top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
Головна arrow Статті arrow Філологічні науки. arrow Номінативний аспект композиції англомовного журнального дискурсу: лінгвокогнітивний аналіз
top_right_2
top_left_3
top_right_3
Номінативний аспект композиції англомовного журнального дискурсу: лінгвокогнітивний аналіз

УДК 81’42=111

С.І. Потапенко,
кандидат філологічних наук, доцент
(Ніжинський державний університет)

Номінативний аспект композиції англомовного журнального дискурсу: лінгвокогнітивний аналіз

У статті показано, що, активуючи різні концептуальні структури, назви розділів і рубрик журналу Newsweek визначають структуру заголовків і підзаголовків статей.

   Основу композиції часописів складають назви розділів і рубрики, здебільшого виражені однією або кількома лексемами, що свідчить про визначальну роль окремого слова в журнальному дискурсі, яка до цього часу не аналізувалася. Тому мета статті полягає у виявленні принципів висунення окремих лексем у назви розділів і рубрики, що утворюють основу композиційної організації журнального дискурсу як концептуально-мовної схеми розгортання та вербалізації призначеного для передачі адресату змісту.
   У назвах розділів і рубрик лексеми функціонують за відсутності попереднього вербального контексту, а тому їхнє вживання не можна пояснити без реконструкції концептуальної системи адресата, яка утворює своєрідний ментальний контекст. Виходячи з положення про те, що всі медіа продовжують тіло людини й органи сприйняття [1: 116], для опису номінативного аспекту композиційної організації журнального дискурсу використовуємо метод когнітивної лінгвістики, який полягає у співвіднесені мовних даних із сенсомоторним досвідом людини [2: 5]. Цей підхід дозволяє реконструювати композицію медіа-дискурсу за допомогою схеми перцептивного орієнтування, яка включає візуальне поле, розміщені в ньому фізичні об’єкти різного ступеня виділеності та перцептивні відношення між ними. На розумовому рівні їй відповідає концептуальна орієнтаційна схема, утворена внаслідок трансформації візуальних полів у концептосфери, фізичних об’єктів – у ментальні, а відношень сприйняття в образ-схеми, що в гештальтних формах репрезентують елементарний тілесний досвід людини [3: xi]. У складі концептуальної орієнтаційної схеми виділяємо три блоки гештальтів: перцептивні, динамічні, силові. Перцептивні образ-схеми МАСА – МНОЖИНА – ЗЛІЧУВАНІСТЬ – ОБ’ЄКТ – КОНТЕЙНЕР – УМІСТ відбивають сприйняття сукупності в аспекті поступового наближення спостерігача до неї. Динамічні гештальти ШЛЯХ і ЦИКЛ репрезентують рух, образ-схема ВЕРТИКАЛЬ втілює переміщення вертикаллю, а силові схеми ПРИМУС, ПРИТЯГАННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ/ ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, ПРОТИДІЮЧІ СИЛИ, ПЕРЕШКОДА, УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОДИ, ВІДВЕРНЕННЯ відбивають досвід фізичної взаємодії людини з об’єктами. Окремий блок утворюють фонові образ-схеми: ЗЛИТТЯ та ПОДІЛ покладені в основу трансформації групи об’єктів при віддаленні та наближенні до них; гештальт ПОВТОРЕННЯ репрезентує операції, пов’язані з мовним втіленням образ-схеми ЦИКЛ; СХОЖІСТЬ і НАКЛАДАННЯ фіксують взаємодію між гештальтами різних груп; ЗВ’ЯЗОК співвідносить точки відліку гештальту ШЛЯХ [див. 4: 134]. Взаємодія вказаних образ-схем покладена в основу формування концептів, ідентифікованих лексичними одиницями, що визначає існування двох основних принципів композиції медійного дискурсу – номінативного та номінативно-структурного. Номінативний принцип зумовлює вживання в назвах журнальних розділів топонімів і загальних іменників, напр., World Affairs, Europe, Asia, U.S.Affairs, а номінативно-структурний принцип проявляється у висуненні в назви розділів і рубрики абстрактних іменників, напр., Business, Society and the Arts.
