|
Тема 4. Українська козацько-гетьманська держава і право (ІІ пол. XVII ст.—XVIII ст.) 4. 1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ 1. Формування, суспільно-політичний та адміністративний устрій Української козацько-гетьманської держави Богдана Хмельницького
2. Правова система Української козацько-гетьманської держави. Суд і процес
3. Юридичне оформлення об’єднання України з Росією
4. Політичні та правові проблеми переходу України під владу Московської держави і Речі Посполитої після смерті Богдана Хмельницького
5. Адміністративно-політичний устрій українських земель у складі Росії. Зміни в суспільних відносинах
6. Конституція Пилипа Орлика 1710 р
7. Кодифікація та основні риси права України-Гетьманщини. Суд і процес 4.2. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ 1. Державний та суспільно-політичний устрій Української козацько-гетьманської держави Богдана Хмельницького.
2. Розвиток права в Українській козацько-гетьманській державі (1648—1657 рр.).
3. Суди і процес в Українській козацько-гетьманській державі Богдана Хмельницького.
4. Договір 1654 р. про об’єднання України з Росією.
5. Політико-правове значення розподілу України на Лівобережну та Правобережну.
6. Зміни принципів, форм і методів у діяльності військово-адміністративного апарату влади і управління Україною в ІІ пол. XVII—XVIII ст.
7. Зміни у суспільних відносинах України-Гетьманщини XVII—XVIII cт.
8. Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
9. Етапи ліквідації царатом автономії України.
10. Причини кодифікації права в Україні у I пол. XVIII ст. “Права, за якими судиться малоросійський народ” (1743 р.).
11. Кодифікація українського права у ІІ пол. XVIII ст. “Суд і розправи в правах малоросійських” (1750 р.); “Екстрат малоросійських прав” (1767—1786 рр.).
12. Головні риси розвитку цивільного права: право власності, зобов’язальне право, спадкове право, сімейне право.
13. Основні риси розвитку кримінального права: поняття і види злочинів; мета і система покарань.
14. Система судів в Україні у ІІ пол. XVII—XVIII ст. Судовий процес. Теми рефератів 1. Андрусівський договір, “Вічний мир” — змова Польщі та Московії про розшматування України.
2. Діяльність Малоросійського приказу і Малоросійських колегій в Україні. 4. 3. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК Барська конференція — військово-політичний союз 1768—1772 рр. частини польських магнатів і шляхти для збереження своїх прав і привілеїв.
Батурин — місто в Чернігівській обл. У 1669—1708 рр. та в 1750—1764 рр. було резиденцією гетьманів Лівобережної України, тут же перебували генеральний суддя, писар, обозний та інші представники вищої козацької адміністрації.
Бахчисарайський мир 1681 р. — договір, укладений між Росією, Туреччиною і Кримським ханством 13.01.1681 р. в Бахчисараї на 20 років. Угода зміцнила міжнародне становище Росії і змусила Польщу укласти з нею “Вічний мир” (1686 р.).
Булава — один з козацьких клейнодів, символ найвищої влади гетьманів, козацьких отаманів в Україні XVI—XVIII ст., а також турецьких пашів. Оздоблена, як правило, гербом, прізвищем чи вензелем власника.
Бунчук — важливий атрибут гетьманської влади, військова регалія в козацькому війську. На Запорожжі бунчук виготовляли з білого кінського волосся та червоних мотузок, плетених у вузли і кріплених на держаку до 2,5 м.
Військо Запорозьке — у XVI ст. офіційна назва козацького війська, а з середини XVII ст. — Української козацької держави.
Військові поселення — особлива організація військ у кріпосній Росії, за якої солдати поєднували військову службу з веденням сільського господарства. У XVIII ст., за Петра І, з метою захисту кордонів Московської держави такі поселення були засновані в Україні.
