Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Правознавство arrow Конституційне право України arrow Тема 1. Конституційне право України — провідна галузь у системі права України
04.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Тема 1. Конституційне право України — провідна галузь у системі права України

Тема 1. Конституційне право України — провідна галузь у системі права України

Методичні вказівки

   Вивчення курсу “Конституційне право України” слід розпочати із з’ясування суті конституційного права, враховуючи, що саме із цієї галузі права студенти починають аналіз діючої системи права України.
   Правильне розуміння поняття і предмета цієї дисципліни, її основних завдань сприяє формуванню загального уявлення про суть права України.
   У правовій системі України конституційне право посідає чільне місце і як галузь права регулює особливу сферу суспільних відносин, яка охоплює: загальні засади конституційного ладу України, основи правового статусу особи, державний і територіальний устрій, систему, порядок формування і принципи організації органів Української держави.
   Провідна роль конституційного права України зумовлена такими чинниками:
   1. Предметом конституційного права є особливе коло суспільних відносин, що мають важливе значення для суспільства, держави і особи. Ці відносини стосуються всіх найважливіших сфер суспільного життя: економіки, політики, ідеології, соціальних відносин.
   2. Конституційне право дістало назву від латинського слова “constitutio” — конституція, яке означає “встановлення”, “устрій”.
   У сучасному розумінні конституція — це Основний Закон держави, що визначає найважливіші засади організації суспільства, є основою правової системи держави. Норми Конституції є вихідними для всіх інших галузей права.
   3. Конституційне право закріплює основоположні принципи конституційного ладу, визначає основні права і свободи людини і громадянина, встановлює принципи державно-територіального устрою, засновує систему органів державної влади і місцевого самоврядування та наділяє їх відповідною компетенцією.
   4. Конституційне право регулює сам процес утворення права, визначає види правових актів і становить правову базу національного законодавства України.
   5. Конституційне право, базуючись на Конституції України, закріплює принцип верховенства права, який означає: Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.
   З огляду на це можна дати визначення конституційного права України. Конституційне право України — це провідна галузь права, яка становить сукупність правових норм, що закріплюють і регулюють основу соціально-економічної структури суспільства, його політичну систему, правовий статус особи з метою забезпечення умов для здійснення державної влади в країні. Отже, предметом конституційного права є конституційно-правові відносини, що регулюються нормами конституційного права. До них належать два види суспільних відносин, які виникають: 1) з приводу устрою держави й організації державної влади в країні; 2) між людиною і державою і стосуються основоположних принципів правового статусу особи, зокрема наділення громадян конституційними правами й обов’язками та реалізації ними прав і демократичних свобод.
   Слід зазначити, що конституційно-правові відносини складаються із суб’єктів, між якими виникають зазначені правові відносини, об’єкта і змісту, тобто суб’єктивних юридичних прав і обов’язків.
   Суб’єктами конституційно-правових відносин є фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства); спільноти людей (народ, який є джерелом влади в Україні); держава та її складові частини (наприклад, Автономна Республіка Крим); органи державної влади та місцевого самоврядування, депутати, політичні партії та масові громадські організації.
   Об’єктом цих правовідносин є політична влада, державна територія, майнові цінності (об’єкти власності), дії (голосування під час виборів), особисті немайнові блага (недоторканність особи, таємниця листування).
   Конституційно-правові відносини дуже різноманітні за своїм змістом і виникають між різними суб’єктами (між органами державної влади, між громадянами та органами влади і місцевого самоврядування тощо).
   Конституційне право України — це сукупність конституційно-правових норм, що регулюють визначену сферу суспільних відносин (конституційно-правові відносини). Конституційно-правові норми — це встановлені або санкціоновані державою загальнообов’язкові правила поведінки, які регулюють конституційно-правові відносини та становлять предмет галузі конституційного права. Норми конституційного права мають такі особливості: 1) вони здебільшого складаються тільки з диспозиції; 2) характеризуються відсутністю санкцій, що передбачені в інших галузях права; 3) гіпотеза в цих нормах рідко має словесне вираження.
   Норми конституційного права за своїм змістом об’єднуються в певні групи. Одна група норм регулює питання громадянства, інша — організацію і порядок проведення виборів, третя — порядок організації, внутрішню структуру і компетенцію Верховної Ради України. Така сукупність норм близьких за характером називається інститутами права, а в даному разі — інститутами конституційного права.
   Інститут конституційного права — це система норм, що регулює однорідні й органічно пов’язані між собою конституційно-правові відносини в межах даної галузі права. У конституційному праві України розрізняють такі правові інститути: основ соціально-економічної системи, правового статусу особи, форми держави, виборчого права, парламенту, президентства, місцевого самоврядування та ін.
   Поділ конституційного права на окремі інститути визначає систему курсу конституційного права України. Під системою конституційного права розуміється науково обґрунтоване об’єднання норм конституційного права в окремі групи відповідно до їх змісту і врегульованих ними суспільних відносин.
   Важливу роль у правовому регулюванні здійснення державної влади відіграють джерела конституційного права. Джерела конституційного права — це нормативні акти, в яких містяться норми конституційного права, що торкаються невизначеного кола осіб. Основним джерелом конституційного права є Конституція України. Вона містить у собі найважливіші конституційні норми, які регулюють основні сфери суспільних відносин, що виникають у процесі здійснення державної влади. До джерел конституційного права України також належать: Декларація про державний суверенітет України, Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, Конституція та нормативні акти Автономної Республіки Крим, рішення органів місцевого самоврядування, які містять певні норми конституційного права, регламенти Рад. До джерел конституційного права слід віднести рішення Конституційного Суду України, який дає офіційні тлумачення Конституції України та законів України, визнає ті чи інші акти невідповідними Конституції України. Ст. 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а отже, належать до джерел конституційного права України.

