Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Психологія arrow Психофізіологія діяльності (М.С.Корольчук) arrow Стомлення та перевтомлення
07.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Стомлення та перевтомлення

Стомлення та перевтомлення

   Теорія та практика працездатності потребує виявлення закономірностей розвитку стомлення як наукової основи всіх підходів до оптимізації діяльності людини. Ефективність заходів, які попереджують перевтомлення, можливо оцінити, маючи визначені критерії, які дозволяють виділити ступені стомлення. Але ця проблема найбільш складна. Велика кількість теорій механізму розвитку перевтомлення, багатогранність і важливість для людини самого процесу праці визначає і складність його вивчення.
   Видатний фізіолог О.О. Ухтомський стверджував, що предметом вивчення стомлення є не тільки біологія і фізіологія. Кожна сторона трудової діяльності вивчається тією чи іншою наукою. Тільки комплексне дослідження стомлення як взаємодії цілісного організму з зовнішнім середовищем (природним, технічними і соціальним) дозволить адекватно оцінити зміни функцій організму і розробити заходи для підтримки оптимальної працездатності спеціалістів.
   В теперішній час є біля 100 формулювань поняття "стомлення". За визначенням О.О. Ухтомського (1927), стомлення - спад дієздатності після більш-менш тривалої праці. В "Руководстве по физиологии труда" за редакцією М.І. Виноградова (1969) дається таке визначення: "Стомлення - це викликане працею тимчасове зменшення працездатності". Отже зниження працездатності може бути соціальним симптомом стомлення, коли воно викликане фізичною або розумовою працею. При цьому працездатність знижується тимчасово та відновлюється за період звичайного відпочинку. Психофізіологічним критерієм стомлення може бути зниження та різнонаправлений характер показників, які досліджуються, але всі коливання не виходять за межі нормативних. Психологічною ознакою стомлення є суб'єктивне відчуття утоми, яке супроводжується труднощами в роботі, зниженням її темпу, в'ялістю, "тяжкою" головою та ін. Знижуючи темп роботи, людина насамперед запобігає "функціональному виснаженню" клітин ЦНС (центральної нервової системи) та забезпечує відновлення функцій організму, а долаючи його, досягає ефекту стійкості до нього.
   На думку психолога Н.Д. Левитова (1984), стомлення - це особливий, своєрідний суб'єктивний стан, який переживає людина. Він складається з таких компонентів:
   1. Почуття слабосилля. Стомлення виявляється в тому, що людина почуває зниження працездатності навіть тоді, коли продуктивність праці не падає. Це зниження працездатності виражається як переживання особливої, обтяжливої напруги та невпевненості; людина почуває, що не має можливості продовжувати роботу як це потрібно.
   2. Розлад уваги. Увага - одна з найбільш вразливих до втоми психологічних функцій. В разі стомлення увага людини легко відвертається, стає малорухомою чи навпаки хаотично рухомою, нестійкою, метушливою.
   3. Порушення в моторній сфері. Стомлення позначається сповільненням чи безпорядною квапливістю рухів, розладом їх ритму, в послабленні точності та координації рухів.
   4. Погіршення пам'яті та мислення. Ці процеси найбільш порушуються при стомленні від розумової праці.
   5. Ослаблення волі. При стомленні послаблюються рішучість, витримка, самоконтроль.
   6. Сонливість. При сильному стомленні виникає сонливість як вираження охоронного гальмування.
   Такі симптоми не завжди відповідають ступеню стомлення за об'єктивними прямими та відносними показниками працездатності. Відомо, що коли людина працює з бажанням і позитивним емоційним настроєм (вплив настанов; спрямування особистості), а також із усвідомленням великої соціальної важливості праці, стомленість може не проявлятися тривалий час. Бездіяльність, безцільна і нецікава робота ведуть до стану стомлення, яке не відповідає його об'єктивним критеріям.
   В механізмі стомлення важливе значення має вплив на працюючий орган метаболітів, які утворюються в процесі роботи, витрати та відновлення енергетичних ресурсів, зниження збудливості сприймаючого та виконуючого відділів рефлекторної дуги, а головне — розвивається гальмування в центральних відділах головного мозку, яке носить охоронно-відновний характер.