Вольності війська Запорозького — назва території останньої Запорозької Січі (Нової) на південь від річок Тясмин та Орель. Охоплювала сучасні Дніпропетровську, Запорізьку, Луганську, Херсонську, Миколаївську, Кіровоградську, Донецьку області.
Гайдамаки — українські повстанці, провідна сила визвольного руху на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої у XVIII ст.
Генерал-губернатор — начальник генерал-губернаторства в Росії. На Лівобережній Україні ця посада з’являється після ліквідації гетьманства. Призначався царем, здійснював на підвладній території всю повноту військової та цивільної влади.
Генеральна скарбова канцелярія — найвищий фінансовий орган гетьманської адміністрації в Україні XVIII ст.
Генеральний бунчужний — виборна, одна з найвищих посад при гетьмані в Україні XVI—XVIII ст. Головний обов’язок бунчужного — берегти і захищати в походах гетьманський бунчук. У мирний час виконував дипломатичні та ревізійні доручення гетьмана.
Генеральний обозний — член генеральної старшини. Відав обозом і артилерією.
Генеральний осавул — член генеральної старшини. Головні функції — ведення козацьких реєстрів (компутів), спорядження, військовий огляд, командування окремими частинами війська під час походів, командування найманими полками.
Генеральний писар — член генеральної старшини. В його віданні була Генеральна військова канцелярія, в якій зберігалися найважливіші державні документи.
Генеральний хорунжий — член генеральної старшини. Головна функція — охорона прапора козацького війська.
Гетьманщина — напівофіційна назва значної території України на лівому і правому берегах Дніпра, де з середини XVII ст. по 1764 р. поширювалася влада гетьманського уряду.
Загородники — порівняно вільна категорія збіднілого населення в Україні XІV—XVII ст.
Займанщина — елемент звичаєвого права. Давала змогу на підставі першого “займу” володіти чи користуватись землею, як правило, нічийною. Поширювалася на всі верстви населення, але на кріпаків дуже обмежено. Найбільшого розвитку набула в ході Визвольної війни середини XVII ст.
Кам’янська Січ — центр запорозького козацтва в 1709—1711 та 1728—1734 рр. Розташовувалася в гирлі р. Кам’янка (Херсонська обл.).
Київське намісництво — адміністративно-територіальна одиниця в Україні, що була утворена після остаточної ліквідації за царським указом від 16.09.1781 р. залишків автономії Української держави.
Компут — реєстр, перепис, чисельний стан, зокрема війська.
Корогва — прапор у військових підрозділах українського козацтва.
Кошова старшина — адміністративне і військове керівництво (уряд) Запорозької Січі: кошовий отаман, військовий суддя, писар, обозний, осавул, які разом складали т. зв. Кіш Запорозької Січі.
Микитинська Січ — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва у 1638—1652 рр. Розташовувався на Микитиному Розі, біля стародавньої переправи через Дніпро (поблизу сучасного м. Нікополя).
Наказний гетьман — титул призначеного гетьманом козацької України свого заступника з-поміж досвідченої старшини для керівництва військовим об’єднанням.
Новоросійське козацьке військо — формування, утворене 1806 року з кількох сотень задунайських козаків на початку російсько-турецької війни 1806—1812 рр. під назвою Усть-Дунайське Буджацьке військо.
Паланка — адміністративно-територіальна одиниця на Запорожжі в період Нової січі (1734—1775 рр.).
Пернач (шестопер) — вид булави, головний атрибут полковницької влади у XVII—XVIII ст.
Підсусідки — незаможна група населення в Україні та Росії XVІ—XVIII ст., до якої належали особи, що не мали, як правило, власного господарства і житла, а на певних умовах оселялися в чужих дворах із правом обробітку частини навколишньої землі.
Подвірні ревізії — облік дворів козаків та посполитих для виконання загальнонаціональних повинностей у Гетьманщині.