Плани семінарських занять

Заняття 1

   1. Поняття і предмет конституційного права України, його роль у розвитку державності та демократії.
   2. Основні принципи і система конституційного права України.
   3. Поняття і види конституційно-правових інститутів.
   4. Поняття і класифікація норм конституційного права, їх особливості.
   5. Поняття і види конституційно-правових відносин. Підстави їх виникнення і припинення.

Заняття 2

   1. Поняття і види джерел конституційного права.
   2. Загальна характеристика й основні риси Конституції України.
   3. Історія розвитку Конституції України.
   4. Закон у системі джерел конституційного права України (поняття, види і його роль).
   5. Порядок прийняття законів. Стадії законодавчого процесу.
   6. Підзаконні нормативно-правові акти як джерело конституційного права України.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК  

   Конституційне право України — це провідна галузь права, яка являє собою сукупність правових норм, що закріплюють і регулюють основи соціально-економічної структури суспільства, його політичну систему, правовий статус особи з метою забезпечення умов для здійснення державної влади в країні.
   Конституціоналізм — наукова концепція (про конституційну державу, конституційне правління), згідно з якою конституція встановлює процедуру здійснення владних функцій, обмежує функції державної влади.
   Конституція (від лат. constitutio — устрій) — основний закон держави, який закріплює основи конституційного ладу і державного устрою конкретної країни, основи правового статусу особи, порядок організації та компетенцію органів держави, виборчу систему.
   Конституція України — основний нормативний акт Української держави, який закріплює її конституційний лад, основи правового статусу особи, державний і територіальний устрій, систему й принципи організації та діяльності державних органів, виборчу систему.
   Конституційно-правова норма — це встановлене або санкціоноване державою загальнообов’язкове правило поведінки, що регулює конституційно-правові відносини.
   Конституційно-правові відносини — це суспільні відносини, що регулюються нормами конституційного права.
   Інститут конституційного права — це система норм, що регулює однорідні і органічно пов’язані між собою конституційно-правові відносини в межах даної галузі права.
   Джерела конституційного права — це нормативні акти, в яких містяться норми конституційного права, що торкаються невизначеного кола осіб.

Навчальні завдання

   1. Назвіть групи суспільних відносин, що становлять предмет конституційного права України. Розкрийте їх зміст та особливості.
   2. Чим зумовлена провідна роль конституційного права в системі права України?
   3. Дайте класифікацію норм конституційного права. Які її можливі критерії? Наведіть конкретні приклади.
   4. Що означає поняття “джерела конституційного права”? Яке співвідношення між поняттями “джерела права” і “форми вираження права”?
   5. Чи є Указ Президента України від 15 жовтня 1999 р. “Про прийняття до громадянства України Коваленка К. І.” джерелом конституційного права України?

Завдання для перевірки знань

   1. Що означає поняття “конституційне право України”?
   2. Чому конституційне право є провідною галуззю права України?
   3. Що є предметом конституційного права України?
   4. Дайте визначення поняттю “конституційно-правовий інститут”.
   5. Назвіть джерела конституційного права України.
   6. Які особливості норм конституційного права?
   7. Яка роль конституційного права України в розвитку державності та демократії?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

   Конституція України. — К.: Феміна, 1996.
   Декларація про державний суверенітет України, 16 лип. 1990 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 1990. — № 31.
   Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации: Учебник. — М., 1998.
   Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. — 2-е вид. — К.: Наукова думка, 2000.
   Кравченко В. В. Конституційне право України. — К.: Атіка, 2000.
   Мелащенко В. Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій. — К.: Вентурі, 1995.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016