|
Тема 6. Територіальний устрій України Методичні вказівки Під час вивчення цієї теми слід з’ясувати поняття та основні засади адміністративно-територіального устрою нашої держави, види адміністративно-територіальних одиниць, порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою країни.
Для належної організації держави й управління її територією важливе значення має форма державного устрою країни. Слід розрізняти поняття “державний устрій” і “територіальний устрій”.
Під державним устроєм розуміється політико-територіальна організація держави, характер взаємовідносин держави в цілому та її складових.
Відповідно до ст. 2 Конституції Україна за формою державного устрою є унітарною державою. Це означає, що Україна — єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Особливість державного устрою України в тому, що до її складу як невід’ємна складова входить адміністративна автономія — Автономна Республіка Крим.
Важливим елементом державної організації є адміністративно-територіальний устрій держави (розд. ІХ Конституції України).
Адміністративно-територіальний устрій України — це обумовлена географічними, історичними, економічними, етнічними, соціальними, культурними та іншими чинниками внутрішня територіальна організація держави з поділом її на адміністративно-територіальні одиниці.
Конституцією України визначено такі основні засади територіального устрою нашої держави:
- єдність та цілісність державної території;
- поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади, що означає розподіл компетенції між вищими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
- збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, культурних та інших особливостей.
Слід зазначити, що адміністративно-територіальний устрій відіграє важливу роль у державі:
1) з урахуванням його особливостей побудована система державних органів і місцевого самоврядування;
2) він сприяє ефективному управлінню економікою і соціально-культурним будівництвом на певній території та забезпеченню збалансованості соціально-економічного розвитку областей;
3) дає змогу враховувати побажання населення в розв’язанні питань територіального поділу та здійснення управління на місцях.
У ст. 133 Конституції України визначено, що систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, 24 області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.
Розгляд питань, пов’язаних з адміністративно-територіальним устроєм в Україні, віднесено до компетенції Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування і визначається Конституцією України та Законом України “Про адміністративно-територіальний устрій України”. План семінарського заняття 1. Поняття і значення територіального устрою України.
2. Основні засади територіального устрою України.
3. Види адміністративно-територіальних одиниць в Україні.
4. Порядок вирішення питань щодо зміни територіального устрою України. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК Адміністративно-територіальний устрій — це обумовлена географічними, історичними, економічними, етнічними та іншими чинниками внутрішня територіальна організація держави з поділом її на адміністративно-територіальні одиниці.
Населений пункт — це частина комплексно заселеної території, яка склалася внаслідок господарської та іншої соціальної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Область — це основна складова частина території України, що історично склалася і характеризується певним організаційним відособленням, цілісністю, економічною та соціальною самодостатністю, місцевими особливостями і традиціями.
Район — це частина території області з переважно агропромисловим характером економіки, транспортною, інформаційною та іншою соціальною інфраструктурою, спрямованою на забезпечення зв’язків між населеними пунктами.
Система адміністративного територіального устрою України — це сукупність адміністративних одиниць: села, селища, міста, райони в містах, райони, області, Автономна Республіка Крим.
Село — це сільський населений пункт зі сталим складом жителів, які переважно зайняті в сільськогосподарському виробництві.
Селище— це сільський населений пункт, що сформувався при промисловому чи іншому підприємстві, організації. Навчальні завдання 1. Чим відрізняється місто від району за своїм правовим статусом?
2. У чому полягає суть територіального устрою України?
3. Назвіть міста, що мають спеціальний статус відповідно до Конституції України. Чим зумовлюється їх спеціальний статус?
4. Розпорядженням Донецької обласної держадміністрації с. Бутурлін було віднесено до категорії робітничих селищ. Чи законне це розпорядження? Яким вимогам відповідно до законодавства має відповідати робітниче селище і який порядок вирішення цього питання? Завдання для перевірки знань 1. Який зміст вкладається в поняття “територіальний устрій”?
2. Охарактеризуйте основні засади територіального устрою України.
3. Назвіть особливості системи територіального устрою України.
4. Який правовий статус області?
5. Назвіть види адміністративно-територіальних одиниць в Україні.
6. Які чинники впливають на територіальний устрій держави? РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Конституція України. — К.: Феміна, 1996.
Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. — 2-е вид. — К.: Наукова думка, 2000.
Коментар до Конституції України / Інститут законодавства Верховної Ради України. — 2-е вид. — К., 1998.
Кравченко В. В. Конституційне право України. — К.: Атіка, 2000.
Нова Конституція України: Огляд і коментарі. — К.: Наукова думка, 1996. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