Рангові посполиті — частина залежного населення Гетьманщини та Слобожанщини середини XVII—XVIII ст., призначена для виконання різних повинностей на користь службовців, старшини, окремих сановників з Росії, які брали безпосередню участь в управлінні регіоном (полковники, губернатори, президенти Малоросійської колегії тощо).
Рекрутчина — система комплектування регулярної армії і військово-морського флоту в Російській імперії у XVIII—ХІХ ст. Запроваджена 1705 року згідно з указом Петра І.
Російська імперія — офіційна назва російської держави, встановлена в 1721 р. у зв’язку з прийняттям Петром І титулу імператора.
Шарварок — додаткова (крім панщини) феодальна повинність в Україні в XV—XVIII ст.: праця на будівництві, ремонтні роботи. 4.4. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1. Користуючись матеріалами посібника і схемою № 1, охарактеризуйте систему управління в Українській козацько-гетьманській державі (1648—1657 рр.).
2. Складіть схему судового устрою Запорозької Січі.
3. На підставі матеріалів посібника зробіть схему судоустрою Гетьманщини: системи “козацьких судів” і судів, передбачених реформою К. Розумовського.
4. Зробіть конспект Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) за схемою: головні ідеї документа та можливості його реалізації як державного акта.
5. Випишіть у зошит основні пам’ятки права України XVIII ст., зазначте їхні структуру та зміст. 4.5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ 1. Як відбувалося набуття українськими землями рис суверенної держави внаслідок національно-визвольної війни українського народу 1648—1654 рр.?
2. Як відбувалася розробка першої української конституції? Покажіть гарантії прав особи за цим документом.
3. Розкрийте причини та передумови входження українських земель до складу Московської держави.
4. В чому полягали принципи взаємовідносин гетьманської адміністрації і царського уряду в кінці XVII ст. ?
5. Які стани існували в Російській імперії у XVIII ст.?
6. Кодифікація права в Україні в XVIII ст.
7. Якою була структура державного управління Російської імперії XVIII ст.?
8. Прокоментуйте головні тенденції розвитку права в Україні в XVIII ст. 4.6. ЗАВДАННЯ БЛОЧНО-МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ 1. На підставі тексту документа “Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького” (1710 р.) розкрийте процес формування, зміст прав і обов’язків гетьманського уряду.
2. Прокоментуйте функції і компетенцію гетьмана України за Конституцією 1710 р.
3. Які норми Конституції 1710 р. свідчать про незалежність судової влади? Наведіть приклади.
4. Законодавчий процес, передбачений Конституцією 1710 р.
5. Яка, на Вашу думку, роль відводиться церкві Конституцією 1710 р.? Прокоментуйте на підставі тексту документа.
6. Проведіть рольову гру на тему: “Судовий процес України-Гетьманщини”. Для цього опрацюйте необхідний матеріал, який можна знайти в роботах Я. Падоха та А. Пащука (див. список літератури, що рекомендований для даної теми). Рольову гру рекомендується проводити за планом: 1) визначення всіх стадій судового провадження: позов, попереднє слідство, слідчі дії позивача-потерпілого, слідчі дії суду, судовий розгляд, судові постанови, система доказів; 2) визначення дійових осіб судового процесу та експертної групи; 3) учасники судочинства, кожен у відповідності зі своєю роллю, “розробляють легенду”, а експерти стежать за тим, щоб учасники гри не виходили за межі повноважень свого персонажа; 4) під кінець заняття викладач робить підсумок, оцінює роботу учасників гри та експертів.
7. Зробіть порівняльний аналіз привілеїв шляхти в Литовському Статуті (1566 р.) та в статтях Б. Хмельницького та “жалуваних грамотах” від 27 березня 1654 р. 4.7. ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА а) джерела Величко С. В. Літопис. — Т. 1—2 / Пер. з книж. укр. мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука. — К., 1991.
Вивід прав України. — Львів, 1991.
Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы. В 3-х т. — М., 1953.
