areas within human cognition, and is important for understanding how language is acquired..." [10]) відповідає українській формі родового відмінку. Вживання англійських прийменників "on", "to" з іменником у загальному відмінку: (on) agreement, (to) the analysis тощо ("I have extended this work on agreement to the analysis of agreeing possessive constructions in English" [10]) також може відповідати українській формі давального відмінку, прийменників "into", "through" з іменником у загальному відмінку: (into) phrases and sentences; (through) the ambiguities тощо ("My work concerns syntax – the principles that govern the combination of words into phrases and sentences" [10]) – формі знахідного відмінку, прийменників "between", "by", "under", "with" з іменником у загальному відмінку: (between) syntax and semantics; (by) so-called "first conjunct agreement"; (under) government; (with) reference тощо ("One area concerns mismatches between syntactic and semantic categories as evidenced by so-called "first conjunct agreement", a phenomenon in which verbs agree with just one conjunct of a conjoined subject’when the agreement takes place under government" [10]) – формі орудного відмінку, прийменників "in", "on" з іменником у загальному відмінку: (in) a language; (on) the connection тощо ("My research focuses on the connection between syntax and semantics." [10]) – формі місцевого відмінку.
   Із безприйменниковим вживанням іменників у загальному відмінку ми маємо справу в таких випадках: to concern syntax; to govern the combination; understanding a wide variety of areas; to have a variety different areas; to take place; to raise serious questions; to extend work тощо ("This phenomenon...raises serious questions as to..." [10]).
   Щодо особливостей функціонування присвійного відмінка, то варто зауважити, що присвійний відмінок іменників англійської мови з відмінковою флексією "’s" має єдине значення присвійності та виступає своєрідним еквівалентом прийменника "of".
   Аналіз англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів дозволив нам зробити висновок про активне використання цієї граматичної форми в текстах цього типу: referent’s familiarity; for clarity’s sake; a language’s morphology; your browser’s help system; the verb’s arguments; the university’s African Studies Center; a speaker’s language representation тощо ("She is especially interested in the "examination of how stress is manipulated in a language’s morphology, syntax and poetic meter" [13]).
   Для англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів притаманним є вживання віддієслівних іменників. Як показав аналіз досліджуваних текстів, віддієслівні іменники вживаються в таких конструкціях: "дієслово + віддієслівний іменник": take marking; entails centre-embedding; got training тощо ("Such constructions are difficult to explain, for they entail center-embedding which is theoretically problematic" [14]), "інфінітив + прийменник + віддієслівний іменник": to arrive at the understanding тощо ("This is almost certainly false, invoking standard Gricean mechanisms to arrive at the hyperbolic understanding" [15]), "інфінітив + віддієслівний іменник": to reveal misunderstanding; to share the meaning тощо ("This reveals a deep misunderstanding about..." [16]), "віддієслівний іменник + прийменник + іменник": encoding of features; processing of structures; marking of objects; backgrounding of phases тощо ("In a number of experiments we show that syntactic parallelism facilitates processing of coordinate structures..." [10]).
   Незважаючи на те, що за рахунок уведення до складу речення віддієслівних іменників відбувається збільшення обсягу речення, вживання таких віддієслівних іменників є необхідним і виправданим. Вони називають не саму конкретну дію, а загальне уявлення, поняття про неї [17: 115] (to mark – to take marking; to centre-embed – to entail centre-embedding; to train – to give training; to understand – to arrive at the understanding; to mean – to share meaning; to misunderstand – to convey misunderstanding).
   Окрім вживання віддієслівних іменників, англомовним електронним текстам персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів властиве також і вживання герундія.
