top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
Головна arrow Статті arrow Філологічні науки. arrow Структурно-семантичні особливості англійських композит, пов’язані з їх словотвірним генезисом
top_right_2
top_left_3
top_right_3
Структурно-семантичні особливості англійських композит, пов’язані з їх словотвірним генезисом

УДК 811.111

Л.Ф. Соловйова,
кандидат філологічних наук, старший викладач
(Житомирський педуніверситет)

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ КОМПОЗИТ, ПОВ’ЯЗАНІ З ЇХ СЛОВОТВІРНИМ ГЕНЕЗИСОМ

У статті розглядаються структурно-семантичні особливості типів складних слів, що виникли в результаті двох процесів – лексикалізації та інтеграції словосполучень

   Той факт, що складні слова (композити) походять від змінних та сталих словосполучень, є загальновизнаним, хоч і потребує деяких уточнень. Е. Бенвеніст вважав, що складні слова необхідно розглядати не як морфологічні типи, а як синтаксичні структури. "Іменне словоскладення – це мікросинтаксис. Кожний тип складних імен слід вивчати як трансформацію якого-небудь типу змінного словосполучення" [1:241].
   Але мовні факти свідчать про те, що далеко не кожний тип складного слова є результатом структурної трансформації словосполучення. Серед складних слів легко розрізнюються, з одного боку, лексичні одиниці, утворені шляхом деформації і морфологічних модифікацій словосполучення (порушення лінійного порядку компонентів, додавання суфіксів і т. ін.), наприклад, lily-white, long-noted, green-eyed, nice-looking, blame-worthy, sun-lit і т. ін., з другого боку, – складні слова, утворені від словосполучення без зміни його форми, наприклад: stay-at-home, blackboard, small-talk, go-between, also-ran і т. ін.
   Лише перший процес приводить до лексикалізації словосполучення (структурної трансформації за Е. Бенвенізом), тоді як другий – являє собою інтеграцію словосполучення у складне слово. "Інтеграція словосполучення – один із виявів процесу метаморфізму, що полягає в трансформації словосполучення у складне слово зі збереженням лінійного порядку компонентів і призводить до міжрівневої рівнойменності" [2:8].
   Різниця у словотвірному генезисі складних слів відбивається на їх структурно-семантичних особливостях.
   Ознаки, притаманні складному слову, що виникло в результаті лексикалізації словосполучення, оформлюють його як єдине ціле. Компоненти слова – морфеми – не мають самостійного оформлення, одержуючи його лише в складі слова. Компоненти словосполучення – слова – мають самостійне оформлення. Цілісна оформленість композити відрізняє її від словосполучення.
   Так, у складному слові book-filled, на відміну від словосполучення filled with books, відсутній словозмінний суфікс –s. Порівняймо також відсутність суфіксу множини у відіменникових компонентах таких слів, як five-room flat, tree-lined (house), ten-item list і т. ін. Зрозуміло, що такий компонент, якщо б він був словом, мав би форму множини. Наприклад, з аналізу book-filled room ясно, що коли б перший компонент був словом, він мав би форму books (кімнату можна заповнити книгами, а не однією книгою).
   Показниками цілісної оформленості великої групи слів – лексикалізованих словосполучень – є словотвірні суфікси –ed, -er, -ecal, -ish, які належать до всієї композити в цілому: grey-eyed, long-legged, red-faced; bull-necked; free-thougher, Wall-streeter, old-timer, top-ranker; commonsensical; stand-offish та ін.
   Композити такого типу слід відрізняти від композит, у яких суфікс належить не до складного слова в цілому, а до одного з компонентів, наприклад, trouble-maker, war-maker, opera-goer, cinema-goer і т. ін.
   Ще однією ознакою цілісної оформленості слова, утвореного в результаті лексикалізації словосполучення, є порушення синтаксичних зв’язків. Так, у складних прикметниках типу уеllow-green, lily-white перший компонент пояснює, уточнює другий. Однак за нормами сучасної англійської мови при даному порядку компонентів ані іменник, ані прикметник не може бути означенням прикметника.
   Ознаки цілісного оформлення композит-лексикалізованих словосполучень можуть виступати у комбінації. Так, у прикметнику starlit показниками цілісного оформлення виступають об’єднуючий наголос, відсутність словозмінного суфіксу, порушення норм синтаксису.
