|
7.5. Особливості пропуску через митний кордон України культурних та історичних цінностей Пропуск культурних та історичних цінностей через митний кордон України регулюється нормами Митного кодексу України, що закріплені ст. 69—74, та Законом України “Про ввезення, вивезення та повернення культурних цінностей” (див. додаток).
Підкреслимо, що якихось особливостей переміщення через кордон культурних цінностей у нашій державі немає. Кожна держава встановлює свої режими обмежень або режими пропуску товарів та культурних цінностей, зокрема через митний кордон.
Цілі пропуску можуть змінюватися товаровласником у будь-який момент, тому держава, захищаючи права власності, встановила, що таке рішення може мати місце, але треба відповідно провести нове митне переоформлення товару.
З метою захисту інтересів держави, а також відповідно до зобов’язань щодо міжнародних угод, Україна встановила перелік заборон на ввезення деяких товарів і предметів. Зокрема, до них належать:
- продукція, що містить пропаганду війни, расизму, расової дискримінації, геноциду;
- товари, імпорт яких здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності.
Заборонені до вивезення з України:
- предмети, які становлять національне, історичне або культурне надбання народу;
- товар, експорт якого здійснюється з порушенням норм інтелектуальної власності.
Конкретний перелік заборонених до вивезення предметів встановлюється Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів України.
Заборонено також ввезення (вивезення) товарів, щодо яких не було здійснене митне оформлення. Такі товари стають одразу предметами контрабанди або порушень митних правил, за що особи, які перемістили товар, підпадають під кримінальну або адміністративну відповідальність.
Питання порядку вивезення з України історичних та культурних цінностей зараз забезпечено достатньою правовою базою. Зокрема, чинною до 1999 р. була Інструкція про порядок контролю за вивозом культурних цінностей від 23 березня 1987 р. із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства культури СРСР від 2 грудня 1989 р., і листом Мінкультури СРСР від 15 лютого 1991 р. Положення цих документів були уточнені і доопрацьовані Держмиткомом України у 1994 р. Останнім нормативним актом є Закон “Про ввезення, вивезення та повернення культурних цінностей”.
Кожний предмет, що вивозиться, повинен обов’язково супроводжуватися документами відповідного зразка. Таким документом є дозвіл на право вивезення культурних цінностей з України, що видається Міністерством культури і мистецтв України та його підрозділами (відділами культури) на місцях.
Нормативні документи містять переліки: предметів, що дозволяється вивозити за межі України тільки при наявності дозволу Мінкультури; предметів, заборонених до вивезення з України; предметів, для вивезення яких не потрібен дозвіл Мінкультури.
Проблема існує не стільки в правовому визначенні порядку ввезення (вивезення), скільки у пильності та чесності митників, які здійснюють митний контроль і митне оформлення культурних та історичних цінностей, що вивозяться.
Так, тільки за 1996—1998 рр. митниками було викрито 304 спроби незаконного вивезення культурних цінностей, у тому числі старовинної книги “Трефологія” — видання XVII ст., 490 ікон, 2 скрипок Страдіварі та Гварнері, ювелірних виробів майстрів школи Фаберже тощо. У 1998 р. у штурмана Бориспільського авіапідприємства вилучено колекцію понад 100 орденів і медалей СРСР, які він намагався незаконно вивезти до США.
У листопаді 2000 р. Держмитслужба передала Всеукраїнському фонду ім. Олеся Гончара понад 2,5 тис. предметів культури та мистецтва (серед них близько 700 ікон та 50 старовинних книг), що були вилучені у контрабандистів.
Багато історичних і культурних цінностей передано Держмитслужбою України у музеї, церкви та релігійні організації.
Митники — це останній кордон захисту історичних та культурних цінностей України. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
