Тема 5. Загальна характеристика органів Української держави Методичні вказівки Важливою складовою конституційного права України є сукупність правових норм, що закріплюють систему, правовий статус, принципи організації та діяльності органів Української держави. При вивченні питань, присвячених органам Української держави, студенти повинні вивчити розділи IV—VIII, ХІ—ХІІ Конституції України, особливо звернути увагу на єдність системи органів держави, на засади розподілу державної влади в Україні. У Конституції України визначено, що народ України є єдиним джерелом державної влади. Це значить, що вся повнота влади належить народові, здійснюється на основі Конституції України безпосередньо і через систему органів державної влади та місцевого самоврядування. Водночас підкреслюється, що державна влада в Україні будується за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Отже, державна влада — це політичне керівництво суспільством за допомогою спеціальних органів (державного апарату) для реалізації важливих повноважень держави. Причому, державна влада має бути верховенствуючою, повною і єдиною публічною владою в суспільстві, яка здійснюється від імені народу і представляє інтереси всього суспільства. Суть держави і здійснювані нею функції, принцип розподілу влади визначають систему органів Української держави, принципи їх організації та діяльності. Усі органи Української держави мають такі загальні ознаки: 1. Кожний орган держави є складовою частиною державного апарату і становить єдину систему. 2. Кожний орган держави призначений для здійснення окремих завдань і функцій держави. 3. Кожний орган держави діє від імені держави і наділений державно-владними повноваженнями. 4. Усі органи держави створюються і діють в установленому законом порядку. 5. Органи держави уповноважені приймати рішення в межах їх компетенції, які мають загальнообов’язковий характер і підлягають безумовному виконанню іншими органами, громадянами і посадовими особами. 6. Органи держави наділяються правом у передбачених законом випадках вживати заходи державного примусу. До системи органів Української держави входять представницькі органи державної влади (Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування). Однак законодавчу владу в Україні здійснює тільки Верховна Рада України, а право приймати закони належить також всеукраїнському референдуму. Особливу роль у системі державних органів України відіграє інститут Президентства. Президент України є главою держави і виступає від її імені. До органів виконавчої влади відносяться Кабінет Міністрів України та система центральних і місцевих органів виконавчої влади (міністерства, державні комітети, відомства, місцеві державні адміністрації). Судова влада здійснюється системою незалежних судів. До складу судової системи України входять: Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції. 5.1. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в державі 5.2. Правовий статус народного депутата 5.3. Правовий статус Президента України 5.4. Система органів виконавчої влади в Україні 5.5. Судова влада та форми здійснення правосуддя в Україні Плани семінарських занять Заняття 1 1. Поняття, ознаки і система органів Української держави. 2. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в державі, порядок формування, склад і компетенція. 3. Організація роботи Верховної Ради України. 4. Комітети Верховної Ради України, їх види і компетенція. 5. Законодавчий процес, його основні стадії. Заняття 2 1. Народний депутат України — повноважний представник українського народу. 2. Права й обов’язки народних депутатів. 3. Діяльність народних депутатів у Верховній Раді України та інших її органах. 4. Депутатський запит і депутатське звернення. 5. Гарантії депутатської діяльності. Заняття 3 1. Президент України як глава держави, порядок його обрання та повноваження. 2. Кабінет Міністрів України (Уряд) — вищий орган у системі органів виконавчої влади, порядок формування, склад і його повноваження. 3. Центральні органи виконавчої влади, їх види та функції. 4. Місцеві органи виконавчої влади, принципи їх діяльності, склад та повноваження. Заняття 4 1. Правові засади здійснення правосуддя. Судова система та форми здійснення правосуддя. 2. Принципи організації та діяльності судів загальної юрисдикції. 3. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Порядок формування, його повноваження та роль. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК Депутат — виборний член представницького державного органу. В Україні — повноважний представник волі виборців у радах народних депутатів. Депутатський запит — це вимога депутата, поставлена на сесії до органів та посадових осіб, дати офіційне роз’яснення з питань, що мають суспільне значення і належать до відання Ради. Депутатська недоторканність — одна з гарантій депутатської діяльності. Відповідно до ст. 80 Конституції України депутатська недоторканність означає, що народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Державні органи — система органів держави, що наділені державно-владними повноваженнями і покликані здійснювати від імені держави управлінські функції. Гарантії депутатської діяльності — засоби й способи, що забезпечують сприятливі умови для виконання депутатами своїх повноважень. Законодавчий процес — юридично регламентований порядок законодавчої діяльності Верховної Ради України. Імпічмент — спеціальна процедура усунення з посади вищих посадових осіб держави. Парламент — виборний законодавчий орган у ряді зарубіжних країн. Таким представницьким вищим органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. Президент — (від лат. praesidens — той, хто сидить спереду). У країнах з республіканською формою правління — глава держави. В Україні Президент України є главою держави і виступає від її імені, обирається громадянами України строком на п’ять років. Уряд — найвищий орган виконавчої влади, який здійснює безпосереднє управління країною. В Україні таким вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Правосуддя — в Україні діяльність спеціальних державних органів — судів, яка здійснюється ними в судових засіданнях у формі конституційного, цивільного, кримінального та адміністративного судочинства. Навчальні завдання 1. У березні 1998 р. з метою вдосконалення управління в систему центральних органів виконавчої влади України були внесені зміни: деякі міністерства були ліквідовані, а ряд міністерств були об’єднані або перетворені в державні комітети. Який нормативний акт регулює ці питання? Який орган має право утворювати і ліквідовувати міністерства? 2. Яка стаття Конституції України закріплює повноваження Верховної Ради України? Проаналізуйте її положення. 3. Які комітети утворюються Верховною Радою України? Які нормативні акти регламентують їх діяльність? 4. Яке місце в системі вищих органів влади посідає Президент України? 5. Який порядок притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності? Яким законом слід керуватися при вирішенні цього питання? 6. Хто може бути обраний народним депутатом України? 7. Гр. Климчук звернувся до Конституційного Суду України зі скаргою на вирок Харківського обласного суду стосовно свого сина про неправильне його засудження. Що входить до компетенції Конституційного Суду України? Як вирішити це питання? Завдання для перевірки знань 1. Охарактеризуйте загальну систему органів Української держави. 2. Яке місце в системі органів держави посідає Верховна Рада України? 3. Які повноваження має Верховна Рада України? 4. Як організовується робота Верховної Ради України? 5. Який порядок обрання Президента України? 6. Які повноваження має Президент України? 7. Опишіть порядок формування і склад Кабінету Міністрів України. 8. Що входить до компетенції Кабінету Міністрів України? 9. Перелічіть центральні органи виконавчої влади в Україні. 10. Охарактеризуйте систему судів в Україні. 11. Назвіть основні засади судочинства в Україні. 12. Який правовий статус судді? РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Конституція України. — К.: Феміна, 1996. Про Президента УРСР: Закон України від 5 лип. 1991 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 1991. — № 33. Про статус народного депутата України: Закон України від 17 листоп. 1992 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 1993. — № 3. Про статус депутатів місцевих рад народних депутатів: Закон України від 4 лют. 1994 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 1994. — № 24. Про постійні комісії Верховної Ради України: Закон України від 4 квіт. 1995 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 1995. — № 19. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовт. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 1996. — № 49. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квіт. 1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 1999. — № 20—21. Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. — 2-е вид. — К.: Наукова думка, 2000. Костюченко О. А. Основи конституційного права України. — К.: МАУП, 1999. Кравченко В. В. Конституційне право України. — К.: Атіка, 2000. Основи конституційного права України / За ред. В. В. Копєйчикова. — К.: Юрінком, 2000. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|