top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
Головна arrow Статті arrow Філологічні науки. arrow Розвиток системи дериваційних засобів на базі кореневих морфем
top_right_2
top_left_3
top_right_3
Розвиток системи дериваційних засобів на базі кореневих морфем

УДК 808. 3 – 541. 1

Г.М. Віняр,
доцент, кандидат філологічних наук, зав. кафедри
(Криворізький державний педагогічний університет)

Розвиток системи дериваційних засобів на базі кореневих морфем

Стаття присвячена проблемі дериваційних афіксів перехідного статусу, що набули регулярності у сучасних новотвірних процесах під упливом інтернаціоналізації мови, деспеціалізації термінів, унаслідок зростання потреб у номінації нових явищ дійсності.

   У сучасній дериватології виділяють клас словотвірних одиниць перехідного статусу, які мають кореневу семантику, виступають компонентами складних слів, проте розвивають здатність утворювати "однотипний ряд слів", тобто виступати "носієм узагальненого словотвірного значення" [ 1: 40] . Синкретичний характер таких словотвірних одиниць, які перебувають на межі основоскладання й афіксації, зумовив їх різну класифікацію і численну термінологічну інтерпретацію [ 2: 206] . Найчастіше цей клас перехідних одиниць називають афіксоїдами і розглядають у руслі тенденції до розвитку афіксів із компонентів складних слів, яка "вважається загальною і визначальною в поповненні арсеналу словотворчих засобів мови" [ 2:206] .
   В українській дериватології сформувався підхід до оцінки афіксоїдності регулярних компонентів складних слів на основі ступеня їх десемантизації і набуття узагальнено-абстрактного значення. На думку К.Г. Городенської, найвищий ступінь префіксоїдності мають іншомовні елементи з кількісно-оцінним значенням, а ступінь префіксоїдності іншомовних елементів з конкретно-предметним і процесуальним значенням низький, тому що вони слабо десемантизуються [ 1: 41] .
   Зважаючи на особливий статус словотвірних засобів, які, зберігаючи лексичну наповненість, у своїх функціях наближаються до дериваційних афіксів, умотивованим є термінування їх словом "лексико-морфеми", яке, слідом за російськими мовознавцями, вживає М.М. Богдан [ 3;4] . Більшість таких лексико-морфем, або аглютинативних морфем, греко-латинського походження, оскільки, на відміну від питомих коренів, вони менш обтяжені конкретно-предметним значенням, живомовними асоціаціями. У новотворенні 90-х років C C - початку C C I століття виявляють активність у сполученні з іменниками і прикметниками ряд препозитивних елементів: авто-, агро-, аеро-, аудіо-, біо-, вело-, відео-, еко-, електро-, етно-, кіно-, мікро-, міні-, психо-, соціо-, теле-, фіто-, фото- та ін.
   Не применшуючи ролі традиційних словотвірних способів у процесах неологізації, слід відзначити високу активність порівняно нових словотвірних типів із запозиченими аглютинативними морфемами (9% від загальної кількості новотворів). Як відомо, греко-латинські основи виступають ядром термінологічної лексики, забезпечуючи уніфікованість значень терміноелементів. Характерні для сучасної мови проникнення частини термінів у загальновживану лексику, їх деспеціалізація зумовили використання інтернаціональних лексико-морфем для творення нових слів у різних стилях української мови. "Їх вільність у сполученні з багатьма основами зумовлена тим, що вони мають стандартні, уніфіковані значення і здебільшого не обтяжені багатозначністю" [ 5: 101] .
   Найвищий ступінь префіксоїдності мають препозитивні іншомовні елементи з кількісно-оцінним значенням. У новотворенні досліджуваного періоду з цієї групи лексико-морфем найчастіше використовується префіксоїд міні-. Продуктивною є реалізація значення міні- у поєднанні з назвами виробничих і торговельних об’єктів (міні-біржа, міні-буфет, міні-завод, міні-пекарня, міні-підприємство), назвами закладів освіти (міні-дитсадок, міні-студія, міні-школа), назвами механізмів, предметів побуту (міні-дисплей, міні-калькулятор, міні-магнітофон, міні-трактор).