   Щодо семантичних особливостей композит-лексикалізованих словосполучень, слід зазначити, що більшість з них неідіоматична. Це стосується насамперед прикметників: ice-cold, mud-covered, four- roomed, profit-seeking. Ідіоматичні прикметники зустрічаються значно рідше: cold-footed, two-faced, loud-mouthed.
   Композити-лексикалізовані словосполучення головним чином є однозначними. Зафіксовано лише окремі випадки полісемії прикметників, наприклад, left-handed – 1) той, що робить все лівою рукою; 2) незграбний; 3) сумнівний; one-eyed – 1) одноокий, кривий на око; 2) нечесний, недобросовісний.
   Моделі утворення композит шляхом інтеграції словосполучення дуже різноманітні. Фактично, всі структурні моделі змінних словосполучень можуть підлягати інтеграції у складне слово.
   Ознаками цілісного оформлення складного слова в даному процесі виступає лише об’єднуючий наголос (у більшості випадків) та синтаксична функція в реченні. Синтаксичних структурних трансформацій, як було зазначено вище, словосполучення не зазнає.
   Серед синтаксичних особливостей композит-інтегрованих словосполучень слід зазначити:
   1) високий ступінь їх ідіоматичності. Особливо багато композит з ідіоматичним значенням моделі А+N: blackcap, bluejacket, long-horn, shorthand, whitewash, low-brow та ін;
   2) багатозначність:
   framework а) зруб; б) каркас; в) рама; г) крокви;
   3) здатність до конверсії. Д.І. Квеселевич, зазначаючи цю особливість композит, запропонував розрізняти безпосередньо-інкорпоровані та конверсивно-інкорпоровані складні слова. Перші зберігають співвіднесеність з певною частиною мови словосполучення-прототипу, наприклад:
   black board (субстантивне словосполучення) – blackboard (n.); free for all (ад’єктивне словосполучення) – free-for-all (adj.); down town (адвербіальне словосполучення) – downtown (adv.) і т. ін.
   Другі не зберігають такої співвіднесеності через конверсію, наприклад:
   stand-in (дієслівне словосполучення) – stand-in (n.).; after noon (адвербіальне словосполучення) – afternoon (n.).; herring bone (субстантивне словосполучення) – herring bone (adj.) та ін. [2:55].
   Слід зазначити, що конверсивність композит-інтегрованих словосполучень дуже часто має оказіональний характер, наприклад: a big-city accent; the staircase corkscrewed up; a little get-together; give smb. a run-through; a pig-in-the-poke proposal і т. ін.
   Композити, утворені шляхом інтеграції словосполучення, мають двоїстий характер інформативної структури. З одного боку, вони відрізняються цілісною ідіоматичною номінацією, а з другого – ця цілісність може розчленовуватись у свідомості носіїв мови завдяки роздільній номінації словосполучення-прототипу [2:60]. Двоїстість часто слугує цілям стилістичної модифікації, а також створенню потенційних слів, наприклад:
   Its better to be a has been than a never was (A.J. Cronin);
   4) наявність процесу розпаду полісемії. Окремі значення багатозначних слів, утворених шляхом інтеграції словосполучення часом розходяться так далеко, що це дає підстави говорити про розпад полісемії, в результаті якого виникають омоніми, наприклад:
   set-off (n.): а) контраст; б) прикраса; в) компенсація; г) зустрічна вимога; ґ) костюм; д) стіл, накритий для фуршету; е) прийом гостей.
   Залежність структурно-семантичних особливостей англійських композит від словотвірного генезису останніх ще недостатньо вивчена і може скласти тему окремого актуального дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бенвенист Э. Общая лингвистика. – М.:Прогресс, 1974. – 320 с.
2. Квеселевич Д.И. Интеграция словосочетания в современном английском языке. – К.: Вища школа, 1983. – 84 с.

Матеріал надійшов до редакції 23.12.02 р.

Соловьёва Л.Ф. Структурно-семантические особенности английских композит, связанные с их словообразовательным генезисом.
В статье рассматриваются структурно-семантические особенности типов сложных слов, возникших в результате двух процессов – лексикализации и интеграции словосочетания.

Solovyova L.F. Structural and Semantic Peculiarities of English Compounds Caused by Their Word-forming Genesis.
The article focuses on structural and semantic peculiarities of compounds formed through two processes – those of lexicalization and integration of phrases.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2020