Документи Богдана Хмельницького (1648—1654) / Упоряд. І. Крип’якевич, І. Бути. — К., 1961.
Ділова документація Гетьманщини XVIII ст.: Зб. документів / Упоряд. В. Й. Горобець. — К., 1993.
Літопис Самовидця. — К., 1971.
Права, по которым судится малороссийский народ. — К., 1879. Перевидання: К., 1997.
Прошение малороссийского шляхетства и старшин вместе с гетманом о восстановлении разных старинных прав Малороссии // Укр. істор. журнал. — 1993. — № 7—9.
Пункты секретному тайному советнику Фёдору Наумову // Укр. істор. журнал. — 1993. — № 2—3.
Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Історія Української Конституції. — К., 1993; б) література Апанович О. Архів Коша Запорозької Січі // Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. — К., 1991.
Апанович О. М. Українсько-російський договір 1654 р.: міфи і реальність. — К., 1994.
Апанович О. М. Збройні сили України І пол. XVIII ст. — К., 1969.
Апанович О. М. Передумови і наслідки ліквідації Запорозької Січі // Укр. істор. журнал. — 1970. — № 9.
Борщак І. Мазепа. Орлик. Войнаровський. — Львів, 1991.
Виленський Б. В. Судебная реформа и контрреформа в России. — Саратов: Приволжское книжное изд-во, 1969.
Голобуцький В. О. Соціально-економічна політика гетьманської адміністрації (1648—1657 рр.) // Укр. істор. журнал. — 1979. — № 1.
Горобець В. М. Від Союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини ІІ пол. XVII — І чв. XVIII ст. — К., 1995.
Горобець В. М. До питання про еволюцію гетьманської влади в Україні у І пол. XVIII ст. // Укр. істор. журнал. — 1993. — № 2—3.
Грозовський І. Звичаєве право Запорозької Січі // Рад. право. — 1991. — № 10.
Грозовський І. Козацьке право //Право України. — 1997. — № 6.
Грозовський І. Право власності на землю в Запорозькій Січі // Право України. — 1997. — № 8.
Дашкевич Я. Гетьманська Україна: Полки. Полковники. Сотні // Пам’ятки України. — 1990. — № 2, 3.
Кольбенко А. В. Митні відносини у запорозьких козаків // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. — Львів, 1995.
Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини — 1760—1830. — К., 1996.
Крохмаль Н. В. Традиція як основний принцип регулювання відносин у запорозьких козаків // Запорозьке козацтво в пам’ятниках історії та культури. — Запорожжя, 1997.
Кульчицький В. С. Бузьке козацьке військо // Український календар (Варшава) — 1986.
Кульчицький В. С. Екстракт із указів, інструкцій та установ на Лівобережній Україні 1786 року // Укр. календар (Варшава) — 1976.
Кульчицький В. С. Олешківська Січ // Укр. календар (Варшава) — 1986.
Кульчицький В. С. Малоросійське губернське правління // Укр. календар (Варшава) — 1986.
Кульчицький В. С. Кодифікація права на Україні у XVIII ст. — Львів, 1958.
Кульчицький В. С. Кодекс Українського права 1743 р. // Право України. — 1994. — № 9.
Кульчицький В. С. Видатна пам’ятка українського права // Республіканець. — 1993. — № 11—12.
Кульчицький В. С. “Суд і розправа” Ф. Чуйкевича — пам’ятка українського права XVIII ст. // Тези доповідей акцій історичних та юридичних наук. — Львів, 1961.
Кульчицький В. С. Суд і розправа в правах малоросійських 1750 р. Ф. Чуйкевича // Укр. календар (Варшава) — 1970.
Мапаренко А. Причини створення кодексу Гетьманщини 1743 року // Право України. — 1997. — № 12.
Музиченко П. Пам’ятка історії української державності і права // Рад. право. — 1988. — № 11.
