Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Філологічні науки. arrow ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА НАЗВ КОНОПЕЛЬ У ГОВІРКАХ ПОДІЛЬСЬКО-СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКОГО СУМІЖЖЯ
09.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА НАЗВ КОНОПЕЛЬ У ГОВІРКАХ ПОДІЛЬСЬКО-СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКОГО СУМІЖЖЯ

УДК 811.161.2' 282.2

Т.М. Тищенко,
кандидат філологічних наук, старший викладач
(Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини)

Лексико-семантична група назв конопель у говірках подільсько-середньонаддніпрянського суміжжя

У статті проаналізовано склад, структурну організацію та географічне поширення лексики на позначення конопель у говірках подільсько-середньонаддніпрянського суміжжя.

   Територія діалектного подільсько-середньонаддніпрянського суміжжя на Черкащині, за даними сільськогосподарської, лексики окреслена ізоглосами західніше м. Умані і східніше річки Гнилий Тікич і є зоною перехідних говірок подільсько-середньонаддніпрянського типу [1: 15].
   Фонетичні та морфологічні особливості говірок подільсько-середньонаддніпрянської межі стали предметом досліджень Є. Рудницького [2], А. Могили [3; 4], А. Очеретного [5]. Лексика ж говірок суміжжя вивчена недостатньо, хоча лексичні контакти західних і східних південних ареалів і вивчали А. Могила [3], П. Лисенко [6], І. Матвіяс [7]. А.Очеретний, досліджуючи говірки Уманщини, уклав словник діалектної лексики, основний фонд якого складають лексеми на позначення побутових реалій [5]. Спорадично представлені лексеми різних тематичних груп у праці О. Мельничука "Південноподільська говірка с. Писарівки" [8], словнику діалектної лексики Вінниччини М. Доленка [9]. В останній час у діалектології лексику вивчають за тематичними групами, що дозволяє повно і всебічно встановити зв’язок між словами і тими явищами, які вони позначають, виявити об’єм значень слів, їх уживання. Побутова лексика подільсько-середньонаддніпрянської межі, куди входить і частина досліджуваних нами говірок, докладно вивчена Г. Мартиновою [10]. Але наблизитися до об’єктивного і всебічного опису лексичної диференціації певного континууму можна насамперед шляхом максимально повного охоплення лексики, здійснюваного поетапно за окремими сегментами мови [11: 14]. Тому вивчення складу, структурної організації, географічного поширення лексем на позначення конопель у говірках подільсько-середньонаддніпрянської межі є актуальним.
   Лексико-семантична група (ЛСГ) на позначення конопель є складовою тематичної групи сільськогосподарської лексики і в говірках суміжжя утворює складне за внутрішньою організацією ціле. Відбиваючи сегментацію позамовної дійсності, лексеми на позначення конопель передають функціональну диференціацію, підкреслюючи їх господарську цінність, протиставлення за родом, відмінності за зовнішніми ознаками. Лексеми, що групуються навколо зазначених архісем, утворюють окремі парадигми, які не є ізольованими одна від одної, а перехрещуються в багатьох точках, накладаються, зумовлюючи семантичний синкретизм.
   Однорічні трав’янисті рослини (Cannabis sativa L.), зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння добувають олію, у літературній мові має назву коноплі лише у множинній формі [ СУМ: ІV, 262] . Лексему конопля українська мова успадкувала із давньоруської [12: 271].
