|
УДК 378.083 Н.М. Бісик,
заступник директора
(Брусилівська ЗОШ №2) Культура міжособистісних взаємин старших підлітків У статті розкриваються особливості культури міжособистісних взаємин старших підлітків. Сучасна школа має виконувати соціальне замовлення особистості – вчити бути конкурентно здатною у суспільстві з ринковою економікою, виробити вміння планувати стратегію власного життя, орієнтуватися в системі найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, сформувати високу культуру взаємин.
Увага до питань формування культури міжособистісних взаємин підлітків об’єктивно зумовлена впливом їх на стиль спілкування, на моральний мікроклімат у шкільних колективах, на громадську активність, самопочуття. Міжособистісні взаємини є одним із засобів самоствердження підлітка і зумовлені суб’єктивною потребою у спілкуванні та її задоволенням. На думку М. Обозова, Я. Коломинського, міжособистісні взаємини виникають і формуються у взаємодії, спільній діяльності, спілкуванні. Дослідження вітчизняних педагогів і психологів (Л. Божович, Д. Ельконін, Л. Орбан, ін.) свідчать, що найбільш значимим і домінуючим для підлітків є спілкування, особливо з ровесниками. Стосунки з товаришами перебувають у центрі життя підлітка, багато в чому визначаючи решту аспектів його поведінки і діяльності [1:43].
Міжособистісні взаємини, що складаються у класі, часто зумовлюють появу невеликих мікрогруп, що відіграють помітну роль у житті колективу загалом. У таких мікрогрупах може складатися власна етика взаємин, свої вимоги до особистості. Добре, якщо така етика не протирічить вимогам вчителів і колективу. У протилежному випадку вона може стати "смисловим бар'єром" (Л.Божович) між педагогами та учнями. Як бачимо, міжособистісні взаємини є одним із важливих факторів емоційного клімату групи. "Виховати громадянина, тобто людину з певним набором прав і обов'язків, можна тільки у товаристві собі подібних. Тому цілеспрямована організація міжсуб'єктної взаємодії вихованців, їх спілкування є найважливішим засобом виховання" [2:7].
Завданнями даної статті є виділення структури культури взаємин старших підлітків та окреслення шляхів її формування.
Міжособистісна взаємодія підлітків характеризується "позитивністю, індиферентністю, негативністю емоційних переживань, адекватністю і неадекватністю взаєморозуміння і когнітивним ототожненням або відсутністю такого ототожнення між суб'єктами; готовністю до співпраці, бездіяльності чи виявлення опору один до одного" [3:6]. Однак розвитку особистості підлітка, його соціальній адаптації та самореалізації у суспільстві сприяють лише такі взаємини, що включають позитивні емоційні переживання, а також мотиви поведінки, установки та способи дій, що не суперечать існуючим у суспільстві нормам загальнолюдської моралі. Інакше кажучи, підліток мусить бути здатним до виявлення культури у взаєминах з іншими людьми. Власне, під культурою міжособистісних взаємин слід розуміти адекватне сприймання підлітками однолітків і старших та їх прагнення до виявлення у власних взаєминах гуманних цінностей. У психолого-педагогічній структурі культури міжособистісних взаємин ми виділяємо три взаємопов'язаних компоненти: когнітивний, емоційно-мотиваційний і діяльнісний. Когнітивний компонент передбачає формування знань про норми моралі, загальнолюдські цінності, етику взаємин між людьми. Від того, які у підлітка склались ціннісні орієнтації, якими принципами і нормами він керується у своїй діяльності, поведінці, від сформованості у нього "сфери уявлень про обов'язкове і цінне" (Якобсон), що включає поняття добра, зла, справедливості тощо, значною мірою залежить його здатність до етичних взаємин.
Етичні знання, які підліток здобуває в процесі спеціального навчання і виховання, є тим вихідним матеріалом, який він випробовує в ході власної моральної діяльності, у спілкуванні з іншими людьми, в процесі різних видів діяльності загалом. Щоби творити добро і протистояти злу, підліток повинен мати знання про те, що є добро, а що - зло. Мета виховання полягає в тому, щоб, морально удосконалюючись, людина у своїх стосунках з іншими переборювала зло" [4:89].
Уявлення про добро і зло в індивідуальній моральній свідомості не завжди співпадають із загальноприйнятими поглядами на ці етичні категорії. Якщо розуміння добра підлітком обмежене лише колом його егоїстичних інтересів, то конфлікти з оточуючими стають неминучими, а він сам виступає як носій зла. Якщо ж індивідуальне сприйняття добра співпадає із загальноприйнятим, то розходження між загальноприйнятою та індивідуальною мораллю майже не буває або ж вони несуттєві. Таким чином, при наявності знань про норми поведінки, про те, що є добро, а що зло, можливий свідомий і вмотивований вибір вчинку, який відповідає або ж протирічить існуючим у суспільстві нормам моралі.
