|
Розробка уроку з української літератури. 5 клас. Наталія Ониськів. Напружені епізоди драми-казки Олександра Олеся “Микита Кожум'яка”. Драматичний твір і його побудова, гіпербола Мета:навчальна— визначати напружені епізоди драми-казки, ознайомити учнів із поняттям віршований ритм, драматичний твір, гіпербола; виховна — виховувати силу духу, волі, вміння боротися і перемагати; розвивальна— критично сприймати художні оповіді, набувати навичок історичної правди про долю землі, народу.
Обладнання: ілюстрації до твору “Микита Кожум'яка”, таблиці, схеми пропобудову драматичного твору. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент. II. Актуалізація опорних знань.
• Індивідуальне опитування. Картка №1 1. Прочитайте складене самостійно продовження заповіту Ярослава Мудрого, поданого в однойменному вірші Олександра Олеся.
2. За які дії, вчинки князя Ярослава називали Мудрим? Картка №2 1. Дайте характеристику образу князя Ігоря (з поезії Олександра Олеся “Княгиня Ольга”).
2. Що ви дізналися про князя Олега з вірша “Поход на Царгород” Олександра Олеся?
• Фронтальне опитування.
1. Чому Олександр Олесь назвав збірку “Княжа Україна”? Коли вона була надрукована?
2. З яких джерел брав письменник матеріал для своєї книги?
3. Як дбав про свою державу князь Ярослав Мудрий?
4. На кого з князів Київської Русі ви хотіли б бути схожими? Чому?
5. Хто такий Кирило Кожум'яка? Що про нього ви чули або читали? (Кирило Кожум'яка — образ багатиря-змієборця у героїко-фантастичних казках. Жив він, за переказами, у Києві над Дніпром). III. Оголошення теми й мотивація навчальної діяльності.
Рідна земля, давня Русь-Україна та її народ у променях сонцесяйного Олесевого слова відсвічують найвищими людськими чеснотами, постають у славі й непроминущості. Ми дізнаємося на цьому уроці про особливості драматичного твору, роль художнього перебільшення — гіперболи, про героїзм простих людей — вірних синів рідної землі. IV. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу.
• Матеріал для вчителя.
Автор підкреслює, що справжніми героями і захисниками рідного краю разом із князями були й прості люди. Так, ідучи на самопожертву, син кожум'яки перемагає печенізького велета (у казці-драмі “Микита Кожум'яка”), маленький хлопчик сповіщає воєводу Претича про облогу Києва (з тексту “Печенізька облога Києва”)... Олександр Олесь висловлює віру в народні сили, бо “народ доріг до щастя без князів шукати став”. Віру в народні сили автор висловлює у драмі-казці “Микита Кожум'яка”.
• Стислий переказ учнями народної казки “Кирило Кожум'яка”.
Учні ланцюжком (або один чи двоє) переказують українську народну казку, зміст якої повторили вдома.
• Виразне читання вчителем окремих епізодів драми-казки Олександра Олеся “Микита Кожум'яка”.
Учитель розказує сюжет казки-драми Олександра Олеся, супроводжуючи цитатами, які сприяють розумінню учнями особливостей художніх образів, створених поетом.
• Бесіда питаннями.
1. Які племена часто нападали на Русь?
2. Чому печенізький хан відмовився від війни?
3. Яке завдання стояло перед князем Володимиром?
4. Знайдіть опис Кожум'яки і прочитайте. Що ви можете сказати про риси характеру героя?
5. Де, за переказом, було збудоване місто Переяслав? Продовжувати бесіду слід за питаннями рубрики “Вчимося уважно читати” — ст. 149 у підручнику.
• Матеріал для вчителя.Особливості побудови драматичного твору Драматичний твір має дві визначальні ознаки, які становлять його сутність: діалог (розмова двох і більше осіб) та дія персонажів (у ремарках). Такі твори призначені для постановки на сцені. Події можуть відбуватися в різних місцевостях, на сцені використовують декорації, персонажів гримують.
