|
15.3. Розгляд і вирішення скарг, заяв, інших звернень при їх надходженні до митних органів і судових інстанцій У роботі зі скаргами, заявами та іншими зверненнями необхідно враховувати не тільки права особи, що приносить ці звернення, а й обов’язки того органу, що їх розглядає та вирішує (ст. 18,19 Закону “Про звернення громадян”).
Громадянин, який оскаржує рішення, дії або бездіяльність митного органу, має право:
- особисто викласти аргументи посадовій особі, яка здійснює перевірку звернення і його розгляд;
- брати участь у перевірці обставин, що містяться у скарзі, заяві;
- знайомитися з матеріалами перевірки;
- надавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, що розглядає звернення;
- бути присутнім при розгляді скарги, заяви;
- користуватися послугами свого представника (адвоката тощо) для здійснення правозахисної функції, оформивши це повноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь щодо результату розгляду скарги, заяви;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Такими самими правами наділяються підприємства, установи та організації в особі їх керівників і представників останніх.
Митні органи та їх посадові особи при розгляді і вирішенні скарг, заяв зобов’язані:
- об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги, заяви, інші звернення;
- на прохання громадянина або керівника підприємства, установи чи організації запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає скаргу, заяву, інше звернення;
- відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, і, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку зі скаргою, заявою рішень;
- письмово повідомляти фізичну чи юридичну особу про результати перевірки її звернення і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину або підприємству, установі чи організації в результаті ущемлення їх прав або законних інтересів;
- вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;
- у разі визнання скарги, заяви, іншого звернення необґрунтованими роз’яснити порядок оскарження прийнятих по них рішень;
- не допускати передачу на розгляд звернень тим посадовим особам, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються;
- не допускати безпідставної передачі розгляду скарг, заяв, тощо іншим митним органам;
- перевіряти та аналізувати стан розгляду скарг, заяв інших звернень фізичних або юридичних осіб, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (ст. 7, 20 Закону “Про звернення громадян”). Скарги, заяви, інші звернення громадян розглядаються митними органами в строк не більше одного місяця з дня їх надходження, а ті, які не вимагають додаткового вивчення — невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний строк вирішити порушені громадянином у його зверненні питання неможливо, керівник митного органу або заступник начальника цього органу встановлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів. Начальник митного органу або його заступник на обґрунтовану письмову вимогу громадянина може скоротити строк розгляду звернення.
Розгляд у митних органах скарг, заяв, інших звернень громадян здійснюється безоплатно. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються першочергово.
Начальник митного органу (а також заступник), якому передано звернення громадянина, що оскаржує рішення, дії або бездіяльність цього чи нижчого органу, зобов’язаний не пізніше ніж у триденний строк прийняти звернення або до свого провадження, або передати його зі своєю резолюцією на розгляд виконавцю (керівнику відповідного підрозділу чи конкретній посадовій особі цього підрозділу).
Скарги, заяви, інші звернення Героїв та інвалідів війни, Героїв праці розглядаються першими керівниками митних органів особисто (ст. 16 Закону “Про звернення громадян”).
Звернення громадян, що надійшли до митного органу і містять дані щодо ознак адміністративних проступків (окрім порушень митних правил) або дані щодо ознак злочинів (окрім контрабанди), скоєних особами, які не є працівниками митних органів, надсилаються згідно зі ст. 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України прокурору або органу попереднього слідства за належністю.
У випадках, коли в резолюції начальника митного органу з приводу звернення вказані декілька осіб — виконавців, підготовку проекту відповіді скаржникові (заявникові) здійснює виконавець, зазначений у резолюції першим. Він також інформує інших виконавців щодо доручення та організовує його виконання.
Керівники митних органів при розгляді звернень громадян, а також підприємств, установ і організацій зобов’язані вникати в їх суть, при необхідності направляти працівників на місця для всебічної перевірки обставин, що викладені у зверненні, вимагати від скаржника (заявника) надання додаткових документів, забезпечувати йому реалізацію його прав, вживати інших заходів з метою об’єктивного вирішення поставлених ним питань, виявляти причини та умови, що породжують скарги, претензії.
Якщо в процесі перевірки звернення виявлені або отримали підтвердження факти порушень прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ чи організацій, а також інші недоліки в роботі митних органів, то висновки за результатами перевірки повинні бути чітко викладеними у довідці з констатацією, які конкретно заходи вживаються для усунення вказаних порушень і задоволення вимог, прохань осіб, права та інтереси яких були ущемлені. Довідку підписують посадові особи, які проводили перевірку, вони ж готують проект письмової відповіді подавцю скарги, заяви. Рішення митного органу повинно бути вичерпно аргументованим незалежно від того, чи задовольняє воно інтереси скаржника, заявника або є для нього негативними.
Відповіді на розглянуті митницею скарги, заяви або інші звернення підписує начальник або його заступник. Під відповіддю на рішення, дії або бездіяльність митниці ставить свій підпис начальник відповідної регіональної митниці. У подальшому оскарженні “по вертикалі” відповіді за результатами розгляду скарги, заяви підписують начальники управлінь або самостійних відділів центрального апарату Держмитслужби України, а при повторному зверненні громадянина відповідь йому надсилають за підписом Голови Служби або одного з його заступників.