Загалом, у процесі формування когнітивного компоненту підлітків підводять до розуміння загальнолюдських цінностей, що визначають культуру взаємин між людьми.
Когнітивний компонент набуває моральної цінності у структурі міжособистісних взаємин підлітків за умови його органічного злиття із почуттями особистості, тобто лише в тому випадку, коли людина здатна не лише безпомилково визначати добро і зло, але і відчувати внутрішню потребу і готовність творити добро і разом з тим переживати почуття відрази до того, що протирічить нормам моралі.
"Процес засвоєння знань здійснюється через "внутрішній світ" особистості, в якому відображається ставлення людини до того, що вона робить і що роблять з нею. Активність особистості проявляється у характерних для неї мотивах поведінки, установках і способах дії, у різноманітній діяльності, направленій на перетворення оточуючої дійсності" [5:115].
Почуття, емоції, потреби, мотиви - це складники другого компоненту культури міжособистісних взаємин - емоційно-мотиваційного.
Мотиваційна сфера є особливою для кожного вікового періоду. Характер мотиваційної сфери особистості підлітка обґрунтовано Л.Божович, І.Бехом, Б.Ломовим, Г.Костюком, І.Коном та іншими.
У підлітковому віці в центрі уваги постають питання, пов'язані з правилами громадської поведінки і нормами взаємовідносин між людьми, у підлітків починають складатися відносно стійкі і незалежні від випадкових впливів моральні погляди, судження, оцінки. Підлітки часто йдуть за тими нормами, які прийняті в їх середовищі, особливо якщо моральні вимоги й оцінки того чи іншого колективу не співпадають з вимогами дорослих. Підлітковий вік є тим періодом, коли у дітей виникають переконання щодо прийняття чи неприйняття певних правил поведінки. Прийняття етичних норм може виходити із бажання завоювати хороше ставлення чи уникнути осуду, із прагнення до ідентифікації з певним зразком (ідеалом), із бажання відповідати власним цінностям, які до цього часу засвоювались підлітком із оточуючого середовища, а тепер стають внутрішніми [6:326]. Такі внутрішні, суб'єктно-особистісні спонукання до дій є мотивами. Оцінити поведінку підлітків без розуміння мотивів неможливо.
Мотиви виникають, розвиваються і формуються на основі потреб. Відповідно до ієрархії потреб А.Маслоу, найбільш важливими для підлітка є потреби, пов'язані із статусно-рольовим визначенням, потреби у визнанні, потреби, пов'язані з власним "Я", інакше кажучи, потреби у самоствердженні. Трансформуючись у мотиви, вони зумовлюють поведінку підлітка.
Головною спонукою, що визначає характер міжособистісних взаємин підлітків і зумовлює їх поведінку, є потреба у спілкуванні. "Спілкування - це взаємодія між людьми, в процесі якої розвиваються, проявляються і формуються їх особистісні взаємини" [1:53].
У підлітковому віці спостерігається загострення потреби у спілкуванні з ровесниками. З цим пов'язане і прагнення зайняти своє місце в колективі, і бути визнаним та прийнятим товаришами, інакше кажучи, мусить бути задоволена потреба у самоствердженні. Ступенем реалізації даної потреби визначається емоційне благополуччя або самопочуття учня у системі міжособистісних взаємин.
Спостереження і деякі дослідження підтверджують, що підліток досить емоційно переживає свій статус у групі. Незадоволеність потреби у спілкуванні негативно відбивається на поведінці дитини, впливає на успішність, штовхає на протиправні вчинки. У цьому зв'язку виникає ряд педагогічних проблем. Насамперед, проблема ізольованої дитини, учня, якого ніхто не вибирає, ніхто в класі не любить. У такого підлітка не задовольняється одна з найважливіших соціальних потреб - потреба у спілкуванні, а це може призвести школярів до дезадаптації.
Як бачимо, потреби, трансформуючись у мотиви, детермінують поведінку підлітка, яка набуває етичної цінності за умови сформованості відповідних умінь та навичок у дитини.
У структурі культури міжособистісних взаємин провідним є діяльнісний компонент, що пов'язаний із "конкретними вміннями і навичками поведінки і самокеруванням власною поведінкою під впливом почуття обов'язку, честі, совісті" [7:42]. Діяльнісний компонент включає в себе всі рухи, дії, мову, вчинки, пов'язані із регуляцією діяльності суб'єктів і їх взаємодією.
Вміння і навички морально-етичної поведінки здобуваються у процесі соціальної активності підлітка, який намагається усвідомити і засвоїти зразки етичної поведінки.
Оскільки особистісною цінністю для підлітків є прагнення зайняти своє місце у колективі, бути визнаним, то у намаганнях самоствердитись вони досить часто набувають негативних форм спілкування. Така поведінка свідчить про відсутність моральних знань або ж їх недостатню усвідомленість, несформованість етично-цінних мотивів або ж відсутність (чи недостатність) досвіду моральної поведінки. Отже, усі три компоненти культури міжособистісних взаємин перебувають у тісному зв'язку.