   На базі проведеного аналізу англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів ми доходимо висновку про те, що конструкції, в яких вживається герундій, представлені такими типами: "іменник + прийменник + герундій + іменник": problem of proposing an analysis; difficulty of establishing a function; consequences of focusing an article тощо ("The first new argument is based on the consequences of focusing the definite article" [15]), "герундій + дієслово + прийменник + іменник": transitivity marking conforms to theory; marking occurs in ... cases тощо ("This paper demonstrates that such hierarchical marking occurs in non-grammatical cases as well" [18]), "дієслово + герундій + прийменник + іменник": integrates object-marking with ... theory тощо ("This redefinition...not only integrates object-marking with classical marking theory, but also obviates the need to propose... " [19]), "іменник + прийменник + герундій": respect to object-marking; kinds of case-marking; the combination of marking; examination of case-marking; splits in case-marking; a degree of center-embedding тощо ("And the combination of marking and reinterpretation will produce new cases in the language" [18]), "герундій + дієслово + іменник": object-marking has its origin тощо ("This redefinition predicts that object-marking has its origin in the marking of atypical objects... " [19]), "прийменник + герундій + іменник": without undergoing the syntactic restriction; by explaining one kind of generalization; toward resolving this problem тощо ("The implicated non-indicative function makes the zero form look like the subjunctive without undergoing the syntactic restriction of the latter" [20]), "герундій + прийменник + іменник": settling on the theory тощо ("The logical first step is settling on the right theory" [15]), "герундій + іменник + дієслово + іменник": contrasting the ... article brings out the ... element; focusing the...article by itself strongly conveys nonuniqueness тощо ("Contrasting the indefinite article with the definite article brings out clearly the uniqueness element that distinguishes them" [15]), "інфінітив + прийменник + прийменник + герундій": to be grateful to... for reminding... тощо ("I am grateful to Doug Davidson for reminding me of this research, and supplying references" [15]).
   Той факт, що віддієслівний іменник називає "предмет", а герундій – "дію" [12: 181], власне, і зумовлює вживання віддієслівних іменників та герундія в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів.
   Зауважимо також, що в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів, поряд із частим вживанням іменників, поширені також і займенники.
   Зупинимося на особливостях представленості займенників (особових, присвійних та вказівних), що кількісно превалюють у текстах досліджуваного типу.
   Щодо особових займенників, то найпоширенішими в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів є займенники "І" (1-ої особи однини) та "we" (1-ої особи множини).
   Особовий займенник "І" (1-ої особи однини) репрезентує особистість автора, підкреслює його високий суб’єктний статус. Цей займенник вживається, наприклад, у такому реченні: "The syntax of coordination is a large topic, and 1 have a variety different areas within it that I am working on " [10] тощо.
   Натомість вживання особового займенника "we" в електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів має етикетний характер. Цей займенник вказує на те, що, "входячи до певного кола осіб, адресант є представником цієї групи, виконуючи функцію посередника у комунікативній взаємодії" [17: 118]. Трапляється, наприклад, така конструкція з особовим займенником "we": "We face the more troublesome and disturbing conception of translation equivalence, which we suggested should be written within scare quotes" [21] тощо.
   Трапляються також і випадки паралельного вживання в суцільному електронному тексті наукового комунікативного блоку особових займенників "І" та "we". Така ситуація зустрічається, наприклад, в електронному тексті наукового блоку персональної Інтернет-сторінки професора Мічиганського університету Барбари Ебботт у таких конструкціях: "Here I just want to suggest a possible explanation for some instances, which relate them to the classical theory; We will be shifting gears in this section to focus on the existential proposition associated with definite descriptions, rather than the uniqueness proposition" [15] тощо.
   Окрім особових займенників 1-ої особи однини та множини, в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів вживається також і особовий займенник "you" (2 ої особи множини): "I’m interested in corpus linguistics, mainly what you can find out about the lexicon through the study of corpora" [22].
   Варто зауважити, що особовий займенник 2-ої особи множини вказує на особу або групу осіб, до якої входить адресат [17: 119].
   Щодо особових займенників 3-ої особи однини, то, на думку О.М. Пазинич, "вони традиційно вважаються немаркованими, а, отже, такими, чия частотність у текстах є домінуючою" [17: 121]. Наведемо приклади, які ілюструють вживання особових займенників 3-ої особи однини в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів.
   Розпочнемо з особового займенника "he" (3-ої особи однини): "Montague was not unfamiliar with Chomsky’s work, but he held it in some disdain because of its failure to pay sufficient attention to semantics" [23].
   Вживання особового займенника "she" (3-ої особи однини) в досліджуваних текстах можна проілюструвати таким прикладом: "She is especially interested in the examination of how stress is manipulated in a language’s morphology, syntax and poetic meter " [13].
