|
Тема 2. Українська держава і право часів Київської Русі та періоду Галицько-Волинської держави 2.1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ 1. Поява і розвиток Київської держави
2. Суспільний лад Київської Русі
3. Адміністративно-державний устрій Київської Русі
4. Право Київської Русі
5. Суд і процес у Київській Русі
6. Державний устрій і право Галицько-Волинської Русі 2.2. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ 1. Поява Київської держави.
2. Суспільство Київської Русі.
3. Адміністративний устрій і управління в Київській Русі.
4. Розвиток права в Київській Русі .
5. “Руська Правда” як пам’ятка з історії розвитку права Київської Русі:
- історичні дослідження, загальна характеристика змісту;
- норми кримінального права;
- інститути цивільного права;
- поняття злочину і система покарань, процес.
6. Суспільно-політичний розвиток Галицько-Волинської Русі.
7. Система управління і розвиток права в Галицько-Волинській державі. Теми рефератів 1. Реформи Володимира Великого (Святого) та Ярослава Мудрого, їх зміст та значення.
2. Органи народовладдя, їх функції і роль у княжій Україні. 2.3. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК Баскак — спеціальний представник Золотої Орди, який слідкував за повнотою та своєчасністю надходження данини.
Варяги — так на Русі наприкінці VIII—IX ст. називали мешканців Скандинавії — учасників військових походів.
Васалітет — система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сюзеренів).
Великий князь — титул князя, який очолював феодальну ієрархію удільних князів Київської Русі.
Вервь — 1) сільська (територіальна) община, яка являла собою спілку індивідуальних господарств, у власності яких знаходилося житло, засоби і продукти праці; 2) орган селянського самоуправління.
Воєвода — воєначальник. У соціальній ієрархії Київської Русі стояв нижче князя і вище боярина.
Волость — у Київській Русі з к. XI ст. територія, підвладна князеві. У XII ст. була тотожня “землі” й означала певну, як правило, велику область.
Вотчина — комплекс феодальної земельної власності (земля, будівлі, реманент) та пов’язаних з нею прав на феодально залежних селян.
Віра — штраф за вбивство вільного в Київській Русі.
Данина — первинна форма економічної реалізації феодальної земельної власності. Платежі, які збиралися в натуральній, пізніше в грошовій формі (податки).
Десятинна система управління — це родо-племінна система управління ранньодержавних слов’янських об’єднань VI—I пол. IX ст., що грунтувалася на розподілі чоловіків-воїнів на десятки, сотні і т.д.
Домен — феодальна земельна власність.
Князь — у східних слов’ян вождь, воєначальник племені (союзу племен), який обирався з числа родоплемінної знаті. В період раннього феодалізму — голова держави.
Патріархальне рабство — це форма експлуатації, при якій праця рабів не була основою економічного життя, а застосовувалась обмежено.
Церковна десятина — в Київській Русі податок на користь церкви (10% прибутку). 2.4. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1. Користуючись текстом посібника і рекомендованою літературою, складіть таблицю головних першоджерел з вивчення історії держави і права княжої України.
2. Користуючись текстом посібника, поясніть взаємозв’язки владних інститутів у Київській Русі, розкрийте їх функції і компетенцію.
3. Складіть схему судового устрою Київської держави.
4. Користуючись текстом посібника і рекомендованою літературою, охарактеризуйте функції церкви в Київській державі. Порівняйте з компетенцією церкви в Галицько-Волинській Русі.
5. На підставі вивчення тексту “Руської Правди” зробіть таблицю покарань, що застосовувалися в Київській Русі.
6. Складіть схему суспільного устрою Галицько-Волинської Русі.
7. Зробіть таблицю відмінностей двірсько-вотчинної системи управління в Київській Русі від родоплемінної (десятинної).
8. Користуючись рекомендованою літературою, зробіть конспект про походження тризуба як державного символу Київської Русі. 2.5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ 1. Як “Повість временних літ” характеризує суспільно-політичний устрій східних слов’ян?
2. Розкрийте суть поняття “князювання” у слов’янських племен.
3. У чому полягали головні причини появи держави Київська Русь?
4. Як вітчизняна історіографія розкриває роль варягів у побудові Київської держави? Критика норманської теорії.
5. Які головні категорії населення представляли суспільство княжої України?
6. Порівняйте роль боярської верстви в Київській Русі і в Галицько-Волинській державі.
7. Покажіть роль і значення прийняття християнства в Київській Русі.
8. Яке місце займало селянське самоуправління в княжій Русі? Проілюструйте свою відповідь.
9. У чому полягали причини феодальної роздрібненості Київської Русі?
10. Чи були особливості в адміністративному управлінні в Галицько-Волинській Русі? Наведіть конкретні приклади.
11. Назвіть головні напрямки розвитку права в Галицько-Волинській Русі. Наведіть приклади. 2.6. ЗАВДАННЯ БЛОЧНО-МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ 1. На підставі вивчення текстів міжнародних договорів Київської Русі доведіть, що до появи “Руської Правди” в Київській Русі існувало так зване руське право.
