Studentam.net.ua

4.1. Обладнання та технічна укріпленість банків

   Охорона банків являє собою комплекс організаційних та спеціальних заходів, спрямованих на обмеження доступу, захист території, приміщень і об’єктів банку від протиправних посягань. Реалізація заходів охорони забезпечує досягнення банком певного ступеня його безпеки.
   Охорона банків має комплексний характер і забезпечується як спеціальними заходами, так і відповідним обладнанням споруд банківських установ.
   У зв’язку з цим важливою умовою ефективної охорони банків є відповідність банківських споруд і приміщень вимогам і нормам інженерного та охоронного обладнання, їх технічної укріпленості.
   При будівництві, реконструкції або ремонті банківських споруд необхідно враховувати досвід забезпечення безпеки діяльності банків, стан криміногенної ситуації в регіоні й країні в цілому, вимоги нормативних документів Національного банку, Міністерства внутрішніх справ України, а також будівельних норм щодо технічного стану приміщень установ банків. Крім виконання власне інженерних технологій будівництва, що забезпечують безпеку існування самої споруди, обов’язковим є виконання певних норм щодо технічної укріпленості приміщень і споруд, обладнання їх спеціальними охоронними засобами.
   Ураховуючи специфіку діяльності банківських установ, першою та основною вимогою з точки зору безпеки є регулювання доступу в приміщення банку. Для цього виділяються три зони доступності (територія банку, споруди банку, приміщення банку), кожна з яких має бути у певний спосіб обладнана.
   Територія банку — це відповідно обладнана ділянка місцевості з розташованими на ній спорудами, сховищами, іншими будівлями, необхідними для забезпечення ритмічної та ефективної діяльності банку. Загальний вигляд території може являти собою заблокований суцільною огорожею двір з відокремленим в’їздом. Розміщення на території двору будинків і споруд інших установ, підприємств, а також прокладення транзитних комунікаційних тунелів та прохідних каналів не дозволяється. Майданчик двору повинен забезпечувати маневр і розворот спеціального транспорту. По периметру огорожі двору встановлюють освітлення, за можливості використовують засоби сигналізації.
   Кількість входів і виходів у будівлях банку повинна бути мінімальною і відповідати протипожежним нормам. Вони мають бути розташовані в зоні спостереження охорони, забезпечувати найкоротші шляхи проходу в двір і блокування їх охороною у разі надходження сигналу тривоги. В установах банків доцільно виділяти центральний вхід, обладнаний необхідними технічними засобами контролю доступу, місце (приміщення) для поста охорони та запасні виходи.
   Основні вимоги до обладнання входу:
- усунення можливості несанкціонованого проникнення до банку сторонніх осіб;
- забезпечення зручності проходу в банк його службовців;
- відповідність естетичним нормам.
   З огляду на ці вимоги основним критерієм обладнання входу має бути ефективність управління доступом до банку. Варіантами обладнання входу можуть бути:
- установлення одностулкових дверей, що обертаються, з боковими завісами. Такі двері мають бути дерев’яними, не менше 40 мм завтовшки; додатково встановлюють ґратчасті металеві двері, що відчиняються всередину будівлі;
- установлення дверей, що обертаються, з фіксацією кута повороту. Перевага таких дверей полягає в тому, що їх не можна залишити відчиненими;
- обладнання шлюзових входів (установка двох послідовних дверей, що обертаються або ковзають на завісах. Їх замки з’єднуються так, щоб одні двері можна було відчинити лише після того, як інші вже зачинені);
- установлення на входах “квиткових” турнікетів. У даному випадку документом для проходу в банк може слугувати індивідуальна картка співробітника.