   Словотвірне значення, яке вносить компонент міні- у структуру похідних, – "менший за розміром, обсягом порівняно з названим твірним словом). Напр. . : Не минуло й два тижні, як у нього на подвір’ї запрацював власний міні-млин (Голос України). Поширеність даної словотвірної моделі зумовлена суспільними чинниками: процесом роздержавлення, розширення сфери обслуговування за рахунок малих підприємств, відходом від гігантизму, деталізацією суспільного життя. Напр. : Автор пропонує не будувати більше дитячих садків, кожен з яких обходиться державі приблизно в 1 млн. карбованців, а організувати дошкільні міні-групи (Профспілкова газета); Тут діють міні-пекарня, макаронна лінія, цех з виробництва гречаної крупи (Урядовий кур’єр). Високий ступінь аглютинативності форманта міні- дозволяє поєднувати його з демінутивними іменниками, словотвірні можливості яких, як правило, обмежені: міні-дитсадочки, міні-тракторець.
   Процес уходження елемента міні- через побутову лексику [ 6: 42] , зокрема, через назви вкороченого одягу [ 7: 101] , позначився на сфері функціонування похідних даного типу - переважно в розмовно-побутовому стилі, звідки вони потрапляють у засоби масової інформації: міні-гастролі, міні-дослідження, міні-інтерв’ю, міні-фейлетон. Сполучення міні- з назвами, семантика яких несумісна з префіксоїдами кількісно-оцінного значення, веде до творення оказіоналізмів (міні-держава, міні-республіка). Останнім часом з’являються дидактичні терміни з цим префіксоїдом: Кожен урок перетворюється на міні-дискусію (Рідна школа); Загалом, поза цим змістом, як показує експериментальний досвід, втрачається дійове розвивальне значення будь-якого навчального заняття чи міні-модуля (Педагогіка і психологія).
   Термінологічний елемент грецького походження мікро-, який має значення "дуже малий, найдрібніший, пов’язаний з вивченням або вимірюванням дуже малих предметів, явищ, величин" [8: 433], також виявляє значну активність у новотворенні кінця ХХ - початку ХХІ ст. Більшість новотворів засвідчують його традиційне використання в термінотворенні: мікробіосейсмополігон, мікросейсморайонування, мікробульба, мікролептон, мікроземлетрус, мікропедіатрія, мікрорівень. Напр.: Поки що кінцевою елементарною сходинкою, вочевидь, є лептони та мікролептони. Але, напевно, вглиб матерія невичерпна – надалі наука можливо виявить мікромікролептони (Наука і суспільство).
   У нетермінологічних утвореннях семантика мікро- близька до значення міні- -"менший, ніж звичайно" : мікродискусія, мікроепоха, мікроінтерв’ю, мікросенсація.
   Можливе оказіональне використання мікро- з виражальною метою: Ситуація ускладнюється тим, що таких "мікрогостей" важко позбутися : наявні методи очищення води пасують перед вірусами (Наука і фантастика, 1991, №5, с. 5); Патологічна ейфорія "десакралізації" породила мікроорду новітніх газетярів-літературознавців, які напрямець підключені саме до люмпенізованої частини реципієнтів (Сучасність, 2000, №4, с. 80). Для вираження семантики "найменший" починає використовуватися лексико-морфема грецького походження нано- (карликовий): На думку членів CIRP, найбільш обіцяючим в цьому відношенні є мікро технології і нанотехнології (Дзеркало тижня, 25 листопада 2000).
   Антонімічний префіксоїд макро- залучається до номінації нових явищ значно рідше, ніж мікро-, зважаючи, очевидно, на такий екстралінгвальний фактор, як напрям розвитку людського пізнання вглиб, до найдрібніших елементів світобудови. Лексико-морфема макро- бере участь в оформленні термінослів: макропланктон, макроекономіка, макроареал. Напр.: У нашій країні практично всю економіку приватизовано, і держава виконує лише роль макрорегулятора ( Україна і світ сьогодні, 9 липня 1999).
   Іншомовні префіксоїди з кількісно-оцінним значенням виявляють різну міру адаптації до словотвірної системи української мови. З українськими основами активно сполучаються лексико-морфеми міні- і мікро-, які мають високий ступінь абстрагованості значення і не співвідносяться з українськими дериваційними засобами (міні-млин, мікробульба). Розмежування сфер сполучуваності спостерігаємо при деривації з елементами моно-, бі-, полі-, які корелюють з українськими відповідниками (пор.: монолінгвальний – одномовний).
