|
УДК 372.881.161.2’38 (092) Л.В. Кушнірова,
аспірант
(Сумський педуніверситет) Внесок В.І.Масальського у професійну підготовку майбутнього вчителя Показано внесок відомого методиста і мовознавця В.І.Масальського у професійну підготовку майбутніх учителів-філологів Дослідження історії лінгводидактики (методики навчання мови) залишається актуальним. Осмислення прогресивних ідей минулого з погляду сьогодення – передумова всебічного розуміння вченими нових проблем, які постали перед українською педагогічною наукою і практикою в умовах реформи системи освіти. Грунтовне вивчення вітчизняної методичної спадщини вважаємо необхідним.
До відомих праць, присвячених питанням історії методики навчання мови, належать дисертації М.К.Тищенка "Методична система Ф.І.Буслаєва" (1948), В.І.Масальського "Нариси з історії розвитку методики викладання української та російської мов у загальноосвітніх початкових і середніх школах Української РСР" (1963), З.П.Бакум "Лінгводидактична спадщина С.Х.Чавдарова" (1997), Л.І.Мамчур "Лінгводидактична спадщина В.О.Сухомлинського" (1998), І.М.Бакаленко "Використання спадщини Ф.І.Буслаєва, К.Д.Ушинського та І.І.Срезнєвського у фаховій підготовці майбутніх учителів-словесників" (2000). Інтерес до творчого доробку вітчизняних учених у наш час значно посилився. Однак, ще недостатньо вивчена лінгводидактична спадщина відомого українського педагога і мовознавця В.І.Масальського (1896-1979), автора близько 200 наукових праць.
Опис життєвого шляху і науково-педагогічної діяльності вченого зробили М.Павлович і Л.Березівська. У 50-ті-70-ті рр. ХХ ст. рецензії на окремі праці В.І.Масальського написали А.В.Островський, М.М.Миронов, М.І.Дорошенко, В.В.Коптілов, Є.С.Регушевський та ін. Значення наукового доробку В.І.Масальського ще потребує дослідження сучасними методистами і мовознавцями.
Дана стаття присвячується цьому питанню. Ми поставили собі за мету показати внесок ученого у професійну підготовку майбутніх учителів-словесників.
Нами проаналізовано праці В.І.Масальського та інших методистів, відповідні архівні матеріали, проведено бесіди з людьми, які знали його особисто, з учнями і колегами педагога. В результаті можемо стверджувати: внесок В.І.Масальського у професійну підготовку філологів був вагомий.
Анкетування вчителів, проведене нами у різних регіонах України, бесіди з педагогами і студентами, спостереження за навчальним процесом у школі і ВНЗ показали: доробок ученого краще знає і частіше використовувало старше покоління вчителів, яке зі студентських років працювало по книгах ученого, навчало школярів по підручниках за ред. В.І.Масальського.
Вчителі української мови і літератури вважають цінними праці вченого, присвячені мові і стилю творів Т.Г.Шевченка, М.Коцюбинського, "Методику викладання української мови в школі" (1962) за ред. С.Х.Чавдарова і В.І.Масальського, "Нариси з історії розвитку методики викладання української та російської мов у загальноосвітніх початкових і середніх школах Української РСР" (1962) та ін. Вчителі російської мови та літератури, в першу чергу, називали книги "Преподавание русского языка в школе (Принципы и методы)" (1971), "Преподавание русского языка в средней школе" (1977), історико-педагогічні праці вченого та ін.
Отже, праці В.І.Масальського прислужилися професійній підготовці вчителів української мови і літератури, російської мови і літератури, вчителів початкової школи.
Як відомо, професійна підготовка – це набуття теоретичних професійних знань та формування практичних умінь та навичок.
Володимир Іванович Масальський брав участь у професійній підготовці філологів і як учитель, викладач вищої школи, і як учений, який досліджував теорію і практику навчання мови у школі. Простежити його життєвий шлях і діяльність допомогли архівні матеріали [1].