   У досліджуваних говірках названу сему реалізовано однотипно – ко'нопл’і (1–3, 6–11, 13–16, 18–26, 28–30, 34, 36, 38–43, 48–51, 53, 59–61, 70, 72, 73, 76–79, 83, 84, 86–88, 90–93, 96, 101–104, 106–108, 110, 112–114, 117, 118, 122, 124–126, 128, 129). У говірках західніше Умані і до межиріччя Гнилого і Гірського Тікичів сема репрезентована лексемою п'р’адиево та фонетичними варіантами п'радиево, п'рад’іво (5, 17, 31–35, 46, 52, 54, 56, 57, 63, 64, 66–69, 71, 74, 75, 80–82, 94, 97, 100, 105, 109, 111, 114, 116, 119–121, 123, 127, 130, 131). Видається цілком закономірним функціонування стількох варіантів лексеми п'р’адиево саме у говірках подільсько-середньонаддніпрянського суміжжя, зоні накладання різнодіалектних ареалів, оскільки у південно-східних говорах існує кореляція |р’| : |р|, а у південно-західних вона зникла [13: 65]. Появу лексеми п'р’адиво та її варіантів можна пояснити синкретизмом сем ‘культура, загальна назва‘ і ‘найцінніший продукт цієї культури‘. У рослини коноплі найцінніший продукт стебло, що дає сировину для ткацтва – прядиво. Отже, реалізація семи ‘коноплі (загальна назва)‘ лексемою п'р’адиво зумовлена градацією і динамікою цінності реалії ‘рослина конопля‘ à ‘стебло‘ à ‘продукт праці‘ [14: 76]. Лексема п'р’ад’іво на позначення загальної назви конопель використовується в одеських говірках (Терешко, 95), південноподільських (Мельничук, 51), п'радиво, п'рад’іво ‘сплутані коноплі‘ – у правобережнополіських (Никончук, 225), п'редиво ‘льон‘ – у західноволинських (Корзонюк, 189), п'рад’іво – у південно-східнополтавських у значеннях ‘коноплі, стебла конопель, коли ще ростуть або зірвані з ниви‘, ‘волокно з конопель, підготовлене до пряжі‘ (Сизько, 74). Спорадично у досліджуваних говірках спостерігається вживання форми однини – ко'нопл’а (4, 9, 27, 37, 66, 85, 95, 109, 121, 130) та акцентуативного варіанта коноп'л’а (12, 17, 55, 115). Такі форми відомі в говірках Одещини (Терешко, 96), правобережної Черкащини (Лисенко 1, 13). Лексеми, які вживаються в однині, самостійно функціонують лише у 4, 27, 85 говірках. В інших говірках вони мають паралелізми: ко'нопл’і, коноп'л’а (9, 34, 37, 55, 89, 114); коноп'л’а, п'р’адиево (17); коноп'л’а, п'радиево (66, 95, 109, 121, 130).
   Лексична реалізація семеми ‘коноплі‘ викликає опозицію ‘чоловічі стебла конопель‘ : ‘жіночі стебла конопель‘. Перша сема реалізована обмеженою кількістю лексем, найширший ареал серед яких займає загальновживане п'лоск·ін’ [ СУМ, VІ, 592] . Вузьколокальними на позначення чоловічих рослин конопель є лексема п'лоск·ін із диспалаталізованим [н] (26, 34, 60, 66, 86, 99, 112, 113) та суфіксальне дериваційне утворення п'лоск·інка (92, 93, 95, 111). Решта назв вживаються спорадично і є вторинними номінаціями: ман’а'ки (115–117) – маняки – опудало, одоробало; привид, примара, статця, фігура (НТСУМ, ІІ, 571); пустоц’'в·іт (34) – пустоцвіт – цвіт, який не дає плодів [ СУМ, VIII, 402] . У говірках 89, 91 на позначення чоловічих конопель використовується атрибутивне словосполучення 'б·іл’і ко'нопл’і, яке з цим же значенням функціонує у правобережнополіських (Никончук, 81) та гуцульських говірках (ГГ, 25). Деякі говірки не диференціюють коноплі залежно від статі. У говірках 4, 7, 8, 30, 85, 102 на позначення чоловічих стебел конопель використовується лексема ко'нопл’і.
