Studentam.net.ua

УДК 594.1.5:591.9

Т.В. Чорномаз,
аспірант
(Житомирський педуніверситет)

РОБОТА ВІЙОК ПЕРЕЖИВАЮЧИХ КЛІТИН МИГОТЛИВОГО ЕПІТЕЛІЮ ЗЯБРОВОГО АПАРАТУ ПЕРЛІВНИЦЕВИХ (UNIONIDAE)

   Двостулкові молюски родини Unionidae широко розповсюджені у водоймищах України. Вони є важливою складовою частиною бентичних біоценозів природних водоймищ. Ці гідробіонти сприяють біологічному очищенню води від мінеральних та органічних речовин, завислих у воді. Часточки органічного і мінерального походження відфільтровуються війками зябер, обволікаються слизом, зліплюються в грудочки і скеровуються в харчові жолобки, розміщені на нижніх краях півзябер, а по них надходять до ротових лопатей, якими заганяються у рот молюска [1].
   На наш час роботу війок миготливого епітелію зябер перлівницевих вивчено явно не достатньо. З родини Unionidae тільки Anodonta cygneaдосліджена більш-менш детально [2-4]. Що стосується видів роду Unio, то є лише одна робота, в якій наведено нечисленні та фрагментарні відомості відносно двох таксонів – U. tumidus falcatulusіU. rostratus gentilis [5]. У згаданому вище аспекті U. conusіU. pictorumне досліджувались.
   Матеріал і методика: 108 екз. перлівниці важкої Unio pictorum ponderosus Spirti in Rossmaessler, 1844 i 23 екз. перлівниці борисфенової U. conus borysthenicus Kobelt, 1879, зібраних вручну із річок Тетерів (Житомир, села Тетерівка та Перлявка), Коднянка (Пряжево), Гуйва (Пряжево) в червні - серпні 2000 р. Молюсків транспортували в полотняному мішку, вставленому у пакет з поліетилену (останній не зав’язували). Доставлених у лабораторію тварин одразу піддавали камеральним дослідженням. Для цього тварин серіями по 5-10 екз. на 4-6 г вкладали до скляних посудин (6 л), які заповнювали дехлорованою відстоюванням (1 доба) водопровідною водою. Потім у молюсків з однієї сторони тіла перерізали замикальні м’язи, розкривали стулки черепашки і ретельно оглядали зябра на предмет виявлення в них марсупіїв (у самок) та личинок гірчака. Потім розтинали статеву залозу і встановлювали наявність у ній спороцист і церкарій Bucephalus polymorphus Baer. Роботу миготливого епітелію вивчали на вирізаних із вільного краю зябер шматочках (1-1,5 см) за методикою Вєсєлова [6]. Їх розміщували в годинникові скельця з дехлорованою водопровідною водою. Підраховували кількість ударів, що здійснюються війками миготливого епітелію зябер за одиницю часу (1 хв), за допомогою мікроскопу БИОЛАМ Р-15 (×135) в затіненому полі (діафрагмування освітлювача). Крім того встановлювали час повного пригнічення активності війок. Цифрові результати дослідів оброблено методами варіаційної статистики за Лакіним [7].
   Результати та обговорення: Гідрокінетичний апарат молюсків - одна з важливих функціональних систем, яка визначає екологічну роль біонтів у біоценозі водойми. Саме він забезпечує циркуляцію води в мантійній порожнині цих тварин і лежить в основі таких процесів життєзабезпечення, як дихання, живлення, виділення і розмноження. Робота гідрокінетичного апарату підтримується завдяки активності війок миготливого епітелію, що вкриває поверхню зябер, мантії, ротових лопатей і стінок тіла [8]. Регулюється ця активність нервовою системою молюска, на що вказує метахронізм у роботі війок (певна послідовність у виникненні коливань війок). Саме метахрональна хвиля, а не безладний, неузгоджений рух кожної окремої війки, забезпечує дію гідрокінетичного апарату [9].