   В електронних текстах досліджуваного типу вживається також і особовий займенник "it" (3-ої особи однини): "Thus case-displacement is a relatively rare phenomenon, not because it entails complex center-embedding, but because of the diachronic processes by which it arises" [14].
   Як бачимо з наведених прикладів, особові займенники 3-ої особи однини вживаються для заміщення суб’єкту чи предмету мовлення, про які йдеться. Така ситуація пояснюється тим фактом, що "займенники заміщують іменники взагалі і, таким чином, являють собою один із найважливіших текстоутворюючих компонентів" [17: 121].
   Аналізуючи англомовні електронні тексти персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів, ми доходимо висновку про те, що особові займенники 1-ої особи однини та множини, 2-ої особи множини та 3-ої особи однини корелюють з відповідними присвійними займенниками.
   Так, особовий займенник "І" (1-ої особи однини) співвідноситься з присвійним займенником "my" ("My work concerns syntax – the principles that govern the combination of words into phrases and sentences" [10]).
   У свою чергу, особовий займенник "we" (1-ої особи множини) корелює з присвійним займенником "our" ("We will explain our methodology for learning and reproducing pronunciation variation on an individual basis..." [24]).
   Відповідно, особовий займенник "you" (2-ої особи множини) співвідноситься з присвійним займенником "your" ("What I mean by non-verbal self-expression is that it doesn’t happen by face-to-face communication – your audience is larger (or smaller) than that" [25]).
   Особовий займенник "he" (3-ої особи однини) також корелює з присвійним займенником "his" ("Bloomfield’s "stimulus-response" model of meaning was as impractical as it was suited to his theoretical orientation" [23]).
   Натомість особовий займенник "she" (3-ої особи однини) співвідноситься з присвійним займенником "her" ("In her talk, Baldwin introduced the notion that syntactic structure is derivable from pragmatic principles" [15]).
   Спостерігається також і кореляція особового займенника "it" (3-ої особи однини) з присвійним займенником "its" (The paper argues that a reason case-displacement is rare, despite its commonplace origin" [14].
   Як зауважує О.М. Пазинич, в англомовних текстах (в тому числі й електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів. – С.Д.) широке використання присвійних займенників є рисою мовної системи взагалі, не асоціюючись у свідомості мовця зі специфічною сферою застосування [17: 121].
   Поширені в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів також і вказівні займенники.
   До займенників такого типу, перш за все, належить вказівний займенник "this" ("Most of this work deals with new data and analyses... " [10]).
   Вживання вказівного займенника "that" можна проілюструвати таким прикладом: "In that work, 1 argued that... " [10].
   Поширення вказівного займенника "these" в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів простежується, наприклад, у такій конструкції: These cases typically take nominals of a specific hierarchical value as arguments [18].
   Натомість ілюстрацією вживання вказівного займенника "those" слугує такий приклад: "Meanwhile, for those of you with whom I am currently collaborating, the database interfaces are here!" [26].
   Як бачимо, вказівні займенники виступають у текстах досліджуваного типу як засіб звернення уваги адресата.
   Таким чином, дослідивши особливості вживання займенників в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів, ми приходимо висновку про те, що займенники, поряд із іменниками, беруть активну участь у конституюванні текстів такого типу.
   Перейдемо до особливостей вживання в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів дієслова як частини мови, що передає динаміку зовнішніх процесів та динаміку думки. Наводячи одне з можливих визначень слова "динаміка", С.І. Ожегов трактує його як "рух, дію, розвиток" [27: 142]. Таким чином, дієслова, слугуючи для передавання динаміки, відповідно, передають і дію.
   На думку А.А. Уфімцевої, найменування дії, яку позначає дієслово, задається відносно двох основних предметних сфер – сфери суб’єкта та сфери об’єкта [28: 73]. Тому ми, слідом за О.М. Пазинич, відмічаємо, що в семантиці дієслова відображається два типи відносин – його суб’єктні та об’єктні зв’язки [17: 123].