   Сема ‘коноплі з жіночими квітками, що дають насіння та з яких виробляють грубе волокно‘ у досліджуваних говірках реалізується дериваційними утвореннями від основи мат(и) за допомогою словотворчих суфіксів -к-, -інк-, -инк-, -ниц'(а): 'мат’ірка, 'мат’інка, матеи'ринка, 'матка, 'мат’ірниц’а.
   Загальновживаною на всій досліджуваній території є лексема 'мат’ірка. З таким же значенням вона функціонує і в сучасній літературній українській мові [ СУМ, ІV, 650] , у східнополіських (Лисенко 2, 130), бойківських (Онишкевич, І, 433), полтавських говірках (Ващенко, 58). З обмеженням діал. СУМ реєструє і лексему 'матка (ІV, 652). Для номена 'матка із значенням ‘жіночі стебла конопель‘ зафіксовано паралелі у сумських говірках (Безкишкіна, 216). В одеських говірках ця лексема вживається у значенні ‘старі багаторічні дуби‘ (Москаленко, 50). Всі інші субстантиви є вузьколокальними: матеи'ринка (34, 45, 65, 66, 92–98, 107, 108, 114, 119, 127, 130); 'мат’інка (28, 29); гаĭду'р’і (79, 89, 91, 110); 'мат’ірниц’а (90, 109, 123).
   Семантика лексеми п'р’ади(і)во у 50, 51, 65, 77 говірках розширюється, оскільки лексема позначає загальну назву конопель і стебла конопель із жіночими квітками.
   Для реалізації семи ‘коноплина, яка збуяла‘ мовці досліджуваних говірок користуються значною кількістю субстантивів: коноп'лина, ко'нопл’а, ко'нопл’і, коно'пел’ка, п'лоск·ін’, 'мат’ірка, п'радиво, ман’а'ки, 'гаĭдур, 'гаĭстур, гаĭ'дук, гоаĭ'дак, гаĭда'рак, атрибутивними словосполученнями 'буĭна коноп'лина, с’імйа'н’і ко'нопл’і та описовою формою побу'йала коноп'л’а, етимологія частини з яких є прозорою. Найбільший ареал займає лексема коноп'лина. Значні компактні ареали у південній частині досліджуваного мікроконтинууму утворюють лексеми 'гаĭдур, гаĭда'рак, які фіксує ЕСУМ (І, 453) у значеннях ‘коноплина, що виросла окремо‘, ‘буйна коноплина‘, ‘добірна конопля, з якої збирають на посів насіння‘, але чіткої етимології не подає. Назва гаĭда'рак ‘буйна коноплина‘ засвідчена у південноподільських говірках зі значенням ‘коноплина, що росте окремо‘ (Мельничук, 68), в одеських – зі значенням ‘дрібна конопля, з якої збирають на посів насіння‘ (Москаленко, 23). Лексема гаĭ'дур ‘буйна коноплина‘ виявляє паралелі у правобережнополіських говірках (Никончук, 83), в одеських говірках лексема гаĭ'дур’і вживається зі значенням ‘рідко посіяні, спеціально на насіння, коноплі‘ (Москаленко, 23; Терешко, 98). Імовірно, що лексема гаĭда'рак, яка функціонує у південних говірках суміжжя на позначення семи ‘буйна коноплина‘, утворена від лексеми гаĭ'дур(к), відомої у східноподільських говірках, та лексеми гоаĭ'дак, що побутує в інших говірках суміжжя (115, 121).
   Опозиція сем ‘звичайні коноплі‘ і ‘коноплина, яка збуяла‘ активізує появу окремої лексико-семантичної мікропарадигми, в якій виділяються такі типи лексичних протиставлень: коноп'л’а : гоаĭ'дак (27); коноп'л’а : коноп'л’а, гоаĭ'дак (115); коноп'л’а, п'радиево : гоаĭ'дак (121); ко'нопл’а, п'р’адиево : гаĭда'рак (130); ко'нопл’і : 'буĭна коноп'лина, гаĭ'дур (101); ко'нопл’і : гаĭда'рак (112, 125, 129); ко'нопл’і : гаĭда'рак, ман’а'ки (124); ко'нопл’і : 'гаĭдур (6, 50, 65, 91, 96, 98, 99, 113); ко'нопл’і : 'гаĭстур (128); ко'нопл’і : 'гаĭстур, 'гаĭдур (122); ко'нопл’і : коноп'лина (1, 