Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Філологічні науки. arrow СПОСОБИ РОЗКРИТТЯ СЕМАНТИКИ ЕКОНОМІЧНОГО ТЕРМІНА (НА МАТРІАЛІ АНГЛОМОВНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ)
11.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




СПОСОБИ РОЗКРИТТЯ СЕМАНТИКИ ЕКОНОМІЧНОГО ТЕРМІНА (НА МАТРІАЛІ АНГЛОМОВНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ)

УДК 81'373.46

Л.І. Фурсова,
викладач
(Житомирський державний технологічний університет)

Способи розкриття семантики економічного терміна (на матріалі англомовної економічної літератури)

У статті проведено порівняльний аналіз розкриття семантики економічної одиниці на рівні мікро,- макро- і глобального контекстів. Розглянуто ланцюжкові, гніздові, абсолютні, усічені, роз’єднані, синонімічні, антонімічні, гіпонімічні, гіперонімічні повтори, які забезпечують повне розкриття значення терміна у фаховому дискурсі.

   У мовознавстві широке розповсюдження одержала точка зору про те, що у зв’язку з властивою терміну однозначністю, він є семантично парадигматичним і незалежним від контексту [1: 78-80, 87]. Однак, постійне виявлення багатозначності реально функціонуючих термінів показало, що їх значення визначається не тільки положенням у семантичному полі, але й модифікується в контекстуальних зв’язках з іншими мовними одиницями [2: 330]. Зняття термінологічної полісемії слова відбувається через його контекст [3: 90-92; 4: 68-69], який вважають важливим фактором у досягненні семантичної визначеності терміна [5: 55, 60]. Тому, виходячи з багатоступінчатості семантики економічних термінів, яка породжує різні їхні тлумачення в межах однієї системи, питання про семантичну визначеність має важливе значення при аналізі таких лексичних одиниць. Реально існуючий термін, узятий поза ситуацією вживання, уже несе в собі неоднозначність – неясно який саме клас предметів буде він позначати в конкретному випадку і це веде до неточності [6: 107]. Звідси, моносемантичному терміну також потрібен контекст, де в цілому мовному відрізку актуалізуються потрібні значення. Хоча до розкриття семантики термінів науковці вже звертались [3; 4; 5], проте не досліджувалась роль різних контекстів у визначенні економічних лексем. Метою нашої розвідки є порівняльний аналіз способів розкриття семантики економічних термінів.
   Досить об’єктивну характеристику значеннєвої диференціації лексеми можна одержати шляхом аналізу умов функціонування її лексико-семантичних варіантів у мові: "розходження між лексико-семантичними варіантами слова знаходять своє вираження ... в різній сполучуваності з іншими словами" [7: 157]. Завдяки різниці у сполучуваності термінів і нетермінологічному оточенні загальних слів вважаємо, що внутрішній мікроконтекст [8: 107] допомагає фахівцю диференціювати термін від нетерміна. Наприклад, сполучення лексеми cover з атрибутами open, full, short у підмові економіки передають значення: "відкритий поліс", "повне покриття", "компенсація продавця цінних паперів без покриття покупкою ф’ючерсного контракту" [9: 143]; у повсякденній мові їм відповідає ширша семантика: "відкритий конверт", "повний конверт", "короткий конверт" [10: 313]. Так, найближче оточення загальномовної одиниці cost складають слова high, low, full [10: 306]; термін cost уживається з іншими означеннями carrying, opportunity, production, shortage [9: 136, 138-139; 11: 146; 12: 102]. Отже, не зважаючи на те, що економічні одиниці сусідять з іншими або з аналогічними словами, що й відповідні загальнолітературні лексеми, спеціаліст легко декодує такі узуальні терміни, бо вони зафіксовані лексикографічними джерелами і є невід'ємною частиною професійного лексикону. Контекст усуває всі інші змісти слова, які воно може мати взагалі й закріплює за ним певне значення [13: 174]. Наприклад, термін cost в оточенні: carrying, shortage [14: 552], opportunity [14: 620] позначає "витрати", адекватними покажчиками цього ЛСВ є вказані атрибути, завдяки яким інші значення цієї лексеми: "ціна", "вартість", "собівартість" залишаються незатребуваними. Лексичний контекст закріплює за полісемантом cost тільки одне словозначення. Таким чином, мікроконтекст є засобом добору потрібного спеціального значення, допомагає вирішити проблему термінологічної полісемії.