   Дієслова англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів вживаються для передавання дій, які проходять у часі, просторі та мають свого носія. До таких дієслів, зокрема, належать: to govern, to understand, to focus, to argue, to exhibit, to do, to show, to facilitate, to extend, to represent, to use, to proceed, to conform, to imply, to link, to integrate, to obviate, to propose, to predict, to offer, to suggest, to reflect, to distribute, to value, to demonstrate, to take, to reveal, to produce, to play, to act, to establish, to discuss, to explore, to define, to explain, to derive, to approach, to work, to develop, to describe, to build, to require, to follow, to complete, to choose, to solve, to realize, to require, to implicate, to make, to undergo, to apply, to select, to encode, to limit, to relate, to include тощо. Зрозуміло, що перелік дієслів дії, представлених в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів, не обмежується наведеними лексичними одиницями. Зазначені дієслова дії є найтиповішими для текстів досліджуваного типу.
   Варто детальніше зупинитись на характеристиці дієслів дії. Головною в смисловій структурі цієї групи дієслів є сема активності. Активність виходить від діючого (агентивного) суб’єкту, який певним чином впливає на об’єкт. Дієслова дії, або активні дієслова, відбивають дії суб’єкту, спрямовані на об’єкт, та викликають у ньому (об’єкті. – С.Д.) певні зміни; за семантичною характеристикою це дієслова плану дії [29: 43].
   Дія активних дієслів спрямована на об’єкт, об’єкт є метою та кінцевим результатом дії. Таким чином, у сфері смислових відносин активних дієслів переважає об’єктне значення. Для позначення об’єкту, як правило, використовується іменник, що позначає неістоту [17: 124] ("...what differentiates the definite article from the indefinite article is whether the NP denotes an existing discourse referent or a novel one" [15]).
   Як бачимо, іменник, що позначає об’єкти, знаходиться в постпозиції щодо активного дієслова. У результаті утворюються активні конструкції.
   Однак, варто зауважити, що іменник, який позначає об’єкти, на які спрямована дія активних дієслів, може стояти і перед активним дієсловом. Як наслідок, утворюються пасивні конструкції (як одночленні, так і двочленні) ("Indeed, if familiarity includes the idea that the addressee knows which particular entity is being referred to (as it usually does), then it must be uniquely identifiable on the basis of… " [15]).
   На базі наведених вище фактів можна зробити висновок про те, що активна конструкція орієнтується на сферу діяльності людини. Натомість широко поширені в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів пасивні конструкції пов’язують сферу діяльності людини зі сферою стану предметного світу [17: 125].
   Кількісна перевага пасивних конструкцій у досліджуваних англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів, на нашу думку, пояснюється загальною тенденцією ширше використовувати в англійській мові саме пасивні конструкції.
   Проведений аналіз англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів дозволяє нам стверджувати, що серед семантичних груп англійських дієслів найпоширенішими є дієслова, які об’єднуються в групи: 1) можливості й наміру: to intend, to strive; 2) волевиявлення: to obviate; 3) мислення: to understand, to imply, to predict, to implicate, to realize; 4) інформування: to inform; 5) обговорення та сперечання: to argue, to discuss; 6) демонстрування: to exhibit, to show, to reflect, to demonstrate, to reveal, to represent; 7) сприяння: to facilitate; 8) використання та застосування: to use, to apply; 9) виокремлення фаз дії: to proceed, to complete; 10) об’єднання: to link, to integrate; 11) пропонування: to propose, to offer, to suggest; 12) поширення: to distribute, to extend; 13) акцентування: to focus; 14) вироблення: to produce, to establish, to derive, to develop; 15) дії: to do, to act, to work, to make; 16) включення/виключення та обмеження: to include, to exclude, to limit; 17) виявлення: to explore, to define.
   Варто зауважити, що, аналізуючи дієслова, ми звернемо увагу на такі дієслівні категорії, як особа, час, спосіб.
   Беручи до уваги в процесі аналізу англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів категорію особи, ми відмічаємо той факт, що в досліджуваних текстах особові дієслівні утворення являють собою основну масу.
   Зауважимо, що як в електронних текстах інформаційно-довідкового блоку, так і в електронних текстах наукового блоку персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів може йти мова про минулі, теперішні та майбутні події. У результаті в процесі дослідження особливостей дієслова актуалізується дієслівна категорія часу.