   Тут понад усе потрібно знати, що в основі розвитку стомлення у спеціалістів є не виснаження енергетичних ресурсів організму, а порушення регуляції динамічного стереотипу, як стійкої і складної системи рефлекторних зв'язків, які виникають при багаторазовому повторенні трудових дій. Наявність динамічного стереотипу забезпечує швидке і докладне виконання трудових дій, завдяки тій функціональній системі, яка склалася в ЦНС та спрямовує роботу всіх виконавчих органів. Цією функціональною системою може бути й домінанта, яка являє собою сукупність нервових центрів, об'єднаних для виконання загального завдання та гальмуючої інші осередки збудження.
   Трудова діяльність може здійснюватися за принципом функціональної системи, розробленої П.К. Анохіним, яка полягає в інтегруванні багатьох механізмів, що необхідні для формування зокрема, трудової діяльності. Розлад цієї функціональної системи може бути наслідком розвитку стомлення. Очевидно, що у розвитку стомлення можуть грати роль психологічні фактори, зокрема порушення "робочої настанови" (Узнадзе Д.Г., 1973) і початкового психологічного стану.
   Порушення динамічного стереотипу, за І.П. Павловим, домінанти, за О.О. Ухтомським, функціональної системи, за П.К. Анохіним, робочої настанови, за Д.Г. Узнадзе, психічного стану, за Н.Д. Леві-товим, розвитку стомлення може сприяти підвищена складність, важкість і напруженість праці, одноманітність, відхилення від гігієнічних норм, невідповідність робочих місць вимогам ергономіки та ін.
   Отже стомлення - це явище нормальне і попереджувати необхідно не стомлення, а перевтомлення.
   Перевтомлення - це стан організму на межі патології, яке розвивається під впливом тривалої та невпинної роботи в стані стомлення або тоді, коли регламентуючий відпочинок між циклами роботи є недостатнім для відновлювання й характеризується об'єктивно-суб'єктивними ознаками стомлення, а в професійній діяльності з'являються грубі помилки в роботі. Таким чином, перевтомлення з'являється завжди в разі порушення режиму праці й відпочинку, що супроводжується відчуттям стомлення вже перед початком роботи, об'єктивним зниженням якісних та кількісних показників роботи з різким зменшенням рівня безпеки діяльності (наявність помилок професійної діяльності) і збільшенням періодів в динаміці працездатності.
   Тому визначення перших ознак перевтомлення є найбільш важливим у контролі за працездатністю спеціалістів. Такими ознаками, на нашу думку, можуть бути:
   - байдужість до роботи та її можливі наслідки;
   - зміни звичайної поведінки особистості;
   - підвищена конфліктність, роздратованість;
   - замкненість (відлюдність);
   - неадекватна реакція на жарт;
   - бурхлива реакція на будь-яке зауваження;
   - безсоння або сонливість;
   - пітливість чи сухість шкіри;
   - почервоніння чи блідість.
   Суб'єктивно людина відчуває в'ялість, апатію, важкість в голові, загальний дискомфорт, нездужання, небажання працювати, і ці симптоми не проходять в строки регламентованого відпочинку.
   Об'єктивно, за даними психофізіологічного обстеження, визначаються значні відхилення в показниках психічних пізнавальних процесів, сенсомоторики. Професійна діяльність утруднена, за деякими операціями буцімто втрачені навики.
   Зі сприяючих стомленню факторів, які в поєднанні з робочим навантаженням ведуть до найбільш раннього і вираженого стомлення, на думку І.А. Сапова і А.С. Солодкова (1980), можна виділити:
   1. Фактори зовнішнього середовища. Наприклад, спека викликає у спеціалістів підвищену роздратованість, а холод призводить до зниження уваги.
   2. Фактори, пов'язані з використанням техніки й апаратури (зміна газового складу повітря, суміші, прискорення, вібрації, коливання, дія НВЧ-поля, ультразвуку, освітлення, гіпокінезії та ін.).
   3. Фактори, пов'язані з порушенням праці та відпочинку (невідповідність роботи відпочинку, перервам між вахтами, невірне планування навантажень, порушення біоритмів, сенсорна депривація, соціальна ізоляція, рівень психологічної сумісності).
   Проявляються й з'являються перші ознаки перевтомлення в залежності від функціональних резервів організму, фізичного розвитку, професійної та психологічної підготовки, режиму експлуатації техніки й рівня функціонування фізіологічних систем організму.

