Studentam.net.ua

УДК 37(09):391

А.А. Козловець,
аспірантка
(Житомирський державний університет імені Івана Франка)

Просвітницько-педагогічна діяльність Волинського Попечительства про народну тверезість у кінці ХІХ – на початку ХХ століття

У статті розкривається просвітницько-педагогічна діяльність Волинського Попечительства про народну тверезість у кінці ХІХ – на початку ХХ століття, аналізуються основні напрями і форми роботи товариства.

   Аспектами морального виховання, як зазначається у Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, є "прищеплення й розвиток моральних почуттів, переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, що діють в суспільстві. Опанування духовною культурою людства, нації, найближчого соціального оточення. Наслідування кращих моральних зв’язків родини, українського народу, загальнолюдських моральних цінностей", тому що "утвердження принципів загальнолюдської моралі, забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді, охорона й зміцнення їх фізичного, психічного і духовного здоров’я, спонукання вихованців до активної протидії проявам аморальності, бездуховності" веде до зміцнення економічного, культурного, оборонного потенціалу країни [1: 4-6]. Ці ідеї знаходять також підтвердження і в Концепції освіти "рівний-рівному", де одним із основних видів діяльності, спрямованої на "формування системи життєвих принципів здорового способу життя, стимулювання молоді до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції, формування знань, умінь та навичок здорового способу життя і запобігання негативній поведінці", виступає просвітництво [2: 4].
   Історико-педагогічні аспекти вивчення проблеми формування здорового способу життя через просвітницько-педагогічну діяльність громадських організацій і об’єднань розглядалися рядом науковців, серед яких В. Артем’єв, Л. Гайдай, О. Двойнінова, І. Павловський та ін.
   У кінці ХІХ на початку ХХ століття більшість із вищевикладених проблем намагалися вирішувати Попечительства про народну тверезість, чия діяльність поширилась по всій Російській імперії, у тому числі й на Волині, тому в нашій статті ми здійснили спробу висвітлити просвітницько-педагогічну діяльність Волинського Попечительства про народну тверезість, визначити його внесок у формування здорового способу життя волинян у кінці ХIХ – на початку XX століття.
   Проблеми алкоголізму універсальні й водночас багатогранні, вони не визнають ні національних відмінностей, ні географічних меж; і в Російській імперії кінця ХІХ – початку ХХ століття набули масштабів серйозної моральної кризи, що вплинула на життєві показники значної частини суспільства.
   На сторінках волинської преси кінця ХІХ – початку ХХ століття, зокрема в таких періодичних виданнях, як "Волинь" [3; 4; 5; 6; 7; 8], "Життя Волині" [9; 10], "Волинські народні вісті" [11], ця проблема висвітлювалася досить часто і глибоко, навіть проводилися анкетні опитування серед представників різних соціальних стратів. Автори статей констатували факт інтенсивного поширення дитячого та юнацького алкоголізму, що зумовлював зростання рівня смертності серед молоді та появу негативних змін у системі життєвих цінностей молодих людей. Суспільство через пресу засуджувало "смак трактирного життя", що вів молоде покоління до розбещення, отупіння, зараження різними венеричними хворобами, проституції, сімейних розладів, зростання насильства та злочинності. У зв’язку з цим у кінці ХІХ – на початку ХХ століття Міністерством фінансів було вирішено організувати особливі опікунські органи в особі губернських і повітових комітетів та дільничних наглядачів, метою яких було спостереження за правильним продажем алкогольних напоїв [12: 2].
   Волинське Попечительство про народну тверезість було засноване в Житомирі в 1896 році. Відповідно до статуту воно розгорнуло роботу по створенню відділів у всіх повітах під егідою повітових комітетів, яких у Волинській губернії цього ж року було відкрито 14 [13: 22]. Метою Попечительства було збереження народного здоров’я та моральності, захист населення від зловживання алкоголем у першу чергу через позитивний приклад своїх членів. Окремо зазначимо, що всі, хто вступав до Попечительства, повинні були відмовитися від вживання та пригощання інших спиртними напоями і активно пропагувати здоровий спосіб життя. Крім того, Попечительство зобов’язувалося організовувати бесіди, розповсюджувати знання про шкідливість пияцтва, виявляти порушення "питного збору" та недотримання правил продажу спиртних напоїв, а також збирати кошти для створення народних читалень, чайних, бібліотек, утримання притулків для лікування алкогольної залежності та підтримки закладів і приватних товариств, чия діяльність була спорідненою з діяльністю Попечительства про народну тверезість [14: 1-2].
   З 28 грудня 1909 р. до 6 січня 1910 р. в Російській імперії проходив І Всеросійський з’їзд по боротьбі з пияцтвом. Практично усі доповідачі визнавали, що для багатьох робітників, жінок, дітей, учнівської молоді вживання спиртного стало, на жаль, найкращим супутником дозвілля. Делегати констатували також недостатню кількість безалкогольних розваг і традицій, що стало причиною поширення пияцтва та слабкого розумового розвитку народних мас. Саме тому створення народних чайних, бібліотек і читалень на з’їзді називали необхідною умовою для поступового викорінення алкоголізму як антиморального явища і страшного соціального лиха [15: 7-11].
   Наголосимо, що заходи, які намагалися популяризувати по всій Російській імперії учасники І Всеросійського з’їзду по боротьбі з пияцтвом, на Волині було реалізовано значно раніше. Так, у 1897 році, на засіданні членів житомирського повітового комітету опікування про народну тверезість було ухвалено "асигнувати 4200 руб. на створення народних чайних і безкоштовних залів для читання" [16: 3]. Слід зазначити, що ця ухвала не залишалась лише декларацією, а стала для членів Попечительства чітким керівництвом до дії.
   У 1897 році таких бібліотек уже було 12, а в 1900 – 106 (!) [13: 23]. Відвідував народні чайні-бібліотеки лише простий народ, а саме: майстри, ремісники, солдати, прислуга, учні міських училищ і церковнопарафіяльних шкіл, а також селяни прилеглих до міста сіл [17: 11, 37]. Під час призову на військову службу чайну відвідували також новобранці, де вони мали змогу попити гарячий чай, поїсти холодні закуски і послухати грамофон [17: 27].
   Про інтерес до відвідування цих культурно-освітніх закладів можна судити, перш за все, зі звіту про стан міської безкоштовної народної читальні (табл.1) [18: 147]. Д. Булгаковський у книзі "Очерк деятельности Попечительств о народной трезвости за время их существования" зазначає, що в 1902 році кількість відвідувачів бібліотек-читалень становила 275000 чоловік, а власників абонентів – 33000 чол. [13: 23]. Зокрема, у Коршевській чайній Луцького повіту протягом 1906 року відвідали бібліотеку-читальню 1486 чоловік, а саме: чоловіків – 775, жінок – 34 та дітей – 677 [17: 40].