Вищу освіту В.І.Масальський здобув на історико-філологічному факультеті Київського державного університету (1920). Працював у навчальних закладах Бердянська, Таганчі, Білої Церкви та інших міст України.
З 1920 р. по 1922 р. він викладав українську і російську мови в Бердянському педагогічному технікумі та в інших навчальних закладах, зокрема у Бердянській трудовій школі ім.Т.Шевченка, на вчительських курсах. У 1922-1925 рр. В.І.Масальський був викладачем та інспектором шкіл на Чорнобильщині, Корсунь-Шевченківщині, у 1925-1927 рр. – інспектором на Білоцерківщині.
Уже тоді майбутній вчений працював над удосконаленням форм і методів викладання української і російської мов, передавав свої знання і набутий практичний досвід учителям. З 1925 р. був членом Білоцерківського окружного методкому. У 1929 р. за дорученням окружного методкому організував у м.Білій Церкві методкабінет, яким завідував до 1930 р. Водночас продовжував викладацьку діяльність. У 1926-1930 рр. викладав у Білоцерківському педагогічному технікумі мову, історію мови, загальне мовознавство, методику української і російської мов, теорію літератури (української, російської, західної); в 1927-1930 рр. – методику мови на окружних учительських курсах.
Навчаючись в аспірантурі при Науково-дослідному інституті мовознавства Академії наук УРСР, В.І.Масальський успішно поєднує науково-дослідницьку і педагогічну діяльність. У 1931-1933 рр. він викладає методику мови і літератури у Київському інституті професійної освіти, у Київському вечірньому університеті для вчителів, керує семінаром з методики мови для аспірантів-україністів НДІ мовознавства.
З 1933 року працює науковим співробітником Інституту мовознавства АН УРСР, керує секцією стилістики до 1937 р. У 1933-1935 рр. -–професор методики мови у Київському польському педагогічному інституті. У 1933-1936 рр. читає курс методики мови і літератури у Київському державному університеті, а з 1937 по 1940 рік з дозволу Інституту мовознавства Академії наук УРСР читає цикл лекцій з методики мови і літератури в Рогачівському вчительському інституті у Білорусії.
З 1938 р. В.І.Масальський – старший науковий співробітник Інституту мовознавства АН УРСР (до евакуації в 1941 р.).
У 1937-1939 рр. учений керує в Українському науково-дослідному інституті педагогіки УРСР роботою аспірантів з методики української та російської мов, а з січня 1940 р. там же завідує відділом методики мови і літератури.
В.І.Масальський активно працює над створенням стабільного підручника з української мови для середньої школи, пише статті з методики вивчення орфографії, про роботу над помилками тощо.
У 30-ті роки ХХ ст. вчений розробляє малодосліджену тоді лінгвостилістику української мови, пише праці з питань мови і стилю художніх творів. У 1940 році була опублікована його монографія "Мова і стиль поезій Т.Г.Шевченка." На урочистій сесії Академії наук УРСР, присвяченій 125-й річниці з дня народження Т.Шевченка, В.І.Масальський прочитав розділи цієї праці. На публічному засіданні Ради філологічного факультету Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка у 1940 році авторові монографії було присуджено вчений ступінь кандидата філологічних наук [2:95].
Плідну працю вченого на ниві української освіти й науки було перервано Великою Вітчизняною війною. Після евакуації з Києва у 1941 році В.І.Масальський ще продовжує працювати у Харкові (як в Інституті мовознавства, так і в Інституті педагогіки), а потім разом з Інститутом мовознавства їде в Уфу, звідти – в м.Томськ. У 1941-1942 рр. працює доцентом кафедри російської мови в Томському державному педагогічному інституті. На підставі постанови Президії Академії наук УРСР у серпні 1942 року В.І.Масальського було запрошено директором Інституту мови і літератури акад. П.Г.Тичиною взяти участь у роботі Академії наук УРСР над словниками. Водночас В.І.Масальського було викликано ректором Об’єднаного українського державного університету (Киівського і Харківського) у м. Кзил-Орду Казахської РСР для читання лекцій в університеті в якості доцента кафедри мовознавства. В.І.Масальський працює доцентом названого ВНЗ до 1944 року, а з вересня 1942 р. до червня 1944 р. був також завідувачем кафедри мовознавства в Кзил-Ординському державному педагогічному інституті.