2. На підставі тексту “Руської Правди” доведіть, що в цьому документі розрізнялися поняття “право власності” і “право володіння”.
3. Перелічіть випадки неправомочного володіння, зазначені в “Руській Правді”.
4. Проілюструйте на прикладах норм “Руської Правди” правовий зміст поняття “відшкодування збитків”. За які злочини призначалася така санкція?
5. Перелічіть об’єкти права власності, що згадуються в “Руській Правді”.
6. Розкрийте правовий зміст і процедуру укладання цивільно-правових договорів, що регулювалися нормами “Руської Правди”.
7. Поясність поняття і види банкрутства на прикладах норм “Руської Правди”.
8. Проілюструйте на прикладах норм “Руської Правди” процедуру успадковування по колу осіб.
9. Проведіть рольову гру на тему: “Судовий процес у Київській Русі” із зазначенням усіх стадій судового провадження: заклич (позов), попереднє слідство (“звід”, “гоніння слідом”), слідчі дії позивача-потерпілого, судовий розгляд, докази, вирок і його виконання. Наприклад, у княжому суді “дійовими особами” були: князь (тиун, посадник), свідки (видоки, послухи), потерпілий, злочинець. Були присутні ябетник, метальник, вірник, істці. З дорадчим голосом — старці (представники від громадськості). 2.7. ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА а) джерела Древнерусские княжеские уставы XI—XV ст. / Под ред. Шаповалова Я. Н. — М., 1976.
Літопис Руський. Перекл. Л Махновця. — К., 1989.
Галицько-Волинський літопис. — Львів, 1995.
Материалы к изучению истории государства и права СССР. Русская Правда. Текст, введение, комментарий, предметно-терминологический указатель. — М., Росвузиздат, 1962.
Памятники русского права. — М., 1952. Вып 1. Вып 2.
Повесть временных лет. В 2 ч. — М.; Л., 1950.
Российское законодательство X—XX веков. В 9-ти т. — Т. 1. Законодательство Древней Руси. — М., Изд. АНСССР, 1984. — С. 47—129. б) література Балушак В. Г. Полюддя: Прагматична дія і ритуал // Укр. істор. журнал. — 1994. — № 1.
Білецький Л. Руська правда й історія її тексту / За ред. Ю. Книша. — Вінніпег, Б.В., 1993.
Бочарников Д. М. Грушевський про історію створення та кримінальне право Руської Правди // Право України. — 1996. — № 11.
Бочарников Д.Чи дійсно юридичне право було єдиним інструментом державного управління суспільством в Київській Русі // Право України. — 1997. — № 11.
Брайчевський М. Адміністративна реформа Володимира Святого // Записки НТШ. — Т. CCXXV. Праці історично-філософської секції. — Львів, 1993.
Брайчевський М. Ю. Київська Русь. Конспект історії України. Нова концепція. // Старожитності. — 1991. — Ч. 6.
Брайчевський М. Ю. Походження Русі. — К., 1968.
Вовк Т., Отрощенко В. До питання про так зване золотоординське іго в Україні // Сучасність. — 1997. — № 5.
Воробейкова Т. У. Древнерусское государство и право. — К., 1982.
Горський А. А. Ще раз про роль норманів у формуванні Київської Русі // Укр. істор. журнал. — 1994. — № 1.
Дедов Н. Н. Древнерусское государство и право. — Свердловск, Б.Н., 1958.
Запровадження християнства на Русі. — К., 1988.
Исаев М. Уголовное право Киевской Руси // Ученые труды ВИЮИ. — 1946. — № 8.
Козуля О. Я. Национальная символика Украины. — К., Б.В., 1992.
Котляр Н. Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX—XIII в.в. — К., 1985.
Котляр М. Ф. “Руська земля” в літописах XI—XIII ст. // Укр. істор. журнал. — 1976. — № 11.
Крип’якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. — К., 1983.
Падох Я. Суди і судовий процес Старої України. — Нью-Йорк; Львів, 1990.
Мазур О., Довгань П. Іван Берладник і князівська влада в Галицькій землі // Вісник ЛДУ. Сер. історична. — 1995. — Вип. 30.
Пресняков А. Е. Княжое право в Древней Руси: Очерки по истории X—XII столетий: Киевская Русь. — М., Наука, 1993.
Приходнюк О. М. Слов’янське населення середнього Подніпров’я напередодні утворення Київської Русі // Український історичний журнал. — 1972. — № 2.
Ричка В. М. Про формування Київської землі (X — перша пол. XI ст.) // Укр. істор. журнал. — 1983. — № 1.
Ричка В. М. Про адміністративно-територіальний устрій давньоруської землі у XI—XII ст. // Укр. істор. журнал. — 1983. — № 2.
Софроненко К. А. Общественно-политический строй Галицко-Волынской Руси XI—XIII вв. — М., 1955.
Свердлов М. Б. От Закона Русского к Русской Правде. — М., Юрид. лит., 1988.
Толочко П. П. Історичні портрети. — К., 1990. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