   Нами з’ясовано, що швидкості биття війок у U. pictorum i U. conus за однакових умов середовища (температура 15-20ºС; 8,5-8,9 мг О₂/л; рН 7,0-8,8) подібні (табл.). Однак відмінність помічено в амплітуді коливання цього показника: для U. pictorumвона становить 76, а дляU. conus – 49 уд./хв. Отримані результати майже співпадають з результатами досліджень, проведених раніше на A. cygnea Linne, 1758 [2: 3].
   Суттєву різницю відмічено у тривалості функціонування війок зябрового епітелію U. pictorumі U. conus. У U. pictorumвона в 1,14 рази вища, ніж у U. conus.Амплітуда коливання граничних значень цього показника також відрізняється у двох видів. Для U. pictorumвона становить 7880, а для U. conus – 7280 хв, причому у U. pictorumрозмах граничних значень показника більший, ніж у U. conus. Отже, за обговорюваним показником види роду Unio значно відрізняються від Anodonta. Нами встановлено, що тривалість роботи війок переживаючих клітин миготливого епітелію зябрового апарату U. pictorum у 7,5, а U. conusу 6,6 рази більша, ніж у A. cygnea, дослідженої у цьому аспекті іншими авторами [3: 4].
   Молюски родини перлівницевих є проміжними хазяїнами трематоди B. рolymorphus, марити якої паразитують в рибах. Екстенсивність інвазії U. pictorum, досліджених нами, становить 0,9%. Інтенсивність інвазії помірна (спороцисти та церкарії заповнювали не всю статеву залозу). Як з’ясувалось, наявність церкарій B. рolymophus у статевій залозі U. pictorum не пригнічує роботи війок зябрового епітелію. Навпаки спостерігається прискорення швидкості биття війок на 4,6% і збільшення тривалості їх роботи на 61,6% проти норми.
   Епіойками перлівницевих є личинки гірчака (Rhodeus sericeus amarus Beach) – риби з родини Коропових. Самки гірчака за допомогою довгого яйцекладу відкладають ікру в мантійну порожнину молюсків. З ікри утворюються личинки, які утримуються між зябровими філаментами завдяки гачкоподібним виростам жовткового мішка [10]. Заселення молюсків личинками гірчака влітку становить для U. pictorum 2,8, а для U. conus – 4,3%. Личинки пригнічують швидкість биття війок зябер на 3% у U. pictorum і на 1,9% у U. conus. Зміна тривалості активності війок у досліджених видів при заселенні їх личинками гірчака відбувається неоднаково: у U. conus спостерігається зменшення значення цього показника в 1,7, а у U. pictorum його зростання в 1,5 рази.
   Отже, помірна інвазія хазяїна партенітами та церкаріями B. рolymorphus супроводжується розвитком у нього пристосовно-компенсаторних процесів. Наслідком цього є підвищення загального обміну речовин гідробіонтів, прискорення всіх їх життєвих функцій і, зокрема, підвищення швидкості і тривалості биття війок зябрового миготливого епітелію.
   Звичайні епіойки перлівницевих – личинки гірчака, як відомо, досить масивні. Вони спричинюють тиск на зябра цих тварин, деформуючи їх. Це призводить до пригнічення роботи війок миготливого епітелію, передусім там, де личинки прилягають до зябрових філаментів. Підвищення тривалості активності війок зябрового епітелію, зареєстроване нами у U. pictorum, зумовлене, швидше усього, тим, що клітини миготливого епітелію, які знаходяться на віддалі від епіойків, “беруть” на себе функцію тих клітин, ціліатура яких знерухомлена внаслідок компресії.