2, 8, 10, 13–16, 19–22, 24–26, 28, 29, 36, 38–44, 48, 50, 53, 58–61, 70, 72, 73, 76–78, 83, 84, 87, 88, 91, 102); ко'нопл’і : ман’а'ки (103, 104, 106, 117); ко'нопл’і : 'мат’ірка (79); ко'нопл’і, коноп'л’а : гаĭда'рак, коноп'л’а (114); ко'нопл’і, ко'нопл’а : п'лоскін’ (55); ко'нопл’і, п'рад’іво : коно'пел’ка (82); ко'нопл’і, п'радиво : коноп'лина (46, 47); ко'нопл’і, п'радиво : п'радиво (110); п'р’адиево : гаĭ'дур (74, 127, 131); п'рад’іво : гаĭ'дур (80, 81, 94, 97, 100, 111); п'рад’іво : коноп'лина (31, 35, 45, 69, 71, 123); п'рад’іво : ман’а'ки (105, 116); п'радиево : с’імйа'н’і ко'нопл’і (64). У говірці 74 такої диференціації назв конопель не засвідчено: ко'нопл’і : ко'нопл’і.
   Коло репрезентантів семи ‘насіння конопель‘ обмежене. Здебільшого її маніфестує лексема 'с’імйа. У мові жителів старшого покоління відзначено вживання двофонемної сполуки |мн’| на місці |мй| – 'с’імн’а (14, 19–22, 25, 38–44, 56–60, 64, 70–75, 79, 87, 88, 91, 92, 103, 104, 107, 117, 127). Ф. Жилко зауважував, що двофонемні сполуки губних з |л’|, |н’| (після [м]) поширені в південно-західних говорах, а від них – частково в поліських і в південно-східних [12: 59]. У частині говірок зафіксовано загальновживане на'с’ін’:а (9, 19, 69, 99–101), на'с’ін’.а (5, 46, 47, 49).
   Сему ‘зв’язаний сніпок вибраних конопель‘ у досліджуваних говірках реалізують лексеми с’н’іп, демінутив с’н’і'пок. У деяких говірках вживається лексема с'нопик (59, 78, 116). Найбільший ареал займає лексема 'горстка, яка відома у літературній мові (СУМ, II, 139) і зареєстрована у словнику Б. Грінченка (I, 316). Вузьколокальною на території суміжжя є лексема 'горс’т’, що вживається лише з паралельною формою 'горстка (23, 111). Невеликий острівний ареал утворює лексема ру'чаĭка (124, 125, 129, 130), яку з таким же значенням фіксує СУМ з позначкою діал. (VIII, 917) та словник Б. Грінченка (IV, 90).
   У ряді населених пунктів рослина не культивується, тому зникла з активного вживання і відповідна назва, хоча у складі паремійних одиниць лексема ко'нопл’і широко використовується в говірках усієї досліджуваної території: 'вискочиў йак Пи'лип с коно'пел’, йак О'мел’ко с коно'пел’ки.
   Отже, залишаючись у межах своєї ЛСГ, багато лексем на позначення конопель є полісемічними: п'лоск·ін’ – 1) чоловічі стебла конопель; 2) буйна коноплина; ман’а'ки – 1) чоловічі стебла конопель, 2) буйна коноплина; п'р’адиво – 1) жіночі стебла конопель; 2) коноплі; 3) буйна коноплина; 'мат’ірка – 1) жіночі стебла конопель; 2) буйна коноплина; ко'нопл’і, ко'ноп'л’а – 1) коноплі; 2) буйна коноплина.
   Ядро ЛСГ на позначення конопель у говірках подільсько-середньонаддніпрянського суміжжя утворюють загальновживані лексеми, вузьколокальні слова залишаються на периферії. Для західної зони досліджуваного діалектного континууму характерне вживання лексем, які засвідчені у південно-західних говорах. Лексеми, зафіксовані у східній зоні, виявляють паралелі найчастіше в середньонаддніпрянських говірках. Вузьколокальні лексеми народної сільськогосподарської термінології мають паралелі в південно-західних, у південно-східних та північних діалектах. Спільність елементів у віддалених зонах свідчить про більш давні контакти між етнічними групами, про пізніші міжзональні зв’язки та про незалежне збереження спільного архаїчного фонду [15: 115].