   Як зауважує О.М. Пазинич, кожна з часових дієслівних форм використовується в своєму прямому призначенні, щоб вказувати на перебіг дії в часі до моменту написання або відправлення тексту (минулий час), у момент написання (теперішній час), після моменту написання (майбутній час) [17: 127].
   У процесі аналізу англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів робимо висновок про те, що дієслівні форми минулого (Past Tenses), теперішнього (Present Tenses) та майбутнього часів (Future Tenses) однаковою мірою представлені в досліджуваних текстах.
   Серед дієслівних форм часів групи Indefinite трапляються такі часи: the Present Indefinite Tense ("The relation between language and mind remains at present a very murky one" [23]), the Past Indefinite Tense ("He shifted attention from the subject to the predicate and saw that the apparent distinction in NP interpretation correlated well with a difference in whether the verb phrase expressed a permanent property, or instead a more temporary property, of the subject" [23]) та the Future Indefinite Tense ("The semantics for a given language will specify what a model for the language must consist of…" [23]).
   Щодо дієслівних форм часів групи Continuous, то в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів трапляються такі часи: the Present Continuous Tense ("...The object language – the language we are talking about the semantics of, is the same as the metalanguage – the language we are using to do the semantics with" [23]), the Past Continuous Tense ("At roughly the same time Richard Montague, in a series of papers with titles like ‘English as a formal language’ and ‘Universal grammar’, was making good on the statement that…" [23]) та the Future Continuous Tense ("We will be shifting gears in this section to focus on... " [15]).
   Натомість серед дієслівних форм часів групи Perfect трапляються такі часи: the Present Perfect Tense ("Richard Epstein has pointed out to me that... " [15]), the Past Perfect Tense ("...Bloomfield ‘deplored the mentalistic mud into which the study of meanings had fallen... " [23]) та the Future Perfect Tense ("... We will have done a great deal to justify the support that…" [30]).
   В англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів вживається також і дієслівна форма часів групи Perfect Continuous. Зокрема, трапляється час the Present Perfect Continuous Tense ("Since 1983 he has been working on a project establishing..." [31]). Варто зауважити, що в досліджуваних текстах часи the Past Perfect Continuous Tense та the Future Perfect Continuous Tense не зустрілися нам жодного разу.
   У тісному зв’язку з дієслівними категоріями особи та часу знаходиться також і категорія способу. Як відомо, форми минулого, теперішнього та майбутнього часів можуть утворювати дієслова в дійсному способі, який передає реальність дії, що відбувається в часі. Однак, поряд із реальною дією, дієслова можуть передавати й нереальну дію. Як наслідок, в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів трапляються й дієслова у формі умовного способу. Найпоширенішою дієслівною формою умовного способу є конструкція "допоміжне дієслово "would" + дієслово "like" + інфінітив" ("Since the two theories are on different levels (pragmatic and semantic), one would like to unify them..." [15]).
   Англомовним електронним текстам персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів притаманне також і використання конструкцій з інфінітивом. Такі конструкції мають вигляд "дієслово + інфінітив" ("In this paper I want to take steps toward resolving this problem" [15] тощо), "віддієслівний іменник + інфінітив" ("The penultimate section contains an attempt to explain the appeal of the familiarity theory... " [15] тощо).
   Зауважимо, що інфінітивні конструкції в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів набувають великого поширення.
   Як підсумок, варто відмітити той факт, що серед морфологічних особливостей англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів виділяється, насамперед, кількісне превалювання граматичних форм іменників. Іменникові відмінки, що функціонують у досліджуваних електронних текстах, представлені як загальним відмінком (the Common Case), так і присвійним відмінком (the Possessive Case). Поряд із іменниками в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів трапляються також і займенники (особові, присвійні та вказівні). Натоміть, дослідивши морфологічні особливості дієслів в аналізованих електронних текстах, приходимо до висновку про те, що дієслова в таких текстах можуть вживатися як в активних, так і в пасивних конструкціях. Вважаємо за доцільне підкреслити переважне вживання в досліджуваних текстах особових дієслівних утворень, а також актуалізацію в процесі дослідження морфологічних особливостей дієслова дієслівної категорії часу. Так, відмітимо, що дієслівні форми минулого (Past Tenses), теперішнього (Present Tenses) та майбутнього часів (Future Tenses) в однаковій мірі представлені в англомовних електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів. Дослідивши особливості дієслівної категорії способу, робимо висновок про вживання дієслів як у формі дійсного способу (для позначення реальності дії, що відбувається у часі), так й у формі умовного способу (для позначення нереальної дії).
