Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Психологія arrow Психологія особистості (Н.В.Ліфарєва) arrow 2.6. Гуманістичний напрямок у психології
04.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




2.6. Гуманістичний напрямок у психології

2.6. Гуманістичний напрямок у психології

   Прихильників гуманістичних теорій особистості насамперед цікавить те, як людина сприймає, розуміє і пояснює реальні події у своєму житті. Вони описують феноменологію особистості, а не шукають їй пояснення; тому теорії даного типу іноді називають феноменологічними. Описи особистості і подій у її житті тут в основному зосереджені на дійсному життєвому досвіді, а не на минулому або майбутньому, подаються в термінах типу “сенс життя”, “цінності”, “життєві цілі” тощо.
   Найбільш відомими представниками цього підходу до особистості є американські психологи А. Маслоу і К. Роджерс. Концепцію А. Маслоу ми спеціально розглянемо далі, а зараз коротко зупинимося тільки на характеристиці теорії К. Роджерса.
   Створюючи свою теорію особистості, Роджерс виходив з того, що кожна людина має прагнення і здатність до особистого самовдосконалення. Будучи істотою, наділеною свідомістю, вона сама для себе визначає сенс життя, його цілі і цінності, є вищим експертом і верховним суддею. Центральним поняттям в теорії Роджерса стало поняття “Я”, що включає в себе уявлення, ідеї, цілі і цінності, через які людина характеризує саму себе і окреслює перспективи власного розвитку. Основні питання, котрі кожна людина ставить і повинна вирішувати, такі: “Хто я?”, “Що я можу зробити, щоб стати тим, ким я хочу бути?”
   Образ “Я”, що складається в результаті особистого життєвого досвіду, у свою чергу впливає на сприйняття даною людиною світу, інших людей, на оцінки, що дає людина власній поведінці. Я-концепція може бути позитивною, амбівалентною (суперечливою), негативною. Індивід з позитивною Я-концепцією бачить світ інакше, ніж людина з амбівалентною або негативною. Я-концепція може неправильно відбивати реальність, бути вигаданою і перекрученою. Те, що не узгоджується з Я-концепцією людини, може бути витиснуте з її свідомості, відкинуте, хоча насправді може виявитися істинним. Ступінь задоволеності людини життям, міра повноти відчутого нею щастя безпосередньо залежать від того, наскільки її досвід, її “реальне Я” та “ідеальне Я” узгодяться між собою.
   Основна потреба людини, відповідно до гуманістичних теорій особистості - це самоактуалізація, прагнення до самовдосконалення і самовираження. Визнання головної ролі самоактуалізації об'єднує всіх представників даного теоретичного напрямку у вивченні психології особистості, незважаючи на значні розбіжності в поглядах.
   За А. Маслоу, до психологічних характеристик самоактуалізованої особистості належать:
- активне сприйняття дійсності та здатність добре орієнтуватися в ній;
- прийняття себе й інших людей такими, які вони є;
- безпосередність у вчинках і спонтанність у вираженні своїх думок і почуттів;
- зосередження уваги на тому, що відбувається зовні, на противагу орієнтації тільки на внутрішній світ, а також зосередження свідомості на власних почуттях і переживаннях;
- володіння почуттям гумору;
- розвинуті творчі здібності;
- неприйняття умовностей, але без показного їх ігнорування;
- занепокоєність благополуччям інших людей і незабезпечення тільки власного щастя;
- здатність до глибокого розуміння життя;
- установлення з оточуючими людьми, хоча і не з усіма, доброзичливих особистих взаємовідносин;
- спроможність дивитися на життя “відкритими очима”, оцінювати його неупереджено, з об'єктивної точки зору;
- безпосередня включенісгь у життя з повним зануренням у нього, так, як це звичайно роблять діти;
- превага в житті нових, непроторованих і небезпечних шляхів;
- уміння покладатися на свій досвід, розум і почуття, а не на думку інших людей, традиції або умовності, позиції авторитетів;
- відкрита і чесна поведінка у всіх ситуаціях;
- готовність стати непопулярним, зазнати осуду з боку більшості оточуючих людей за нетрадиційні погляди;
- здатність брати на себе відповідальність, а не уникати її;
- докладання максимуму зусиль для досягнення поставлених цілей;
- уміння помічати і, якщо в цьому є необхідність, переборювати опір інших людей.
   На головне питання його теорії “Що таке самоактуалізація?” А. Маслоу відповідає таким чином: “люди, які самоактуалізуються, усе без винятку залучені до якоїсь справи... Вони віддані цій справі, вона є чимось дуже цінним для них - це свого роду покликання”. Всі люди такого типу прагнуть до реалізації вищих цінностей, що, як правило, не можуть бути зведені до чогось ще більш високого. Ці цінності (серед них - добро, істина, порядність, красота, справедливість, досконалість тощо) виступають для них як життєво важливі потреби. Існування для особистості, яка самоактуалізується, постає як процес постійного вибору, як первинне вирішення гамлетівської проблеми “бути чи не бути”. У кожний момент життя в особистості є вибір: просування вперед, подолання перешкод, що неминуче виникають на шляху до високої мети, або відступ, відмова від боротьби і залишення позицій. Особистість, яка самоактуалізується, завжди обирає рух вперед, подолання перешкод.
   Самоактуалізація водночас передбачає спирання на власні сили, наявність у людини самостійної, незалежної думки з основних життєвих питань. Це - процес постійного розвитку і практичної реалізації своїх можливостей. Це “праця заради того, щоб зробити добре те, що людина хоче зробити”. Це “відмова від ілюзій, рятунок від неправильних уявлень про себе”.
   За своїми позиціями, особливо в плані розуміння сенсу життя (прагнення до вищих цілей, цінностей), гуманістична психологія з усіх закордонних концепцій є найбільш близькою до поглядів наших психологів.
   У вітчизняній психології найбільш відомі дослідження в галузі особистості пов'язані з теоретичними роботами представників школи Л.С. Виготського. Значний внесок у розв'язання проблеми особистості внесли, зокрема О.М. Леонтьев, Л.І. Божович.
   Спираючись на поняття про провідну діяльність і соціальну ситуацію розвитку, введені Л.С. Виготським, Л.І.Божович показала, як у складній динаміці взаємодії діяльності і міжособистісного спілкування дитини в різні періоди її життя формується певний погляд на світ, названий внутрішньою позицією. Ця позиція є однією з головних характеристик особистості, передумовою її розвитку, що розуміється як сукупність основних мотивів діяльності.
   У концепції структури і розвитку особистості О.М. Леонтьева центральне місце відведено поняттю діяльності.
   Як і в Л.І. Божович, основною внутрішньою характеристикою особистості в О.М. Леонтьева є мотиваційна сфера. Іншим важливим поняттям в його теорії служить “особистісний зміст”. Він виражає відношення цілей діяльності людини, тобто того, на що вона в даний момент безпосередньо спрямована, до її мотивів, того, що її спонукає. Чим ширше, різноманітніше види діяльності, в які включена особистість, чим більше вони розвинуті й упорядковані (ієрархізовані), тим багатша сама особистість.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016