   Широко представлені у матеріалі сучасного новотворення деривати з препозитивними лексико-морфемами конкретно-предметної семантики, які словотвірну функцію поєднують з атрибутивною (агро-, біо-, авто-, вело-, відео-, еко-, кіно-, теле- та ін. ). Окремі з запозичених лексико-морфем сприймаються як усічення прикметників, утворених на базі греко-латинських основ автоматичний, біологічний, кінематографічний, велосипедний тощо. Зважаючи на це, окремі автори розглядають утворення із запозиченими препозитивними елементами як частковоскорочені абревіатури. Відоме тлумачення їх як складених найменувань з особливими незмінними прикметниками. Проте не всі утворення із зазначеними лексико-морфемами мають аналітичні відповідники з повними прикметниками (кінокумир), до того ж не всі запозичені елементи входять до прикметникових основ (пор. : аудіо-, відео-).
   Регулярність ряду лексико-морфем з різним ступенем префіксоїдності у поєднанні з іменними основами переконує у специфічності даного способу творення нових слів, який є свідченням розвитку словотвірної системи, взаємодії одноосновної і багатоосновної деривації. Поширеність аглютинативних морфем як засобу новотворення дозволяє зробити припущення про становлення нового способу оформлення похідних – за допомогою регулярних основ, або префіксоїдів, оскільки процес перетворення основ складних слів в афікси досить тривалий і супроводжується постійним поповненням класу одиниць перехідного статусу.
   Розвиток класу препозитивних іншомовних елементів у сучасному словотворенні відбувається двома шляхами:
   - поповнення новими префіксоїдами за рахунок запозичених основ, які набувають словотворчої регулярності (аудіо-, відео-, еко-);
   - розвиток нових значень, омонімічних відношень у системі лексико-морфем, які вже функціонують у словотворенні (біо - зі значенням "біологічний" і біо- - "біоенергетичний", авто- - "автоматичний" і "автомобільний", радіо- - "радіотехнічний" і "радіоактивний").
   Досліджуючи сучасні способи словотвору, В.М. Лейчик зазначає, що " в певну епоху на перший план в ролі лексико-морфологічного активу висувається певна кількість морфем, котрі мають соціолінгвістичні ознаки загальновідомості, частотності соціальної значимості і психолінгвістичну ознаку короткості (оптимальності довжини) [8: 12]. Аналізовані запозичені лексико-морфеми відповідають названим критеріям, оскільки є ощадливим способом передачі змісту складних понять і беруть участь у номінації найновіших явищ у галузі техніки (авто-, вело-), народного господарства (агро-), захисту навколишнього середовища (біо-, еко-), засобів масової інформації (відео-, теле-) та ін.
   Препозитивні елементи відео-, кіно-, теле- набули поширення у новотворенні досліджуваного періоду внаслідок зростання ролі кінематографії і технічних засобів масової інформації в епоху науково-технічного прогресу і інформатизації суспільства. Вільне приєднання даних лексико-морфем до широкого кола основ забезпечується тим, що вони "мають абстрактне значення і лише співвідносяться з певними поняттями, окремою предметною галуззю"[ 5: 100] . Так, аглютинативна морфема кіно- у сполученні з іменниковими основами може виражати значення прикметника кінематографічний (кіноматеріал, кінопроцес, кінотворчість), називати жанр кінофільму (кінобойовик, кіногазета, кіносеріал), предмети і явища, пов’язані зі створенням і прокатом фільмів (кіномістечко, кіноринок, кіноспоруда), осіб (кінобізнесмен, кінопоет). В основі сполучуваності елемента кіно- з твірною основою можуть лежати метафоричні відношення. Напр. : На кінокарті планети київський студентський фестиваль "Пролог", очевидно, непомітний (Культура і життя).
   Препозитивна лексико-морфема теле- в основному дублює значення прикметника телевізійний, через що останній в аналітичних назвах виступає значно рідше. Досить частотне вживання означення такої семантики на користь аглютинативної морфеми, яка долучається до твірного іменника як кваліфікатор поняття безпосередньо, проминувши стадію деривації аналітичного найменування : телеаудиторія, телеепізод, телеініціатива, телекомунікація. Продуктивне новотворення з елементом теле- пов’язане з розвитком телебачення, з урізноманітненням жанрів його передач: телебесіда, телевипуск, телевечорниці, телегурток, теледиспут, телеінтерв’ю, телемарафон, телерозповідь, телесюжет, телетиждень.