Паньонко І. М. Судові органи Запорозької Січі // Запорозьке козацтво в пам’ятниках історії та культури. — Запорожжя, 1997.
Падох Я. Видатні проблеми з історії судового процесу Гетьманщини // Наук. зб. УВУ. — Мюнхен, 1974. — Т. 8.
Падох Я. Грунтове судочинство на Лівобережній Україні у ІІ пол. XVII—XVIII ст. — Львів, 1994.
Панащенко В. В. Органи управління та їх канцелярії на Гетьманщині XVIII ст. // Ділова документація Гетьманщини XVIII ст. — К., 1993.
Панащенко В. В. Соціальна еліта Гетьманщини (ІІ пол. XVII—XVIII ст.). — К., 1995.
Пасічник М. Форми козацького землеволодіння на Лівобережній Україні у ІІ пол. XVII—XVIII ст. // Вісн. ЛДУ. — Серія історична. — 1993. — Вип. 29.
Пащук А. Й. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в XVII—XVIII ст. — Львів, 1967.
Путро О. І. Гетьман К. Розумовський і судова реформа на Україні-Гетьманщині // Український археографічний щорічник. — К., 1993.
Саласька М. В. Кодифікація українського права в І пол. XVIII ст. // Проблеми державотворення і захисту прав людини. — Львів, 1995.
Смолій В. А., Ричка В. М. Угоди гетьманського уряду України з Московською державою (1654—1764 рр.) очима правознавця // Укр. істор. журнал. — 1993. — № 4—6.
Степанков В. С. Українська Козацька Республіка в середині XVII ст.: особливості політичного устрою та соціально-економічних відносин. — Хмельницький, 1990.
Степанков В. С. Проблеми становлення монархічної форми правління Богдана Хмельницького (1648—1657 рр.). // Укр. істор. журнал. — 1995. — № 4.
Степанков В. Роль Богдана Хмельницького у становленні спецслужб Української держави (1648-1657) // Матеріали регіональної науково-теоретичної конференції “Богдан Хмельницький — будівничий Української незалежної держави” // Львів. ін-т внутр. справ. — Львів, 1996.
Стрункевич О. К. “Березневі статті” як джерело політичної автономії України-Гетьманщини у середині XVIIІ ст. // Українсько-російський договір 1654 р.: нові підходи до історії міждержавних стосунків. — К., 1995.
Стрункевич О. К. Про остаточне знищення гетьманства на Україні та заснування другої малоросійської колегії // Укр. істор. журнал. — 1993. — № 7—8.
Стрункевич О. К. Україна-Гетьманщина та Російська імперія протягом 50—80-х рр. XVIII ст. (політико-адміністративний аспект проблеми). — К., 1996.
Софроненко К. А. Малороссийский приказ Русского государства ІІ пол. XVII — нач. XVIII ст. — М., 1960.
Терлюк І. Я. Ліквідація козацько-гетьманської державності України // Вісник Лівівського інституту внутр. справ. — 1996. — Вип. 3.
Тхор В. І. Про органи управління в містах України ІІ пол. XVII—XVIII ст. // Укр. істор. журнал. — 1975. — № 12.
Ткач А. П. Історія кодифікації дореволюційного права України. — К., 1968.
Ульяновський В. І. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. Кн. 1. Середина XV—кінець XVI ст. — К.: Либідь, 1994.
Чайковський А. Адміністративно-силові засоби державного управління // Історія України . — 1998. — № 14.
Швидко Г. К. Боротьба за владу в містах Гетьманщини між магістратами та козацькостаршинською адміністрацією (кінець XVII—серед. XVIII ст.) // Запорізьке козацтво в пам’ятках історії і культури. — Запорожжя, 1997.
Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. — Львів, 1990—1991. — Т. 1—3.
Яковлев А. Околиці (округи) копних судів XVI—XVIII ст. на Україні // Життя і право. — Львів, 1929. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