   Внутрішній контекст упливає на довжину термінів, породжуючи контекстуальний еліпсис [15: 15] та стягнення [16: 60]. Нам зустрілися терміносполучення, у яких випущені при їхньому повторному уживанні означальні елементи, які легко відновлюються з контексту: current assets, assets [14: 552, 555], common stocks, stocks [14: 670]. Залежно від того, яка частина терміна пропускається і з якої сторони в мовному ланцюжку розташовується загальна частина, виділяємо кілька типів стягнень: 1) лівостороннє стягнення атрибутів: short-term and long-term debt [14: 94], natural and world economies [17: 36]; 2) лівостороннє стягнення означуваних: issue and sale of investment securities [17: 39]; 3) правобічне стягнення означуваних: purchasing goods and services [17: 15], cash receipts and disbursements [17: 352]; 4) двостороннє стягнення: firm’s financial and investment policies [14: 83]. Отже, у результаті еліптичних змін актуалізації значення економічної лексеми сприяє не внутрішній контекст, а макроконтекст.
   Макроконтекст забезпечує деталізоване визначення терміна [18: 12-13]. У спеціальних текстах для розкриття понять використовують визначення, що включає головний елемент – мікродефініцію, від якого залежать всі інші [18: 8]. За обсягом вона співпадає з реченням і передає найбільш точну інформацію про об’єкт. Мікродефініція складається з ядра і специфікатора [19: 61]. Початкова позиція мікродефініції сприяє відображенню логічності, властивої науковому викладу [20: 8]. На підставі функціонально-значеннєвих критеріїв виділяємо 5 типів специфікаторів [18: 9]: 1) характерологічний повідомляє про постійні властивості явища: "Under an exclusive distribution strategy, the supplier agrees to sell its product only to a single wholesaling middleman and/or retailer ..." [21: 318]; 2) генетичний інформує про спосіб, причину утворення явища: "Promotional allowances are price reductions granted by a seller in payment for promotional services..." [21: 281]; 3) конструктивний повідомляє про будову явища: "Wholesaling, or wholesale trade consists of the sale, and all activities directly related to the sale, of goods..." [21: 330]; 4) функціональний повідомляє про призначення предмета, його здатність учиняти певні дії, операції: "Business products are intended primarily for use in producing other products... " [21: 169]; 5) екземплярний включає перелік, приклади, вказівки на основні підкласи, що складають даний клас: "Assets are classified as either current or fixed" [21: 21]. Ілюстрації характерологічного, конструктивного функціонального й екземплярного специфікаторів свідчать про особливість мікродефініції в економічному тексті: можливій відсутності ядра.