   Останнім часом широко застосовують автоматизовані системи контролю доступу. Принцип функціонування такої системи полягає в тому, що кожний працівник одержує індивідуальну картку з нанесеним на неї особистим кодом, на вході встановлюють спеціальні пристрої, які зчитують інформацію з таких карток. Інформація потрапляє в систему, яка на основі аналізу даних про власника картки реагує відповідним чином:
- відчиняє двері та реєструє присутність власника на робочому місці;
- вмикає сигнал тривоги.
   Така система дає змогу одночасно контролювати сотні об’єктів, запам’ятовувати інформацію про всіх осіб, які входять чи виходять з банку, обмежувати доступ (у вихідні дні, у певний час, певних осіб), контролювати кілька зон, кілька груп відвідувачів, блокувати двері та ін.
   Структура банківських приміщень та їх склад визначаються специфікою роботи установи банку й обираються за рішенням керівника банку.
   Приміщення установ банків, у яких здійснюються операції з готівкою та іншими цінностями, конфіденційними відомостями, а також відомостями, які становлять банківську і комерційну таємницю, доцільно обладнувати спеціальними засобами захисту, що запобігають їх прослуховуванню, а розміщення їх у будівлі повинно виключати можливість спостереження сторонніми особами за роботою персоналу в цих приміщеннях.
   Приміщення установ банків розміщуються з урахуванням забезпечення оптимальних маршрутів клієнтів і створення максимуму зручностей при їх обслуговуванні. При цьому доцільно не допускати перетинання шляхів руху клієнтів і транспортування готівки та інших цінностей, а також виключати можливість спостереження клієнтами і сторонніми особами за переміщенням готівки та інших цінностей і роботою з ними персоналу банку.
   Віконні прорізи приміщень перших, цокольних, підвальних поверхів банків, касового вузла, виготовлення й обробки ламінованих карт, служби захисту інформації, архівів, служби безпеки, а також тих, що прилягають до пожежних драбин, покрівель прибудов захищаються від несанкціонованого проникнення.
   Вентиляційні канали, водостічні труби, люки, шлюзи та інші комунікаційні прорізи та отвори розміром понад 150 ´  150 мм, які прокладені в приміщення, що охороняються, також захищаються від несанкціонованого проникнення.
   Електроустаткування установ банків улаштовується відповідно до вимог чинних в Україні нормативних документів.
   Прилади серверної, міжбанківських електронних розрахунків та електронної пошти обладнуються резервним живленням, яке повинно забезпечувати електропостачання у разі відключення основних джерел протягом не менше 20 хвилин.
   Аварійне живлення апаратури охоронної, охоронно-пожежної і тривожної сигналізації має забезпечувати їх роботу протягом не менше 6 год. роботи у разі відключення основних джерел електропостачання.
   Внутрішні приміщення касового вузла повинні бути ізольованими від інших приміщень банку і недоступними для сторонніх осіб.
   Перелік необхідних приміщень касового вузла установи банку визначається керівником установи залежно від обсягу банківських операцій, що виконуються банком, та специфіки його роботи.
   Сховище цінностей та його двері або сейф, що використовується банківською установою як сховище цінностей, повинні мати сертифікат відповідності Держстандарту України.
   Кабіни касирів, як правило, розташовуються в єдиному блоці, орієнтуються фронтом до касового залу, з урахуванням зручного підходу клієнтів. Кабіни касирів відділяються від касового залу інженерно-технічними засобами, що забезпечують зручне обслуговування клієнтів і безпечні умови під час роботи з готівкою та іншими цінностями.
   За рішенням керівника установи банку для обслуговування фізичних осіб допускається влаштування кабіни (кабін) касира як у приміщенні банку за межами касового вузла, так і за межами установи банку.
   Захист серверної здійснюється екрануванням приміщення, а приміщення електронного архіву — або екрануванням приміщення, або використанням електронних екранів. Такі приміщення, як правило, не мають вікон.
   Як показує досвід, для охорони приміщень банки застосовують багаторубіжну систему захисту. Перший рубіж охорони захищає будівельні конструкції периметрів приміщень, віконні і дверні прорізи, люки, вентиляційні канали, теплові вводи, тонкостінні перегородки та інші елементи приміщень, доступні для проникнення ззовні.