   Аналіз розвитку композиції журналу Newsweek свідчить про варіативність уживання абстрактних іменників у назвах розділів. Лексема business замінила введене 1986 року словосполучення world business, що, у свою чергу, витіснило назву Business and Finance, розповсюджену у виданнях 70-х років. Утрата лексемою business в назві розділу означення відбиває генералізацію її значення, про що передусім свідчать зміни в її дефініціях в лексикографічних джерелах, виданих за час поступу процесу глобалізації: у третьому [5] та шостому [6] виданнях словника за редакцією А. Хорнбі, а також у другому [7] та третьому [8] виданнях словника Лонгмен. За третім виданням словника А. Хорнбі [5], іменник business позначає лише індивідуальну та групову діяльність суб’єктів, про що свідчить перелік його значень: 1) купівля та продаж (buying and selling), торгівля (commerce, trade); 2) крамниця (shop), комерційний заклад (commercial enterprise); 3) завдання, обов’язок (task, duty); 4) право (right); 5) (with indef. art) важка справа (difficult matter); 6) справа (affair) [5: 115]. На концептуальному рівні перше значення цього іменника активує образ-схему ЗВ’ЯЗОК, яка об’єднує два концептуальні об’єкти: продавця та покупця, репрезентуючи їх у наближеній перспективі, встановленій перцептивною образ-схемою ЗЛІЧУВАНІСТЬ. Сема ‘shop’ у другому значенні репрезентує ситуативний орієнтир групової діяльності. Решта дефініцій ґрунтуються на індивідуальних точках відліку, пов’язаних із діяльністю окремих осіб, що свідчить про неможливість використання цих значень для орієнтування читача в картині світу в цілому, для чого призначене міжнародне видання. Саме відсутність у сімдесяті роки в значенні лексеми business найбільш загальних сем пояснює її сполучуваність із номінативними одиницями finance і world при позначенні розділу журналу.
   Генералізація першого значення лексеми business відображена семою ‘activity’ в шостому виданні словника А. Хорнбі [6: 160] (the activity of making, buying, selling or supplying goods or services for money) і в третьому виданні словника Лонгмен [7: 171], оскільки activity позначає рух (movement) або дію (action) [7: 9], співвідносні на концептуальному рівні з образ-схемами ШЛЯХ і СИЛИ. Зміни значення лексеми business, пов’язані з процесами глобалізації, повніше представлені в дефініції другого видання словника Лонгмен (найбільш загальні семи виділяємо курсивом): 1) діяльність купівлі та продажу (the activity of buying and selling); 2) кількість або вартість торгівлі (the amount or value of trade being done); 3) окремий вид діяльності, спрямований на заробляння грошей (a particular money-earning activity); 4) обов’язки окремої особи (one’s responsibility or concern); 5) справа (an affair or matter) [7: 132]. Сема ‘activity’ в першій і третій дефініціях відображає узагальнення семантики лексеми, а її конкретні значення, що репрезентують індивідуальну діяльність особи, відтіснені в кінець словникової статті з укрупненням деяких із них: п’ятому (difficult matter) і шостому (affair) значенням із дефініції словника А. Хорнбі за 1974 рік відповідає одне, п’яте (an affair or matter), тлумачення в словнику Лонгмен. Проведений аналіз дає підстави для висновку, що вживання лексеми business у назві розділу міжнародного журналу без будь-яких означень зумовлене генералізацією її значення, що дозволяє використовувати її для опису практично будь-якої діяльності.Подібні процеси узагальнення також спостерігаємо в значенні лексеми society, яка в міжнародному варіанті журналу Newsweek входить до назви розділу Society and the Arts, який до 1995 року мав назву Back of the Book і об’єднував різноманітні предметні рубрики суспільного змісту. На початку процесу глобалізації в лексеми society виділяли такі значення: 1) суспільний спосіб життя, звичаї цивілізованої спільноти (community); система, завдяки якій люди живуть організованою спільнотою (organized community); 2) організована спільнота (organized community); 3) компанія (company, companionship); 4) вищий світ (upper class); 5) об’єднання людей із певною метою (organization of persons formed with a purpose) [5: 834]. Три перших значення ґрунтувалися на семі ‘community’, яку словник тлумачив як людей, які мешкають в одному місці, районі, країні, а тому сприймаються як неподільне ціле [5: 172]. Межі такої спільноти не виходили за кордони окремої країни, а тому лексема society ідентифікувала окремий розділ лише в національному варіанті журналу.