   Компоненти визначення, залежні від мікродефініції, називаємо екстенсифікаторами чи деталями. Вони слугують для розширення поняття про предмет визначення шляхом повідомлення відмінних ознак [18: 11], у результаті чого виступають у якості комунікативно необхідних елементів, доповнюючи інформацію, яку містить мікродефініція [20: 9]. Екстенсифікатор – це додатковий специфікатор, представлений окремим реченням [18: 11]. Семантичні різновиди деталей збігаються з типами специфікаторів. Наприклад: "A broker is an independent agent wholesaling middleman that brings buyers and sellers together and provides market information to either party" – мікродефініція. Екстенсифікатор 1: "Most brokers work for sellers, although a small percentage represent buyers". Екстенсифікатор 2: "Brokers have no authority to set prices". Екстенсифікатор 3: "They simply negotiate a sale and leave it up to the seller to accept or reject the buyer’s offers". Екстенсифікатор 4: "They also furnish considerable market information regarding prices, products, and general market conditions" [21: 343]. Структура наведеного тексту складається зі значеннєвого центра і чотирьох деталей різних рангів. Мікродефініція подає загальні відомості про "брокера": його родову приналежність – "незалежний агент", "оптовий посередник" і важливу відмінну ознаку – "який допомагає продавцю і покупцю зустрітися і забезпечує кожну зі сторін ринковою інформацією". Деталі містять конкретизуючу інформацію про об’єкт: повідомляють про характерні властивості "брокера", але знаходяться в різній залежності від значеннєвого ядра: перший і другий відносяться до ядра, а третій і четвертий – до екстенсифікатора 2. Отже, поняття "broker", що вводиться мікродефініцією, розкривається лише в сукупності всіх деталей, кожна з яких "вносить новий "квант" інформації, допомагаючи зняти невизначеність знань читача про окремі сторони об’єкта, що характеризується" [20: 9].
   Семантична дивергенція економічних термінів порушує питання про обов'язковість вивчення фахового дискурса. "Найбільш повну об’єктивну картину" дає "лише дискурсивний аналіз, який містить окрім функціонально-семантичних досліджень, також дослідження комунікативно-прагматичних і соціокультурних факторів" [22: 27]. "Для установлення повного взаєморозуміння між відправником і одержувачем недостатньо лінгвістично оформленого повідомлення (чи серії повідомлень = тексту). Для слухача необхідна опора, яку він знаходить у такому екстралінгвістичному факті, як "пресупозиція" – лінгвістично неоформлена частина тексту. Також необхідний комплекс відомостей ... "знання світу" чи енциклопедичні знання" [23: 26]. "Лінгво-соціальний контекст утворюється не тільки всіма способами вираження – мовними і позамовними (слова, жести і т.п.), але й цілком всією ситуацією, що оточує слово й визначає його зміст" [24: 97]. Вважаємо, що зміст узятого окремо економічного терміна, як фрагмента словника, не можливо встановити однозначно. Термін поза контекстом не передає спеціальної інформації і, отже, не має визначеного змісту [25: 8]. Так, термін inflation містить лише інформацію, змістом якої є значення "знецінення" [12: 236], отримане внаслідок семантичної трансформації загального значення цієї лексеми, що засноване на метонімічному переносі по асоціації з результатом дії "роздування", "здуття" [10: 729; 26: 141]. Без контексту не відомо, про яку "інфляцію" йдеться: "грошову", "попиту", "купівельної спроможності" [12: 236-237] чи "інфляцію" в її метафоричному вживанні, наприклад, "інфляцію ідей", "інфляцію духовних цінностей" [10: 729] чи мається на увазі вихідна загальнолітературна семантика лексеми. Таким чином, не визначений навіть тип значення – науковий чи повсякденний. "Текст, фіксуючи не тільки відбір і комбінування мовних одиниць, але і їх можливу модифікацію, одночасно містить у собі… ідентифікатори, що "відзначають" можливість реалізації мовною формою співвідношення з екстралінгвістичною реальністю, на яку й опирається реципієнт при сприйнятті використаних у тексті одиниць" [27: 69]. Тому, у висловленні: "You see, Argentina is experiencing a runaway inflation" [28: 130] на основі імпліцитного контексту, обумовленого сумою економічних знань, спеціаліст визначає економічний характер явища, зіставляючи