Джерела

1. Безкишкіна – Безкишкіна М.Т. Про назви рослин конопель на Сумщині // Наукові записки Полтавського пед. ін-ту. – Т. ХI. – Полтава, 1959. – С. 206–224.
2. Ващенко – Ващенко В. С. Словник полтавських говорів. – Харків, 1960. – 107 с.
3. ГГ – Гуцульські говірки: Короткий словник. – Львів, 1997. – 231 с.
4. ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: В 7 т. / За ред. О.С. Мельничука. – К., 1982–1989. – Т.1–3.
5. Корзонюк – Корзонюк М.М. Матеріали до словника західноволинських говірок // Українська діалектна лексика. – К., 1987. – С. 62–268.
6. Лисенко 1 – Лисенко П. С. Словник специфічної лексики правобережної Черкащини // Лексикографічний бюлетень. – К., 1958. – Вип. VІ. – С. 5–24.
7. Лисенко 2 – Лисенко П.С. Словник поліських говорів. – К., 1974. – 260 с.
8. Мельничук – Мельничук О.С. Південноподільська говірка с. Писарівка // Діалектологічний бюлетень. – В. III. – К., 1951. – С. 44–69.
9. Москаленко – Москаленко А.А. Словник діалектизмів українських говірок Одеської області. – Одеса, 1958. – 78 с.
10. Никончук – Никончук М.В. Сільськогосподарська лексика Правобережного Полісся. – К., 1985. – 312 с.
11. НТСУМ – Новий тлумачний словник української мови: В 4-х т. – К., 1999. – Т. 1–4.
12. Онишкевич – Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок. – К., 1984. – Ч. I–II.
13. СБГ – Словарь української мови / За ред. Б. Грінченка. – К.: Наукова думка., 1996. – Т. 1–4.
14. Сизько – Сизько А.Т. Словник діалектної лексики говірок сіл південно-східної Полтавщини. – Дніпропетровськ, 1990. – 99 с.
15. СУМ – Словник української мови. – К., 1970–1980. – Т. I–ХI.
16. Терешко – Терешко Л.С. Термінологія прядіння в українських говірках Одещини // Українська діалектологія і ономастика. – К., 1964. – С. 95–107.