   Останнє видання словника А. Хорнбі [6: 1226] традиційно тлумачить society як людей узагалі, що живуть однією спільнотою (community), лише частково віддзеркалюючи вплив процесів глобалізації. Більш повно генералізація значення цієї лексеми відбита в її двох перших дефініціях у третьому виданні словника Лонгмен при відсутності змін у решти значень: 1) люди взагалі, яких розглядають щодо структури законів (laws), організації, які створюють можливості для їхнього спільного проживання; 2) окрема широка група людей, що має однакові закони (laws), організацію, звички тощо [8: 1365]. Крім образ-схеми ЗВ’ЯЗОК, наведені дефініції лексеми society ідентифікують гештальт ПРИМУС, позначений семою ‘law’, яку тлумачать як правління (rule), підтримане силою (power) уряду (government) [7: 590], або пояснюють як втілення дій людей у законах (laws), що управляють ними, але перебувають над ними, внаслідок чого люди стають їхніми рабами [9: 134]. Тому в складі концепту, позначеного лексемою society, образ-схема ПРИМУС представлена семою ‘law’ і взаємодіє з гештальтом ВЕРТИКАЛЬ, який локалізує джерело примусу ЗВЕРХУ, а ціль – ЗНИЗУ.Генералізації також зазнала семантика іменника community, який використовують для пояснення значення лексеми society. Вважають, що після закінчення Другої світової війни тлумачення лексеми community як населення на єдиній, обмеженій простором території або на одному місці все менше відбиває складнощі навколишньої реальності, а тому ця лексема позначає псевдореальність, яка обмежує семіозис [10: 19]. Унаслідок впливу процесів глобалізації на розвиток семантики лексем society і community в сучасній англійській мові вони чіткіше закріплені за певними концептуальними структурами. Перша з них позначає населення незалежно від країни проживання, тобто активує необмежену концептуальну сферу, а друга ідентифікує людей, що мешкають в окремому селі, місті або на певній території [7: 1001], тобто позначає обмежену концептуальну сферу. Про це також свідчить входження цієї лексеми до складу власної назви European Community, яка позначає європейську спільноту.
   Крім назви розділу, лексему society знаходимо в окремих рубриках секції Society and the Arts. Її повторне вживання наближає перспективу сприйняття тієї самої предметної концептосфери, напр., Society: Why Asian Guys Are on a Roll (Newsweek 13.03.2000, 56). У заголовку статті підмет guys, що позначає молодих людей, виокремлює групу осіб, а означення, виражене відносним прикметником Asian, локалізує її в межах загальної концептуальної сфери. Номінативні одиниці в заголовках статей рубрики Society також характеризують окремі суспільні явища, ідентифіковані в підзаголовках, напр., Society: Cute Power! (Newsweek 8.11.1999, 58). Наведений заголовок оцінює неназване явище, спрямовуючи увагу читача на наступний текст. У підзаголовку Asia is in love with Japan’s pop culture топонім Asia активує найбільш загальну концептуальну сферу, присвійна форма Japan’s ототожнює її ЧАСТИНУ, а словосполучення pop culture пов’язує з ними предметну концептосферу культури. Водночас предикатив in love вказує на людей, пов’язаних із вказаними сферами.У назві розділу Society and the Arts іменник society сполучається з лексемою the arts, висунення якої зумовлене її полісемічністю та синонімією з багатьма іншими лексичними одиницями, завдяки чому вона одночасно активує кілька предметних концептосфер. Вступаючи в синонімічні відношення з лексемою humanities, форма the arts ототожнює сфери античної та сучасної літератури, історії тощо [7: 511]. Взаємодіючи з виразом fine arts, указана лексема ідентифікує живопис, музику, скульптуру й інші сфери діяльності, пов’язані зі створенням більше гарних, ніж корисних речей [7: 382]. У міжнародному виданні розділ Society and the Arts включає рубрики Health, Medicine, Photography, відображаючи генералізацію значення лексеми the arts, наразі не відбиту словниками.