У червні 1944 року В.І.Масальський повернувся до Києва як доцент КДУ, і подальша робота вченого була пов’язана з цим ВНЗ. Одночасно В.І.Масальський до березня 1960 року керував відділом методики мови в Українському науково-дослідному інституті педагогіки.
У 1963 році В.І.Масальський захистив першу в Україні докторську дисертацію з методики української мови. У "Нарисах з історії розвитку методики викладання української та російської мов у загальноосвітніх початкових і середніх школах Української РСР" (1962) розглянуто розвиток теорії і практики навчання мови у школах України протягом 1917-1960 років. Оскільки з часу захисту дисертації минуло 40 років, то деякі з висунутих положень потребують перегляду. У цій праці, як і в більшості публікацій того періоду, присутні ідеологічні канони, але то була данина часу.
Монографія В.І.Масальського "Нариси з історії розвитку методики викладання української та російської мов у загальноосвітніх початкових і середніх школах Української РСР" (1962) стала першим історико-педагогічним дослідженням методики викладання української та російської мов в Україні, першим посібником із джерелознавства, важливим для подальших досліджень і для піднесення практики викладання мови до вищого рівня вимог школи.
Велику за обсягом роботу виконував В.І.Масальський, коли завідував кафедрою слов’янської філології Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка. В цей період, з 1960 р. по 1971 р., він викладав студентам такі курси: "Аналіз мови та стилю художнього твору: питання художнього перекладу", "Культура мови", "Методика викладання мови і літератури" та ін. Вчений брав участь в організації і проведенні міжнародних форумів славістів, цікавився проблемами мовознавства і педагогічних наук у різних країнах, вивчав і активно пропагував досвід кращих вітчизняних учителів і науковців.
Таким чином, простеживши життєвий шлях і діяльність В.І.Масальського, доходимо висновку: всі свої сили вчений віддавав справі професійної підготовки вчителя.
Протягом багатьох років праці вченого допомагали вчителям і студентам набути теоретичних і професійних знань і сформувати практичні вміння та навички.
Довідник В.І.Масальського "Мова й література в школі", виданий у Білій Церкві у 1929 році, був на той час найкращою і найповнішою бібліографічною працею. У ньому охоплено майже 1000 статей із різних педагогічних видань 1919-1928 рр.
У 1935 році у журналі "Мовознавство" було опубліковано його статті "За культуру мови в середній школі" і "До питання про стилістичне застосування різних типів речень у сучасній українській літературній мові". У монографії "Мова і стиль поезій Т.Г.Шевченка" (1940) дано зразок професійно зробленого аналізу мови і стилю творів Кобзаря. Слід зазначити, що В.І.Масальський започаткував вивчення проблеми розвитку культури мови учнів, звертався до неї в різних працях, а у 1949 році видав книгу "Культура мови в початковій школі". Автор зазначив: "Завданням роботи над культурою мови в школі є навчити дітей передавати свої думки усно і на письмі в певній логічній послідовності та виразній формі" [3:6]. Вищезгадані праці, а також монографія "Мова і стиль творів М.Коцюбинського" (1965), глави і розділи книги "Художнє слово М.Коцюбинського і його переклади на слов’янські мови" (1968) допомагали правильно організувати вивчення питань стилістики і сприяли підвищенню культури мови учнів.
Проблемам вивчення фонетики, граматики та засвоєння правопису в середній школі, розвитку усної і писемної мови учнів присвячено монографію ""Питання методики граматики, правопису і розвитку мови учнів" (1953). В.І.Масальський аналізує і пропагує досвід кращих учителів.
До проблеми вивчення споріднених мов учений звертається у праці "Вивчення російської та української мов у середній школі УРСР і завдання медодики мови" (1955). Зазначена книга є дослідженням досвіду викладання української та російської мов у середніх школах УРСР періоду 1950-1953 рр. Автор узагальнив здобутки методичної теорії і практики у вивченні споріднених мов, дав цінні рекомендації з цього питання.
