|
15.4. Відповідальність митних органів та їх працівників за порушення законодавства про звернення фізичних і юридичних осіб Посадові особи митних органів України, винні в порушенні чинного законодавства, і зокрема законодавства про звернення громадян, підприємств, установ і організацій, несуть цивільну, адміністративну (дисциплінарну) або кримінальну відповідальність.
Цивільна відповідальність митних органів та їх посадових осіб є відповідальністю юридичною, тобто відповідальністю, яка передбачається законом і яка настає при скоєнні цими особами в процесі виконання службових обов’язків дій, що порушили права громадян, підприємств, установ або організацій і завдали їм шкоди.
Цивільна відповідальність за такий делікт має компенсаційний, майновий характер і полягає в застосуванні до винуватця в інтересах іншої особи (осіб) встановлених законом засобів впливу, які тягнуть за собою негативні для винуватця наслідки у вигляді відшкодування збитків, сплати штрафу і т.ін.
У нашому випадку: при задоволенні скарги митний орган або його посадова особа, які прийняли неправильне рішення за зверненнями громадянина, підприємства, установи чи організації, відшкодовують спричинені їм матеріальні збитки, пов’язані з принесенням і розглядом скарги, а також з обґрунтованими витратами, що мали місце у зв’язку з виїздами громадянина, його представника, представника юридичної особи для участі в розгляді скарги (претензії) за вимогою митного органу, втраченими за цей час заробітками.
Спори про відшкодування витрат розглядаються у судовому порядку. У тому ж порядку може бути відшкодована у грошовому обчисленні вигода, упущена з причини зриву умов контракту (для фізичної особи), затримки в доставці товарів і т.ін. (для юридичної особи).
Різновиди цивільної відповідальності:
- відповідальність часткова — кожний з відповідачів (для нашого випадку — дві чи більше посадові особи митного органу) несе свою частку відповідальності за скоєне ним персонально;
- відповідальність солідарна — відповідальність митного органу за недотримання ним зобов’язань (повинностей), якщо вони встановлені законом або передбачені договором (наприклад, невиконання такого обов’язку, як письмове чи усне повідомлення громадянинові про результати розгляду його скарги, безпідставна передача претензії, що надійшла від юридичної особи, на розгляд в інший орган. І як результат — збитки для цих осіб);
- відповідальність субсидіарна — додаткова відповідальність: митний орган відповідає за дії (бездіяльність) своєї посадової особи, яка порушила права та майнові інтереси громадянина — подавця скарги, заяви, іншого звернення;
- відповідальність у порядку регресу — митний орган, відшкодувавши заподіяні фізичній або юридичній особі збитки шляхом виплати їй певної грошової суми, має право стягнути цю суму повністю або частково з головного винуватця — посадової особи, яка допустила порушення законодавства про звернення громадян.
Громадянинові на його вимогу та в порядку, встановленому законом (ст. 25 Закону “Про звернення громадян”), може бути відшкодована моральна шкода, яка була спричинена неправомірними діями або рішенням митного органу чи його посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
Адміністративна відповідальність посадової особи митного органу наступає за скоєння ним у роботі зі зверненнями громадян, підприємств, установ чи організацій протиправних проступків, передбачених КпАП, а також Законом України “Про боротьбу з корупцією”, іншими законодавчими актами. Провина цієї особи може бути вираженою у формах умислу або необережності (ст. 10, 11 КпАП).
За скоєння під час виконання службових обов’язків адміністративного правопорушення можуть бути застосовані у відношенні до винної посадової особи митного органу попередження, штраф, інші адмінстягнення.
Провадження у адмінсправі на посадову особу, яка скоїла адміністративне правопорушення, здійснюється переважно прокурором (санкції: штраф до 1 мінімуму доходів громадян, що не оподатковуються).
Посадові особи, винні у скоєнні правопорушень як у роботі зі зверненнями громадян, що надходять у митні органи поштою, так і під час особистого прийому громадян, можуть при наявності достатніх на те підстав бути притягнутими до адміністративної відповідальності за проступки, котрі називаються корупційними.
За недотримання законодавства про звернення громадян на посадову особу митного органу може бути покладено замість адміністративного стягнення дисциплінарну відповідальність, яка є також юридичною формою впливу за порушення службової дисципліни або скоєння інших негативних проявів по службі (якщо ці прояви не становлять складу злочинів).
Зокрема, дисциплінарна відповідальність може наступити за:
- неправомірну відмову в прийомі звернення та документальних додатків до нього;
- перевищення без достатніх причин строку його виконання, у тому числі продовженого керівництвом митного органу;
- неналежне виконання звернення (наприклад, прийняття поверхового, недостатньо аргументованого рішення по цьому зверненню);
- неповідомлення скаржникові про порядок оскарження прийнятого по зверненню рішення;
- незаконне розголошення посадовою особою змісту звернення або окремих даних, що містяться у ньому.