   У назвах рубрик абстрактні іменники позначають концепти, утворені внаслідок взаємодії кількох образ-схем, що продемонструємо на прикладі вживання лексем health, medicine, abortion, food, що активують концептуальні структури, які репрезентують діяльність із забезпечення функцій ТІЛА. На зв’язок концептуальних структур, позначених указаними лексемами, із різними аспектами діяльності ТІЛА вказують їхні словникові дефініції та номінативне наповнення заголовків. У рубриці лексема health активує концепт здоров’я, який має складну структуру. З одного боку, він репрезентує ТІЛО як ЦІЛЕ, про що свідчить походження сучасних англійських іменників health і whole від єдиного давньоанглійського кореня hal [11: 120], тобто у своєму первинному значенні лексема health указувала на цілісність ТІЛА. З іншого боку, суспільний розвиток зумовив ускладнення концепту здоров’я за рахунок скалярного компонента, на який у визначенні здоров’я (health) як форми добробуту (well-being) людини [12: 47] вказує сема ‘well’, що активує позитивну точку відліку ОЦІННОЇ ВЕРТИКАЛІ. Про наявність у сучасному концепті здоров’я скалярного компонента, призначеного для оцінки стану ТІЛА, також свідчить сема ‘well’ у дефініції лексеми health як гарного стану тіла та розуму (the state of being well in the body and mind) [7: 485]. Відповідно заголовки рубрики Health містять два види номінативних одиниць: одні позначають процеси, спрямовані на забезпечення цілісності ТІЛА, а інші оцінюють її ступінь. При описі стану ТІЛА номінативні одиниці заголовків активують образ-схему ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, напр., Health: A New Use for Prozac (Newsweek 19.06.1995, 46). У наведеному прикладі власна назва Prozac ідентифікує джерело вказаного гештальту, спрямованого на підтримання цілісності ТІЛА, а неозначена форма a new use встановлює її вектор.
   Структура заголовків цієї групи також ґрунтується на трансформації гештальту ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ в образ-схему ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, напр., Health: Is Your Cell Really Safe? (Newsweek 7.08.2000, 63). У наведеному прикладі лексема safe активує ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, з джерелом якого співвіднесено стільниковий телефон, позначений іменником cell. Водночас знак питання, який змінює ракурс сприйняття читачем інформації і перетворює будь-яке достовірне твердження в сумнівний факт [13: 384], трансформує вказаний гештальт у ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ. Скалярний компонент концепту здоров’я активований у заголовках номінативними одиницями, що позначають різні види шкал. У заголовку Health: How to Market the Aids Scare (Newsweek 3.04.1995, 46) лексема Aids називає джерело ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, а додаток scare активує гештальти ПРИМУС та ЕМОЦІЙНА ШКАЛА. У заголовку Health: Half Steps vs 12 Steps (Newsweek 27.03.1995, 49) числівники відсилають читача до КІЛЬКІСНОЇ ШКАЛИ, верхня межа якої позначена підметом moderation у підзаголовку Can moderation help problem drinkers?
   На відміну від номінативних одиниць у рубриці Health, які попереджають читача про необхідність збереження цілісності тіла, у заголовках рубрики Medicine загальні іменники та власні назви ототожнюють актуальне джерело ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, напр., Medicine: Eying the Enemy (Newsweek 29.06.1998, 40D). Значення іменника enemy, не пов’язане зі сферою медицини, змушує читача звернутися до підзаголовка за уточненням: On the eve of the 12th International Conference on AIDS comes some sobering news. У ньому власна назва AIDS репрезентує хворобу як джерело ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ на тлі картини світу в цілому. Ідентифікуючи в заголовку конкретну хворобу, власна назва однозначно вказує на специфіку джерела ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, напр., Medicine: Is AIDS Forever? (Newsweek 6.07.1998, 46). Винесення в рубрику назви хвороби наближує перспективу сприйняття концепту, зумовлюючи вживання в заголовку номінативних одиниць, що характеризують його, напр., AIDS: How the Plague Began (Newsweek 8.02.1999, 57). У наведеному заголовку підмет, виражений означеною формою the plague, вказує на локальний статус джерела ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, а присудок began активує початкову точку відліку образ-схеми ШЛЯХ.
   У заголовках номінативні одиниці представляють хвороби як ціль образ-схеми ПРОТИДІЮЧІ СИЛИ, напр., Medicine: A Man’s Quest to Cure Cancer (Newsweek 18.05.1998, 48). У наведеному прикладі іменник man у присвійному відмінку позначає джерело гештальту ПРОТИДІЮЧІ СИЛИ, лексема to cure ідентифікує вектор, а іменник cancer указує на ціль. Номінативні одиниці в цій рубриці також позначають дії людей, спрямовані на відновлення цілісності ТІЛА. Так, з цією метою лексема surgery активує вектор гештальту ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ в заголовку Medicine: Surgery at 33,000 Feet (Newsweek 5.06.1995, 49).