Таблиця 1. Число відвідувачів Житомирської безкоштовної читальні з 2.01.до 23.01 1897 р.

   Членами Попечительства при бібліотеках-читальнях активно проводилися також народні читання. Скажімо, якщо в 1898 році існувало лише три пункти, де відбулося 51 читання, то в 1901 році їх вже діяло 73, де за рік було організовано 954 читання для майже 76000 слухачів [13: 23].
   Крім форм власне просвітницької діяльності, члени Волинського Попечительства про народну тверезість займалися організацією дозвілля дітей і дорослих (проводили культурно-просвітницькі ранки, вечори). Окремо варто виділити постановку Попечительством театральних вистав, влаштування співів народних хорів, народних гулянь, танцювальних вечорів. Так, з 1895 по 1909 рр. членами Попечительства було організовано 328 театральних вистав (на яких були присутніми 44000 глядачів), 48 народних хорів та підготовлено 312 народних гулянь і 1738 танцювальних вечорів [13: 22-23]. Зокрема, в 1906 році в аудиторії Луцької народної чайної відбулося: 2 концерти-спектаклі (в середньому по 120 відвідувачів кожен), 4 спектаклі драматичної трупи Феберя (по 80-150 глядачів на кожному), 2 танцювальних вечори (від 50 до 80 присутніх), 2 читання (по 120-150 слухачів) і одна безкоштовна ялинка для 250 бідних дітей [17: 38].
   Про позитивний вплив Житомирської безкоштовної читальні зазначав її завідувач, інспектор народного училища М.Коробка. Він стверджував, що заснована громадою міста та підтримувана Комітетом попечительства про народну тверезість народна читальня є установою цілком корисною і навіть вкрай необхідною для значної частини населення. Підтвердженням цього є та обставина, що читальня, функціонуючи з 1 січня 1897 року, з кожним роком розширює свою діяльність. Так, наприклад, в 1897 році в читальні було зареєстровано 11982 вимоги на книги, а в 1898 році кількість замовлень вже зросла до 24041, з яких 12516 замовлень на читання книг у залі та 11525 – на домашнє читання. Тенденція збільшення інтересу населення до читання зберігалася і в наступні роки. У 1899 році до читальні звернулося 24888 читачів, при цьому 10703 книги були прочитані безпосередньо в самому закладі та 14185 було видано для домашнього читання [18: 117]. Привертає увагу той факт, що з року в рік зростала кількість замовлень на книги для домашнього читання.
   Зауважимо, що на Волині, окрім діяльності Попечительства про народну тверезість, існує також цікавий досвід церковнопарафіяльних товариств тверезості, котрі засновувались священиками з дозволу єпархіального керівництва. Члени таких товариств при вступі відвідували молитовну службу і давали обітницю утримуватися від вживання спиртних напоїв, особливо у свята, на весіллях, іменинах, хрестинах і под. При цьому вони отримували ікони та духовну літературу, яка мала допомагати новим членам вести здоровий спосіб життя [19: 57].
   У результаті просвітницько-педагогічної діяльності Попечительства про народну тверезість у кінці ХІХ – на початку ХХ століття на Волині збільшилася кількість бібліотек, читалень, зросла чисельність читачів, які відвідували бібліотеку і брали книги читати додому, зник інтерес народу до алкогольних форм проведення дозвілля. Досить цікавим і перспективним напрямом історико-педагогічного дослідження залишається також висвітлення діяльності церковнопарафіяльних товариств тверезості.