   Другий рубіж охорони контролює простір у середині будинку або приміщень. Сигнал тривоги надходить у разі несанкціонованого проникнення сторонньої особи до приміщення.
   Третій рубіж охорони становлять засоби для блокування підходів до окремих предметів, елементів обладнання приміщень, робочих місць.
   Для контролю наявності ознак пожежі приміщення обладнують засобами пожежної сигналізації. При цьому використовують теплові, димові, світлові і комбіновані сповіщувачі. Їх (за винятком світлових) установлюють у приміщеннях на стелі (в одному приміщенні не менше двох теплових сповіщувачів). Один тепловий сповіщувач повинен контролювати не більше 50 м² площі.
   Останнім часом велика перевага надається охоронному телебаченню. Воно приваблює тим, що дає можливість не тільки встановлювати факт порушення режиму охорони, а й контролювати обстановку у динаміці розвитку, визначати небезпеку дій та вести приховане спостереження і здійснювати відеозапис.
   Для охорони банку може бути створено одну або кілька мереж телебачення. Вони забезпечують спостереження за зовнішньою (навколо банку) і внутрішньою (в окремих приміщеннях — касових та операційних залах, приймальнях керівного складу банку, сховищах тощо) обстановкою. Монітори виводять на відповідний пост охорони, де перебуває чергова зміна охоронників. У деяких банках створюють центральний пост телевізійного спостереження, куди виводяться монітори всіх мереж охоронного телебачення. На такому посту чергує одна з груп охорони банку, працює технічна група з обслуговування і ремонту телевізійної апаратури. Пост обладнується засобами зв’язку (у тому числі і радіозв’язку) та сигналізації тривоги.
   Обов’язковою складовою охорони банку є охоронне освітлення, яке може бути двох видів: чергове і тривожне.
   Чергове освітлення призначене для постійного використання у неробочий час, ввечері і вночі, навколо і в середині банку. Воно повинно мати резервне електроживлення на випадок аварії або вимкнення електромережі.
   Тривожне освітлення вмикається у разі надходження сигналу тривоги від засобів охоронної сигналізації. Крім цього, за сигналом тривоги додатково до освітлення можуть включатися і звукові пристрої (дзвінки, сирени тощо).
   Одним з охоронних заходів є використання засобів фізичного захисту, до яких належать природні та штучні бар’єри, особливі конструкції периметрів, проходів, приміщень, зони безпеки.
   Природні та штучні бар’єри слугують для протидії несанкціонованому проникненню на територію банку. До природних бар’єрів відносять особливе розташування установ банку. Основними штучними бар’єрами є огорожі території, де розміщується банк. Практика свідчить, що огорожі складної конфігурації можуть затримати порушника на досить тривалий час.
   Особливі конструкції периметрів, проходів, приміщень, сховищ є обов’язковими для банку з точки зору безпеки. Такі конструкції повинні протистояти будь-яким способам фізичної дії з боку злочинних елементів.
   Найважливіший засіб фізичного захисту банку — розподіл його споруд і приміщень по зонах безпеки, які враховують важливість різних елементів споруди банку з точки зору заподіяння їм шкоди від різних видів загроз. Оптимальне розташування зон безпеки і розміщення в них ефективних технічних засобів охорони становить основу інженерно-технічного захисту банку.
   Зони безпеки повинні розташовуватись у банку послідовно, від огорожі навколо території банку до сховищ, створюючи ланцюг перешкод, що чергуються і які доведеться долати злочинцям. Чим складніші і надійніші перешкоди на їх шляху, тим більше часу необхідно їм для подолання кожної зони і тим більша ймовірність того, що розташовані у кожній зоні засоби охорони допоможуть виявити злочинців і своєчасно подати сигнал тривоги.