інформацію про географію інфляції (ідентифікатор Argentina – "Аргентина") та характер її протікання (ідентифікатор runaway – "що не піддається контролю"). Проте, лише у сполученні зі змістом наступного тлумачення: "By that we mean that the value of its currency is falling at an astonishingly rapid way" [28: 130] розкривається повне визначення терміна: йдеться про "грошову інфляцію". "Полісемантичні одиниці в значенні терміна максимально конкретизуються і маркуються екстралінгвістичною ситуацією" [4: 68]. У більш розширеному контексті: "How rapid? In January, 1989… Inflation such as the kind that struck Argentina destroys the lives of many people" [28: 130] зміст терміна визначається ще повніше, бо повідомляється про час протікання явища ("1989 рік"), неминучий зв’язок інфляційних процесів з соціальними потрясіннями ("руйнує життя багатьох людей"). Така додаткова інформація розширює зміст терміноодиниці. "Кожен читач реконструює запропоновану автором модель світу дещо по-своєму, в особливому, його власному варіанті, синтезуючи те, що знаходить у тексті, з тим, що має у власному читацькому і життєвому досвіді. Існуючі в тексті образи ... контрасти, які виражені експліцитно, дозволяють здогадатися про пропущене та те, що мається на увазі" [15: 88]. Сполучуваність inflation з runaway додає терміну метафоричності, допомагає "віднайти прихований компонент значення" [15: 55] терміна inflation – виявляє на екстралінгвістичному рівні стихійний характер феномена, його об’єктивну обумовленість капіталістичною системою в нелегких умовах 1989 року. Адресант також у змозі передбачити глибокі порушення в структурі суспільного виробництва самої країни й у світових господарських зв’язках. Завдяки відтворенню засобами тексту та тезауруса читача "виконується основна умова ефективності зв’язку: максимум повідомлення при мінімумі сигналу" [15: 192]. Бачимо, яку "велику роль відіграє тезаурус читача і його розширення в процесі читання" [29: 170]. Отже, виходячи з лінгво-соціального контексту, ми визначаємо приналежність лексеми inflation до економічної субмови, виявляємо її ситуативне значення як "знецінення грошей" та ряд викликаних інфляцією негативних процесів у певний історичний період.
   "Повторюваність контексту закріплює за терміном суворо визначене його значення" [5: 60]. "У випадку вживання в контексті похідного слова й мотивуючої його одиниці сприйняття похідного відбувається перш за все через опору на це мотивуюче слово … утворювана опозиція з одиниць, що співвідносяться, гарантує глибше сприйняття вираженого ними змісту" [27: 69]. Нам зустрілись ланцюжкові та гніздові повтори. Ланцюжковий тип представлений двома різновидами: перспективний (commission, commissions [30: 413-414]) і ретроспективний (intermediaries’ sales forces, intermediaries [30: 442]) та передбачає, що деривати від однієї основи знаходяться у відносинах мотивації [31: 187]. При гніздовому повторі однокорінні деривати а) мотивують чи не мотивують і б) не мотивують один одного, належать до різних основ [31: 188]. У дериваційних одиницях managers, managing, managerial, manager, management [30: 17, 18] сполучаються прогресивний, не зв’язаний мотиваційними відносинами (managers, managing, managerial, management), і регресивний, зв’язаний мотивацією (managers, manager), способи, що представляють похідні різних ступенів одного гнізда. У тексті знаходимо невмотивовані похідні різних основ одного гнізда: product, production [30: 53]; market, marketing [21: 140]. Відзначаємо, що гніздовий повтор в економічному контексті вводить частину словотворчого гнізда, причому терміни в тексті: а) репрезентують гніздо в послідовності, у якій воно представлене у словнику [27: 53], б) в іншому порядку, ніж у лексикографічному джерелі. Наприклад, вершина гнізда market [11: 335; 12: 290] вводиться в текст "The business market consists of business users" [21: 140] першою ніж дериват marketing [11: 337; 12: 293]: "Business marketing, then, is the marketing of goods and services..." [21: 140]. Члени гнізда management, manager(s), managerial, managing [10: 870] входять у контекст у наступному порядку: managers, managing, managerial, manager, management [30: 17-18] – першим з’являється вихідний, не центральний елемент словотворчого гнізда.
