Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Філологічні науки. arrow ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ППВ З РЕТРОСПЕКТИВНИМИ І КОНТЕМПОРАЛЬНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ЗНАЧЕННЯ
09.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ППВ З РЕТРОСПЕКТИВНИМИ І КОНТЕМПОРАЛЬНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ЗНАЧЕННЯ

УДК 801.5

А.В. Сингаївська,
кандидат філологічних наук, доцент
(Житомирський педуніверситет)

Прагматичні особливості ППВ з ретроспективними і контемпоральними компонентами значення

У статті розглядаються прагматичні особливості дієслів, іменників, прикметників – предикатів пропозиційного відношення, які характеризуються наявністю ретроспективних і контемпоральних компонентів значення.

   Значення слова, як і інших одиниць мовної системи, - це складне утворення, в якому мають місце об'єднання різноякісних, різнорівневих елементів, які представлені великою кількістю семантичних ознак.
   Серед слів різних частин мови (дієслів, прикметників, іменників), які функціонують у реченні як предикати пропозиційного відношення (ППВ), виділяється група парадигматично зв'язаних одиниць, семантична структура яких включає темпоральні компоненти значення, а саме семи "ретроспективність", "контемпоральність". Названа особливість семантичної структури цих одиниць дозволяє їм прогнозувати відповідну темпоральну перспективу залежного пропозиційного предиката (ПП). Наявність темпоральних сем, обов'язковість їх одночасної реалізації з лексичними компонентами значення забезпечує можливість участі цих одиниць – ППВ у формуванні темпоральної перспективи висловлювань і обумовлює необхідність включати такі одиниці до складу засобів, які формують функціонально-семантичне поле темпоральності.
   Комунікативна значущість слів різних частин мови – ППВ визначається перш за все їх здатністю передавати суб'єктивне ставлення того, хто говорить, до дії чи стану, які виражаються ПП.
   Одиниці з ретроспективними і контемпоральними семами вживаються у реченнях, які функціонують у контексті таких мовленнєвих актів, як, наприклад:
   а) репрезентативи. До таких одиниць можна віднести remember, recall, recollect, recur, forget, recollection та інші. Наприклад: I remember what Coach Bob was always saying about knee injuries (J. Irving);
   б) експресиви. До цієї групи одиниць традиційно відносять thank, congratulate, apologize (експліцитні перформативні дієслова [1:231; 2:6]), thanks, apology, gratitude, thankful та ін. Наприклад: But thank you for coming (I. Merdock). I offer you my most object apologies for my idiotic behaviour (I. Shaw).
   Іллокутивною ціллю висловлювань такого типу є вираз психологічного стану "завданого умовами щирості стосовно стану речей, визначеного у межах пропозиціонального змісту [3:183]. Синтаксис експресивів відображає пресупозицію щирості пропозиції і має таку глибинну структуру: Я дієслово Тобі + Я/Ти Р → Герундій/Ім'я [3:190]. Приклади висловлювань названого типу з підрядними з'ясувальними реченнями не зустрічаються: *I apologise that I am late. *Thank you that you came, тому що ціль експресивів – виразити свій емоційний стан, каузований (спричинений) дією, яку здійснив адресат у минулому, а не інформувати про ті чи інші події у минулому.
   Дж. Серль, який виділив експресиви як один із основних класів мовленнєвих актів, включає до цього класу мовленнєві акти вдячності, вибачення, співчуття, вітання [3]. На нашу думку, правомірно включити до класу експресивів усі види висловлювань, які допускають оціночну інтерпретацію або включають елемент оцінки в свою інтерпретацію, як це робить О.М. Вольф [4:163, 165]. "Власне експресивами", або "експресивами у вузькому значенні цього слова", О.М. Вольф називає всі оціночні висловлювання, у яких "діють специфічні саме для них іллокутивні сили, метою яких є викликати у співбесідника перлокутивний ефект – емоційну реакцію" [4:166]. Приймаючи цю точку зору, ми вважаємо, що у сучасній англійській мові слова різних частин мови – ППВ, семантична структура яких поєднує темпоральну сему і сему оцінки, можуть функціонувати у складі експресивних висловлювань.
   Названі ППВ у складі експресивних висловлювань вказують на емоційно-психічне ставлення того, хто говорить, до дії, яку називає ППВ: surprise, amuze, astonish, startle, shock, disappoint; sorry, angry, glad, ashamed; amazement, astonishment, disappointment, distress та ін. Наприклад: I am most surprised that Ernestina has not called on you yet (J. Fowles), I am especially sorry for something I said earlier (A. Hailey). До цієї ж групи одиниць ми включаємо лексеми з контемпоральними семами – дієслова love, like. уnjoy, adore, hate та ін. Наприклад: I don't like your attitude (I. Stone). I enjoy scatching this pig (A. Huxley).
   Одиниці з ретроспективними і контемпоральними семами виражають іллокутивну силу експресивів і, таким чином, беруть участь у формуванні комунікативно-прагматичного плану висловлювання.
   Заслуговують на увагу структурно-семантичні особливості організації речень, у яких ППВ допускають варіювання темпоральної семи. Так, наприклад, дієслово remember у директивних висловлюваннях обумовлює віднесеність залежної пропозиції до майбутнього і передбачає її вираження неозначеною формою інфінітива. Це ж саме дієслово у репрезентативних висловлюваннях прогнозує віднесеність дії, вираженої ПП, до минулого, і у цьому випадку пропозиція представлена не інфінітивом, а герундієм або підрядним з'ясувальним реченням. Наприклад: 1) Remember not to confuse talent with virtue (I. Shaw). 2) I don't remember issuing an invitation (L. Waller). She remembered that she had been ill for three years (W. Spillane).
   Аналіз предикатів пропозиційного відношення у лінгвістичному аспекті є невід'ємною частиною прагматичних досліджень, названі предикати забезпечують координацію висловлювань з емоційним, соціальним, логічним і евіденційним фоном. Прагматична значущість ППВ з темпоральними компонентами значення полягає, перш за все, у здатності цих одиниць виражати іллокутивну силу висловлювань, а саме висловлювань – репрезентативів, директивів і експресивів, а також виконувати функцію операторів модифікації ступеня інтенсивності іллокутивної сили.

Список використаної літератури

1. Levinson S.C. Pragmatics. – London. New York, etc.: Cambridge Univ. Press, 1985. – 42 p.
2. Austin S. Performative-constative. Philosophy and ordinary Language. – Urbana, 1963. – 196 p.
3. Cерль. Дж. Р. Косвенные речевые акты // Новое в заруб. лингвистике. – М.: Прогресс, 1986. Вып. XVII. – С. 195-223.
4. Вольф. Е.М. Функциональная семантика оценки. – М.: Наука, 1985. – 228 с.

Матеріал надійшов до редакції 9.12.2003 р.

Сингаевская А.В. Прагматические особенности ППО c ретроспективными и контемпоральными компонентами значения.
В статье рассматриваются прагматические особенности глаголов, существительных, прилагательных – предикатов пропозиционального отношения, которые характеризуются наличием ретроспективных и контемпоральних компонентов значения.

Syngayivska A.V. Pragmatic Peculiarities of Modus Predicates With Retrospective and Contemporary Components of Meaning.
The article highlights pragmatic peculiarities of verbs, nouns and adjectives – modus predicates which include retrospective and contemporary components of meaning.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016