Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Біологічні науки arrow Анатомія і фізіологія дитини (Лекції) arrow 3.2. Біоелектричні явища. Мембранний потенціал спокою
10.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




3.2. Біоелектричні явища. Мембранний потенціал спокою

3.2. Біоелектричні явища. Мембранний потенціал спокою

   Виникнення і поширення збудження пов’язані із зміною електричного стану клітинної мембрани - біоелектричними явищами.
   Біоелектричні явища були відкриті в 1791 р. італійським вченим Гальвані. Дані сучасної мембранної теорії походження біоелектричних явищ експериментально були отримані А.Ходжкіним, Б. Кацом і А. Хакслі в дослідженням, проведених з гігантським нервовим волокном кальмара в 1952 році.
   Мембрана клітини в стані спокою поляризована: зовнішня поверхня заряджена електропозитивно, а внутрішня - електронегативно. Між зовнішньою і внутрішньою поверхнями клітинної мембрани в стані спокою існує різниця потенціалів близько (60-90 мВ), яку називають мембранним потенціалом (МП) або потенціалом спокою (ПС). Зареєструвати мембранний потенціал можна з допомогою мікроелектродів, під’єднаних до клітини та осцилографа.
   Виникнення МП зумовлене факторами:
- неоднаковим розподілом (концентрацією) деяких іонів по обидві сторони клітинної мембрани;
- вибірковою проникністю мембрани для кожного з цих іонів. Мембрана містить пори - спеціальні канали, через які вода і іони проникають в клітину. Ці канали мають певні розміри, тому пропускають лише відповідні їм іони. Окрім цього входи в канали можуть відкриватися і закриватися завдяки наявності в них особливих білкових молекул. Зміна просторової структури цих молекул відіграє роль засува, що закриває або відкриває вхід в канал, збільшуючи або зменшуючи проникність мембрани.
   У цитоплазмі клітини :
- в 30-50 разів більше К+, у 8-10 разів менше Nа+, у 50 разів менше СІ-, ніж у міжклітинній рідині. Неоднакова концентрація іонів в клітині підтримується натрієво-калієвою помпою, яка викачує з клітини Nа+ і закачує К+ ;
- є аніони органічних кислот, які відсутні в міжклітинній речовині;
   У стані спокою клітинна мембрана більш проникна для К+, ніж для Nа+.
   Внаслідок високої концентрації в клітині К+ дифундує із цитоплазми на зовнішню поверхню клітини через калієві пори в мембрані, заряджуючи її позитивно. Внутрішня сторона мембрани за рахунок аніонів органічних кислот, які практично не проникають через поверхню мембрани, заряджається негативно. У результаті виходу К+ з клітини його концентрація по обидві сторони мембрани повинна була б вирівнятись. Проте цей процес не відбувається з таких причин: 1) аніони, що є в клітині своїм негативним зарядом утримують К+ на зовнішній поверхні мембрани; 2) позитивний заряд, що виникає на поверхні мембрани перешкоджає подальшому виходу К+ з клітини, відштовхуючи їх.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016