Прогнозувати розвиток культури міжособистісних взаємин підлітків і планувати конкретну роботу з ними неможливо без точної діагностики рівня морального розвитку особистості.
Як свідчать дослідження, привабливість навчання у школі та інтереси в основному визначаються для підлітків можливістю широкого спілкування з ровесниками. У 89% підлітків є компанії, в які вони збираються, щоб поспілкуватися, розважитись. А для 82% у шкільному навчанні привабливим є спілкування з товаришами.
Більшість дорослих, які оточують підлітка, недооцінюють суб’єктивну значущість для підлітка сфери його спілкування з товаришами. Для старших підлітків головним стає прагнення до автономії у колективі ровесників і пошук визнання цінності власної особистості в очах однолітків. Незадоволення цієї потреби призводить до переживань. За даними нашого дослідження, негативні стосунки з товаришами викликають переживання у 48% підлітків.
Важливість для підлітка спілкування з ровесниками нерідко відсуває на задній план його стосунки з дорослими, передусім з батьками і вчителями. Причина – нерозуміння дорослими внутрішнього світу підлітка, їх хибні або примітивні уявлення про його переживання, мотиви тих чи інших вчинків, прагнень, цінностей: "прикро, коли батьки сварять мене", "не погоджуються зі мною", "не поважають", "починають виховувати", "не розуміють мене". З цих причин частина підлітків, вирушаючи в похід чи їдучи в інше місто на відпочинок, бажала б залишити вдома батьків: "щоб бути вільним", "бути самостійним", "відпочити від них", "не хочу, щоб вони за мною слідкували". Однак 34% підлітків залишили б удома своїх однокласників, які "не вміють спілкуватися", "недисципліновані". Важко порозумітися зі своїми однолітками 52% підлітків, тому що ті "обзиваються", "круті", "високої думки про себе", "у нас різні думки".
За даними опитування, культура взаємин для старших підлітків виявляється у "культурі спілкування" – 34%, взаємоповазі – 27%, добрих відносинах між людьми – 8%. Не дають визначення цьому поняттю 9% опитаних. Серед якостей, що сприяють порозумінню людей, підлітки називають: "вихованість", "схожість характерів", "ввічливість", "дружнє ставлення", "культура мови". Міжособистісне спілкування підлітків ускладнюється певними характеристиками особистості і комунікативної поведінки школярів. Підлітки вказують причини, що заважають вільному спілкуванню з іншими: "закомплексованість", "скромність", "важкий характер", "бракує сміливості (причина у ставленні товаришів)". А в окремих підлітків труднощі у стосунках пов’язані із становищем у системі взаємин класу: "не дають висловитись", "не поважають", "у класі я найгірший учень", "ображають". Про відсутність знань культури взаємин свідчать такі вислови: "боюсь сказати таке, за що буде соромно", боюсь сказати не по темі".
У своїх діях підлітки користуються ситуативною мотивацією, виявляючи культуру взаємин "там, де вийде", "у школі", "при розмові з учителем", "не завжди, але на людях точно", "у потрібних ситуаціях".
Як бачимо, взаємини підлітків з іншими є серйозною проблемою сучасної виховної ситуації. Повноцінне становлення особистості передбачає формування культури міжособистісних взаємин, що включає забезпечення передачі соціальних цінностей та установок і усвідомлення особистістю необхідності діяти відповідно з існуючими у суспільстві нормами і правилами моралі; формування почуттів, етичних потреб і мотивів поведінки; формування морального досвіду, який включає вміння та навички етичного аналізу, самоаналізу і самооцінки, позитивний досвід соціальної поведінки.
Подальші наші розвідки у формуванні культури міжособистісних взаємин будуть полягати у виділенні показників, критеріїв та рівнів розвитку культури взаємин старших підлітків. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива: Система личных взаимоотношений. - Мн.: Нар. асвета, 1984. - 239 с.
2. Киричук О.В. Основні принципи і структура організації виховного процесу в школі // Рідна школа, 1991. - №12. - с. 3 - 11.
3. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. - Ленинград, 1979.-152с.
4. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека. - Мн.: Нар. асвета, 1978. - 288 с.
5. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. - М.: Полит-издат, 1982. - 255 с.
6. Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте (Психологические исследования). М.: Просвещение, 1968. - 464 с.
7. Кочетов А.И., Верцинская Н.И. Работа с трудными детьми: Кн. для учителя - М.: Просвещение, 1986. - 160 с. Матеріал надійшов до редакції 22.09.03 р. Бисык Н.Н. Культура межличностных взаимоотношений старших подростков.
В статье раскрываются особенности культуры межличностных взаимоотношений старших подростков. Bisyk N.N. The culture of mutual relations between teenagers.
The article deals with the culture of mutual interpersonality relations between teenagers. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
