Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Психологія arrow Основи соціального партнерства (Лекції) arrow 6. Управління міжоособистісними конфліктами.
04.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




6. Управління міжоособистісними конфліктами.

6. Управління міжоособистісними конфліктами.

      В управлінні міжоособистісними конфліктами розрізняють наступні етапи: прогнозування конфлікту, попередження конфлікту, регулювання конфлікту, вирішення конфлікту. Коротко розглянемо кожний із названих етапів.
      Прогнозування полягає у вивченні індивідуально-психологічних особливостей, знання і аналіз симптомів скритого (латентного) конфлікту. Попередження конфлікту має на меті на основі поглибленого аналізу причин назріваючого конфлікту прийняти міри по їх нейтралізації. Зокрема педагогічні міри: бесіда, роз’яснення, формування культури міжособистісних відносин. Адміністративні міри: зміна умов праці, перевід конфліктуючих на різні місця роботи. Регулювання конфлікту полягає у тому, щоб добитися признання конфліктуючими суб’єктами реальності конфлікту, нагадати їм про дотримання коректності поведінки, використовувати всі технології регулювання конфліктів

Технології регулюванняЗміст
Інформаційні Ліквідація дефіциту інформації, виключення неправдивої інформації, усунення слухів
КомунікативніОрганізація спілкування між суб’єктами конфліктної взаємодії і їх прихильниками
Соціально-психологічніРобота з неформальними лідерами, зниження соціальної напруги і укріплення позитивного мікроклімату
Організаційні Вирішення кадрових питань, використання методів заохочення і покарання

      Одним із методів попередження конфлікту є самовідсторонення від конфліктної ситуації. У відповідності до нього слід ухилятися від вирішення проблем, які не зачіпають ваших інтересів і ваша участь в них нічим не зумовлена. Наприклад, хтось із ваших друзів сильно роздратований і емоційно збуджений. Ви із найкращих міркувань прагнете йому допомогти, хоча вас про це ніхто не просив. В результаті ви можете в’язатися в чужий конфлікт і стати об’єктом викиду негативних емоцій з двох сторін.
      Якщо в міжособистісному конфлікті панують негативні тенденції (взаємна неприязнь, образи, підозри, недовіра, ворожі настрої) і опоненти не бажають чи не можуть іти на діалог, то варто використовувати непрямі методи врегулювання міжособистісного конфлікту. А саме: метод „виходу почуттів”, метод „позитивного відношення до особистості”, метод втручання „авторитетного третього”, прийом „оголена агресія”, прийом „примусове слухання опонента”, обмін позицій, розширення духовного горизонту опонентів.
      Метод „виходу почуттів” полягає у можливості опонентові висловити все, що в нього наболіло і тим самим понижують емоційно-психологічну напругу. Після такого емоційного вибуху людина стає готовою до пошуків варіантів конструктивного врегулювання конфліктної ситуації.
      Метод „позитивного відношення до особистості”. Конфліктуючий, правий він чи не правий завжди страждає. Потрібно висловити йому свої співчуття і дати позитивну оцінку його особистісним якостям, наприклад „Ви людина розумна, з великим життєвим досвідом”. Прагнучи виправдати позитивну оцінку, яка прозвучала в його адрес опонент буде прагнути знайти конструктивний спосіб виходу із конфлікту.
      Метод втручання „авторитетного третього”. Людина, яка знаходиться в міжособистісному конфлікті, як правило, не сприймає висловлених опонентом слів. Посприяти в цій ситуації може „третя особа”, яка користується великою довірою, яка висловить позитивні слова від опонента. Таким чином, конфліктуючий буде знати, що його опонент не такої вже і поганої думки про нього, а цей факт вже може стати початком пошуку компромісу.
      Прийом „оголена агресія”. В ігровій формі в присутності третьої особи опонентам дають можливість „висловитися про наболіле”. В таких умовах сварка, як правило, не досягає крайніх форм і напруження у відношеннях між опонентами понижується.
      Прийом „примусове слухання опонента”. Конфліктуючим ставиться вимога уважно вислухати один одного. При цьому кожний, перш ніж відповісти опоненту, повинен досить точно відтворити його останню репліку. Зробити це досить важко, тому, що як правило конфліктуючі чують тільки себе самих, приписуючи опонентам слова і тон, яких в дійсності не було. Такий прийом теж дозволяє понизити напругу у стосунках.
      Обмін позицій. Конфліктуючим пропонують висловити претензії з позиції свого опонента, іншими словами помінятися ролями. Цей прийом дозволяє їм „вийти” за межі свої особистих проблем і образ і краще зрозуміти свого опонента.
      Розширення духовного горизонту опонентів. Це є спроба вивести конфліктуючих за рамки суб’єктивного сприйняття конфлікту і допомогти їм побачити ситуацію в цілому з усіма можливими наслідками.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016