Список обстежених населених пунктів

   1. Оратівка 2. Юшківці Оратівського р-ну Вінницької обл. 3. Долинка Монастирищенського р-ну. 4. Житники 5. Зелений Ріг. 6. Сабадаш. 7. Тетерівка. 8. Павлівка Жашківського р-ну. 9. Кислин Маньківського р-ну. 10. Мар’янівка Лисянського р-ну. 11. Пединівка. 12. Озірна. 13. Гудзівка. 14. Богачівка. 15. Козацьке. 16. Княжа Звенигородського р-ну. 17. Лозоватка. 18. Топильно. 19. Терешки. 20. Сердегівка. 21. Бурти. 22. Сигнаївка Шполянського р-ну Черкаської обл. 23. Яструбинці Іллінецького р-ну. 24. Підвисоке Оратівського р-ну Вінницької обл. 25. Шабастівка. 26. Цибулів Монастирищенського р-ну. 27. Острожани. 28. Конела-Хутори. 29. Соколівка Жашківського р-ну. 30. Кищенці. 31. Буки Маньківського р-ну. 32. Ризино Звенигородського р-ну. 33. Чорна Кам’янка Маньківського р-ну. 34. Корбиново Тальнівського р-ну. 35. Гусаково. 36. Вільхівець. 37. Скаливатка. 38. Юрківка Звенигородського р-ну. 39. Іскрине. 40. Васильків. 41. Кримки. 42. Лебедин. 43. Матусів. 44. Станіславчик Шполянського р-ну Черкаської обл. 45. Карбівка Гайсинського р-ну Вінницької обл. 46. Терлиця. 47. Халаїдово. 48. Попуднє. 49. Копіювата Монастирищенського р-ну. 50. Лищинівка Христинівського р-ну. 51. Подобна. 52. Дзендзелівка. 53. Іваньки Маньківського р-ну. 54. Папужинці. 55. Романівка. 56. Корбинова Гребля Тальнівського р-ну. 57. Розсоховатка Катеринопільського р-ну. 58. Стецівка Звенигородського р-ну. 59. Капустино Шполянського р-ну. 60. Ступичне Катеринопільського р-ну. 61. Соболівка Шполянського р-ну. 62. Кузьминці Гайсинського р-ну Вінницької обл. 63. Велика Севастьянівка. 64. Івангород Христинівського р-ну. 65. Яроватка. 66. Іванівка Уманського р-ну. 67. Вікторівка Маньківського р-ну. 68. Поташ. 69. Мошурів Тальнівського р-ну. 70. Катеринопіль Катеринопільського р-ну. 71. Колодисте Тальнівського р-ну. 72. Мокра Калигірка Катеринопільського р-ну. 73. Кавунівка Шполянського р-ну Черкаської обл. 74. Кіблич Гайсинського р-ну. 75. Цвіліхівка Теплицького р-ну Вінницької обл. 76. Верхнячка Христинівського р-ну. 77. Городецьке. 78. Кочубіївка. 79. Родниківка. 80. Старі Бабани. 81. Танське Уманського р-ну. 82. Легедзино. 83. Тальянки. 84. Білашки. 85. Майданецьке Тальнівського р-ну. 86. Петраківка. 87. Глиняна Балка. 88. Ярошівка Катеринопільського р-ну Черкаської обл. 89. Степанівка. 90. Мала Мочулка Теплицького р-ну Вінницької обл. 91. Заячківка. 92. Кузьмина Гребля Христинівського р-ну. 93. Кочержинці. 94. Собківка. 95. Громи. 96. Гродзево. 97. Степківка. 98. Заячківка. 99. Ятранівка. 100. Сушківка. 101. Бабанка Уманського р-ну. 102. Вишнопіль Тальнівського р-ну Черкаської обл. 103. Нерубайка. 104. Свердликово. 105. Журовка. 106. Кальниболот. 107. Мягкоход Новоархангельського р-ну Кіровоградської обл. 108. Пологи Теплицького р-ну. 109. Серединка Бершадського р-ну Вінницької обл. 110. Юрківка. 111. Томашівка. 112. Текуча. 113. Острівець Уманського р-ну Черкаської обл. 114. Перегонівка Голованівського р-ну. 115. Підвисоке. 116. Розсоховатець. 117. Мартинівка Новоархангельського р-ну Кіровоградської обл. 118. Краснопілка. 119. Завітне. 120. Тернівка Бершадського р-ну Вінницької обл. 121. Затишок. 122. Колодисте. 123. Ладижинка Уманського р-ну Черкаської обл. 124. Клинове. 125. Вербове Голованівського р-ну Кіровоградської обл. 126. Теофілівка. 127. Джулинка Бершадського р-ну Вінницької обл. 128. Долинівка Гайворонського р-ну. 129. Великі Трояни Ульянівського р-ну. 130. Межирічка. 131. Наливайка Голованівського р-ну Кіровоградської обл.

Матеріал надійшов до редакції 3.12.2003 р.

Тищенко Т.Н. Лексико-семантическая группа наименований конопли в говорах
подольско-среднеподнепровского пограничья.

В статье рассматривается состав, структурная организация, пространственная вариативность лексики, используемой для номинации конопли в говорах подольско-среднеподнепровского пограничья.

Tyshchenko T.M. Lexico-Semantic group of Hemp Nomination in dialect varieties
of Podillya and mid-Dnieper junction area.

The composition, structural organization and geographical spread of the lexics dealing with hemp nomination in dialect varieties of Podillya and mid-Dnieper junction area are the concern of the present paper.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016