|
6.3. Загальний порядок декларування товарів та інших предметів Процедура та вимоги декларування визначені ст. 44—49 Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 44 МК транспортні засоби, товари та предмети міжнародних іноземних організацій і представництв підлягають обов’язковому декларуванню митним органом України.
На думку автора, це формулювання не дуже вдале. Раніше ми визначали декларування як двосторонній процес, що має правові наслідки і виражається в тому, що власник предметів, які переміщуються через митний кордон, повідомляє про них митний орган, а останній приймає цю інформацію, перевіряє її і використовує для початку митного оформлення, митного контролю та інших видів своєї діяльності. Таким чином, обмеження декларанта в ст. 44 тільки особами іноземних організацій і представництв безпідставне, бо з цього процесу випадають громадяни України, інших держав та особи без громадянства, що переміщуються через митний кордон.
Ст. 45 МК встановлює, що декларування здійснюється в письмовій, усній та інших формах шляхом передачі точних даних про предмети та мету їх переміщення через митний кордон України.
Предмети, що переміщуються через митний кордон їх власником (багаж, автотранспорт), декларуються власником. Якщо ці предмети переміщуються не для комерційних цілей, то декларація на них подається разом з пред’явленням предметів для митного контролю.
Товари декларуються митним органом, в якому здійснюється митне оформлення товарів, одночасно декларуються і транспортні засоби, на яких перевозиться товар. Порожні транспортні засоби і ті, що перевозять пасажирів, декларуються при перетині митного кордону. Морські, річкові та повітряні судна декларуються відповідно у порту прибуття чи порту вибуття з митної території України.
Митна декларація заповнюється і надається митному органу:
- власником товару;
- перевізником;
- особою, яка супроводжує товар, або митним брокером.
Особи, що заповнюють митну декларацію МД-4, повинні зазначити точну кількість місць багажу, що їм належить, відомості про валюту, цінності, коштовні предмети. Предмети, валюта, цінності, що підлягають декларуванню, але не були зазначені в митній декларації і виявлені під час митного контролю (огляду), визначаються предметами порушення митних правил або контрабандою. Такі самі наслідки наступають, коли особи повідомляють неправильні відомості при усному опитуванні.
Окрім того, що декларант має сплатити відповідні митні платежі (мито, митні збори, якщо предмети підлягають митному оподаткуванню), він зобов’язаний виконати всі вимоги митника щодо розпакування, вивантаження, завантаження, відкриття ємностей та місць, де можуть знаходитись предмети, що переміщуються через митний кордон.
Митні декларації, заповнені громадянами України при виїзді за кордон та іноземними — при в’їзді в Україну, залишаються у них на весь час перебування і служать підставою для безперешкодного перевезення цих предметів у зворотному напрямку. Загублені митні декларації не відновлюються, а особа, що їх загубила, позбавляється права на безперешкодне переміщення валюти, цінностей та зазначених у них предметів. Вона сплачує митні платежі в установленому порядку.
Декларації не заповнюються:
- якщо особі не виповнилося 16 років (за неї це роблять особи, що її супроводжують);
- якщо особа чи група осіб користуються державними пільгами;
- в окремих випадках для прискорення пасажиро- і вантажопотоку.
Митні службові особи не мають права заповнювати чи вносити зміни в декларацію на прохання особи, що перетинає митний кордон. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