Список використаних джерел та літератури

1. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1996. – №13. – С. 2-15.
2. Концепція освіти "Рівний-рівному" щодо здорового способу життя серед молоді України // Педагогічна газета АПН України. – 2000. – № (78) 12. – С. 4-5.
3. Волынь (Житомир). – 1892. – 29 января. – № 19. – С. 1.
4. Волынь (Житомир). – 1892. – 10 марта. – № 45. – С. 3.
5. Волынь (Житомир). – 1892. – 11 августа. – № 139. – С. 2.
6. Волынь (Житомир). – 1892. – 15 октября. – № 182. – С. 2-3.
7. Волынь (Житомир). – 1892. – 20 октября. – № 185. – С. 3.
8. Волынь (Житомир). – 1896. – 03 сентября. – № 193. – С. 3.
9. Жизнь Волыни (Житомир). – 1911. – 10 января. – № 8. – С. 2.
10. Жизнь Волыни (Житомир). – 1911. – 15 января. – № 13. – С. 4.
11. Волынские народные известия (Житомир). – 1917. – 06 августа. – № 13. – С. 3-4.
12. Проект учреждения особых попечительств для борьбы с пьянством // Волынь (Житомир). – 1893. – 15 декабря. – № 228. – С. 2.
13. Булгаковский Д.Г. Очерк деятельности Попечительств о народной трезвости за время их существования (1895 – 1909). – СПб., 1910. – 238 с.
14. Устав Попечительств о народной трезвости (Высочайше утвержден 20 декабря 1894 года). – Житомир: Волынская губернская типография, 1896. – 9 с.
15. Гайдай Л., Двойнінова О. Перший Всеросійський з’їзд по боротьбі з пияцтвом // Науковий вісник ВДУ. – Луцьк, 1998. – № 1. – С. 7-12.
16. Постановление комитета попечительства о народной трезвости // Волынь (Житомир). – 1897. – 11 апреля. – № 81. – С. 3.
17. Отчет о деятельности Волынского попечительства о народной трезвости за 1906 год. – Житомир, 1908. – 111 с.
18. Державний архів Житомирської області – Ф. 62, оп. 1 (доп.), спр. 36. – 151 арк.
19. Борейко О.М. Просвітницько-педагогічна діяльність громадських товариств Волині (др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.): Дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. – Житомир, 2004. – 239 с.

   Матеріал надійшов до редакції 28.09.2006 р.

Козловец А.А. Просветительско-педагогическая деятельность Волынского Попечительства о народной трезвости в конце ХІХ – в начале ХХ века.
В статье раскрывается просветительско-педагогическая деятельность Волынского Попечительства о народной трезвости в конце ХІХ - в начале ХХ века, анализируются основные направления и формы работы общества.

Kozlovets A.A. Pedagogical-educative activity of Volinsk Guarding Board about folk sobriety at the end of the 19th – at the beginning of the 20th century.
The article deals with the problem of Volinsk Guarding Board pedagogical-educative activity about folk sobriety at the end of the 19th – at the beginning of the 20th century. The article analyzes the basic trends and forms of the society work.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.