   На особливу увагу заслуговує факт появи нової лексико-морфеми, яка розвивається внаслідок набуття кореневою морфемою регулярних словотвірних зв’язків. Це явище, як правило, пов’язане з виникненням і розвитком певної галузі знань або суспільного життя. Так, бурхливий розвиток відеотехніки, поширення відеопродукції і потреба у зв’язку з цим у нових назвах зумовили словотворчу активізацію основи відео- (з лат. "дивлюся", "бачу"), яка до 80-х років засвідчена лише в структурі кількох слів: відеотелефон (СУМ. Т. 1, с. 582); відеограма, відео-рекордер, відеосигнал, відеофонограма (СІС, 1974, с. 127). Матеріал сучасного новотворення містить понад 60 дво- і трикомпонентних утворень з цим елементом.
   Як зазначає Н.Ф. Клименко, основа відео- "виступає ощадливим засобом, який переводить цілі ряди різнорідних явищ і предметів в один клас"[6: 100] . За допомогою відео- оформлюються назви технічних засобів для фіксації і відтворення відеозапису (відеоапаратура, відеоплеєр, відеотехніка), назви приміщень і закладів для створення й демонстрації відеопродукції (відеобар, відеозал, відеокабіна, відеооб’єднання, відеосалон, відеостудія, відеоцентр), назви жанрів відеопродукції (відеомюзикл, відеосеріал, відеотижневик). Похідні з відео- можуть передавати значення "виконуваний за допомогою відеозапису": відеотренінг - коректування поведінки людини за допомогою відеозапису.
   На відміну від лексико-морфем теле-, кіно-, іншомовний елемент відео- не має відповідного прикметника, тому не співвідноситься зі складеними атрибутивними найменуваннями. Це непрямим чином засвідчує словотворчу самостійність препозитивних іншомовних елементів, які виступають засобами первинної номінації, а не стягненими формами прикметникових основ.
   Лексико-морфема відео- може сполучатися і з абстрактними іменниками (відеобум, відеопіратство), у художніх творах та публіцистиці використовуються оказіональні утворення з відео- для оцінки негативних явищ: відеобезумство, відеокайф (Є. Гуцало). Напр. : Відеохалтура поглинула наші екрани (Ранок); Кого з нас, дорослих, не дратують і не лякають відеотенета, в яких останнім часом заплуталися тисячі підлітків?(Жінка). Сполучення елемента відео- з широким колом основ для вирішення номінативних і художньо-експресивних завдань демонструє великі комбінаторні можливості цього префіксоїда, зумовлені однозначністю його семантики, співвіднесеністю з явищем, що набуло поширення у різних сферах життя суспільства.
   Активізація лексико-морфеми відео-, що вказує на засоби фіксації і відтворення інформації для зорового сприймання, вплинула на словотворчу активність основи латинського походження аудіо-, семантика якої пов’язана зі слуховим сприйняттям інформації, музики (відео- і аудіопродукція; аудіо- і відеоапаратура ). Елемент аудіо- (з лат. : "чую, слухаю") сполучається у сучасному новотворенні як з іменниками, так і з прикметниками. Напр. : Новий зоровий ряд потребував нового аудіовирішення (Всесвіт); Це був лише прелюд параджановського аудіовізуального кіно. . . (Україна). Набули поширення також трикомпонентні утворення з аналізованими префіксоїдами, у яких до повного слова долучаються два препозитивних елементи з атрибутивною функцією: кіновідеоасоціація, кіновідерпрокат, радіотелестанція. Появі таких новотворів сприяє їх компактність, можливість передати в одній лексемі складне розчленоване поняття.
   Семантично близькі препозитивні елементи виявляють здатність сполучатися з одними і тими ж основами, що уможливлює появу в усному і писемному мовленні тимчасових комплексів, які складаються з двох-трьох лексико-морфем і спільної твірної основи. Напр. : НЛО спостерігається, фіксується радіолокаційними, магніто- і звукометричними приладами, за допомогою кіно-, фото- і телекамер у польоті, на землі чи на воді ( Профспілкова газета); Знімати на відео-, кіно- чи фотоплівку (Молодь України). Належність кінцевої основи кожній з лексико-морфем графічно фіксується висячим дефісом після них: теле- і радіокомпанія, теле- і кіносвіт.
