Studentam.net.ua

4. Підходи до економічної оцінки впливу людини на природу

   В економічній науці досліджувались різноманітні підходи до економічної оцінки природних ресурсів і встановлення розмірів плати за їх використання. Їх можна класифікувати за наступними групами.
   В економічній науці виникла затратна концепція природокористування, сутність якої полягає в тому, що природні ресурси повинні мати економічну оцінку, оскільки вона є предметом праці. Але критерієм вартісної оцінки природних ресурсів вважалися затрати на освоєння й підтримання об’єктів природокористування у стані, придатному для експлуатації. Хибність концепції полягала в тому, що в експлуатацію вводилися передусім ті ресурси, на освоєння яких витрачалося менше матеріальних і фінансових ресурсів, праці.
   Оскільки критерій економічної оцінки – “затрати” – мав багато істотних вад, в економічній літературі з’являється “результатна” концепція вартісної оцінки природних ресурсів. Критерієм оцінки природних ресурсів стали результати у вартісній формі, що їх отримували внаслідок освоєння природного ресурсу. Але жодна з запропонованих оцінок природних ресурсів не була спроможна повною мірою відображати ту цінність, яку має для суспільства той чи інший об’єкт природокористування. Проте наслідком затратно-результатного підходу до природокористування стала економічна оцінка природних ресурсів, яку, правда, звели до якісних характеристик – в основу її було покладено різні системи бальності, бонітети, кадастри, умовні шкали оцінок [1, ст.29].
   Затратно-ресурсний підхід. Відповідно до цього підходу, при визначенні вартості природного ресурсу поєднуються затрати на його освоєння та дохід від використання. Дана концепція має ту перевагу, що оцінка природного ресурсу, яка одержана таким способом, буде вищою, ніж у попередніх випадках, що створює можливість для стимулювання раціонального використання природних ресурсів. Однак, він має і недоліки попередніх підходів.
   Рентний підхід. Більшістю вчених використання теорії ренти при оцінці природних ресурсів визначається найбільш доцільним. Проте, трактування цієї теорії дуже суперечливі, а запропоновані способи її обчислення дуже складні і для багатьох видів природних ресурсів ще не розроблені. Відмітим позитивні моменти даного підходу, які направлені на раціональне використання природних ресурсів:
- при рентних оцінках “кращий” ресурс ( використання якого приносить більший дохід при однакових затратах) одержує більшу вартість;
- затрати на освоєння ресурсу зорієнтовані на деякий середній рівень і, отже, їх оцінка більш об’єктивна;
- обґрунтована необхідність розрізняти власника ресурсу та його користувача для виникнення категорії рентних платежів;
- рентні оцінки враховують фактор обмеженості природного ресурсу.
   Відтворювальний підхід. Даний підхід є порівняно новим, оскільки пов’язаний з екологічною кризою. Суть його полягає в тому, що сукупність середовищеутворюючих (відновлювальних і невідновлювальних) природних ресурсів на визначеній території та стан навколишнього середовища, наближені до природного (заданого) рівня, розглядається як деякий стандарт, відправний рівень. В такому випадку використання будь-якого ресурсу повинно передбачати його відновлення у попередній якості ( для відновлювальних ресурсів) і кількості чи ( для невідновлювальних) компенсації з урахуванням не погіршення стандарту якості навколишнього природного середовища в даному місці. Вартість природного ресурсу буде в даному випадку визначатися як сукупність затрат, необхідних для відтворення (чи компенсації витрат) ресурсу на визначеній території.
   Монопольно-відомчий підхід. Даний підхід є різновидом затратного. Суть його полягає в тому, щоб розмір платежів за використання природних ресурсів відповідав потребам фінансового забезпечення діяльності спеціалізованих державних служб, які в даний час здійснюють монопольне розпорядження (управління) природними ресурсами [6 ст. 86-91, 7 ст. 73-83].

Питання для самоконтролю
1. Що таке “природокористування”, його об’єкт та предмет, які аспекти вирізняють в цьому процесі?
2. Поясніть, чому “відтворення” природних ресурсів в контексті раціонального природокористування стає економічним процесом?
3. Дайте визначення природних ресурсів. Які класифікації природних ресурсів ви знаєте?
4. Що таке раціональне природокористування? Які принципи раціонального природокористування ви знаєте?
5. У чому полягає сутність нульового рівня споживання природних ресурсів?
6. Розкрийте специфічні особливості принципу відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону.
7. Дайте визначення правовим основам охорони навколишнього природного середовища. Які юридичні заходи входять до її складу?
8. У чому полягає сутність організаційної (управлінської) системи охорони навколишнього природного середовища?
9. Які види платежів за ресурси впроваджено в практику природокористування України?
10. Поясніть суть платежів за охорону та відтворення природних ресурсів?
11. Що таке штрафні платежі та економічні пільги в практиці природокористування?
12. Які підходи до економічної оцінки природних ресурсів ви знаєте, за якими групами їх класифікують? Розкрийте їх позитивні та негативні сторони.

Література
1. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Аблова О.К. та ін. Екологія: навчально-методичний посібник.-К.: КНЕУ,1999,-С.152.
2. Бронштейн А.М., Литвинов В.А., Русин И.Н. Экологизация экономики: методы регионального управления.- М.: Наука, 1990.- 120с.
3. Генсирук С.А., Нижник М.С., Мищенко В.С. Эколого-экономические аспекты природополдьзования.- К.: Наукова думка, 1982 .- 175с.
4. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”// Відомості Верховної Ради УРСР.-1991.-№46.
5. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього середовища: В 3 т,-Чернівці: Вид. Журн. “Зелена Буковина”, 1996.
6. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В., Новоротов О.С., Паламарчук М.М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України.- Київ, РВПС України. 1999.-716 с.
7. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник.-К.: ВД “К.-М. Академія” – Чернівці: Зелена Буковина,1999.-568 с.
8. Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-х кн./ Відповідальний редактор проф. Андрейцев В.І.- К.: Юрінком Інтер, 1997.