|
УДК 801,5 А.В. Сингаївська,
кандидат філологічних наук, доцент
(Житомирський державний університет) Роль слів кардинальних частин мови – ППВ з темпоральними семами в організації темпоральної перспективи тексту У роботі аналізуються дієсловa, іменники, прикметники – ППВ, які здійснюють ретроспективні і проспективні зв'язки у тексті. Проблема вивчення тексту – класичного предмета мовознавства [1: 5], має давні корені, тексти традиційно розглядають як матеріал, необхідний для досконалого вивчення мовної системи [2: 26], як першочерговий предмет лінгвістичних досліджень, джерело, з якого мовознавець черпає реальні мовні факти.
Актуальність вивчення закономірностей структурної та граматичної організації тексту підтверджується значним інтересом лінгвістів до даної проблеми [ 3; 4; 5; 6; 7; 8 та ін].
Метою даної роботи є дослідження слів кардинальних частин мови з темпоральними компонентами значення і їх ролі у формуванні темпоральної перспективи тексту.
Серед слів кардинальних частин мови – дієслів, іменників, прикметників, які включаються у речення як предикати пропозиційного відношення (ППВ), виділяються групи парадигматично зв'язаних одиниць, семантична структура яких включає семи "ретроспективність" (remember, recall, recollect, forget , blame , accuse, regret ; sorry , gilty , ashamed , grateful; memory , accusation , apology etc.) " проспективність " (want, wish, hope, intend, determine, promise , plan , order , beg ; auxious , hopeless , desirable , necessary , advisable; suggestion , intention , determination , temptation etc. ) "контемпоральність" (like, love, hate; fond; liking, enjoyment etc.).
Розгортання семантики названих одиниць з імпліцитними темпоральними значеннями відбувається в умовах певного синтагматичного контексту – у висловлюваннях двоярусної структури, які розглядаються як концентрація номінативного і комунікативного аспектів речення , які характерні для його відповідних компонентів – пропозиційного предикату (ПП) і предикату пропозиційного відношення (ППВ). Дія імпліцитної темпоральної семи слів названих кардинальних частин мови відбувається у процесі їх взаємодії як ППВ з ПП, що є підтвердженням взаємозв'язку лексичного значення слова і його синтаксичного використання. Виконуючи функцію ППВ, дані дієслова, іменники і прикметники з темпоральними семами задають певну часову орієнтацію процесу, вираженому ПП, а саме: а) проспективність: He wanted to get away from Oakland for a time ( I. Stone) .It would be advisable for someone to sit up all night with him (A.Christie). The temptation to escape was simply too great (I. Murdoch); б) ретроспективність: He recalled very vividly how she had said it (J. Fowles). I feel deeply ashamed not to have perceived it earlier (J. Fowles). The accusation was that he had murdered a man (D. Laurence). в) He loves to speak French because then he feels grand (D. Laurence). I am not fond of cooking. It is not my liking to go walking on a cold day (W. Walker), а також обумовлюють характер часових відношень між діями, які представлені, відповідно, модусною і диктальною частинами висловлювання (одночасності/неодночасності; слідування/передування), що дозволяє включати їх у корпус одиниць, які передають таксисні відношення.
Темпоральний компонент значення слів кардинальних частин мови характеризується в цілому стабільністю. Однак лексико-семантичне варіювання, притаманне дієсловам, іменникам, прикметникам –– предикатам модуса, може супроводжуватись варіюванням їх темпоральної семантики. Порівняй, наприклад, ретроспективне темпоральне значення залежної пропозиції після дієслів remember i forget у а) і проспективне – у b):
а) I remember that I was a little surprised ( A. Christie). And Netta never quite forgot that he had once been in love (S. Pearl).
b) Remember to do it in time (J. Fowles). Don't forget to give the key to Sister Ursula (I. Murdoch).
Наявність темпоральних сем, обов'язковість їх одночасної реалізації з власне лексичними компонентами значення забезпечує таким одиницям можливість участі у формуванні темпоральної перспективи висловлювань, які їх включають, і обумовлює необхідність враховувати такі одиниці в інвентарі засобів, які формують функціонально-семантичне поле темпоральності.
Слід відзначити, що функціонування у мовленні ППВ з темпоральними семами і ПП можна розглядати як комплекс засобів, у яких проявляється темпоральна взаємозалежність не лише елементів речення-висловлювання, але і тексту в цілому. Слова різних частин мови ППВ виражають віднесеність ПП до ситуацій, які передують чи слідують, і, таким чином, здійснюють ретроспективні і проспективні зв`язки у тексті.Наприклад: I remembered vividly the luncheon to which she referred. I happened to be staying for a long weekend not far from Tercanbury with a certain Lady Hodmarsh… (S. Maugham).
Таким чином, одним із засобів прояву когезії (тобто внутрішньо-текстових зв`язків, у яких виражається взаємозалежність окремих компонентів) тексту можуть виступати предикати модуса, представлені словами різних частин мови з темпоральними компонентами значення.
Комплексна, багата пересіченнями різних, у тому числі і граматичних компонентів, семантика слів кардинальних частин мови-ППВ, які аналізуються, вказує на складну організацію семантичної структури таких одиниць номінації і може стати об`єктом поглибленого дослідження у типологічному і контрастивному плані.
Перспективним здається також подальше дослідження слів різних частин мови-ППВ, які включають компоненти значення, що корелюють не тільки з граматичною категорією часу, але й з іншими граматичними категоріями. Таке дослідження дозволить виявити нові форми і простежити нові закономірності парадигматичних і синтагматичних зв`язків мовних одиниць, особливості їх мовленнєвого функціонування. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Рождественский Ю.В. Об исследовании текста в языкознании // Проблемы теории и текста. – М. 1978. – С. 5-35.
2. Щерба Л.В. О трояком аспекте языковых явлений и об експерименте в языкознании // Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974. – С. 24-39.
3. Тресслер В. Синтаксис текста // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1978. – вып. VIII. Лингвистика текста. – С. 111-138.
4. Харвег Р. Редуцированная речь // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1978. – Вып. VIII. Лингвистика текста. – С. 388-401.
5. Лакофф Дж. Лингвистические гештальты // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1981. – Вып. X. Лингвистическая семантика. – С. 350-368.
6. Николаева Т.М. Лингвистика текста. Современное состояние и перспективы // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1978, вып. VIII. Лингвистика текста. – С. 5-43.
7. Москальская О.И. Грамматика текста. – М.: Высшая школа, 1981. – 183 с. Матеріал надійшов до редакції 1.04.04р. Сингаевская А.В. Роль слов кардинальних частей речи – ППО с темпоральними семами в организации темпоральной перспективы текста.
В работе анализируются глаголы, существительные, прилагательные – ППО, которые осуществляют ретроспективные и проспективные связи в тексте. Syngayivska A.V. The Role of the Words of Some Notional Parts of Speech – Modus Predicates in the Formation of the Text Temporal Perspective.
The article deals with the verbs, nouns and adjectives – modus predicates, which actualize retrospective and prospective relations in the text.
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