   На межі втручання людини в діяльність тіла вказує рубрика Abortion, у якій лексема позначає аборти. Дж. Лакофф пояснює різне ставлення членів суспільства до проблеми абортів особливостями концептуалізації ембріона: при його інтерпретації як сукупності клітин аборти вважають суто медичною операцією, а якщо ембріон розглядають як дитину, то ця проблема набуває суспільного звучання, й аборти кваліфікують як убивство [12: 264]. Тому при акцентуванні медичного аспекту цієї проблеми слід очікувати включення статей, присвячених абортам, до медичних розділів, а при підході із суспільних позицій аборти мають бути віднесені до розділів соціальної тематики.
   Про важливість суспільного аспекту проблеми абортів навіть при їх аналізі з медичних позицій свідчить вживання номінативних одиниць, що вказують на етичні проблеми, напр., Medicine: Ethics and Embryos (Newsweek 12.06.1995, 56). Суспільне та тілесне в наведеному прикладі протиставлені лексемами ethics і embryo. Водночас у підзаголовку Did a renowned fertility doctor play God while he made babies? підмет a fertility doctor, який репрезентує лікаря, акцентує медичний аспект проблеми. Статус лікаря, співвіднесеного означенням renowned із СТАТУСНОЮ ВЕРТИКАЛЛЮ, знижений внаслідок його протиставлення Богові, який займає найвищу позначку на ДУХОВНІЙ ВЕРТИКАЛІ.
   У журналі Newsweek рубрику Abortion уміщують в загальних розділах, які ідентифікують країни та континенти, що відбиває зв’язок абортів з іншими державними проблемами, зумовлюючи вживання в заголовках номінативних одиниць, які позначають суспільні відношення. У заголовку Abortion: Is Murder ‘Justifiable Homicide’? (Newsweek 8.08.1994, 19), який уміщено в розділі U.S.Affairs, підмет murder інтерпретує аборти як вбивство, тобто активує образ-схему ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ. У заголовку Abortion: Forward, March (Newsweek 5.06.1995, 14) лексема march, що активує гештальт ШЛЯХ, символізує суспільний рух проти абортів, а в підзаголовку American pro-life campaigners are exporting their course throughout Europe підмет campaigners ототожнює траєктор, що рухається ідентифікованим заголовком ШЛЯХОМ, на траєкторію якого вказує обставина throughout Europe. У заголовку Abortion: Like a Pawn in the Hands of the Powerful (Newsweek 5.07.1999, 32) з розділу Asia номінативні одиниці a pawn і powerful ідентифікують нижню та верхню позначки СТАТУСНОЇ ВЕРТИКАЛІ, а в підзаголовку означення woman’s і додаток the governments пояснюють ці метафоричні вирази в суспільних термінах: A woman’s sad case turns into an embarrassment for the governments of China and Australia.
   З підтриманням стану ТІЛА людини пов’язаний концепт харчування, про що свідчить визначення лексеми food як того, що живі істоти споживають для забезпечення тіла енергією, яка підтримує його розвиток і життя [7: 398]. Це споживання, по-перше, пов’язане із перцептивним досвідом сприйняття їжі, а по-друге, воно полягає у використанні отриманої від харчування енергії для подальшої діяльності людини, репрезентованої образ-схемою ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ.
   Перцептивний аспект взаємодії людини з харчами знаходить відображення в тлумаченні ТІЛА як КОНТЕЙНЕРА, у який надходить їжа, вода, повітря тощо [3: 21]. Такий спосіб концептуалізації ТІЛА покладений в основу вживання в заголовках номінативних одиниць, що позначають різновиди їжі, напр., The Lazy Man’s Leafy Greens (Newsweek 19.06.1995, 46), посуд як інструмент її споживання, напр., A Glass That’s Half-Empty (Newsweek 19.10.1998), заклади харчування, напр., Bye-bye, Brasseries (Newsweek 16.11.1998, 51). Уживання номінативних одиниць останньої групи відбиває взаємодію індивідуального та суспільного аспектів композиції медійного дискурсу. Уміщення рубрики Food у загальних розділах, що позначають країни, відображає регуляційну роль держави в забезпеченні населення харчами, напр., Food: When Safe Tastes Really Sorry (Newsweek 9.03.1998). У наведеному заголовку лексема safe пов’язує гештальт ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ з концептуальною сферою, позначеною назвою розділу U.S.Affairs. При включенні рубрик, що позначають види їжі або напоїв, до розділу Business номінативні одиниці в заголовках ідентифікують процеси, пов’язані з виробництвом, активуючи складники відповідних предметних фреймів. Так, у заголовку Beer: Tradition on Tap (Newsweek 20.09.1999, 51) словосполучення on tap позначає бочкове пиво, а в підзаголовку Can an American entrepreneur find a future for a 500-year-old brewery in the Czech republic? підмет entrepreneur ідентифікує виробника напою.