   Значна частина новотворів з аглютинативними морфемами пов’язана з такою соціально важливою сферою, як освоєння, вивчення і захист навколишнього середовища (біо-, еко-, гео-, агро-). Соціальна значимість лексико-морфем із галузі охорони довкілля засвідчена участю основи слова екологія у різних способах оформлення новотворів: абревіація (науково-виробнича фірма "Екопром"), поєднання з препозитивними елементами (геоекологія, ендоекологія), виділення словотворчого елемента еко-, який набув активності у кінці 80-х років ХХ ст. (екобізнес, екомітинг, екосистема, екоцентр). Лексико-семантичне значення елемента еко- (з грецької – "дім", "батьківщина") сформувалося на основі лексеми екологія, яка позначає науку про взаємовідносини живих організмів з навколишнім середовищем. Елемент еко- може виступати як основа у дериватах з суфіксоїдами (екометрія, екоцид) і як префіксоїд в утвореннях з мотивуючими іменами ("Екомоніторинг" – вимірювальна система із застосуванням гідрооптичної апаратури).
   Продуктивність словотворення за допомогою греко-латинських елементів відбувається під упливом поглиблення наукових знань, виникнення нових наукових галузей на межі різних наук. Напр. : Перед нами гостро стоїть питання не лише про створення екологічного інституту на Україні, а й про потребу формування цілком нової галузі знань – геосоціології, науки, покликаної вивчати структурно-функціональні особливості соціосфери і підпорядкованих їй конкретних геосоціосистем (Вісник Академії наук). Проблема збереження довкілля, розвиток екологічної науки пов’язані зі створенням нових термінів за допомогою елементів агро-, біо-: агроекологічний, біотехнології.
   Продуктивна лексико-морфема агро- (СУМ фіксує 27 утворень), значення якої традиційно відповідало слову агрономічний (СУМ. Т. 1, 18), у сучасному словотворенні вживається також у значенні аграрний, сільськогосподарський, причому з більшою емпіричною продуктивністю. Препозитивний елемент агро-1, який вносить у семантику новотвору значення "агрономічний", рідше зустрічається у новотворенні загальновживаної лексики, оскільки використовується здебільшого для продукування термінів (агростанція, агрохімлабораторія), які потрапляють до загального вжитку через пресу, періодику. Напр. : Екологічний стан навколишнього середовища загальновідомий: тотальне забруднення біосфери, порушення агротехнології тощо (Профспілкова газета, 1990, №15, с. 14).
   Значення "аграрний" передає лексико-морфема агро-2, яка набула поширення внаслідок частотного вживання її у структурі найменування агропромисловий комплекс, усічення агропром, похідного агропромівець. У нашому матеріалі препозитивний елемент агро-2 представлений у назвах сільськогосподарських підприємств (агрогосподарство, агрокомбінат, агрофірма), назвах осіб (агроброкер). Розвиток омонімії в лексико-морфемі агро- пов’язаний з тим, що ця латинська основа функціонує не тільки в слові агрономічний, але й у лексемі аграрний.
   Явище розвитку омонімії в системі запозичених лексико-морфем спостерігаємо і на прикладі препозитивного елемента біо-, який традиційно відповідає значенню "біологічний" або вказує на стосовність до життя, життєвих процесів: біоадаптація, біоЕОМ, біоробот. Напр. : Одночасно при ін’єкційному введенні різко зростає біодоступність ацетилсаліцилової кислоти (Фармакологічний журнал).
   Нове значення лексико-морфеми біо- розвинулося на базі терміна біоенергетика, під яким, як правило, розуміють здатність людського організму впливати на біополе іншої людини. Численні публікації на тему біоенергоінформатики містять ряд термінів, що уже набули загальновживаного статусу: біодіагностування, біооболонка, біополе, біоцілительство. Так, біолокація - "це феноменальна здатність окремих людей шукати воду, корисні копалини, підземні порожнечі за допомогою рук або нескладних приладів: лози чи металевої рамки" (Знання та праця). Напр. : Метод, успішно освоєний ентузіастом і лише недавно введений до наукового лексикону під терміном біолокація, прийнято на озброєння у виробничому об’єднанні "Північукргеологія" (Вісник Академії наук ). Причиною омонімічних відношень елементів біо-1 і біо-2 є те, що скорочення прикметника біоенергетичний відбулося по межі запозиченої основи біо-, яка у його структурі вжита в усталеному значенні: "такий, що стосується життєвих процесів", а у структурі розглянутих новотворів відповідає значенню "біоенергетичний".
