6. Надання висновку щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України Згідно з пунктом 1 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада України має повноваження на внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції України. Ці повноваження Верховна Рада України відповідно до статті 155 Конституції України здійснює самостійно або, згідно із статтею 156 Конституції України, з наступним затвердженням законопроекту всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України. Відповідно до статті 159 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Конституційний Суд України перевіряє, чи не передбачають можливі зміни скасування або обмеження прав та свобод людини і громадянина, чи не спрямовані вони на ліквідацію незалежності або порушення територіальної цілісності України, а також чи не вносяться зміни до Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 157 Конституції України). Конституційний Суд України також перевіряє, чи не порушені часові рамки подачі та розгляду законопроекту по внесення змін до Конституції України відповідно до статті 158 Конституції України, оскільки вона забороняє протягом року подавати до Верховної Ради України один і той самий законопроект про внесення змін до Конституції України, який вже розглядався Верховною Радою України і не був прийнятий. Верховній Раді України також заборонено протягом строку своїх повноважень двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України. Ця функція Конституційного Суду України вирізняє його серед органів конституційної юстиції інших країн, в переважній більшості яких таке повноваження конституційними судами не здійснюється. В цьому плані досвід України є позитивним у справі забезпечення верховенства конституції, посилення гарантій її стабільності. Перевірку законопроектів про внесення змін до Конституції України щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Основного закону, Конституційний Суд України здійснює в порядку попереднього (превентивного) конституційного контролю. При цьому Конституційний Суд України не обмежує повноважень Верховної Ради України вносити зміни до Основного Закону, а лише забезпечує конституційність їх реалізації Верховною Радою України, що є однією з основних гарантій стабільності Конституції України. Конституційні положення, що регулюють участь Конституційного Суду України у процедурі внесення змін до Конституції України, роз’яснені рішенням Конституційного Суду України від 9 червня 1998 року у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення частини другої статті 158 та статті 159 Конституції України (справа щодо внесення змін до Конституції України). Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 158 та статті 159 Конституції України (справа щодо внесення змін до Конституції України) від 9 червня 1998 року дав тлумачення того, хто має право звертатися до Конституційного Суду України за висновком щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Згідно з Конституцією України, суб’єктами права законодавчої ініціативи, які вправі подавати законопроекти про внесення змін до Конституції України є Президент України (стаття 154), не менш як третина народних депутатів України (стаття 154), не менш як дві третини народних депутатів України (стаття 156). Однак указані суб’єкти права законодавчої ініціативи, на думку Конституційного Суду України, повинні вносити ці законопроекти згідно з установленим порядком на розгляд Верховної Ради України, а не Конституційного Суду України. Таким чином, звернутись до Конституційного Суду України з питань надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України може тільки Верховна Рада України. При цьому таке звернення до Конституційного Суду України є обов’язковим для Верховної Ради України, оскільки розгляд нею відповідного законопроекту можливий лише за наявності висновку Конституційного Суду України. Відповідно до положень Конституції України, а також згаданого рішення Конституційного Суду України, висновок останнього має бути надано до початку розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України на пленарному засіданні Верховної Ради України. Наявність висновку Конституційного Суду України про те, що законопроект відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, є умовою для його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. Законопроект, який за висновком Конституційного Суду України відповідав вимогам статей 157 і 158 Конституції України і до якого було внесено поправки під час розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України, підлягає також перевірці Конституційним Судом України щодо відповідності цього законопроекту вимогам зазначених статей Конституції України перед прийняттям його як закону про внесення змін до Конституції України. Висновок Конституційного Суду України щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України має обов’язкову силу. Це випливає з статті 69 Закону України “Про Конституційний Суд України”, в якому закріплено положення, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов’язковими до виконання. Це й зрозуміло, адже висновок Конституційного Суду України матиме значення гарантії додержання встановленого порядку внесення змін до Конституції України та стабільності Конституції України тільки за умови його обов’язковості для Верховної Ради України. Конституційний Суд України за час свого існування надав десять висновків в справах про відповідність законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|