Схема ступенів перевтомлення

Симптоми

Ступінь перевтомлення

І - початковий

II - легкий

III - виражений

IV - тяжкий

Зниження дієздатності

Мале

Значне

Виражене

Різке

Поява раніше відсутньої втоми при навантаженні

При посиленому навантаженні

При звичайному навантаженні

При полегшеному навантаженні

Без усякого навантаження

Компенсація зниження дієздатності вольовим зусиллям

Не потрібна

Повністю

Не повністю

Незначно

Емоційні зрушення

Тимчасове зниження цікавості до праці

Тимчасова нестійкість настрою

Роздратованість

Пригнічення, різка роздратованість

Розлад сну

Важко засинати або прокидатись

Багатьом тяжче засинати або прокидатись

Сонливість вдень

Безсоння

Зниження розумової працездатності

Немає

Тяжко зосередитись

Тимчасова забудькуватість

Помітне послаблення пам'яті та уваги

Психогігієнічні заходи

Упорядкованість відпочинку, фізкультура, культурні розваги

Чергова відпустка та відпочинок

Необхідне прискорення чергової відпустки й влаштованого відпочинку

Лікування

Запитання для самоконтролю

1. Визначення та критерії стомлення та перевтомлення.
2. Механізми стомлення.
3. Перші ознаки перевтомлення.
4. Схема ступенів перевтомлення.
5. Фактори, які сприяють стомленню.

Практичні завдання

1. Виділити групу спеціалістів, на яких падає найбільше навантаження в період підготовки до виконання завдання: під час виконання завдання; після виконання завдання.
2. Які групи факторів, на Вашу думку, для виділених спеціалістів найбільш впливові?
3. Вивчіть схему ступенів перевтомлення за К.К. Платоновим.
4. Зробіть опорний конспект за темою.
5. Ознайомтеся самостійно із змістом розділу "Збереження працездатності та безпечної діяльності спеціалістів."

Література для поглибленого вивчення

1. Бачерников Н.Е., Воронцов М.П., Добромиль З.И. Психогигиена умственного труда учащейся молодежи. - К.: Здоров'я, 1988.
2. Бобков Ю.Г., Виноградов В.М., Катков В.Ф. и др. Фармакологическая коррекция утомления. -М.: Медицина, 1984.
3. Вибрані лекції по фізіології військової праці / За ред. А.С. Мозжухіна. - Л.: Військова мед. акад., 1972. - С. 27.
4. Дмитриева М.А., Крылов А.А., Нафтульев А.И. Психология труда и инженерная психология. Учеб. пособие / Под ред. А.А. Крылова. - Д.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1979.
5. Загрядский В.П., Сулимо-Самуйлло З.К. Методы исследования в физиологии труда. - Л.: Наука, 1976.
6. Карпухина A.M. Контроль и регуляция состояния человека как фактор повышения эффективности трудовой деятельности. - К.: РДЭНТП, 1985.
7. Киколов. А.И. Умственный труд и эмоции. - М.: Медицина, 1978.
8. Корниенко Н.В., Корольчук Н.С., Караблин В.А. Социально-психологические исследования на корабле: Вып. 2. - К.: НИИ Психологии УССР, КВВМУ, 1991.
9. Корольчук М.С. Актуальні проблеми психофізіології військової діяльності. - К.: МОУ, 1996.
10. Корольчук М.С. Практикум з психофізіології військової діяльності. - К.: КВП, 1997.
11. Корольчук М.С. Прилади для визначення працездатності військових спеціалістів. Раціоналізаторські пропозиції. // Воєн.-мед. журнал. - 1989. - № 3.
12. Кулак И.А. Физиология утомления при умственной и физической работе человека. - Минск: Беларусь, 1968.
13. Психофизические основы профилактики перенапряжения / Мойкин Ю.В., Киколов А.И., Тхоревский В.И. и др. - М.: Медицина, 1987.
14. Рождественская В.И. Индивидуальные различия работоспособности. - М.: Педагогика, 1980.
15. Руководство по физиологии труда / Под ред. З.М. Золиной, Н.Ф. Измерова. - М.: Медицина, 1983.
16. Сапов И.А., Солодков А.С. Состояние функций организма и работоспособность моряков. - Л.: Медицина, 1980.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016