Необхідно визначити, чи наявні основні елементи драми у творі Олександра Олеся “Микита Кожум'яка” і пояснити учням роль ремарок, чому драма-казка розділена на чотири картини. Будь-який драматичний твір, як правило, має поділ на дії та картини. Народна казка “Кирило Кожум'яка” не поділена на дії, але можемо легко їх визначити. Поділ на картини у драматичних творах, зокрема в драмі-казці “Микита Кожум'яка”, викликаний тим, що зображене може відбуватися в різних місцевостях.
Чи є у даному творі динаміка дії? Так, це розповідь як орда печенігів йде на Русь, про переговори між печенізьким ханом та київським князем Володимиром, як дідусь приходить на допомогу, про зустріч князя із Кожум'якою, про вирішальний поєдинок і перемогу славного лицаря Кожум'яки.
“Микита Кожум'яка” дещо відрізняється від традиційної форми побудови драматичного твору, хоч і має його елементи. Має схожість і з казкою. Найперше тут діє казковий персонаж, наділений надзвичайною силою. Як і в казках, найбільшого напруження набуває розповідна частина твору, у якій описано битву за правду, справедливість, чесність.
Отже, а своїми жанровими ознаками, “Микита Кожум'яка” — це драма-казка.
• Читання за особами.
Учні читають за особами вказаний учителем епізод, визначивши заздалегідь, які почуття слід передати в кожній репліці.
• Матеріал для вчителя.
Гіпербола — поетичне перебільшення. Наприклад, Іван-богатир приніс додому панську комору зі збіжжям, названий батько одним поглядом спалив млин, хлопець м'яв шкіру і роздер її, вирвав шматок м'яса з бика тощо.
Авторські пояснення у тексті п'єси називаються ремарками. Отже, у ремарках вказується, які дійові особи виступають у п'єсі, що вони роблять і якими жестами висловлюють свої почуття, а також — що відбувається на сцені. Крім того, ремарки пояснюють, як потрібно обладнати сцену для постановки п'єси. Ремарки допомагають уявити персонажів та обстановку, у якій вони діють.
• Робота над створенням п'єси.
Одним із цікавих видів роботи над твором є створення п'єси “Микита Кожум'яка” на основі вивченої поетичної оповіді. На уроці можна поділити текст на дії, визначити ремарки. Решту частину роботи учні виконають удома. Як створити п'єсу Між заголовком та початком п'єси дано перелік імен (“Дійові особи”), у І якому вказується, хто такі ці персонажі: Володимир — князь київський. Дідусь —батько Микити Кожум'яка і т. д. Кожна картина починається з опису сцени і часу дії (наприклад, у першій дії: Ранок. Світає. Луг біля річки Трубіж. Повсюди розставлені шатра печенігів. Вони ходять по полю і розмахують мечами тощо).
Перед кожним висловлюванням вказують ім'я того, кому це висловлювання належить. Крім того, між висловлюваннями дійових осіб дрібним шрифтом подані зауваження (ремарки) про те, що роблять персонажі, як поводяться (Князь засмутився і схилив голову, Кожум'яка мне в руках шкіру і спересердя розриває її).
• Гра “Шукачі скарбів”.
Знайти гіперболи у творі Олександра Олеся “Микита Кожум'яка”.
(“їхні руки з криці куті... ”, “І, як звірі, в гніві люті”, “вже з трьох літ боров мене”, “Раз колись коня мій син перекинув через тин”). V. Закріплення вивченого матеріалу.
Бесіда за питаннями рубрики “Вчимося аналізувати...” — ст. 149 у підручнику. VI. Оцінювання знань і вмінь учнів. VII. Пояснення домашнього завдання.
1. Скласти п'єсу “Микита Кожум'яка” (письмово) — за бажанням.
2. Схарактеризувати образ Микити Кожум'яки з однойменної казки - драми Олександра Олеся. Перелік рекомендованої літератури 1. Мовчун А. І генії були дітьми // Початкова освіта. —2003. — №44.
2. Радишевський Р. Славний Київ на віки. Олександр Олесь. “Княжа Україна”. — К.: Веселка, 1991.
3. Олександр Олесь. Твори у двох томах. — Том 1. — К.: Дніпро. 1990. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