Праця "Розвиток методики викладання української та російської мов у початковій загальноосвітній школі" (1959) – наступний етап у дослідженні вищезгаданої проблеми. Слід також назвати інші праці вченого з цього питання: "Становлення і розвиток радянської методики викладання української і російської мов" (1957), "Питання програм з української і російської мов для початкових і середніх шкіл УРСР в світлі вимог педагогічної науки та практики" (1958), "Розвиток методики викладання української та російської мов у початкових та середніх школах УРСР до сорокаріччя Великої Жовтневої соціалістичної революції" (1959) та "Навчально-виховна робота у восьмирічній школі" (1960).
В.І.Масальський грунтовно досліджував історію вітчизняної методики. Окрім вже згаданих у статті "Нарисів з історії розвитку методики…" (1962), написав такі праці: "К.Д.Ушинський про систему знань з мов" ("Українська мова в школі", 1953, №6), "Методична система "Родного слова" К.Д.Ушинського ("Українська мова в школі", 1954, №3), "Російські революціонери-демократи і К.Д.Ушинський про мову і її вивчення. Нариси з історії розвитку передової вітчизняної наукової думки" (1956).
Протягом багатьох років В.І.Масальський був членом редакційної колегії журналу "Українська мова в школі". Він брав активну участь у написанні бібліографічного покажчика з питань загального, російського і українського мовознавства, звертався до актуальних проблем. Наприклад, у 50-ті роки ХХ ст. було опубліковано статті "Про поліпшення програм і підручників з української мови для середніх шкіл УРСР" (1955, №3), "Завдання методики викладання української мови" (1956, №1) та ін.
Багаторічна праця вченого над удосконаленням програм з української та російської мов для шкіл України знайшла відображення у численних статтях ("Питання програм з української та російської мов для початкових і середніх шкіл УРСР в світлі вимог педагогічної науки і практики" // Науково-дослідний інститут педагогіки СРСР. - Т.9. Серія філолог. - Вип. 2. - 1958; "Програми з української мови для початкових і середніх шкіл УРСР" // Українська мова в школі. - 1957. - №1; "Про нові програми з української мови для початкової школи" // Українська мова в школі. - 1954. - №6; "Експериментальні програми з української мови для СШ УРСР // Українська мова в школі. - 1957. - №3.
Не одне покоління дітей навчалося за підручниками з мови, створеними В.І.Масальським. За його редакцією у 1960 році вийшов "Підручник української мови для середньої школи з російською мовою навчання. Ч. І (Фонетика, морфологія)", який витримав одинадцять видань. Підручник "Українська мова, ч. 2. Синтаксис: Посібник для 7-8 класів восьмирічної школи з російською мовою навчання" витримав дванадцять видань.
Під керівництвом відомого вченого написано ряд кандидатських дисертацій. Учні В.І.Масальського працюють у школах і ВНЗ України.
Складений колективом авторів посібник для студентів мовно-літературних факультетів університетів і педінститутів "Методика викладання української мови в середній школі" за редакцією С.Х.Чавдарова і В.І.Масальського вийшов у 1962 році. У цій праці запропоновано науково обгрунтовану і педагогічно виправдану систему навчання мови в школі, викладено завдання мовної освіти учнів, визначено суть методики як науки, принципи, зміст, методи і методичні прийоми в озброєнні учнів системою знань, умінь та практичних навичок з граматики, орфографії, пунктуації і стилістики [4].
У книзі подано класифікацію уроків мови відповідно до їх завдань: 1) уроки вивчення нового матеріалу, 2) уроки закріплення знань і навичок, 3) уроки перевірки й обліку якості засвоєних знань, 4) уроки аналізу контрольних робіт, 5) уроки узагальнення вивченого, 6) уроки повторення певної теми розділу. В сучасних умовах ця класифікація потребує поповнення її новими типами, проте зроблене авторами "Методики" заклало міцний фундамент для подальших творчих пошуків. У посібнику провідною є думка про те, що структура уроку визначає його тип і, крім того, залежить від основної дидактичної мети уроку.
