|
3. Учасники конституційного провадження Розгляд справ у Конституційному Суді України здійснюється за участю певних суб’єктів. Вони мають різний правовий статус, неоднакову мету участі у конституційному провадженні. За роллю в процесі і характером зацікавленості учасники конституційного провадження поділяються на такі види:
- Конституційний Суд України;
- сторони (їх представники);
- особи, залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи (експерти, свідки, перекладачі тощо).
Коло учасників конкретного конституційного провадження визначається характером розглядуваної Конституційним Судом справи.
Конституційний Суд України є специфічним учасником конституційного провадження. Він є головним і обов’язковим його суб’єктом. Саме Конституційний Суд України наділений повноваженнями щодо вирішення усіх питань, які виникають при розгляді справи, саме він уповноважений приймати підсумкові рішення в справах конституційного провадження. Відповідні питання Конституційний Суд України вирішує у різних організаційно-правових формах: пленарних засіданнях, засіданнях, колегіях. Окремі повноваження в конституційному провадженні здійснюють Голова Конституційного Суду і його заступники, Секретаріат Конституційного Суду, суддя-доповідач.
Сторонами в конституційному провадженні є:
- суб’єкти права на конституційне подання, конституційне звернення, які звернулися до Конституційного Суду України;
- органи або посадові особи, якими були прийняті чи підписані правові акти, конституційність яких оспорюється.
Суб’єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України у справах про конституційність законів та інших правових актів є Президент України, не менш як сорок п’ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим (ст. 40 Закону).
Суб’єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України є:
- у справах щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість - Президент України, Кабінет Міністрів України;
- у справах щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту - Верховна Рада України;
- у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України - Президент України, не менш як сорок п’ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування (ст. 41 Закону);
- у справах щодо надання Конституційним Судом України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції - Верховна Рада України.
Суб’єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи (ст. 43 Закону).
Органами або посадовими особи, якими були прийняті чи підписані правові акти, конституційність яких оспорюється, можуть бути Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
Сторони конституційного провадження відіграють ключову роль у ньому. Без них не може розпочатися саме провадження, адже Конституційний Суд України не наділений правом з власної ініціативи відкривати провадження в справах.
Сторони конституційного провадження мають рівні процесуальні права і обов’язки. Вони мають право знайомитись з матеріалами справи, давати усні та письмові пояснення, викладати свої думки з питань, що розглядаються; задавати з дозволу головуючого запитання іншим учасникам конституційного провадження, заявляти клопотання, а також користуватись іншими правами, передбаченими Законом України “Про Конституційний Суд України” та Регламентом. Учасники конституційного провадження можуть подавати письмові пояснення, які приєднуються до матеріалів справи, знайомитись з поясненнями інших учасників провадження.
Представництво інтересів сторін у конституційному провадженні здійснюють представники сторін. Вони не є відособленими учасниками провадження, оскільки покликані представляти не свої інтереси, а інтереси сторін.
Представництво сторін може бути: а) за законом; б) за дорученням. Представниками за законом можуть бути: 1) керівник органу, що звернувся до Конституційного Суду України; 2) керівник органу, що прийняв акт, конституційність якого оспорюється органи; 3) законні представники фізичних осіб – суб’єктів конституційного звернення; 4) керівники юридичних осіб – суб’єктів конституційного звернення.
Представниками за дорученням можуть бути: 1) народні депутати з числа тих, що звернулися до Конституційного Суду України – за їх дорученням; 2) представники органу, що звернувся до Конституційного Суду України, або що прийняв акт, конституційність якого оспорюється (наприклад, Постійний представник Президента у Конституційному Суді України, Постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді України, Постійний представник Кабінету Міністрів у Конституційному Суді України); 3) адвокати чи інші особи, які відповідно до законодавства уповноважені сторонами на представництво їх інтересів у Конституційному Суді України.
Особи, залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи, є допоміжними учасниками конституційного провадження, участь яких у процесі повинна сприяти об’єктивному і повному розгляду справи. Такими особами є експерти, свідки, перекладачі тощо. Вони залучаються до розгляду справи за ініціативою Суду, судді-доповідача або сторін з метою надання допомоги Суду у встановленні обставин справи.
Свідками можуть бути особи, які володіють інформацією чи матеріалами про фактичні обставини відповідної справи. Свідок зобов‘язаний повідомити Конституційному Суду України обставини розглядуваної справи, які відомі йому особисто, і відповісти на додаткові питання суддів і сторін.
Свідки в конституційному провадженні відіграють дещо іншу роль, аніж в судах загальної юрисдикції. Вони свідчать не стільки про фактичні обставини справи скільки про саму правозастосовчу практику, яка може перевірятися на конституційність безпосередньо або опосередковано (через з‘ясування смислу закону). Свідки можуть дати покази про процедуру прийняття оспорюваного акту, якщо він оспорюється за цією підставою.
За відмову надати інформацію, необхідні документи, матеріали та інші відомості або за їх умисне приховування, в тому числі за надання завідомо неправдивої інформації, документів, матеріалів та інших відомостей свідки несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Експерти надають допомогу Конституційному Суду України у з’ясуванні обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань. Експерти мають право знайомитись з дозволу Конституційного Суду України з матеріалами справи, ставити запитання учасникам конституційного провадження, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, вони зобов’язаний дати правдивий висновок щодо питань, які їм ставилися. За давання завідомо неправдивого висновку експерти несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Перекладач в конституційному провадженні забезпечує переклад для учасників процесу, які не володіють мовою, якою ведеться провадження. Питання про участь перекладача вирішується до початку розгляду справи на засіданні Конституційного Суду України.
Учасники конституційного провадження зобов’язані з’являтись на пленарні засідання Конституційного Суду України, давати правдиві пояснення, надавати документи, матеріали та інші відомості, необхідні для всебічного розгляду справи. Відмова від їх надання та умисне приховування тягне за собою відповідальність винних осіб.
Неявка з поважної причини учасника конституційного провадження може бути підставою для відкладення розгляду справи. У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного Суду України Конституційний Суд України може прийняти рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності. У разі неявки без поважної причини учасника конституційного провадження Конституційний Суд України приймає рішення за його відсутності (ч. 2-4 ст. 55 Закону). Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
