Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Розробки уроків arrow Розробки уроків з біології arrow Тема: Генотип як цілісна система. Цитоплазматична спадковість. (11 клас)
10.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Тема: Генотип як цілісна система. Цитоплазматична спадковість. (11 клас)

Розробка уроку з біології. 11 клас.

О.В.Тагліна

   Тема. Генотип як цілісна система. Цитоплазматична спадковість.
   Мета: познайомити учнів з ефектами множинної дії гена і взаємодії генів; сформувати поняття про генотип як цілісну систему генів, що взаємопов'язані і взаємодіють один з одним; дати уявлення про явища цитоплазматичної спадковості та її ролі.
   Обладнання та матеріали: таблиця “Взаємодія генів”, таблиці, що демонструють вияви цитоплазматичної спадковості.
   Базові поняття й терміни: ген, структурні гени, регуляторні гени, геном, інтрони, екзони, цитоплазматична спадковість, позаядерні гени, взаємодія генів, комплементарність, множинна дія генів, цілісна система.
   Концепція уроку: спираючись на вже наявні в школярів знання, розширити поняття про ген, показати, як організований геном у різноманітних організмів; звернути увагу на роль цитоплазми в передачі інформації від клітини до клітини; показати, як взаємодіють гени в цілісній системі генотипу.
   Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Організаційний етап - 2 хв.
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності - 7 хв.
III. Вивчення нового матеріалу - 21 хв.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів - 10 хв.
V. Домашнє завдання - 2 хв.
VI. Підведення підсумків уроку - 3 хв.

ХІД УРОКУ

   І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

   II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
   Запитання до учнів

   Що ви знаєте про ген? Якою є його хімічна природа? Скільки генів можуть визначати особливості того чи іншого організму?
   Що ви знаєте про геном прокаріотів і еукаріотів? Як ви гадаєте, чи може цитоплазма передавати спадкову інформацію?
   Чому мітохондрії та хлоропласти мають велику автономію порівняно з іншими органелами клітини?

   III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
   Розповідь учителя

   1. Геном як цілісна система. Незважаючи на дискретне генетичне визначення окремих ознак, в індивідуальному розвитку відтворюється збалансований комплекс ознак і властивостей, що відповідає типу морфологічної й функціональної організації конкретного біологічного виду. Закономірно виникають кишкова паличка, кедр ліванський, дрозофіла меланогастер, слон індійський, людина розумна. Це досягається завдяки об'єднанню дискретних у структурному відношенні одиниць спадковості (генів) у функціонально цілісну систему — генотип (геном). Така інтеграція відображаться в різноманітних формах взаємодії генів у процесі їхньої спільної роботи. Зазвичай генотип визначають як сукупність усіх генів (більш точно — алелів) організму. Якщо враховувати факт інтеграції, генотип можна уявити системою генів, які певним чином взаємодіють.
   2. Виділяють взаємодію алельних і неалельних генів. Основні форми взаємодії алельних генів вивчені раніше. Вони зумовлюють домінантне, рецесивне, кодомінантне успадковування ознак, явище неповного домінування. За перелічених форм домінування результати взаємодії генів виявляються в усіх соматичних клітинах організму.
   3. Однією з форм взаємодії неалельних генів є “ефект становища”. У ньому беруть участь гени однієї хромосоми, які займають близькі локуси. Він виявляється в мінливості функціональної активності гена залежно від того, який алель перебуває в сусідньому локусі. “Ефект становища” є окремим випадком великого класу генних взаємодій, які полягають у модулюванні функції генів іншими генами.
   4. До цього класу взаємодії неалельних генів належить також епістаз — пригнічення дії одного гена іншим. Якщо епістатичну дію має домінантний алель, говорять про домінантний епістаз. За рецесивного епістазу таку дію виявляють рецесивні алелі в гомозиготному стані. Прикладом епістазу слугує успадковування забарвлення плодів у деяких гарбузів. Указана ознака контролюється геном, поданим двома алелями: домінантним — жовтого забарвлення (В) і рецесивним — зеленого забарвлення (в). Якщо в генотипі рослини є домінантний алель (А) іншого гена, то за наявності будь-якого з алелів першого гена розвивається біле забарвлення. За епістазу модуляційна дія полягає в пригнічування одними генами функції інших генів. Гени, що спричиняють такий ефект, називають інгібіторами, або супресорами. Гени, що посилюють функції інших генів, називаються інтенсифікаторами.
   5. Ще однією формою взаємодії неалельних генів є комплементарність. Вона полягає в тому, що розвиток ознаки потребує наявності в генотипі домінантних алелів двох певних генів. За наявності домінантного алеля лише одного з них ознака не відтворюється.
   6. Необхідно враховувати, що існує особливий тип передачі спадкових ознак — не через хромосоми, які перебувають у ядрі, а через цитоплазму клітини. Таку спадковість називають нехромосомною, або цитоплазматичною, спадковістю. Найважливіші ви
падки нехромосомної спадковості пов'язані з пластидами й мітохондріями, в яких містяться кільцеві молекули ДНК.
  
7. Якщо клітина втратила пластиди, то вона не спроможна утворювати їх знову. Наприклад, в евглени зеленої зазвичай близько 100 хлоропластів. Якщо евглена живе в темряві, то її хлоропласти не поділяються, тим часом як самі клітини поділяються. У результаті з'являються евглени, в яких нема хлоропластів, а нові не утворюються. Успадковування пластид підпорядковується особливим правилам: тільки за материнською лінією.
  
8. Такі самі особливості мають і мітохондрії. Мітохондрії сперматозоїда при заплідненні не проникають усередину яйцеклітини або руйнуються в ній. Тож усі мітохондрії організм одержує від матері.
   9. У ряді випадків було показано, що хромосомна й нехромосомна спадковість можуть комбінуватися, даючи складну картину і успадковування ознак.

   IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ
   Бесіда

   Які гени називають структурними, а які регуляторними?
   У чому їхні біологічні функції?
   Чим відрізняється геном вірусів і геном прокаріотів?
   Чим відрізняється геном прокаріотів і геном еукаріотів?
   Яку роль відіграє цитоплазматична спадковість?
   Наведіть приклади взаємодії генів.

   Самостійна робота учнів
   Дати відповіді на запитання

   Чому ген є цілісною одиницею?
   Чому розміри регуляторних генів менші, ніж розміри структурних генів?
   Хто має найпростіше організований геном?
   Чому кількість
ДНК у ядрі у 8—10 разів перевищує необхідну для кодування всіх структурних генів?
   Яку роль відіграють позаядерні гени?
   Наведіть приклади явищ цитоплазматичної спадковості.

  
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
   1) Вивчити матеріал § 14 підручника [1].
   2) Дати відповіді на запитання підручника [1],
с 71, № 1—6.

   VI. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016