   Наприкінці варто відмітити, що у своїх подальших дослідженнях ми зосередимо увагу також і на лексико-семантичному аспекті англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів. Лише комплексне врахування граматичного (морфологічного і синтаксичного) та лексико-семантичного аспектів у процесі дослідження структурних особливостей англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів дозволить, на нашу думку, глибше зрозуміти принципи структурної організації електронних текстів досліджуваного типу як нового виду писемної комунікації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Коломієць Н.В. Дискурс Інтернету як різновид дискурсу // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: Логос. – 2001. – № 5. – С. 93-97.
2. Sims B.R. Electronic mail in two corporate workplaces // Sullivan P., Dauterman J. Electronic Literacies in the Workplace: Technologies of Writing. – Urbana, IL: NCTE. – 1996. – P. 41-64.
3. Davis B.H., Brewer J.P. Electronic Discourse: Linguistic Individuals in Virtual Space. – New York: SUNY Press, 1997. – 176 p.
4. Tornow J. Linkage. Composing in the On-line Classroom. – Logan, UT: Utah State University Press, 1997. – 156 p.
5. Дедова О.В. Лингвистическая концепция гипертекста: основные понятия и терминологическая парадигма // Вестник Московского университета. Серия 9: Филология. – 2001. – № 4. – С. 22-36.
6. Yurchenko M.G Informationstexte im Internet // Проблеми семантики слова, речення та текcту. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2001. – Вип. 6. – С. 270-273.
7. Туласов И.Н. Гипертекст и словообразовательный словарь // Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования. – Рязань: Рязанский гос. пед. ун-т. – 2002. – С. 114-118.
8. Дедова О.В. О гипертекстах: "книжных" и электронных // Вестник Московского университета. Серия 9: Филология. – 2003. – № 3. – С. 106-120.
9. Тютенко А.А., Прокопчук К.А. Текст в компьютере и "компьютерный" текст // Вісник Харківського національного університету. – Харків: Константа. – 2003. – № 586: Лінгвістичні й дидактичні проблеми іншомовної комунікації. – С 50-56.
10. Гузеева К.А., Трошко Т.Г. Английский язык: Справочные материалы. – М: Просвещение, 1992. – 288 с.
11. Пазинич О.М. Функціонально-структурні особливості текстів дипломатичного листування: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15. – К., 2001. – 219 с.
12. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: Русский язык, 1984. – 797 с.
13. Уфимцева А.А. Аспекты семантических исследований. – М.: Наука, 1980. – 356 с.
14. Кильдибекова Т.А. Глаголы действия в русском языке. Опыт функционально-семантического анализа. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1985. – 160 с.

Матеріал надійшов до редакції 05.03. 2007 р.

Данилюк С.С. Морфологические особенности англоязычных электронных текстов персональных Интернет-страниц современных лингвистов.
В статье исследуются морфологические особенности англоязычных электронных текстов персональных Интернет-страниц современных лингвистов. Морфологическому анализу подлежат существительное, местоимение и глагол. Внимание сосредоточено на категории падежа существительного, особенностях употребления личных, притяжательных и указательных местоимений, а также на таких глагольных категориях, как лицо, время, наклонение.

Danilyuk S.S. Morphological Peculiarities of Modern Linguists’ English Electronic Texts.
Morphological peculiarities of modern linguists’ English electronic texts of their home pages are investigated in the article. Nouns, pronouns and verbs are subject to morphological analysis. Much attention is paid to the nominal category of case, peculiarities of personal, possessive and demonstrative pronouns usage as well as to such verbal categories as person, tense and mood.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016