Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Філологічні науки. arrow СТАТУС ЖІНКИ В ДРАМАТИЧНИХ ТВОРАХ ЛЕСІ УКРАЇНКИ “БОЯРИНЯ” ТА ҐЕНРІКА ІБСЕНА “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”
06.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




СТАТУС ЖІНКИ В ДРАМАТИЧНИХ ТВОРАХ ЛЕСІ УКРАЇНКИ “БОЯРИНЯ” ТА ҐЕНРІКА ІБСЕНА “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”

УДК 82. 091

Т.М. Трифонова,
викладач
(Житомирський кооперативний технікум)

Статус жінки в драматичних творах Лесі Українки “Бояриня” та Генріка Ібсена “Ляльковий дім”

Розкрито психологію жіночого образу в конфліктній ситуації, основою якої є відповідальність людини за формування своїх життєвих принципів.

    Вже так повелось, що людство завжди намагається знайти відповідь на споконвічні питання:
   як жити, як любити, якими бути?.. Але чи не найголовніше - в чому секрет сімейного щастя?
   З часів героїв античної легенди про Філемона і Бавкіду не пригадати абсолютно щасливої сімейної пари. Древня легенда змушує замислитись: у чому ж полягає той єдиний загальний корінь сім’ ї, яку роль у ньому відіграє жінка?
  Упродовж століть, разом із розвитком суспільства, жіночий образ пройшов складний шлях еволюції - від романтичної героїні до реалістичної. Друга половина 19ст. у вітчизняній та західноєвропейскій літературах позначена гострим конфліктом “особа - суспільство”, який, зокрема, в драматичних творах Лесі Українки “Бояриня” та Г.Ібсена “Ляльковий дім” поданий як конфлікт “жінка - суспільство”.
   Українська драматургія поч. 20ст. стала феноменальним явищем саме завдяки Лесі Українці. Вона вражала новизною тем, актуальністю соціально-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, красою поетичної мови... Наша землячка була прекрасно обізнана з історією та культурою народів Європи, відшукувала такі події, які були б співзвучні українській сучасності. Так українська драма піднялась на художні вершини, які сягнули, зокрема, драми ¥ .Ібсена. У статті “Європейська соціальна драма в кінці 19ст. ” Леся Українка пише: “...саме тоді драма розбила, нарешті, кайдани мертвої рутини, що то від них так довго та одважно намагався визволити її єдиний в своїм роді, але нерівний та негармонійний талан “північного лицаря” Ібсен“ |1: 8:282 ].
   Видатний норвезький драматург показував у своїх творах суспільні проблеми на фоні буденності, відмовившись від звичайного любовного конфлікту як головного, звертався до низки болючих проблем про місце особистості в суспільному водокруті.
   Підстави для проведення паралелі між драматичною поемою Лесі Українки “Бояриня” та драмою Г.Ібсена “Ляльковий дім” досить вагомі. В центрі психологічного конфлікту знаходиться жінка. Надзвичайна актуальність цієї теми підкреслюється у статті Лесі Українки “Новые перспективы й старые тени": “...в скандинавских странах женский вопрос особенно сильно овладевает умами, главным образом, благодаря влиянию Ибсена... ” [1:8:83] 3 цього часу, за висловом Лесі Українки, почали говорити “не о женщинах, а о женщине”. На літературній арені з’ являється нова соціально-психологічна драма, яка спонукає до змін у свідомості глядача і читача, розкриває якісно нові почуття людей у ставленні один до одного.
   Драми “Бояриня” та “Ляльковий дім” характеризуються сталою композиційною будовою. В основі обох художніх творів - жіноча доля. Так, Оксана, героїня “Боярині”, поєднала своє життя із боярином Степаном і опинилась в Московії, сподіваючись на щасливе майбутнє. Щодо Нори, героїні “Лялькового дому”, то в неї заможній чоловік, діти, дім, в якому так впевнено почуває себе господиня. Рай, та й тільки, невже може бути краще? Однак існує те, що вривається в їхнє життя, і стає зрозумілим, що щастя тільки привид. Вони звили сімейне гніздечко, але опинились в клітці за золотими ґратами: їх годують, дають пити, але змушують співати чужу пісню. Їхні чоловіки лагідно ставляться до дружин: Степан називає Оксану “любою”, “рибонькою”, “серденьком”, “голубонькою”, Хельмер - Нору “лялечкою“, “жайворонком”, який “співає”. Та все це ілюзія, яка швидко розвінчується. На цьому грунті розпочинаються випробування - перевірка кохання, розуміння обов’ язку перед собою, сім’ єю, суспільством. Основна увага переноситься із зовнішньої дії у внутрішній світ. Наші героїні - це особистості, мрії яких зруйнували ті, кому вони довіряли. Вони не підкорились думкам та вчинкам своїх чоловіків, бо кожна з них наділена власним характером. Їх не задовольняє класична тріада: церква, кухня, діти.
   Як яблуневий цвіт, облетіли сподівання та мрії Оксани, яка зіткнулась у Москві віч-на-віч з численними заборонами: мати будь-які контакти з рідними та близькими (зустрітись з Яхненком, поїхати в гості до батьків, надіслати гроші)... Не думала Оксана, що її спіткає така доля. Вона побачила справжнє обличчя свого чоловіка, який, роблячи службову кар’ єру, не зупинявся ні перед чим. Він - лукавий, нещирий, улесливий, хитрий і жорстокий. Аякже, треба було ж будь-що отримати тепленьке місце. Цареві він, власне, не служить, а догоджає як раб, навіть танцює гопака. Оксана приголомшена, її душа бажає вирватися з полону. Про неї з презирством говорили: “черкашенка”, “чужачка”. Але чим вона була гірша: хіба тим, що не так розмовляла та одягалась, що викохалась на волі, що хотіла мати власну думку? Московська одежа швидко обридла, а чудернацькі звичаї загасили іскорку, яка жевріла в душі. Все це було штучним для неї, нерідним, вона прагнула самовираження, а не лялькового співіснування.
   Леся Українка в драматичній поемі “Бояриня” через зображення трагедії рідного краю показала, що може статися із людиною, коли її зрадять, як це вчинив Степан, зробивши з Оксани “ляльку”, але ніяк не бояриню. Назва твору символічна, вона не відповідає тому становищу, в якому опинилась Оксана. Вона не була “бояринею” її зробили рабинею:

Степане, та куди ж се ми попались?
Та се ж якась неволя бусурманська? [2:61].

   Чому ж дім Нори ¥ . Ібсен називає “ляльковим". Слово “ляльковий" набуває також значення символу і стає ключем до розуміння драми. "Ляльковий" - тобто штучний, неприродний, дім, що розвалюється від найменшого поруху вітру.
   За зовнішнім щастям сім’ ї Хельмерів стоїть неправда та непорозуміння. Непорушна будівля сімейного щастя починає давати тріщини. Уважний, милий Хельмер поводиться з дружиною так, що у глядача складається враження, що він кохає Нору не як людину, а як власність, прекрасну коштовну іграшку. Дізнавшись, що Нора, заради його порятунку, скоїла протизаконний вчинок, звинувачує її у брехні, в поганому впливі на дітей, адже іграшка перестала бути покірною. Нора зрозуміла, що закони байдужі до людських страждань, що найближчу їй людину хвилює тільки суспільне становище (як і Степана): “Коли я озиралась назад, то мені здавалось, що я жила тут як той жебрак: мене годували й одягали, а моїм завданням було - розважати, забавляти... Ось в чому полягало моє життя ”.
   Автори драм дають критичний аналіз загальноприйнятих цінностей, намагаються розв'язати етичне питання: “Що заважає жінці бути власне собою? ” Конфлікт досяг свого кульмінаційного моменту. Втрата віри Норою та Оксаною в те, що сприймалось як надійне, призводить до руйнації їхнього щастя. Підлягають випробуванню не тільки сім’ я, а й суспільні закони, правила та норми поведінки, їхня гуманістична невідповідність. Такої принципової, послідовної й руйнівної критики театр не знав. Застосований Г.Ібсеном спосіб постанови проблеми - діалог, - як зазначав Бернард Шоу в статті “Нова драматургічна техніка у п’ єсах Г.Ібсена”, став вагомим показником, як для драматургії в цілому, так і для романістики 19ст. Завдяки діалогам поглиблюється художнє дослідження психології жінки, розкривається багатогранність характерів і стосунків. Оксана говорить про своє життя так:

От, здається, руки чисті,
Проте все мариться, що їх покрила Не кров, так, немов якась іржа...
Як на старих шаблях буває... [2:89].

   Вона помирає, тому що роль “чужоземки”, що в перекладі з грецької означає ім'я Оксана, їй не під силу.
   Нора обрала інший шлях. Вона йде з дому невідомо куди, подалі від “лялькового” світу. Торвальд іще сподівається, що дружина повернеться, але вона промовляє: “Для цього повинно статися “чудо із чудес ” - щоб “співжиття дійсно стало шлюбом.. ”.
   Коротка художня деталь, яка набуває символічних ознак, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим. Завдяки цьому художньому прийому ми бачимо, як зовнішня ілюзія щастя закінчується катастрофою. Наші героїні нарешті усвідомили, що у бажанні зберегти сімейне щастя вони пожертвували найдорожчим, тим, що весь час ятрило душу, - своєю гідністю. Оксана та Нора не можуть продовжувати так далі жити: одна з них перетворилась на “іржаву шаблю”, а інша - в “обібрану з обгорілими свічками ялинку”. Життя наших героїнь заіржавіло і потьмяніло, воно втратило свою привабливість.
   Отже, Леся Українка та ¥ .Ібсен звернули увагу на те, що жінка - це не лише служниця в домі, це особистість, яка має право на самовизначення. Виводячи на сцену Оксану та Нору, драматурги змушують замислитись над тим, як змінити своє життя і людину в ньому, яка має право вибору власної долі чи недолі.
   Можливо, завдяки цьому буде знайдено загублений секрет сімейного щастя Філемона та Бавкіди?..

Список використаної літератури

1. Леся Українка. Зібрання творів: у 12 т. – К.: Наукова думка, 1977. – Т. – 8. – 314 с.
2. Леся Українка. Бояриня. – К.: Молодь, 1991. – 93 с.

Матеріал надійшов до редакції 27. 12. 2000 р.

Трифонова Т. Н. Статус женщины в драматических произведениях Леси Украинки “Боярыня” и  Генрика Ибсена “Кукольный дом”.
Раскрываются особенности психологии женского образа в конфликтной ситуации, основой которой является ответственность человека за формирование своих жизненньїх принципов, своей индивидуальности.

Trуfonova T. M. The Position of a Woman in the Dramatic Works “Boyarynia”( by Lesya Ukraїnka) and “The Doll’s House”( by Henryk Ibsen).
The psychology of a woman’s image in the conflict situation based upon a person’s responsibility for building up life principles has been analysed.


Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016