   Виділяємо лексико-семантичні повтори, в основі яких лежить номінація ключового слова. Залежно від повноти відтворення вихідної тематичної лексеми в тексті вони бувають повні та часткові [32: 6]. До повних відносимо 1) абсолютні: outlays [33: 600]; destabilizing speculation [34: 515]; 2) усічені: interest arbitrage, arbitrage [34: 630-631]; 3) роз’єднані: interest arbitrage, profitable arbitrage [34: 630], pure arbitrage [34: 631]. До семантичних повторів належать: 1) синонімічні: outlays, payment, spending, expenditures [33: 600]; 2) антонімічні: expected inflation, unexpected inflation [33: 519-520]; 3) гіпонімічні: outlays, government outlays, mandatory outlays, discretionary outlays [33: 600]; 4) гіперонімічні: interest arbitrage, arbitrage [34: 630]; stopping hyperinflations, hyperinflations [33: 668]. Таким чином, ланцюжкові, гніздові, абсолютні, усічені, роз'єднані, синонімічні, антонімічні, гіпонімічні, гіперонімічні повтори забезпечують зв'язок окремих частин дискурса, його комунікативну цілісність, повне розкриття семантично вихідного терміна, послідовність і логічність викладу, об'ємну презентацію об'єкта висвітлення.
   Отже, зміст економічного терміна розкривається тільки через його реальне функціонування у внутрішньому, макро- та глобальному контекстах. Проте, найповніше визначення подається лише з урахуванням усієї сукупності умов протікання комунікації – лінгво-соціального контексту: в оточенні лексичної одиниці, мікродефініціі, екстенсифікаторів, ланцюжкових, гніздових, лексико-семантичних і семантичних повторів, включаючи аналіз екстралінгвістичних факторів.
   Перспективним у нашому дослідженні є застосування використаної методики для аналізу інших терміносистем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Капанадзе Л.А. О понятиях “термин” и “терминология” // Развитие лексики современного русского языка – М.: Наука, 1965. – С. 75-85.
2. Степанова Ю.С. В поисках грамматики: Проблемы субъекта // Известия АН СССР. – М., 1981. – № 4. – Т. 40. – С. 325-332.
3. Крылов А.И. Термин и контекст // Языковые единицы и контексты: Сб. науч. тр. – Ленинград: ЛГПИ, 1973. – С. 89-96.
4. Карбовничий И.А. Информационно-семантические свойства английских терминов права // Семантика языковых единиц: Доклады 5-й междунар. конф. – М.: Физкультура, образование и наука, 1996. – Т. 1. – С. 68-70.
5. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. – М.: Наука, 1977. – 246 с.
6. Комлев Н.Г. Естественые граници точности научного термина // Место терминологии в системе современных наук: Тезисы докладов и сообщений. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1970. – С. 104-108.
7. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. – М.: Изд-во лит-ры на ин-х языках, 1956. – 290 с.
8. Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 536 с.
9. Англо-русский словарь по экономике и финансам / Сост. А.В. Аникин. – Санкт-Петербург: Экономическая Школа, 1993. – 590 с.
10. Longman Dictionary of Contemporary English / Director: D. Summers. – Barcelona: Cayfosa-Quebecor, 2001. – 1753 р.
11. Longman Dictionary of Business English / Revised by J.H. Adam. – Longman: York Press, 1989. – 564 p.
12. Longman Business English Dictionary / D. Summers. – Barcelona: Cayfosa-Quebecor, 2001. – 533 p.
13. Голобородько К. Формування мовної картини світу засобами синонімії (на матеріалі української поезії) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. / За заг. ред. проф. Л.А. Лисиченко. – Харків: ХДПУ, 2001. – Вип. 7. – С. 174-178.
14. Fundamentals of Corporate Finance / S.A. Ross, R.W. Westerfield, B.D. Jordan. – USA: Irwin, 1995. – 779 p.
15. Арнольд И.В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб. статей. – С.Пб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1999. – 444 с.
16. Кузьмичева Г.В. К вопросу об эллипсисе (на материале медицинской терминологии) // Термин и слово: Межвуз. сб. науч. тр. – Горький: ГГУ, 1982. – С. 60-65.