У роботі зі зверненнями громадян, підприємств, установ або організацій посадові особи не мають права:
- надавати незаконні переваги громадянам при розгляді та вирішенні їх звернень;
- сприяти їм у позитивному для них вирішенні звернень іншими неправомірними способами (виступаючи як їх повірений, втручаючись, використовуючи службове становище, в діяльність колег, інших посадових осіб з метою створення перешкод виконання ними своїх повноважень і т.ін.).
Дисциплінарні стягнення покладаються (ст. 147 Кодексу законів України про працю) керівниками органу, які мають право найму на роботу і звільнення з роботи, або вищим у порядку підлеглості органом. Стосовно митної системи: у першому випадку — це начальники митниць, у другому — начальник регіональної митниці, далі — Голова Державної митної служби України або його перший заступник. Покладенню дисциплінарного стягнення передує службовий розгляд (перевірка або службове розслідування).
За неналежне виконання службових обов’язків, і зокрема в роботі зі скаргами та іншими зверненнями, може бути застосовано одне із наступних дисциплінарних стягнень: догана або звільнення з роботи. За один проступок накладається одне дисциплінарне стягнення.
Відповідальність кримінальна як вид юридичної відповідальності покладається за скоєння злочину.
Працівники митних органів України можуть бути притягнутими до кримінальної відповідальності:
- у загальному порядку, коли виступають як громадяни в ситуаціях, не пов’язаних з виконанням службових обов’язків;
- за скоєння злочинів по службі.
Злочинами по службі визнаються злочини, при яких наявні дві обов’язкові ознаки: винуватцем є посадова особа, а скоєне нею пов’язане з її посадовим становищем. Ці положення враховуються при злісних порушеннях посадовими особами митних органів законодавства, в тому числі законодавства про звернення громадян.
Залежно від конкретних обставин ці правопорушення можуть кваліфікуватися як:
- зловживання владою або службовим становищем (ст. 165 КК): умисне із корисливих спонукань або іншої особистої зацікавленості використання посадовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло шкоду державним або громадським інтересам або правам громадян, що охороняються законом (санкція: до 3 років позбавлення волі або виправно-трудові роботи до 1 року, а за обставин, що обтяжують відповідальність (неодноразовість тощо), до 5 років позбавлення волі);
- перевищення влади або службових повноважень (ст. 166 КК): скоєння посадовою особою дій, що явно виходять за межі наданих законом прав і повноважень, якщо воно заподіяло шкоду державним або громадським інтересам або правам громадян, що охороняються законом (санкція: до 3 років позбавлення волі або 1 року виправно-трудових робіт, а у випадках перевищення влади з насильством, образливими діями тощо — від 2 до 8 років позбавлення волі);
- халатність (ст. 167 КК): злочин, який полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадовою особою своїх обов’язків внаслідок недбайливого або несумлінного до них відношення, що спричинило суттєву шкоду державним і громадським інтересам або правам та інтересам громадянина, що охороняються законом (санкція: до 2 років позбавлення волі або до 1 року виправно-трудових робіт, або звільнення з посади); халатність може бути лише при скоєнні дій, що входять у коло обов’язків посадової особи (у нашому випадку — прийом, перевірка, розгляд та вирішення звернень);
- службовий підлог (ст. 172 КК): внесення посадовою особою до офіційних документів завідомо явно неправдивих відомостей, виготовлення та видача свідомо неправдивих документів, якщо ці дії скоєно з корисливих спонукань або іншої особистої заінтересованості (санкція: до 2 років позбавлення волі або до 1 року виправно-трудових робіт, або позбавлення права займати відповідні посади на строк до 3 років);
- хабарництво: у Кримінальному кодексі України йдеться про такі різновиди цього злочину, як отримання хабара (ст. 168 КК), посередництво в хабарництві (ст. 169 КК), дача хабара (ст. 170 КК), дії щодо провокації хабара (ст. 171 КК).
Перші два різновиди стосуються теми безпосередньо. Решту також треба мати на увазі, якщо можуть статися порушення законодавства про звернення громадян.
Контрольні функції за дотриманням у митній системі України вимог закону щодо прийняття, перевірки, розгляду та вирішення скарг, інших звернень громадян та юридичних осіб здійснюються керівництвом Державної митної служби України. Нагляд за законністю в роботі митних органів, в тому числі зі скаргами, покладено на Генерального прокурора та підлеглих йому прокурорів на місцях.
Контроль за дотриманням митними органами та їх посадовими особами законодавства здійснюється Верховною Радою, народними депутатами України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