Таблиця 1. Швидкість (уд./хв) і тривалість (хв) роботи війок миготливого епітелію зябрового апарату у Unio pictorum і U. conus

   Висновки:
   1. Швидкість роботи війок миготливого епітелію зябрового апарату у U. pictorum становить 303,9±1,3, а у U. conus – 309,8±2,2 уд./хв.
   2. Тривалість їх руху: U. pictorum – 4554,7±167,2, U. conus – 3997,6±338.7 хв.
   3. Наявність трематоди B. polymorphus у статевій залозі U. pictorum при слабкій та помірній інтенсивності інвазії прискорює швидкість биття війок до 318 уд./хв і збільшує тривалість їх роботи до 7360 хв.
   4. За наявності в зябрах перлівницевих личинок гірчака, швидкість роботи війок зябрового епітелію у U. pictorum зменшується до 295, у U. conus – до 304 уд./хв; тривалість функціонування війок у U. conus знижується до 2400 хв, а у U. pictorum підвищується до 6600 хв (залежно від щільності заселення зябер личинками гірчака).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

   1. Стадниченко А.П. Фауна України: В 40 т. -Т. 29. Вип. 9. –К.: Наук. думка, 1984. –384 с.
   2. Стадниченко А.П., Иваненко Л. Д., Мельник А. Г. Влияние активной реакции среды на двигательную активность ресничек мерцательного эпителия жаберного аппарата беззубки // Деп. в ГНТБ 15.08.94, №1633. - 7с.
   3. Стадниченко А. П., Иваненко Л. Д., Мельник А. Г. Влияние одновременного воздействия температуры среды и нитрата калия на двигательную активность переживающих клеток мерцательного эпителия жаберного аппарата беззубки (Mollusca : Bivalvia : Anodontinae), инвазированной партенитами трематод (Trematoda : Bucephalidae) // Паразитология. - 1995. - Т. 29. -№4. - С. 316-320.
   4. Стадниченко А. П., Мельник А. Г. Влияние растворов нитрата калия на особенности работы мерцательного эпителия жаберного аппарата перловицевых, заселённых личинками горчака и поражённых партенитами трематод // Деп. в УкрИНТЭИ 18.03.93, №207. –12с.
   5. Стадниченко А. П., Степанова Н. С., Сущенко Е. С. О работе мерцательного эпителия жаберного аппарата перловицевых // Деп. В УкрНИИНТИ 11.03.90, №422. –12с.
   6. Веселов Е. В. Биологические тесты при санитарно-биологическом изучении водоёмов // Жизнь пресных вод СССР. –Т. 4, кн. 2. –М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1959. –С. 7-37.
   7. Лакин Г, Ф. Биометрия. –М.: Высш. шк., 1973. –343 с.
   8. Жизнь животных: В 7 т. –Т. 2 / Под ред. Р. К. Пастернак. –М.: Просвещение, 1988. –447 с.
   9. Проссер Л., Браун Ф. Сравнительная физиология животных. –М.: Мир, 1967. –766 с.
   10. Жизнь животных: В 7 т. –Т. 4 / Под ред. проф. Т. С. Расса. –М.: Просвещение.1983. –575 с.

   Матеріал надійшов до редакції 27.12.2000 р.

Черномаз Т. В. Работа ресничек переживающих клеток мерцательного эпителия жаберного аппарата перловицевых (Unionidae).
Приводятся сведения о работе in vitro мерцательного эпителия гидрокинетического аппарата перловицевых. Изучена скорость и продолжительность биения ресничек у свободных от паразитов и эпиойков Unio conus borysthenicus и U. pictorum ponderosus, а также у особей, инвазированных трематодой Bucephalus polymorphus, и у особей, заселённых личинками горчака.

Сhernomaz T. V. Ciliary Activity of Outliving Cells in the Glimmeral Epithelium of Gill Apparatus of  Unionidae.
The article provides the data concerning the activity in vitro of glimmeral epithelium of hydrokinetic apparatus of Unionidae. Rate and duration of ciliary beating of Unio conus borysthenicus and U. pictorum ponderosus free of parasites and of specimens invaded by trematode Bucephalus polymorphus, as well as specimens populated by larva of Rhodeus sericeus were considered.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.