У всіх випадках поряд з викладенням суті рішення, його аргументації з посиланнями на законодавчі акти письмова відповідь на службовому бланку повинна містити повідомлення громадянам, підприємствам, установам чи організаціям, які зверталися у ці органи, про порядок оскарження їх рішень як “по вертикалі”, так і “по горизонталі”, тобто до суду.
Законом України “Про звернення громадян” (ст. 22) дозволяється замість письмової відповіді надавати усну відповідь про результати розгляду скарги, заяви, але тільки за бажанням громадянина, який її подавав. Незалежно від того, в якій формі була надана відповідь (письмова, усна), митний орган, який розглядав скаргу і визнав її обґрунтованою, зобов’язаний вжити всіх залежних від нього заходів по задоволенню вимог скаржника аж до відшкодування йому матеріальних збитків, пов’язаних з оскарженням.
У районному (міському) суді скарги громадян розглядаються в 10-денний строк (ст. 248 ЦПК) суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю громадянина, який подав скаргу, і посадової особи митного органу, дії або бездіяльність якого оскаржується. Якщо заявник (скаржник) або посадова особа митного органу, дії якого оскаржуються, не можуть з’явитися до суду з поважних причин, справа по скарзі може бути розглянутою при участі їх представників (наприклад, адвоката з боку скаржника і посадової особи, яка репрезентує інтереси цього органу в суді).
Зазначені у другій підтемі даної теми складові предмета оскарження стосуються також предмета судового оскарження. За результатами розгляду скарги суд виносить рішення, яке складається з вступної, описової, мотиваційної та резолютивної частин.
При встановленні аргументованості скарги суд визнає рішення, дії або бездіяльність митного органу неправомірними і зобов’язує його задовольнити вимоги заявника (скаржника) та усунути порушення. Одночасно суд скасовує покладений митним органом на цю особу обов’язок (обов’язки) чи міру відповідальності, поновлює права і свободи цього громадянина, що були порушені.
Якщо рішення чи дії митного органу, що оскаржуються, були прийняті або вчинені відповідно до закону і в межах повноважень цього органу або його посадової особи, а права і свободи заявника при цьому не були порушені, суд виносить рішення про відмову в задоволенні скарги (ст. 248 ЦПК).
Рішення суду із вказівкою щодо порядку його виконання надсилається не пізніше 10 днів після вступу в законну силу відповідному митному органові, а також заявникові (скаржникові). Про виконання рішення митний орган повідомляє суд і заявника в місячний строк з дня отримання рішення суду. При задоволенні скарги суд може вимагати негайного виконання рішення. Судові витрати несе сторона, яка програла справу. Рішення районного (міського) суду оскаржуються в установленому законом порядку. Другою інстанцією для оскарження є обласний суд, а для міст Києва та Севастополя — міський суд.
Зупинимося коротко на специфіці арбітражного розгляду та вирішення звернень.
Арбітражний суд (конкретно — арбітр), прийнявши звернення у формі позовної заяви від юридичної особи, яка оскаржує рішення, дії або бездіяльність митного органу, виносить не пізніше 5 днів із дня надходження цієї заяви і надсилає сторонам (а також прокуророві, якщо і він є заявником) ухвалу про порушення провадження у справі по даному позову (ст. 64 АПК).
Спір має бути вирішеним арбітражним судом (арбітром або за бажанням сторін — у складі трьох арбітрів) в строк не більше двох місяців з дня отримання позовної заяви або за згодою сторін чи за клопотанням однієї сторони термін вирішення може бути продовжений (ст. 69 АПК).
При розв’язанні господарського та майнового спорів (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) арбітражний суд приймає письмове рішення, структура якого складається з таких самих частин, що і рішення районного (міського) суду. В законну силу рішення арбітражного суду вступає негайно і у формі наказу цього суду і підлягає обов’язковому виконанню. Виконавець — сторона, яка програла справу. Наказ як виконавчий документ (про стягнення грошових сум, здійснення дій по задоволенню позову і т.ін.) надсилається одночасно з рішенням. Строк виконання наказу — протягом трьох місяців з дня, коли рішення було прийняте (ст. 118 АПК).
Арбітражний суд може переглянути прийняте ним рішення за новими обставинами, що мають суттєве значення для справи, тобто обставин, які не були або не могли бути відомі заявникові.
Арбітражні витрати несуть сторони у вигляді державного мита та інших сум (виплати експорту, за виїзди і т.ін.).
Рішення арбітражного суду протягом двох місяців з дня його винесення може бути оскаржене стороною та прокурором до Верховного арбітражного суду.
У даній підтемі висвітлені лише основні питання, пов’язані з розглядом і вирішенням звернень громадян, підприємств, установ і організацій. Детальний виклад цих питань — у Законі України “Про звернення громадян”, у кодексах — КпАП, ЦПК та АПК України, а також в Інструкції Держмиткому України від 23 квітня 1993 р., яка регламентує процедури, що доповнюють зміст ст. 151, 152 МК України (маються на увазі процедури, що стосуються оскарження фізичними та юридичними особами рішень митних органів). Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
