|
УДК 576.895.122:597.82 Р.С. Павлюк,
кандидат біологічних наук, інженер
(Зоологічний музей Львівського національного університету ім. І. Франка) М’якуни у живленні земноводних заходу України На основі аналізу вмісту кишечників понад 3500 особин 13 видів земноводних, відловлених у 7-и західних областях України, встановлено, що м’якуни не мають суттєвого значення у їхньому живленні. Вони були знайдені переважно поодинокими особинами у вмісті шлунків 8 видів земноводних (Triturus vulgaris L., T. cristatus Laur., Salamandra salamandra L., Bufo bufo L., Rana ridibunda Pall., R. esculenta L., R. temporaria L., R. terrestris And.). Відомостей щодо живлення земноводних м’якунами порівняно мало. Їх знаходили у вмісті шлунків тритона гребінчастого (Triturus cristatus Laur.), жаби озерної (Rana ridibunda Pall.), жаби ставкової (Rana esculenta L.), жаби трав’яної (Rana temporaria L.), кумки звичайної (Bombina bombina L.) і часничниці (Pelobates fuscus Laur.) [ 1; 2; 3; 4] . У багатьох роботах, присвячених живленню окремих видів земноводних, м’якуни не згадуються.
В 60-70-ті роки, коли ще не стояло так гостро питання про збереження біологічного різноманіття, за завданням професора Ф.Й.Страутмана, в семи західних областях України, як у низинних районах, так і в Карпатах, студентами-зоологами було відловлено понад 3500 особин земноводних. Вони відловлювалися в основному в червні-серпні, переважно в полудневі години. Нами проведено аналіз вмісту кишечників 13 видів.
М’якуни були знайдені в кишечниках тритона звичайного (Triturus vulgaris L.), тритона гребінчастого, саламандри плямистої (Salamandra salamandra L.), ропухи звичайної (Bufo bufo L.), жаби озерної, жаби ставкової, жаби трав’яної і жаби гостромордої (Rana terrestris And.).
Тритони відловлювалися у водний період їх життя. У вмісті 1,7% проаналізованих шлунків тритона звичайного були знайдені горіхівки (Pisidium sp.), в одному шлунку не більше двох особин. В харчовому раціоні значно більшого тритона гребінчастого в 12% шлунків були знайдені дрібненькі черевоногі – затулка звичайна (Cincina piscinalis Mu ll.), бітинія щупальцева (Bithynia tentaculata L.) i побережник (Lithoglyphus sp.), в одному шлунку до 9 особин та в 33% шлунків дрібненькі двостулкові – горіхівки і кульки (Spherium sp.), в одному шлунку до 12 особин.
Саламандра плямиста відловлювалася на суші. В 34,4% проаналізованих шлунків були слимаки: янтарка (Succinea sp.), клаузилія (Clausilia sp.), і напівперетравлені слимакові (Helicidae). Всі разом становили 11,3% від усіх з’їдених саламадрою тварин.
У 6,7% шлунків ропухи звичайної були знайдені слизневі (Limacidae), які становили лише 0,12% від усіх з’їдених тварин.
У шлунках усіх жаб, в тому числі і водних, знайдені були тільки сухопутні слимаки. В жаби озерної слимаки з родин янтаркових (Succineidae) і слимакових траплялися у 8,8% шлунків і становили тільки 1,2% від усіх харчових компонентів; у жаби ставкової – відповідно 8,9% і 1,6%. У шлунках жаби трав’яної слимаки родин янтаркових і слимакових становили 20% проаналізованих вмістів шлунків і 4,9% від усіх з’їдених тварин. Такі самі слимаки були знайдені в 11% проаналізованих шлунків жаби гостромордої, що становило 2,9% від усіх харчових компонентів.
В окремих біотопах і при певних умовах (пора року, година дня, температура і вологість повітря) ці показники можуть значно коливатися. В наших матеріалах представлено середні показники, взяті з багатьох різних біотопів, з порівняно великої території. В цілому ж малорухливі м’якуни значно рідше поїдаються різними видами земноводних, які надають перевагу активнішим комахам. На досліджуваній території водні м’якуни активно поїдаються тритоном гребінчастим, а сухопутні – найчастіше саламандрою плямистою і жабою трав’яною, які ведуть переважно нічний спосіб життя, коли більшість комах спить в оціпенілому, нерухомому стані. У проаналізованому вмісті 100 шлунків деревної жаби (Hyla arborea L.) не знайдено ні жодного м’якуна. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Грекова В.Х., Позднишев П.М. Трофические связи озерной лягушки в некоторых биоценозах Ростовской области // Современные проблемы зоологии и совершенствование методики ее преподавания в вузе и в школе: Тезисы Всесоюз. науч. конф. зоологов педвузов 13-16 сент. 1976г. – Пермь, 1976. – С.233-234.
2. Козарь Ф.В., Гонтя Ф.А. Трофические связи моллюсков с земноводными в пойме нижнего Днестра // Моллюски. Систематика, экология и закономерности распространения: Авторефераты докладов. Седьмое Всесоюз. совещ. по изучению моллюсков. Ленинград, 5-7 апр. 1983 г. – Ленинград.: Наука, 1983. – С. 242-244.
3. Красавцев Б.А. О питании травяной лягушки (Rana temporaria L.) // Зоол. Журнал. –1935. – Т.XIV. – №3. – С. 450-456.
4. Медведев С.И. Материалы к изучению пищи амфибий в районе среднего течения Северского Донца // Вестник зоологии. – 1974. – №1. – С.50-59. Матеріал надійшов до редакції 20.07.01. Павлюк Р.С. Мякуны в питании земноводных Запада Украины.
На основании анализа содержимого кишечников более 3500 особей 13 видов земноводных, отловленных в 7-и западных областях Украины, установлено, что моллюски занимают незначительное место в их трофике. Моллюски найдены в содержимом желудков 8 видов земноводных (Triturus vulgaris L., T. cristatus Laur., Salamandra salamandra L., Bufo bufo L., Rana ridibunda Pall., R. esculenta L., R. temporaria L., R. terrestris And.). Pavlyuk R.C. Mollusks in trophics of Amphilia of Western Ukraine.
On the basis of observations of stomach contents (3500 individuals of 13 species of Amphibia which were captured in 7 regions of Ukraine) an insignificant part of Mollusca in amphibia' trophics is discovered. Mollusca have been found in stomachs of 8 species of (Triturus vulgaris L., T. cristatus Laur., Salamandra salamandra L., Bufo bufo L., Rana ridibunda Pall., R. esculenta L., R. temporaria L., R. terrestris And.). Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
