top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
Головна arrow Психологія arrow Психологічна корекція (Лекції) arrow Тема 3. Групові методи психокорекційної роботи.
top_right_2
top_left_3
top_right_3
Тема 3. Групові методи психокорекційної роботи.
Тема 3. Групові методи психокорекційної роботи.


      Специфіка групової форми психокорекції.
      Особливості комплектування групи.
      Групова динаміка, цілі та завдання, норми групи.
      Види корекційних груп:
      а) Т – групи або СПТ;        в) гештальт – групи;
      г) тілесно орієнтовані групи;
      д) групи умінь.

      Прийняття правил групи
      Мета:вивчення основних правил тренінгу, сприяння організації ефек­тивного простору для особистісного розвитку учнів.
      Після того, як відбулося знайомство, можна перейти до вивчення основ­них правил тренінгу. Робота на цьому етапі спрямована на обговорення та прийняття правил усіма учасниками групи.
      Розглядаються такі основні правила:
      1. Спілкування на основі довіри. Важливо, щоб учасники максимально довіряли один одному. Створення атмосфери довіри можна почати з пропо­зиції прийняти єдину форму звертання один до одного на «ти». Це психологічно ставить усіх в рівні позиції, в тому числі і ведучого, незалежно від віку, соціального статусу, життєвого досвіду й т.і.
      2. Спілкування за принципом «тут і тепер». Важливо вміти говорити про свої актуальні відчуття і думки. Розвинена рефлексія допомагає людині бути самокритичною, краще пізнавати себе і власні особистіші особливості, використовувати свої ресурси, що сприяє успішній адаптації людини. Тому, під час занять всі говорять лише про те, що турбує їх саме зараз, і обговорю­ють те, що відбувається з ними в групі.
      3. «Я-висловлювання. Для більш відвертого спілкування під час занять варто відмовитись від безособового мовлення, яке доноші ;Іс І Ірнховувати влас­ну позицію і, тим самим, уникати її усвідомлення. Тому ми замінюємо вис­ловлювання типу: «Більшість людей вважає, що...» —па таке: «Явважаїс, що...»; «Деякі з нас думають...» — па «Я думаю...» і т.і. Це передбачає відмову від бе­задресних суджень про інших. Наприклад, заміна фрази типу: «Багато хто мене не зрозумів» — на конкретну репліку: «Оля і Катя не зрозуміли мене».
      4. Щирість спілкування. Під час роботи ми говоримо лише про те, що відчуваємо і думаємо з приводу того, що відбувається. Якщо немає бажання висловитися щиро і відверто, краще промовчати. Це правило означає відверте висловлювання своїх почуттів стосовно до дій інших учасників і до самого себе. Ніхто не ображається на висловлювання інших. Той, хто дає оцінку, повинен проявити толерантність до іншого.
      5. Конфіденційність того, що відбувається в групі. Все, що відбуваєть­ся під час занять, ні в якому разі не розголошується. Ми впевненні в тому, що ніхто не розповість про переживання людини, про те, чим вона поділи­лась. Це допомагає нам бути щирими, сприяє саморозкриттю. Ми довіряємо один одному і групі в цілому.
      6. Визначення сильних сторін особистості. Упродовж заняття (під час вправи або її обговорення, в процесі виконання завдань) будь-хто з нас нама­гається підкреслити позитивні якості людини, з якою ми працюємо разом. Кож­ному члену групи треба сказати, як мінімум, хоч одне добре слово.
      7. Неприпустимість безпосередніх оцінок людини. Під час обговорен­ня того, що відбувається, ми оцінюємо не учасника, а лише його дії і поведін­ку. Ми не використовуємо висловлювання тину: «Ти мені не подобаєшся», а говоримо: «Мені не подобається твоя манера спілкування».
      8. Активна участь у тому, що відбувається. Це норма поведінки, у відповідності з якою, в будь-яку хвилину ми реально включені в роботу. Ак­тивно дивимось, слухаємо, відчуваємо себе, партнера і колектив в цілому. Не замикаємось, навіть якщо почули па свою адресу щось не дуже приємне. Не думаємо лише про власне «Я», отримавши багато позитивних емоцій. Ми весь час у групі, уважні до інших, нам цікаві оточуючі.
      9. Повага до того, хто говорить. Коли висловлюється хто-небудь з това­ришів, ми його уважно слухаємо, даючи можливість сказати те, що він бажає. Допомагаємо йому, всім своїм виглядом показуючи, що ми його слухаємо, цікаиіїмося Його думкою, внутрішнім світом. Не перебиваємо і мовчимо до тих нір, поки він не закінчить говорити. І, тільки після цього, запитуємо, дякуємо або сперечаємось з ним.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2024