"У розвитку теорії й практики навчання української мови, а згодом, звичайно, і лінгводидактики багато важили навчальні та методичні посібники для студентів та вчителів", - пише О.Біляєв [5:49]. Серед праць, про які йдеться, - курс методики за редакцією С.Чавдарова і В.Масальського (1962). Ця книга містить теоретичні положення та методичні рекомендації, які слід творчо використати, створюючи принципово новий курс методики рідної (української) мови з урахуванням новітніх досягнень мовознавства, психології, лінгводидактики та шкільної практики.
Аналізуючи публікації з проблеми професійної підготовки майбутніх вчителів, бачимо, що одні праці присвячені загальній професійній підготовці, інші торкаються саме методичної підготовки, одні науковці досліджують підготовку вчителя української або російської мови, інші – вчителя початкової або середньої школи. В.І.Масальський у своїх працях досліджував всі перелічені аспекти проблеми, в першу чергу приділяючи увагу методичній підготовці вчителя української мови.
Сталою сучасною тенденцією педагогічної освіти є особистісно-орієнтована професійна підготовка майбутнього вчителя. Професійна підготовка вчителів-філологів можлива за умови глибокого розуміння ними мети і змісту навчання мови в школі, умов мотиваційного забезпечення навчальної діяльності з цього предмета та її успішної організації, формування пізнавальної самостійності учнів. Лінгводидактична спадщина відомих українських вчених-методистів, зокрема В.І.Масальського, стала підгрунтям для подальших наукових досліджень. Закономірно, що у програмі з методики української мови для вищих педагогічних навчальних закладів пропонується для розгляду питання "Внесок видатних вітчизняних методистів у розвиток методичної думки" [6:65].
Серед професійних умінь, перелічених у вказаній програмі, є вміння добирати дидактичний матеріал, визначати супровідні цілі уроку, планувати навчальні дії, виконання яких привело б до досягнення мети уроку, добирати відповідні методи і т.д. Праці В.І.Масальського допомагали і допомагають формувати ці та інші професійні уміння.
У результаті нашого дослідження ми дійшли висновку: вчений зробив вагомий внесок у професійну підготовку майбутніх учителів-словесників. Його праці сприяли розвитку української мови, методики її навчання; глибокі знання і багатий досвід дозволяли покращити фахову підготовку вчителів-філологів. Викладач і науковець, методист і мовознавець, В.І.Масальський присвятив своє життя освітянській справі. Його лінгводидактичну спадщину можна використовувати в процесі навчання філологів і у практичній діяльності вчителів. Вважаємо доцільним подальше дослідження наукового доробку В.І.Масальського. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Особова справа В.І.Масальського. – 55 арк. / Архів Інституту педагогіки АПН України.
2. Павлович М. Володимир Іванович Масальський (до 60-річчя з дня народження) // Українська мова в школі. – 1957. - №2. – С. 95-96.
3. Масальський В.І. Культура мови в початковій школі. – К.: Рад. школа, 1949. – 148 с.
4. Методика викладання української мови в середній школі / За ред. С.Х.Чавдарова і В.І.Масальського.- К.: Рад. школа, 1962. – 372 с.
5. Біляєв Олександр. Методика мови як наука // Дивослово. - 2002. - №11. - С.20-24, 49-50.
6. Т.Донченко, В.Мельничайко. Програма з методики української мови для вищих педагогічних навчальних закладів // Українська мова і література в школі. - 2002. - №5. - С.64-67. Матеріал надійшов до редакції 17.09.03 р. Кушнирова Л.В. Вклад В.И.Масальского в профессиональную подготовку будущего учителя.
Показан вклад известного методиста и языковеда В.И.Масальского в профессиональную подготовку будущих учителей-филологов. Kushnirova L.V. V.I.Masalsky’s contribution to the professional training of a future teacher.
Famous methodist and linguist V.I.Masalsky’s contribution to the professional training of future filologists is represented.
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