   Таким чином, функціонування номінативних одиниць в композиції медійного дискурсу перебуває під впливом процесу глобалізації, внаслідок чого в часописі Newsweek сформувалося чотири загальні розділи: World Affairs, Asia, Europe, U.S.Affairs, номінативні одиниці в назвах яких ідентифікують найбільш загальні концептуальні сфери, та два предметні розділи, виокремлення яких пов’язане з генералізацією значень лексем business, society, arts. Перспективу сприйняття концептосфер, встановлену назвами розділів, наближають номінативні одиниці в рубриках, заголовках і підзаголовках, готуючи адресата до читання тексту. Номінативні одиниці в рубриках, що здійснюють тілесне орієнтування, активують концептуальні структури, сконцентровані навколо ТІЛА як головної точки відліку картини світу. Образ-схеми, покладені в їхню основу, визначають структуру заголовків, лексичні одиниці яких характеризують осіб і пов’язують їх з різноманітними суспільними відносинами, спрямованими на задоволення тілесних потреб людини. Подальші розвідки в цьому напрямі мають на меті виявити роль розглянутих заголовних структур в організації текстів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. McLuhan M. Understanding Media: The Extensions of Man. – Cambridge (Mass.): The MIT Press, 1997. – 365 p.
2. Кубрякова Е.С. Семантика в когнитивной лингвистике (О концепте контейнера и формах его объективации в языке // Известия РАН. – Серия литературы и языка. – 1999. – Т. 58, № 5-6. – С. 3-12.
3. Johnson M. The Body in the Mind. – Chicago, L.: The Univ. of Chicago Press, 1987. – 233 p.
4. Потапенко С.І. Структура заголовків англомовних газетних повідомлень: досвід лінгвокогнітивного аналізу // Вісник Київського лінгвістичного університету. Сер. Філологія. – 2003. – Том 6, № 1. – С. 128-135.
5. Hornby A.S. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. 3d ed. – Oxford: Oxford Univ. Press, 1974. – 1055 p.
6. Hornby A.S. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. 6th ed. / Ed. by S. Wehmeier. – Oxford: Oxford Univ. Press, 2000. – 1537 p.
7. Longman Dictionary of Contemporary English: 2d ed. . – Harlow: Longman, 1987. – 1229 p.
8. Longman Dictionary of Contemporary English: 3rd ed. – Harlow: Longman, 1995. – 1668 р.
9. Fromm E. The Sane Society. – L.; N.Y.: Routledge, 1991. – 363 p.
10. Inda J.X., Rosaldo R. A world in motion // The Anthropology of Globalisation. – Oxford: Blackwell Publishers, 2002. – P. 1-34.
11. Krzeszowski T.P. Angels and Devils in Hell. Elements of Axiology in Semantics. – Warszawa: Energeia, 1997. – 298 p.
12. Lakoff G. Moral Politics. What Conservatives Know that Liberals Don’t. – Chicago; L.: The Univ. of Chicago Press, 1996. – 413 p.
13. Милосердова Е.В. Языковая личность в зеркале постсоветстких СМИ, или об особенностях национальной интертекстуальности // Интертекст в художественном и публицистическом дискурсе: Сборник докл. междунар. конф. – Магнитогорск: Изд-во Магнитогорск. гос. у-та, 2003. – С. 384-388.

Матеріал надійшов до редакції 1.04.2005 р.

Потапенко С.И. Номинативный аспект композиции англоязычного журнального дискурса: лингвокогнитивный анализ.
В статье показано, что, активируя различные концептуальные структуры, названия разделов и рубрик журнала Newsweek, определяют структуру заголовков и подзаголовков статей.

Potapenko S.I. Nominative aspect of English magazine discourse structure: a cognitive analysis.
The author shows that names of sections and rubrics in Newsweek magazine refer to the conceptual structures which determine the organization of article main and subsidiary headlines.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2024