   Сучасний рівень розвитку людського суспільства характеризується посиленою увагою до національних, психологічних, соціальних сфер його життя. Оформлення нових понять, пов’язаних з відродженням народних, національних основ духовності, відбувається за допомогою словотвірної моделі з препозитивним елементом етно- (з грецької "народ"): етнолінгвістика, етнодидактика, етнопедагогіка, етнополітика. Напр. : Український мовленнєвий етноетикет пов’язаний із вдачею українця, його етнопсихологічними рисами (Дивослово).
   Високий ступінь аглютинативності запозичених лексико-морфем дозволяє утворювати компактні назви з двома препозитивними елементами для передачі складних розчленованих понять і ознак, що є дуже важливим на сучасному етапі розвитку наукових підрозділів у напрямі їх взаємодії. Напр. : За фахом я історик, працюю над комплексним етнолінгвосоціологічним дослідженням "Україна: сучасна етнолінгвістична ситуація"( Слово і час).
   Набули активності в оформленні новотворів елементи психо- і соціо-: психоенергія, психокультура, психоенергоінформатика; соціоекосистема, соціокультурний, соціогуманітарний, соціоукраїністика. Напр. : Нова комплексна наука про гармонізацію взаємин суспільства та природи – соціоекологія, яка базується на сучасному системному підході (Освіта). Аналізовані лексико-морфеми сполучаються як з іменниками, так і прикметниками.
   Особливістю сполучуваності таких продуктивних в українському словотворенні елементів, як авто-, вело-, є творення не тільки номінативних лексем (автоспоживач, автотехобслуговування; велотурне, велопатент), але й оказіональне поєднання їх з іменниками на основі метафоричних відношень (автовидовище, велокінь). В основі таких утворень - регулярність запозичених основ авто-, вело-, що дає можливість творення за аналогією : І у вас, і у нас сяючий достатком автомонстр прокладає чітку межу між відносним багатством і відносною бідністю (Наука і фантастика).
   Розвиткові способу оформлення новотворів за допомогою препозитивних інтернаціональних елементів сприяють їх широкі комбінаторні можливості, вихід за межі термінології, адаптація до системи українського словотвору, що виявляється в активній сполучуваності з українськими іменними основами. У новотворенні 90-х років ХХ – початку ХХІ ст. спостерігається високий ступінь емпіричної продуктивності греко-латинських лексико-морфем, поповнення їх арсеналу новими словотворчими елементами (аудіо-, еко-), розвиток нових словотвірних значень на базі існуючих препозитивних елементів (агро-2, біо-2).

Cписок використаної літератури

1. Городенська К.Г. Префікси і префіксоїди в українській мові // Мовознавство. – 1986. – №1. – С. 36-41.
2. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К.: Наукова думка, 1987.
3. Богдан М.М. Одна з продуктивних моделей словотвору сучасної мови // Українська мова і література в школі. – 1968. – №11. – С. 28-30.
4. Богдан М.М. Структурні особливості іменників з іншомовними "лексико-морфемами" в сучасній українській мові // Міжвузівська наукова конференція з питань східнослов’янського іменного словотвору (Запоріжжя, 24-26 вересня 1974 р. ): Тези доповідей та повідомлень. – К., 1974. – С. 60-61.
5. Клименко Н.Ф. Аглютинативність в українському словотворенні // Українське мовознавство. – К.: Либідь, 1990. – Вип. 17. – С. 96-104.
6. Москаленко А.А. Неологізми з першим компонентом супер-, ультра-, гіпер-, мікро-, міні- в українській та російській мовах // Українська мова і література в школі. – 1975. – №7. – С. 37-42.
7. Жилин И.М. ² Мини² и ² макси² в русском языке // Русский язык в школе. – 1970. – №3. – С. 100-103.
8. Лейчик В.М. О некоторых современных способах словообразования // Особенности словообразования в научном стиле и литературной норме. – Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1983. – С. 3-15.

Матеріал надійшов до редакції 15.12.2003 р.

Виняр А.Н. Развитие системы деривационных средств на основе корневых морфем.
Статья посвящена проблеме деривационных аффиксов переходного статуса, которые стали регулярными в современных словообразовательных процессах под влиянием интернационализации языка, деспециализации терминов, вследствие возрастающих потребностей в номинации новых явлений действительности.

Viniar H.M. The Development of the Derivational Means System on the Basis of Root-Word Morphemes.
The article investigates transitiveness of derivational affixes which have become frequently used in modern word-forming process as a result of internationalizing the language, despecializing of terms and the increasing necessity to define new phenomena.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2020