17. Strategic Management / L.L. Byars, L.W. Rue, Sh.A. Zahra. – USA: Irwin, 1996. – 1043 p.
18. Девкин А.П. Определение и объяснение как композиционно-речевые формы в английских научных и научно-популярных текстах: Автореф. дисс. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Минский гос. пед. ин-т ин-х языков. – Минск, 1984. – 22 с.
19. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1988. – 168 с.
20. Крохалева Л.С. Описание как единица текста в функционально-коммуникативном аспекте (на материале английской научной и художественной прозы): Автореф. дисс. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Минский гос. пед. ин-т ин-х языков. – Минск, 1986. – 16 с.
21. Stanson W.J., Etzel M.J., Walker B.J. Fundamentals of Marketing (Series in Marketing). – USA: Mc Graw Hill Inc., 1991. – 668 p.
22. Гусаренко С.В. Дискурсивный анализ в судебно-филологической экспертизе // Лингвистические и экстралингвистические проблемы межкультурной коммуникации: Мат. науч. регион. конф. – Ставрополь: СГУ, 2000. – С. 26-28.
23. Городецкая И.Е. Текст как единица коммуникации // Лингвистические и экстралингвистические проблемы межкультурной коммуникации: Мат. науч. регион. конф. – Ставрополь: СГУ, 2000. – С. 25-26.
24. Мыркин В.Я. Типы контекстов. Коммуникативный контекст // Филологическая науки. – М., 1978. – № 1. – С. 95-100.
25. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М: Советская Энциклопедия, 1966. – 607 с.
26. The Advanced Learner’s Dictionary of Current English (толковый словарь английского языка) / Под ред. А.С. Хорнби. – Ставрополь: СПИИП "Сенгилей", 1992.Т. 1-3. – 1560 с.
27. Полюжин М.М. Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення. – Ужгород: Закарпаття, 1999. – 240 с.
28. Applied Economics. A Programm of Junior Achievements. – Colorado: Junior Achievement Inc., 1990. – 209 p.
29. Арефьева С.А. Семантико-функциональные особенности использования языковых средств в публицистическом стиле // Семантика языковых единиц: Доклады V междунар. конф. – М.: Физкультура, образование и наука, 1996. – Т. 2. – С. 97-98.
30. Sales Management: concepts, practices and cases / E. M. Johnson, D. L. Kurtz, E. E.Scheuing. – USA: Mc Graw-Hill Inc, 1994. – 564 p.
31. Кечик Е.В. О гнездовом способе введения производных в художественном прозаическом тексте // Семантика языковых единиц. Доклады 5-й междунар. конф. – М.: Физкультура, образование и наука, 1996. – Т. 1. – С. 187-189.
32. Завгородная М.Б. Векторное развитие информативности англоязычного научного текста: Автореф. дисс. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Одесский гос. ун-т им. И. Мечникова. – Одесса, 1991. – 17 с.
33. Macroeconomics / R. Dornbusch, S. Fischer. – USA: McGraw-Hill, 1990. – 828 p.
34. International Economics / P. H. Lindert. – USA: Irwin, 1991. – 682 p.

Матеріал надійшов до редакції 27.04. 2007 р.

Фурсова Л.И. Способы расскрытия семантики экономического термина (на материале англоязычной экономической литературы).
В статье проведен сравнительный анализ расскрытия семантики экономической единицы на уровне макро-, микро- и глобального контекстов. Рассмотрены цепочные, гнездовые, абсолютные, усеченные, разъединенные, синонимические, антонимические, гипонимические, гиперонимические повторы, которые обеспечивают полное раскрытие значения термина в профессиональном дискурсе.

Fursova L.I. Ways of Revealing Economic Term Semantics (Based on English Economic Literature).
The article focuses on comparative analysis of revealing economic term semantics in micro-, macro- and global contexts. It deals with chain, family, absolute, clipped, separated, synonymous, antonymous, hyponymic, hyperonymic repetitions that provide the most accurate defenition of term in economic discourse.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016